Виконання практичного завдання. Образотворче мистецтво

Образотворче мистецтво

у початковій школі

Клас

(за новою програмою)

 

ЗМІСТ
1.	Лємешева Н.А. Особливості викладання образотворчого мистецтва у 4-му класі………………………………………………………………………...
2.	Орієнтовне календарно-тематичне планування уроків образотворчого мистецтва, 4 клас.………………………………………………
3.	Методично-дидактичні розробки уроків образотворчого мистецтва
	Розділ 1. Художній образ у графіці, живописі та скульптурі Урок 1. Літні враження……………………………………………………………
	Урок 2. Дерева казкового лісу……………………………………………………
	Урок 3. Незвичайний натюрморт………………………………………………...
	Урок 4. Кольорові образи…………………………………………………………
	Урок 5. Живописні портрети Квітів……………………………………………...
	Урок 6.Фантастичні кораблі……………………………………………………...
	Урок 7. Карнавал тварин………………………………………………………….
	Урок 8. Лісова Царівна і Гриб-Чарівник………………………………………...
	Розділ 2. Художній образ у декоративно-прикладному мистецтві, архітектурі та дизайні Урок 9. Народна іграшка………………………………………………………….
	Урок 10. Світ петриківки………………………………………………………….
	Урок 11. Дерево життя……………………………………………………………
	Урок 12. Місто мрій………………………………………………………………
	Урок 13. У селянській хаті………………………………………………………..
	Урок 14. Дизайн годинника………………………………………………………
	Урок 15. Новорічні прикраси……………………………………………………..
	Тема 3. Образи природи, тварин, людей у мистецтві
	Урок 17. Невідома планета………………………………………………………..
	Урок 18. Карнавал у пустелі………………………………………………………..
	Урок 19. Подорож на північ………………………………………………………..
	Урок 20. Казкові звірі……………………………………………………………….
	Урок 21. Пташка щастя……………………………………………………………..
	Урок 22. Свято весняної природи………………………………………………….
	Урок 23. Мудрий кіт………………………………………………………………...
	Урок 24. Портрет богатиря…………………………………………………………
	Урок 25. Свято краси………………………………………………………………..
	Тема 4. Образ рідного краю в мистецтві
	Урок 26. Мій рідний край…………………………………………………………..
	Урок 27. Памятки архітектури……………………………………………………..
	Урок 28. Парки, сквери, бульвари…………………………………………………
	Урок 29. Чарівні ліхтарі……………………………………………………………
	Урок 30. Метелеве мереживо………………………………………………………
	Урок 31. Секрети вишитого рушника……………………………………………...
	Урок 32. Українські сувеніри………………………………………………………
	Урок 33. Україна – моя батьківщина………………………………………………
	Урок 34. Мистецький вернісаж…………………………………………………….
	Урок 35. Калиновий край…………………………………………………………...
4.	Словничок термінів з образотворчого мистецтва………………………………

Лємешева Наталія Андріївна,

методист естетичних дисциплін лабораторії виховної роботи

Черкаського обласного інституту післядипломної освіти

педагогічних працівників

ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА У 4-МУ КЛАСІ

Провідною лінією вивчення образотворчого мистецтва у 4 класі є поняття «художній образ», його тлумачення здійснюється на пропедевтичному рівні. Учні повинні отримати чітке уявлення про специфіку вирішення художнього образу в різних видах образотворчого мистецтва, на основі застосування засобів виразності кожного виду, художніх технік.

У 4 класі діти продовжують ознайомлюватися з особливостями художньо­образної мови творів народних майстрів, отримують елементарні уявлення про інтер’єр як внутрішній вигляд споруди, вчаться створювати декоративно­орнаментальні композиції, закріплюють знання про художні традиції рідного краю, про деякі осередки народних художніх промислів України.

Велика увага у програмі приділяється специфіці створення фантастичного (казкового) та реалістичного образу, а також різниці між декоративною та реалістичною манерою зображення. У формі подорожі разом з персонажем-комунікатором Гармонією Фантазії

У 4 класі розширюється коло відомостей про основні жанри образотворчого мистецтва (пейзаж, портрет, натюрморт, анімалістичний), вдосконалюються навички створювати (на елементарному рівні) сюжетно-тематичні картини.

Викладаючи образотворче мистецтво вчитель має донести учням, що образність є специфічним засобом художнього освоєння дійсності, унікальною мовою мистецтва. Саме вона дозволяє нам вільно почуватися в його просторі, милуватися небаченими краєвидами, дізнаватися про людей які жили в різні епохи і навіть приміряти на себе чужі долі і обставини, переживаючи їх, як свої, знаходити в ньому духовні орієнтири та стимули для подальшого життя. Будь-який твір мистецтва — це розмова художника з глядачем, читачем, слухачем. Художник може відобразити у своєму творі не тільки побачене, але й свої думки, враження, переживання. Багато про що ми не можемо повідомити за допомогою слів, у випадках, коли хочеться сказати «несказанна краса», «невимовні почуття», тоді найвиразнішою є мова мистецтва.

Визначення мистецтва як образного відтворення дійсності, як «мислення в образах» вже давно не потребує доказів. Художній образ концентрує у собі все: творчий задум, пошук необхідних виразних засобів, внутрішню діалектику творчого процесу, закономірності художнього сприйняття й, нарешті, програму соціокультурного існування твору. Образ у мистецтві працює звуком, словом, кольором, пластикою, рамкою формату, матеріалом тощо, потребуючи матеріальної вираженості зображальних, виразних, композиційних та інших компонентів образної структури.

У образотворчому мистецтві образ створюється малюнком, кольором, грою світла і тіні, ритмом побудови простору, мистецькою технікою, що зумовлює фактуру накладання фарб − способу зображення предметного світу на площині. У графіці, крім рисунка, на це працює лінія, штрих, пляма, а також контрастне тло. У пластичних образах світ освоює скульптура. Зображаючи матеріальне тіло у реальному просторі, вона прагне досягти тривимірності об'ємно-пластичної форми, оперуючи для цього об'ємом, силуетом, фактурою обраного скульптором матеріалу, поставою як виявом потенційного руху. При цьому у станковій скульптурі найважливішими у творенні образу виступають індивідуалізація та точна психологічна характеристика зображуваного, в той час як для декоративної скульптури головним є, передусім, запас умовності, необхідний для її органічного злиття з предметно-просторовим середовищем, природним чи архітектурним. Монументальна ж скульптура, зазвичай розкриваючи загальнозначущу ідею, вимагає від образу максимального узагальнення, архітектонічності, композиційної цілісності при вільному використанні форм та пропорцій, що підкреслено відмінні від реальних. Саме це дозволяє перетворити людську фігуру на промовистий духовний символ.

В архітектурі, іншому об'ємно-просторовому виді мистецтва, здатному набувати пластичних характеристик, формування образу підпорядковано її суті − організації простору для життя та діяльності людини, його естетичного оформлення. Тому її образну структуру позначає прагнення до впорядкованості, конструктивність, тектоніка, співвідношення масштабів, узгодження функції і форми, ритмічність та пластика об'ємів і ліній, фактура та колір матеріалів, а в малих формах − елементи функціонально-декоративного значення.

Практична функція, спільна у декоративного мистецтва з архітектурою, обумовлює і певну схожість у формуванні образів, зокрема, конструктивність, єдність форми і декору. Та все ж образно-виразною домінантою останнього є відкритість до формування художніх синтезів, прагнення до створення ансамблю − з природним середовищем, всередині інтер'єра тощо.

Слід розуміти, що образні відмінності всередині родовидової та жанрової систем мистецтва в цілому не є абсолютними. Його багатий світ виник не одразу, його зображально-виражальна мова складалась у загальну художньо-образну структуру поступово. Тому міжвидове перетікання образних засобів − річ природна, зважаючи на всезагальність естетичного відношення людини до світу, а також на те, що і в самій дійсності, яку відображає мистецтво, все пов'язано і немає однорідних зон. Тому не дивно, що поряд з динамічною пантомімою, що колись заклала основи танцю, у хореографічному образі розвинулись пластичність, ритм і симетрія, орнаментальність танцювального малюнка, загальна декоративність.

Мистецтво послідовно реалізує універсальний характер естетичного відношення, спрямованого на гармонізацію стосунків людини зі світом, перетворюючи людську практику на художню реальність. Його власною універсалією, яка забезпечує цю можливість, виступає художній образ − спосіб художньої трансформації дійсності з позицій суспільних потреб та людських уявлень про досконалість.

Зв'язок мистецтва з художньою якісністю не є причиною вбачати в образі щабель у досягненні художньої досконалості. Образність − мета всіх зусиль митця − є творенням специфічної реальності, яке універсалізує персональні уявлення про багатомірну людську дійсність: художній образ виступає тут як її пізнання, як її освоєння, як форма впорядкування знань про неї.

Використання естетичного змісту творів образотворчого мистецтва у формуванні образо творення учнів початкової школи.

Адже на цьому матеріалі учні мають можливість сприймати різні варіанти бачення майстрами мистецтва виявів прекрасного в навколишній дійсності, зіставляти їх, порівнювати, робити власні висновки щодо естетичного освоєння природи, предметів побуту тощо. Естетичний зміст художніх творів відкриває широкі можливості для утвердження естетичних понять, ціннісних орієнтацій, смакових уподобань учнів, що позитивно впливає на зміцнення духовно-практичних зв’язків зі світом прекрасного.

ОРІЄНТОВНЕ КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА 4 КЛАС

(До підручника авторів О.В. Калініченко, В.В. Сергієнко, В.В. Калініченко

Київ видавничий дім «Освіта» 2015)

№ з/п	Дата	Орієнтовна тематика	Практичні завдання уроку	Матеріали та техніка виконання
1.		Літні враження Поняття про художній образ в мистецтві. Специфіка вирішення художнього образу в різних видах образотворчого мистецтва.	Створити декоративну або сюжетну композицію «Літні враження».	Пастель, кольорові олівці; тонований, кольоровий папір
2.		Дерева казкового лісу Створення художнього образу за допомогою засобів виразності графіки: ліній, штрихів, крапок, плям.	Створити образи дерев у композиції «Таємничий ліс» застосовуючи засоби виразності графіки: лінії, штрихи, точки, плями.	Чорнило, туш; віск; перо, голка, паличка, трубочка
3.		Незвичайний натюрморт. За допомогою світлотіні зобразити об’ємність фруктів та овочів	Створити художній образ осені, використовуючи для цього — фрукти й овочі. Виконати натюрморт в одному кольорі.	Графітний олівець
4.		Кольорові образи. Поглиблення знань про колір як засіб виразності живопису Створення засобами кольору певного за характером образу.	Створити композиції-образи: «Ранок», «День», «Вечір», «Ніч» у техніці монотипії. Відобразити в їхньому колориті настрої різного часу доби.	Гуаш, акварель
5.		Живописні портрети Квітів. Значення вибору живописної техніки для створення виразного художнього образу.	Створити кілька образів квітів,застосовуючи різні живописні техніки та прийоми	Акварель
6.		Фантастичні кораблі. Форма, колір, декор у створенні певних за характером (позитивних чи негативних) образів.	Малювання фантастичних кораблів, образи яких протилежні за характером. Теми на вибір: «Чорна пантера» і «Стрім-ка чайка»; «Піратська шхуна» і «Срібляста яхта».	Гуаш, туш
7.		Карнавал тварин.Поглиблення знань про скульптуру, її види. Особливості створення художнього образу в об’ємі.	Створити скульптурний образ тварини — реальної або фантастичної.	Пластилін, солоне тісто, природні та штучні матеріали
8.		Лісова царівна і гриб-чарівник.Незвичайні матеріали художника-скульптора. Створення казкового образу з природних матеріалів.	Створити з природних матеріалів образ Лісової Царівни або її друга — Гриба-чарівника в об’ємі чи рельєфі.	Картон, пластилін, при-родні та штучні матеріали
9.		Народна іграшка.Відмінність декоративної манери зображення від реалістичної. Особливості декоративного образу на прикладах творів народних майстрів.	Виготовити іграшку за українськими народними мотивами.	Тканина або інші природні матеріали
10.		Світ петриківки.. Ознайомлення з українським народним мистецтвом петриківського розпису. Композиційне та колірне рішення творів петриківських майстрів.	Малювання квітки, застосовуючи прийоми петриківського розпису.	Акварель, гуаш
11.		Дерево життя. Народне мистецтво витинанки. Витинанки прості й складені. Значення вісі симетрії при виготовленні витинанки.	Створити витинанку під назвою «Дерево життя».	Кольоровий па-пір, картон, ножиці, клей
12.		Місто мрій.Архітектура як будівельне мистецтво. Образ будівлі, її призначення. Створення на основі асоціацій образу казкового будинку.	Створити образ будинку своєї мрії.	Графітний і кольорові олівці, гелева ручка, фломастери
13.		У селянській хаті.Уведення поняття «Інтер’єр». Розташування предметів у закритому просторі з урахуванням межі зламу (підлога - стіна).	Малювання композиції «У селянській хаті».	Акварель, кольо-рові олівці, фломастери
14.		Дизайн годинника. Поняття дизайну та художнього конструювання. Створення художнього образу в техніці колаж.	Придумати, як має виглядати оригінальний настінний годинник. Створення колажу годиника.	Колаж з різних матеріалів
15.		Новорічні прикраси.Створення новорічної прикраси, сувеніру., який будеш створювати: листівку, ялинку, зірку	Новорічна прикраса або сувенір листівка, ялинка, зірка тощо.	Матеріали на вибір
16.		Тема 16. Перевір свої досягнення	Узагальнення.
17.		Невідома планета.Фантастичні та реалістичні образи в мистецтві.	Створити композицію «Невідома планета».	Акварельні фарби, гуаш.
18.		Караван у пустелі.Створення художнього образу в пейзажі.. Ознайомлення з графічною технікою штампування. Виготовлення кліше (картон, гумка. Уведення поняття «естамп».	Створити естамп на одну з тем: «Караван у пустелі», «Бархани».	Картон, тонований або кольоровий папір, ножиці, клей; гуаш
19.		Подорож на північ. Пропедевтичні відомості про ілюзорне зближення паралельних горизонтальних ліній, що йдуть у глибину. Передавання плановості відкритого простору за допомогою кольору та тону.	Створити композицію на одну ізтем: «Подорож на Північ», «Засніжена дорога», «Зимова річка».	Акварельні фарби, гуаш
20.		Казкові звірі.Казкові звірі та істоти у творах образотворчого мистецтва. Трансформація форми як засіб створення фантастичного образу	Створити композицію «Казковий звір»	Акварельні фарби, гуаш
21.		Пташка щастя.Образи фантастичних тварин і птахів на площині паперу (на полотні) та в об’ємі (у скульп турі).	Створити об’ємний фантастичний образ «Пташка щастя» за мотивами творів українських народних митців.	Кольоровий папір, декора-тивні матеріали, гуаш
22.		Свято весняної. Природи. Актуалізація знань про колір як засіб вираження настрою у пейзажі. Усвідомлення залежності колірної гами від освітлення.	Створити живописну композицію «Свято весняної природи».	Акварельні фарби, гуаш
23.		Мудрий кіт.Образи тварин у творах художників-анімалістів. Закріплення поняття «пропорції», «динаміка», «статика». Зображення фігури тварини (на площині чи в об’ємі) у статичному або динамічному станах	Створити графічну, живописну або скульптурну композицію «Мудрий кіт».	Кольорові олівці, пластилын
24.		Портрет богатиря.Образи людей у портретному жанрі. Засоби створення виразного казкового портретного образу.	Створити портретний образ Котигорошкау графіці або скульптурі.	Матеріали за вибором
25.		Свято краси.Засвоєння знань про будову людського обличчя, пропорції фігури. Зображення людини в статичному та динамічному станах.	Створити багатофігурну композицію «Свято краси».	Матеріали за вибором
26.		Мій рідний край.Особливості природного середовища рідного міста. Розвиток спостережливості, здорової пам’яті, вміння сприймати красу природи рідного краю та відтворювати її на площині.	Намалювати пейзаж «Мій рідний край».	Акварель абогуаш
27.		Пам’ятки архітектури.Особливості архітектури рідного міста.Важливість збереження пам’яток архітектури. Значення вибору формату для створення виразної врівноваженої композиції.	Намалювати пам’ятку архітектури рідного краю. «Старовинна споруда».	Графічні матеріали, фарби
28.		Парки, сквери, бульвари.Зв’язок архітектури з природним середовищем. Уявлення про ландшафтну архітектуру. Вибір колірної гами, художньої техніки, визначення композиційногоцентру пейзажу.	Створити композицію (на вибір): «Паркова алея», «У затишному сквері», «Міський бульвар».	Гуаш
29.		Чарівні ліхтарі.Розширення уявлення про роботу художника-дизайнера. Ознайомлення з поняттям малих архітектурних форм (ліхтарі, альтанки, фонтани, лави тощо).	Створити композицію: «Чарівний ліхтар».	Графічні матеріали за вибором
30.		Металеве мереживо.Різноманітність форм металевих виробів. Поняття про ковальське та ливарне мистецтво. Розвиток навичок створення ажурних витинанок.	Створити композицію «Металеве мереживо»: виконати зображення ажурної огорожі для дитячого майданчика у техніках витинанки та аплікації.	Папір чорного кольору, ножиці, клей
31.		Секрети вишитого рушника.Види образотворчого мистецтва. Ознайомлення з художніми традиціями рідного краю.	Створити стилізоване (спрощене, узагальнене) зображення птаха,яке можна вишити на рушнику.	Кольорові олівці, фломастери, маркери або кольоровий папір
32.		Українські сувеніри.Поняття про оформлення вітрин як один із різновидів прикладного мистецтва. Прийоми групування різних за розміром та кольором предметів.	Ескіз оформлення вітрини магазину «Українські сувеніри»	Матеріали на вибір, колаж
33.		Україна — моя батьківщина.Створення святкового настрою за допомогою кольору та декору в багатоплановій тематичній композиції.	Створити багатопланову композицію «Україна — моя Батьківщина».	Матеріали за вибором
34.		Мистецький вернісаж.Пригадати види і жанри образотворчого мистецтва.	Відвідування музею або віртуальна подорож.
35.		Перевір свої досягнення	Узагальнення «Калиновий край очима українських митців»

 

Урок 1 Дата______________

Урок 1. Художній образ в мистецтві. Поняття про художній образ в мистецтві. Специфіка вирішення художнього образу в різних видах образотворчого мистецтва.

Практичне завдання уроку: створення сюжетної композиції « Спогади про літо»

Мета: формувати ключові компетентності: вміння вчитися – організовувати свою працю для досягнення результату; проявляти зацікавленість; загальнокультурні – сприймати та аналізувати твори мистецтва, дотримуватись культури мовлення; здоров’язбережувальні компетентності: дотримуватися правил техніки безпеки при роботі з різними художніми матеріалами; предметні компетентності: вчити милуватися і виявляти емоційне ставлення до краси в природі і мистецтві, аналізувати твори пейзажного живопису і графіки, прагнути до власної художньо – творчої праці, познайомитись з поняттям «художній образ в мистецтві»; розвивати спостережливість, творчу уяву, удосконалювати зорову пам’ять; виховувати любов до рідного краю.

Техніка виконання: графіка.

Візуальний ряд: репродукції картин І.Айвазовського, І.Левітана, Я. Станіславського, П.Левченка.

Музичний ряд: П.Чайковський «Пори року».

Матеріали та інструменти: аркуші паперу, олівці, учнівські роботи.

Міжпредметні зв’язки: читання, музичне мистецтво.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

1. Організація дітей до уроку. Створення емоційного настрою.

2. Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда.

- Прочитаймо акровірш написаний на дошці.

У всіх людей одна святиня,

К уди не глянь, де не спитай.

Р ідніша їм своя пустиня,

А ніж земний в чужині рай.

Ї м красить все їх рідний край.

Н ема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

- Уважно подивіться на початкові літери рядків, яке слово вони утворюють? Природа нашої країна дуже красива і різна в різні пори року. Всі митці, які бачили цю красу, старалися передати її різними засобами.

- Якими засобами, на вашу думку, користувався композитор? (Музичний лад, темп, ритм, тембр) Слухання музики П. І. Чайковського «Пори року».

- Які засоби обрав поет? (Слова, образні вислови, римування)

Слухання поетичного твору М.Познанської «Про нашу Україну»

Ми дуже любимо свій край

І любим Україну,

Її лани і зелен гай,

В саду рясну калину.

Там соловейко навесні

Співає між гілками

Та й ми співаємо пісні,

Змагається він з нами.

- Якими відомими вам засобами користується художник? (Лінія, колір, форма, світло) Розгляд картини П. Левченка.

Петро Левченко. Будинок осяяний сонцем

На картині ми бачимо осінній сонячний день. Картина виконана в жовто-зелених тонах. Хоч кольори підібрані світлі, яскраві, але від побаченого віє сумом і спокоєм. День сонячний, теплий та вже лягають довгі тіні від дерев, кущів, старої хатини на висушену, стомлену землю. Висне важке синє небо, сонця ми не бачимо, але відчуваємо його останнє тепло. За чим ми сумуємо восени?

Яскраве літнє сонечко, пахучі квіти та трави, веселі прогулянки з друзями і радісні миті спілкування з навколишнім світом — ось про що кожен з нас згадує восени. І митці — не виняток. Вони, як люди творчі, відображають власні літні враження й емоції в картинах, скульптурах, музиці тощо.

Литовченко Борис. Літній відпочинок Дарина Чечева. Ромашковий луг

3. Повідомлення теми та мети уроку

Учитель. Користуючись різними засобами, митці створюють художній образ. Спробуємо зрозуміти зміст цього поняття художній образ і зясувати що потрібно художнику аби створити вражаючий, неповторний художній образ.

А ще сьогодні на уроці ми будемо відтворювати найяскравіші враження від літнього відпочинку, створюючи яскраві образи літа.

4. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Людина сприймає світ за допомогою узагальнюючих образів, які виникають у неї. Художній образ – це форма відображення дійсності. Художнім образом може стати людина, подія, предмет, картини природи, які передають почуття, думки, настрої, переживання як самого митця, так і того, хто розглядає, слухає твір мистецтва. Адже завданням мистецтва є не сліпе копіювання дійсності, а вираження ставлення до навколишнього світу.

Перегляд демонстраційного матеріалу

Специфіка вираження художнього образу в різних видах образотворчого мистецтва теж різна. Ось, наприклад, живопис. Це вид мистецтва в якому основним виражальним засобом виступає колір. Художники-живописці у своїх роботах використовують різні барви фарби.

Без слів не можна вірша написати,

Без нот не можна музики зіграти,

А у художника своя є мова –

Це мова фарб,це гама кольорова.

 

Порівняймо художню мову творів різних видів образотворчого мистецтва. Прослідкуємо як вона вплинула на створення художніх образів? (Робота з підручником с.8-10)

Скульптура. Це здатність «зупинити» зображувану мить і зробити її глибоко змістовною. Це вид образотворчого мистецтва, у якому художній образ створюється формою та об’ємом. Скульптура – це пам’ятники відомим людям, статуї, що прикрашають парки, будинки, невеличкі статуетки.

Графіка. Це найпоширеніший вид образотворчого мистецтва. При створенні художнього образу художник використовує лінії та плями. До зразків графіки належать плакати, гравюри, ілюстрації до книг, малюнки олівцем, фломастером, крейдою.

Декоративно-ужиткове мистецтво. Мистецтво створення побутових предметів, які нам служать, прикрашають побут. До нього належать гончарство, ткацтво, килимарство, писанкарство, художнє різьбярство.

Виконання практичного завдання

Учитель пропонує обрати їз зображен образи літа

Образи літа це… (тепле сонечко, лагідні хвилі річки (моря), барвисті квіти, соковиті ягоди, зелені трави, безтурботні дитячі розваги)