Тема: Методична робота в школі.

ПЛАН.

1. Роль методичної роботи в підвищенні рівня професійної підготовки вчителя.

2. Основні форми методичної роботи в школі.

1. Методична робота в школі спонукає кожного вчителя до роботи над вдосконаленням свого фахового рівня; сприяє взаємному збагаченню членів педагогічного колективу педагогічними знахідками; дає можливість молодим учителям вчитися педагогічної майстерності у старших і більш досвідчених колег: забеспечує підтримання у педагогічному колективі духу творчості, прагнення до пошуку.

Функції методичної роботи в школі:

а) функція планування – важливий підготовчий етап методичної роботи, яка полягає у визначенні системи заходів, що забезпечить досягнення найкращих результатів;

б) організаційна функція виявляється в діяльності, пов’язаній з удосконаленням структури методичної роботи, змісту діяльності різних її складових;

в) діагностична функція – вимагає регулярного вивчення ступеня розриву між реальним рівнем компетентності педагогів, що виявляється в узагальненому результаті їх праці, та вимогами суспільства до якості діяльності конкретних працівників освіти в умовах розбудови української національної школи;

г) прогностична функція вимагає визначення знань та умінь, необхідних педагогам у майбутньому;

д) моделююча функція полягає у розробці принципово нових положень навчально-виховної роботи в школі, у формуванні та впроводженні моделей передового досвіду, їх експериментальній перевірці, після якої вони можуть бути використані як зразки для впровадження;

е) відновлювальна функція передбачає відновлення частково забутих або втрачених учителями знань після закінчення педагогічного навчального закладу;

є) корегуюча функція спрямована на виправлення в діяльності педагогів недоліків, пов’язаних з використанням застарілих методик, що не відповідають вимогам сучасності;

ж) пропагандистська функція спрямована на інформування педагогів, їх агітацію щодо впровадження у практику досягнень науки, передового педагогічного досвіду;

з) контрольно-інформаційна функція полягає в утворенні і підтримці стабільного зворотного зв’язку, в оцінці відповідності наслідків методичної роботи плановим завданням та нормативним вимогам.

Завдання методичної роботи: підвищення наукового рівня вчителя: підготовка вчителя до засвоєння ним змісту нових програм і технологій їх реалізації; постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання; вивчення і втілення в шкільну практику передового педагогічного досвіду, творче виконання перевірених рекомендацій: збагачення новими, прогресивними і досконалими методами і засобами навчання; постійне вдосконалення навичок самостійної роботи вчителя,надання йому кваліфікаційної допомоги як у питаннях теорії, так і в практичній діяльності, у підвищенні результативності його педагогічної праці.

Зміст методичної роботи:

· поглиблення філософсько-педагогічних знань, які спрямовані на відродження і розвиток національної освіти в Україні, вивчення педагогічної теорії і методики навчання і виховання, психології, етики, естетики, поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмету і методики його викладання з урахуванням вимог Закону “Про мови” в Україні;

· вивчення діалектики і принципів розвитку української національної школи. Збагачення педагогічних кадрів надбаннями української педагогіки, науки, культури. Вивчення теорії і досягнень науки з питань викладання предметів, володіння сучасними науковими методами. Глибоке вивчення і практична реалізація оновлених програм і підручників, розуміння їх особливостей і виконання з позиції формування національної школи;

· освоєння методики викладання додаткових предметів. Випереджаючий розгляд питань методики вивчення складних розділів навчальних програм з демонструванням відкритих уроків, застосуванням наочних посібників, ТЗН, дидактичних матеріалів;

· Освоєння і практичне застосування теоретичних положень загальної дидактики, методики і принципів активізації навчальної діяльності учнів і формування у них наукового світогляду, виходячи з вимог етнопедагогіки;

· систематичне інформування про нові методичні рекомендації, публікації по змісту і методиці навчально-виховної роботи, глибоке вивчення відповідних державних нормативних документів;

· впровадження досягнень етнопедагогіки, психології і окремих методик та передового педагогічного досвіду, особливу увагу звертаючи на впровадження в діяльність педагогічних колективів зразків національної культури і традицій.

 

2. Форми методичної роботи в школі.

Індивідуальна самоосвіта: систематичне вивчення політичної, психолого-педагогічної, наукової літератури, безпосередня участь у роботі шкільних, міжшкільних та районних методичних об єднань, семінарів,конференцій, педагогічних читань; розробка окремих проблем, пов’язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи; проведення експериментальних досліджень; підготовка доповідей, виступів по радіо, телебаченню і т.п.,огляд і реферування педагогічних та методичних журналів, збірників та ін.

Вимоги до організації самоосвіти педагогів: а) зв’язок самоосвіти з практичною діяльністю педагога; б) систематичність і послідовність самоосвіти, постійне ускладнення її змісту і форм; в) багатоплановий (комплексний) підхід до організації вивчення обраної теми з самоосвіти; г) індивідуальний характер самоосвіти як найбільш гнучкої форми набуття педагогом знань; д) гласність і наочність результатів самоосвіти в педагогічному колективі, районі; е) створення в школі умов для звертання педагогів до нових досягнень науки і передового педагогічного досвіду; є) завершеність самоосвітньої роботи на кожному її етапі (доповіді, участь у семінарі, підготовка виступу, написання реферату, підготовка доповіді, участь у засіданні педагогічної ради, науково-практичній конференції і т.ін.).

Групові та масові форми методичної роботи: відкриті уроки, взаємовідвідування, предметні комісії та ін.

Відкриті уроки. Основна мета відкритих уроків – підвищення майстерності усіх учителів. Основні завдання: втілення в практику всіх учителів передового педагогічного досвіду і результатів досліджень педагогічної науки, спрямованих на вирішення поставлених перед національною школою завдань.

Вимоги до аналізу і обговорення відкритих уроків:

а) цілеспрямованість обговорення; б) науковість аналізу; в) принциповість, поєднана з доброзичливістю під час висловлювання критичних зауважень; г) поєднання аналізу уроку з висновками і практичними рекомендаціями; д) підбиття підсумків відкритого уроку кваліфікованими спеціалістами.

Взаємовідвідування. Якщо молодий і недосвідчений вчитель відвидає урок, який проводить старший колега, то він може збагатити свій методичний багаж. Якщо ж досвідчений педагог відвідає урок у менш досвідченого колеги, то зможе порадити йому, яким чином вдосконалити той чи інший момент уроку. Не виключена можливість що й досвідчений педагог візьме щось корисне для себе у молодшого колеги. Таким чином, взаємовідвідування завжди приносить користь педагогам.

Зміст роботи предметних комісій: Заслуховування і обговорення доповідей з найбільш актуальних питань навчання і виховання; огляд новітньої фахової літератури; обговорення книг статей з журналів і газет на актуальні теми; організація взаємовідвідування уроків; проведення і обговорення відкритих уроків; виготовлення наочності, застосування технічних засобів навчання; організація консультацій для молодших учителів, заслуховування звітів учителів про виконання індивідуальний планів самоосвіти.

Цікавий досвід методичної роботи нагромаджено школами Києво-Святишинського району м. Києва. Серед групових форм методичної роботи застосовуються такі:

· Методоб’єднання учителів-предметників;

· Школи молодого керівника, вчителя, вихователя;

· Семінари-практикуми для досвідчених керівників, вихователів, учителів;

· Цільові і проблемні семінари;

· Творчі групи, школи педагогічної майстерності під керівництвом творчих учителів, учителів-методистів

· Консультпункти;

· Опорні школи;

· Авторські школи4

· Клуби для працівників дошкільних навчальних закладів.

До масових форм методичної роботи належать:

· Науково-практичні конференції;

· Тижні педагогічної майстерності (дні відкритих дверей педагогів-майстрів, учителів-методистів, старших учителів, відмінників народної освіти);

· Конференції педпрацівників;

· Методичні місячники, тижні;

Як індивідуальні форми роботи використовуються:

· Стажування та наставництво;

· Індивідуальні і групові консультації;

· Конкурси “Учитель року”, “Класний керівник року”,”Вихователь року”;

· Післяатестаційна робота;

· Докурсова та післякурсова робота з керівниками та вчителями;

· Робота з творчими учителями;

· Робота з учителями-заочниками;

· Творчі звіти вчителів, що атестуються на присвоєння звання тощо/Жерносєк І. Науково-методична робота відділу освіти // Рідна школа. – 1997. – № 7-8. – С.32-36/.

Інші форми методичної роботи: виробничі наради, науково-практичні конференції, педагогічні читання, школи передового досвіду, педагогічний кабінет, курси перепідготовки, методологічний семінар.

Орієнтована тематика проблем для розробки школою:

1. Прищеплення учням умінь і навичок самоосвіти і самовиховання.

2. Активізація мисленнєвої діяльності учнів на уроках.

3. Виховання в учнів правової культури.

4. Використання комп’ютера в навчально-виховній роботі школи.

Орієнтована тематика педагогічних читань та конференцій:

1. З досвіду виховання в учнів загальнолюдських, моральних якостей.

2. Методика виховання учнів на національних звичаях, обрядах да традиціях.

3. Вдосконалення лекційно-семінарської форми навчання.

4. Здійснення диференційованого навчання на уроках.

5. Використання основних положень народної педагогіки в навчально-виховному процесі школи.

Орієнтована тематика семінарів-практикумів:

1. Методика організації лабораторних (практичних) занять з окремих предметів.

2. З досвіду організації навчальних екскурсій та уроків на природі.

3. Організація дозвілля та відпочинку школярів.

4. Організація диспутів з учнями на різні теми.