Класифікація об’єктів за їхньою пожежовибуховонебезпекою.

Вибухи на промислових об’єктах, як правило, пов’язані з пожежами. Найчастіше пожежі є наслідком руйнувань і пошкоджень енергетичних систем і споруд, електропроводки і машин, що знаходяться під напругою, газових мереж, опалювальних систем, балонів з горючими речовинами.

Імовірність виникнення пожежі на об’єкті залежить від характеру виробництва, технологічного процесу, властивостей сировини. Залежно від цих факторів пожежну небезпеку виробництв класифікують по п’яти категоріям (А, Б, В, Г, Д).

До категорії “А” відносять виробництва, де використовують гази і пари схильні до вибуху і рідини с температурою спалаху парів до (це склади балонів з горючими газами, склади бензину та ін).

Категорія “Б” – цехи, що виготовляють вугільний пил і деревинне борошно, мазутні господарства та ін.

Категорія “В” – деревообробні цехи, склади паливно-мастильних матеріалів та ін.

Категорія “Г” – ливарні цехи, кузні, зварювальні цехи та ін.

Категорія “Д” – цехи холодної обробки металів, інструментальні цехи та ін. (плівка до кодоскопу).

Для оцінки можливої пожежної обстановки на промисловому об’єкті крім імовірності виникнення пожежі важливо знати і характер подальшого її розвитку. На імовірність розвитку пожежі впливають:

1. Ступень вогнестійкості будівель і споруд;

2. Щільність забудови об’єкту;

3. Погодні умови.

Ступінь вогнестійкості будівель і споруд залежить від згорає мості матеріалу, з якого вони зроблені та від границі вогнестійкості основних будівельних конструкцій. Існує п’ять ступенів вогнестійкості (І, ІІ, ІІІ, ІV, V) – (плівка до кодоскопу).

Примітка. Границя вогнестійкості визначається часом від початку впливу вогню на конструкцію до моменту виникнення в ній деформацій, скрізних тріщин або досягнення температури на її протилежній поверхні. Щодо згоряємості: усі матеріали поділяють на спалимі, важкоспалимі і неспалимі під впливом вогню.

Так, наприклад, несучі стіни будівель повинні бути:

Для І ступеня – незгоряємі (неспалимі) з границею вогнестійкості – 3 години;

Для ІІ ступеня – незгоряємі (неспалимі) з границею вогнестійкості – 2,5 години;

Для ІІІ ступеня – незгоряємі (неспалимі) з границею вогнестійкості – 2 години;

Для ІV ступеня – важкозгоряємі (важкоспалимі) з границею вогнестійкості – 0,5 години;

Для V ступеня – згоряємі (спалимі).

Щільність забудови об’єкту визначається за формулою

,

де - сумарна площа забудованої території об’єкту;

- площа території об’єкту. (плівка до кодоскопу)

Щільність забудови значною мірою впливає на розповсюдження пожежі. При Щ<7% на об’єкті виникають, як правило, окремі пожежі, коли пожежа не перекидається на інші будівлі. При Щ=(10...30)% залежно від категорії пожежної безпеки, ступеня вогнестійкості будівель і ступеня руйнувань елементів об’єкту можуть виникати як окремі так і суцільні пожежі. Суцільна пожежа характеризується тим, що упродовж 1-2 годин вогонь охоплює до 90% усіх будівель і споруд об’єкту. При Щ>30%, або на виробництвах категорій пожежної небезпеки А і Б, як правило, виникають тільки суцільні пожежі.

Уражаючи фактори пожежі:

1. висока температура;

2. загазованість повітря;

3. падаючі конструкції.

Вплив на людей:

1. опіки шкіри і легень;

2. отруєння чадним газом;

3. ураження падаючими конструкціями.

Опіки шкіри поділяють на чотири ступеня.

1. Почервоніння та припухлість шкіри;

2. На шкірі виникають пухирі, заповненні рідиною;

3. Повне руйнування шкірного покрову, створення виразок;

4. Омертвіння підшкірної клітковини, м’язів та кісток.

Отруєння чадним газом призводить до утрати людиною свідомості, внаслідок чого вона не може вийти х охопленого вогнем приміщення. Статистика свідчить, що до 80% людей гинуть під час пожежі від отруєння чадним газом.