Анотації, відгуки, рецензії учня на прочитану книжку

У процесі вивчення літератури в школі учні повинні навчитися само­стійно аналізувати художній твір. Важливими видами усних і письмових робіт у школі, що сприяють цьому, є анотації, відгуки, рецензії учнів на прочитані книги, які застосовуються словесниками у школі і як засоби виховання вдумливого читача, прищеплення учням любові до книги.

За сучасними програмами з літератури уже в V класі учні усно склада­ють відгуки на самостійно прочитані книги, а з VI класу вчаться їх письмово оформляти. Старшокласники ж опановують складнішими жанрами письмо­вих робіт - рецензією і анотацією.

Відгук

Відгук - це дуже коротко висловлена думка про книгу, твір науки чи мистецтва з вираженням власного ставлення до них.

У 5 класі учні вчаться складати усні відгуки на оповідання, а в 6 класі -письмові - на оповідання, невеликі повісті з вираженням власного ставлення до героїв і подій твору, у 8 класі - обґрунтовують у відгуку, мотивують своє ставлення до прочитаного твору.

Відгук пишеться у формі роздуму: він починається невеличким вступом, потім учень ділиться своїм враженням від прочитаного твору і робить вис­новок. Він не переказує зміст твору, а стисло передає власні думки з приводу прочитаного, описує, що найцікавіше в книзі, чим вона сподобалась. Писати відгук потрібно так, щоб привернути увагу до книги, заохотити до читання інших.

Важливим засобом, що сприяє виробленню навичок в учнів писати відгу­ки на книги, є навчання школярів робити записи своїх вражень на самостійно прочитані книги в читацьких щоденниках Як показує практика, потрібно звернути увагу не те, щоб у своїх враженнях школярі на переказували зміст прочитаної книги, а більше передавали власні думки і почуття від прочи­таного.

Відгук - це лише перший крок учня у формуванні в нього навичок рецен­зування як засобу розвитку критичного мислення. Рецензія - значно складні­ший вид творчої роботи школяра.

Рецензія

Рецензія - це критична оцінка якогось твору. Щоб ознайомити учнів із рецензією, варто прочитати і проаналізувати в класі одну з рецензій на худож­ній твір з газет чи журналів, а потім звернути увагу на те, з яких частин складається рецензія, як автор аналізує характери літературних героїв, розкриває ідейний зміст та художню майстерність письменника, дає критичну оцінку літературному твору, які недоліки бачить у книзі.

Отже, в процесі підготовчої роботи до написання рецензії учням варто пояснити специфіку цього жанру творчої роботи порівняно з відгуком. Адже і в відгуку і в рецензії йдеться про зміст і значення книги, дається їй оцінка, застосовується публіцистичний стиль. Але якщо відгук відбиває особисті враження учню від мистецького твору, то в рецензії, як правило, дається об'єктивна кваліфікована оцінка новому художньому твору.

Для самостійного рецензування учитель може пропонувати учням книги, які обговорювались у класі або рекомендуються для позакласного читання.

Кращі учнівські рецензії зберігаються у літературному кабінеті і вико­ристовуються для організації літературних виставок з метою пропаганди нових книжок.

В Анотація

З анотацією, ще складнішим жанром творчої роботи, учні знайомляться у старших класах.

Анотація - це короткі відомості про зміст книжки або статті, що додають­ся до її бібліографічного опису. Основне її призначення - в анотації здебіль­шого дається стисла характеристика книжки чи статті, іноді перелік основних розділів та питань, що висвітлюються в ній, відомості про автора і про те, для якої групи читачів призначена книга.

Анотації найчастіше подаються у тематичних планах видавництва, на звороті титульної сторінки книги, в журнальних оглядах, на бібліографічних картках.

Учні часто плутають анотацію з відгуком чи рецензією, тому слід звернути на це увагу. Якщо в анотації майже відсутня оцінка літературного гвору, лише дуже стисло характеризується його зміст, то у відгуку дається йому оцінка з вираженням власного ставлення до героїв і подій твору. В рецензії ж міститься розгорнута критична оцінка нового літературного гвору, детальний його аналіз У анотації і відгуку майже зовсім відсутня літературознавча оцінка літературного твору, що є основною ознакою рецензії.

Після ознайомлення зі зразком анотації учні складають самостійно анотацію на одну з прочитаних книг чи журнальних статей.

■ Розширення кола читань

Якщо учні навчаться складати анотації, рецензії, відгуки на самостійно прочитані книги художньої літератури, вони з таким же успіхом, зважаючи на специфіку жанру мистецького твору, за рекомендацією вчителя писати­муть рецензії, відгуки і анотації на книги і статті публіцистичного, науково-популярного і критичного характеру. Цією роботою вони можуть займатися не лише на уроках, а й у процесі позакласних занять, організації самостійної зоботи учнів у кабінеті літератури чи шкільній бібліотеці.

З своїми рецензіями, відгуками, анотаціями школярі виступають на фоках, учнівських конференціях, ранках, вечорах, оглядах новинок художньої літератури.

5. Бібліотечно-бібліографічна освіта учнів

Навчити учнів читати, любити і вміло користуватись книгою завдання учителя літератури і шкільного бібліотекаря. Чітка організація роботи шко­ли, бібліотеки, розподіл занять між класним керівником, учителем літератури і бібліотекарем сприятиме вихованню культури читання, досягненню мети під час проведення бібліотечних занять.

Шкільні бібліотекарі проводять заняття на такі теми: "Елементи книги", "Книжкові фонди і доступ до них", "Помічники у виборі книг". Теми складніші повинні проводити спеціалісти бібліотек для дітей. Це такі як: "Алфавітний і систематичний каталог", "Бібліографічні покажчики" тощо. На уроках літератури учителі проводять з учнями заняття на такі теми; "Як читати художню книжку", "Як писати відгук на книжки", "Щоденник читача", "Як користуватись критичною літературою".

Узагальнивши досвід роботи учителів-словесників та шкільних бібліоте­карів, можемо зробити такі висновки:

■ роботу з питань виховання культури читання вести систематично, а не від випадку до випадку;

■ бібліотекар і учитель літератури повинні працювати у тісному контакті. Практика показує, що у дітей лише тоді будуть формуватись навички культури читання, коли вчитель буде систематично закріплювати їх на уроці, а бібліотекар в індивідуальній роботі;

■ весь цикл занять з культури читання повинен стати органічною частиною керівництва позакласним читанням;

Необхідно також навчити учнів користуватись картотекою журнальних і газетних статей. Коли в учнів уже будуть певні знання, треба їх ознайомити з побудовою картотеки газетних і журнальних матеріалів, запропонувати учням самостійно дібрати літературу на різні теми.

■ Алфавітний каталог

На уроках позакласного читання бажано навчити учнів користуватись алфавітним каталогом. Подаємо орієнтовний зразок бесіди з учнями, її можна провести як в середніх, так і в старших класах.

Тема: Алфавітний каталог.

Мета: Поповнити знання учнів новими відомостями про побудову алфа­вітного каталогу і навчити їх ним користуватись.

Урок цей можна провести у шкільній бібліотеці, якщо дозволяють умови, або у класі, де буде відповідне унаочнення: каталожні картонки у ящичку, зразки каталожних картонок, заповнених бібліотекарем, кольорові картонки з виступами, на яких вказані склади, а іноді прізвища відомих авторів і які розділяють каталожні карточки у ящику і допомагають швидко орієнтува­тись у каталозі. Бесіду може провести учитель або ж бібліотекар.

План бесіди

1. Алфавітний каталог і його призначення

2. Побудова каталогу.

3. Правила користування каталогом.

Учитель звертає увагу старшокласників на те, що вони попередньо вже ознайомились із систематичним каталогом, каталожними карточками. У каталозі багато карток. У кожному ящику їх приблизно до 800 штук. Якщо ці картки систематизувати за прізвищами авторів книг в алфавітному поряд­ку, то це буде алфавітний каталог. Він допомагає нам дізнатись, чи є у бібліотеці книга потрібного автора і підкаже нам, які твори цього автора є у бібліотеці, тому що каталожні картки на книги одного письменника зібрані разом.

Так, скажімо, ви прочитали книгу П.Загребельного "Дума про невми­рущого" і вам ще хочеться прочитати його твори. Ви шукаєте ящик в алфа­вітному каталозі, в якому розміщені карточки на книги письменників, прізви­ще яких починаються на букву "З". Тут ви знайдете ще інші книги П.Загре­бельного: "Розгін", "Смерть у Києві", "Левине серце", "З погляду вічності" та ін.

В алфавітному каталозі картки на всі книги розташовані в алфавітному порядку прізвищ авторів, назв книг. Так, у ящику на букву "А" система­тизовані карточки книг, написаних авторами, прізвища яких починаються на букву "А", " ящику з буквою "Д" - карточки книг, написаних авторами, прізвища яких починаються на букву "Д".

А як же розташовані в алфавітному каталозі карточки на твори авторів-однофамільців? Наприклад, твори Бориса Олійника, Степана Олійника, Ми­коли Олійника. Картки на їхні твори розташовуються за алфавітом їх імен і по батькові. Книги одного автора розташовуються так: спочатку йде повне видання творів, потім вибрані твори, а далі - на окремі твори в алфавітному порядку за їхніми назвами.

Довідники, збірники творів та інші книги без автора систематизуються за їх назвами (заголовками). Картки на ці книги розташовуються поряд з авторськими за алфавітом. Щоб полегшити пошуки потрібної книги, на кож­ному ящику вказано букву або склад, з яких починається перша і остання каталожна карточка книг, які описані у даному ящику. Щоб читач міг краще орієнтуватись, всередині ящика карточки розділяються кольоровими поділ­ками з виступами, на яких вказується склад, а іноді й прізвище відомого автора. Наприклад, О.Гончар, М.Стельмах, П.Панч. Якщо прізвище автора не виділене на розподільній картці, тоді його слід шукати між іншими розпо­дільними картками в алфавітному порядку.

Розповідь ілюструється алфавітним каталогом. Для закріплення навичок користування алфавітним каталогом можна дати учням завдання дібрати картки в алфавітному порядку, дізнатись за допомогою каталогу, які твори В.Барки, І.Самчука, Б.Лепкого є в бібліотеці.

■ Бібліотечні уроки

Учитель-словесник разом з бібліотекарем може проводити так звані бібліотечні уроки. На першому уроці потрібно ознайомити учнів з бібліоте­кою школи, села чи міста, де учні живуть, показати світлини великих бібліотек, читальних залів, кімнат, розповісти учням, як треба поводитися в бібліотеці може бібліотекар. Він же й ознайомить учнів з бібліотекою, каталогами.

 

[1]Як читали книги великі люди.

 

^[2] Ма р ш а к С. Я. Воспитание словом. — М.: Советский писатель 1964. — С.99.