Г. Не утворювати циклу із заповненими клітинами

 

1.72. Потенціали колонок (Vj) та рядків (Ui) транспортної таблиці визначаються для базисних невідомих з оцінками Cij за формулою:

А. Cij більше Vj + Ui

+Б. Cij менше Vj + Ui

В. Cij дорівнює Vj + Ui

Г. Cij не дорівнює Vj + Ui

 

1.73. Основою алгоритму розв’язання транспортної задачі є:

А. Цілеспрямований перегляд базисних розв’язків задачі

Б. Цілеспрямований перегляд небазисних розв’язків задачі

В. Знаходження опорного розв’язку задачі

Г. Знаходження допустимого розв’язку задачі

 

1.74. Для переходу від одного базисного розв’язку транспортної задачі до

іншого будують цикл перерахунків, в якому:

А. Вибрана неоптимальна клітина базисна, а всі інші клітини циклу небазисні

Б. Вибрана неоптимальна клітина небазисна, а всі інші клітини циклу базисні

В. Всі клітини циклу базисні

Г. Всі клітини циклу небазисні

 

1.75. Будь-якому рядку (колонці) циклу перерахунків транспортної таблиці можуть належати:

А. Тільки дві вершини циклу

Б. Тільки одна вершина циклу

В. Менше двох вершин циклу

Г. Більше двох вершин циклу

 

1.76. У вибрану незаповнену клітину циклу перерахунків транспортної таблиці ставиться:

А. Знак плюс

Б. Знак мінус

В. Додатне значення оцінки невідомої

Г. Від’ємне значення оцінки невідомої

 

1.77. Значення цільової функції транспортної задачі дорівнює сумі:

А. Часток від ділення значень базисних змінних на оцінки клітин

Б. Добутків значень базисних змінних на оцінки клітин

В. Часток від ділення значень небазисних змінних на оцінки клітин

Г. Добутків значень небазисних змінних на оцінки клітин

 

1.78. Перехід від одного опорного плану транспортної задачі до іншого здійснюється:

А. На найменшу величину в додатних клітинах циклу

Б. На найменшу величину у від’ємних клітинах циклу

В. На найбільшу величину в додатних клітинах циклу

Г. На найбільшу величину у від’ємних клітинах циклу

 

1.79. Оптимальним розв’язок транспортної задачі на мінімум цільової функції буде, якщо для всіх небазисних невідомих з оцінками Cij та потенціалами Vj і Ui виконується такі умови:

А. Cij більше Vj + Ui

+Б. Cij більше або дорівнює Vj + Ui

В. Cij менше або дорівнює Vj + Ui

Г. Cij менше Vj + Ui

 

1.80. Оптимальним розв’язок транспортної задачі на максимум цільової функції буде, якщо для всіх небазисних невідомих з оцінками Cij та потенціалами Vj і Ui виконується такі умови:

А. Cij більше Vj + Ui

Б. Cij більше або дорівнює Vj + Ui

+В. Cij менше або дорівнює Vj + Ui

Г. Cij менше Vj + Ui

 

1.81. В цілочислових задачах повинні бути цілими числами всі або деякі:

А. Оцінки невідомих

Б. Коефіцієнти при невідомих в обмеженнях

В. Значення невідомих в оптимальному розв’язку

Г. Обсяги обмежень

 

1.82. Цілою частиною числа називається:

А. Ціле число, що не перевищує задане

Б. Найбільше ціле число, що не перевищує задане

В. Найменше ціле число, що не перевищує задане

Г. Ціле число, що перевищує задане

 

1.83. Дробова частина числа дорівнює:

А. Різниці між самим числом і його цілою частиною

Б. Різниці між самим числом і його дробовою частиною

В. Додатній дробовій частині числа

Г. Від’ємній дробовій частині числа

 

1.84. Для розв’язання задач цілочислового програмування застосовується:

А. Метод гілок і меж

Б. Градієнтний метод

В. Метод потенціалів

Г. Метод множників Лагранжа

 

1.85. Для розв’язання задач цілочислового програмування застосовується:

А. Метод штрафних функцій

Б. Градієнтний метод

В. Метод потенціалів

Г. Метод відтинання

 

1.86. Для розв’язання цілочислових задач за методом відтинання Гоморі в симплексну таблицю вводиться додаткові:

А. Рядок

Б. Колонка

В. Цільова функція

Г. Невідома

 

1.87. При розв’язанні цілочислових задач за методом гілок і меж вибирають одне із не ЦІЛО числових значень змінної і визначають її:

А. Цілу частину

Б. Дробову частину

В. Абсолютне значення

Г. Відносне значення

 

1.88. При розв’язанні цілочислових задач за методом гілок і меж для отримання двох задач до початкової задачі вводиться додаткові:

А. Обмеження

Б. Колонка

В. Цільова функція

Г. Невідома

 

1.89. Оптимальним розв’язок цілочислової задачі лінійного програмування на максимум буде тоді, коли всі невідомі в базисному розв’язку цілі числа, а в рядку цільової функції всі коефіцієнти будуть:

А. Цілими числами

Б. Дробовими числами

В. Від’ємними або дорівнювати нулю