Оборот капіталу. Основний і оборотний капітал підприємства

Кругообіг капіталу, що розглядається як безупинно повторюваний процес, називається оборотом капіталу.

У процесі обороту різні частини промислового капіталу одночасно функціонують у грошовій, продуктивній і товарній формах.

Ефективність використання капіталу відбиває поняття часу і швидкості обороту. Час обороту включає час виробництва і час обернення. Час виробництва у свою чергу складається, по-перше, з робочого періоду (предмети праці піддаються безпосередньо обробці); по-друге, часу перерв; по-третє, часу впливу природних процесів на вироби; по-четверте, часу збереження виробничих запасів. Час обертання включає час збереження готової продукції; час, протягом якого здобуваються нові засоби виробництва; час, коли гроші, призначені для виплати зарплати (після реалізації продукції), знаходяться на розрахунковому рахунку чи касі підприємства.

Час обороту індивідуальних капіталів неоднаковий. Він визначається конкретними сферами використання капіталу. Так, будівництво великого корабля вимагає декілька років, у текстильній промисловості час обороту капіталу визначається тижнями, а виробництво, наприклад, взуття триває хвилини. Тому для виміру часу необхідно мати якусь загальну міру. Такою мірою прийнято вважати рік. Загальна міра часу обороту дозволяє встановлювати швидкість обороту будь-якого капіталу, одним і тим же способом порівнювати швидкість обороту одного індивідуального капіталу зі швидкістю обороту іншого.

Якщо рік, як одиницю виміру часу обороту, позначити через “o”, час обороту певного капіталу через “t”, число його обертів через “n”, то:

Наприклад, час обороту певного капіталу (“o”) складає 3 місяці. В такому випадку:

,

тобто капітал здійснює 4 оберти за рік.

У ході обігу продуктивний капітал обертається з різною швидкістю. Розрізняють основний і оборотний капітал.

Основний капітал — цечастина продуктивного капіталу, представленого засобами праці (машини, будинки, спорудження). Беручи участь у процесі виробництва повністю, вони зношуються поступово. Функціонуючи протягом кількох виробничих циклів, засоби виробництва втрачають у кожній із них частину своєї вартості, що переноситься на знову зроблений продукт у вигляді амортизації. Амортизація — це процес поступового переносу вартості основного капіталу на вироблені товари.Амортизація утворює амортизаційний фонд чи фонд відшкодування (у грошовій формі), що використовується для закупівлі нової техніки чи для капітального ремонту експлуатованої.

Розрізняють фізичний і моральний знос основного капіталу. Фізичний знос — це втрата засобами праці своєї здатності робити товари — тобто споживчі вартості.

Моральний знос — втрата вартості засобів праці незалежно від фізичного зносу під впливом науково-технічного прогресу. Моральний знос першого роду — це здешевлення засобів праці завдяки зростанню продуктивності на підприємствах, що їх випускають. Моральний знос другого роду зумовлений появою продуктивної техніки, що потребує заміни ще придатних, але застарілих засобів праці.

Оборотний капіталстановить ту частину продуктивного капіталу, що є предметом праці. Це сировина, матеріали, паливо, цілком споживані за один виробничий цикл. Їхня вартість не вроздріб, а відразу переноситься на вартість готового продукту. Виробничі запаси і вартість незавершеного виробництва включаються до вартості оборотного капіталу. На практиці до оборотного капіталу відносять і заробітну плату. Швидкість обороту капіталу визначається за формулою , де n—кількість обігів капіталу на рік; 0—тривалість року в днях; t—час одного обігу капіталу в днях чи місяцях.