Вимоги до оформлення текстових частин

Формули. У формулах слід застосовувати позначення, встановлені відповідними державними стандартами. Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не роз'яснені раніше у тексті, мають бути наведені безпосередньо перед формулою. Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка у тій послідовності, в якій символи наведено у формулі. Перший рядок пояснення має починатися зі слів "де" без двокрапки після цього.

Приклад: Відстань L, км, обчислюють за формулою:

L=Vt,

де V − швидкість руху, км/год; t − час руху, год.

Формули, що йдуть одна за одною і не розділені текстом, розділяють комою.

Переносити формули на наступний рядок допускають тільки на знаках операцій, причому знак на початку наступного рядка повторюють. У разі перенесення формули із знаком множення застосовують знак "*".

Формули можуть бути виконані машинописним, машинним способами або креслярським шрифтом висотою не менше 2,5 мм. Застосування машинописних і рукописних символів в одній формулі не допускають.

Формули, за виключенням формул, що розміщені у додатках, мають нумеруватися порядковою нумерацією арабськими цифрами, які записують на рівні формули праворуч у круглих дужках. Одну формулу позначають − (1). Посилання у тексті на порядкові номери формул дають у дужках, наприклад:...у формулі (3).

Формули, що розміщені у додатках, мають нумеруватися окремою нумерацією арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед кожною цифрою позначення літерами додатка, наприклад: формула (В.4).

Допускають нумерацію формул у межах розділу. У цьому випадку номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою, наприклад: (3.1.).

Порядок викладення у записці математичних рівнянь такий самий, як і формул.

Ілюстрації. Кількість ілюстрацій має бути достатньою для пояснення тексту. Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розмішувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у тексті. Фотознімки розміром менше за формат А4 мають бути наклеєні на аркуші білого паперу формату А4.

Ілюстрації, за винятком ілюстрацій додатків, слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією. Якщо малюнок один, його позначають "Рисунок 1". Допускають нумерування ілюстрації у межах розділу. У цьому випадку номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад: Рисунок 1.1.

У разі посилання на ілюстрації слід писати ".... відповідно до рисунка 2", у разі наскрізної нумерації і нумерації в межах розділу "....відповідно до рисунка 1.2".

Ілюстрації, за необхідності, можуть мати найменування і пояснювальні дані (текст під малюнком). Слово "Рисунок" і найменування розміщують після пояснювальних даних і друкують (записують) таким чином:

Рисунок 1. Деталі приладу.

На електричних схемах біля кожного елемента вказують його позиційне позначення, встановлене відповідними стандартами, і, за необхідності, номінальне значення величини.

Таблиці. Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання у тексті записки. Таблиці, за винятком таблиць додатків, слід нумерувати арабськими цифрами. Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка. Якщо у записці одна таблиця, її позначають "Таблиця 1". У разі наведення таблиці в додатку А, вона позначається "Таблиця А. 1".

Допускається нумерувати таблиці в межах розділу. В цьому випадку номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою.

Таблиця має назву, яку друкують (пишуть) малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головок.

У разі поділу таблиці на частини допускається її головку або графи для заголовків рядків заміняти відповідно, номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.

Слово "Таблиця" вказують один раз з права над першою частиною таблиці, над іншими частинами друкують (пишуть) "Продовження таблиці X із зазначенням номера таблиці."

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки − з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, друкують (пишуть) з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії зліва, справа і знизу, що обмежують таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутність не ускладнює користування таблицею.

Головка таблиці повинна бути відокремлена лінією від іншої частини таблиці. Висота рядків таблиці − не менше 8 мм.

Графу "Номер за порядком" в таблицю не включають. Якщо показники, параметри або інші дані необхідно нумерувати, їх порядкові номери вказують у графах для заголовків рядків таблиці перед найменуванням.

Для скорочення тексту заголовків і підзаголовків граф окремі поняття замінюють позначеннями, літерами, що встановлені ГОСТ 2.321−84, або іншими позначеннями, якщо вони пояснені у тексті або наведені на ілюстраціях, наприклад: О − діаметр, Н − висота, L − довжина.

Одиниці величин вказують або у заголовках, або у підзаголовках. Окрему графу для одиниць не виділяють. Якщо всі параметри, розміщені у таблиці, мають тільки одну одиницю, наприклад, міліметри, то їх скорочене позначення (мм) розміщують над таблицею. Якщо графи таблиці містять величини переважно однієї одиниці, але є й показники, виражені в інших одиницях, над таблицею розмішують напис про переважаючу одиницю, а відомості про інші одиниці подають у заголовках відповідних граф.

Цифри у графах розміщують так, щоб класи чисел у всіх графах були точно один під одним. Числові значення величин в одній графі повинні мати, як правило, однакову кількість знаків після коми. За відсутності окремих даних у таблиці слід ставити тире.

За наявності у записці невеликого за обсягом цифрового матеріалу його недоцільно оформлювати таблицею, а слід подавати текстом, розміщуючи цифрові дані у вигляді колонок.

Скорочення. У дипломних роботах всі слова мають бути написані повністю. Усі не загальноприйняті або маловідомі скорочення потрібно оговорити під час першого їх вживання. Допустимі такі скорочення:

- окремих слів: с.-г. (сільськогосподарський) − тільки в таблицях; рис. (рисунок), табл. (таблиця) − під час посилання у тексті, коли скорочення ставлять у круглі дужки, наприклад: "Матеріали досліду показують, що продуктивність свиноматок збільшується у разі введення до їх раціону вітаміну Д (табл. 3)"; і т.д. (і так далі), і ін. (і інші), і т.п. (і таке подібне) − в кінці речення після переліку; р. (рік), pp. (роки), шт. (штук), тис. (тисячі), млн. (мільйони), млрд. (мільярди) − біля чисел;

- спеціальних термінів: ККД (коефіцієнт корисної дії), МО (міжнародні одиниці), СР (суха речовина), ОЕ (обмінна енергія), БЕР (безазотні екстрактивні речовини) − у таблицях;

- наукових ступенів і звань: к. вет. н. (кандидат ветеринарних наук), д. с.-г. н. (доктор сільськогосподарських наук), доц. (доцент), проф. (професор), акад. (академік) − біля прізвищ у тексті;

- назв широковідомих установ: НАН України (Національна академія наук), НААН (Національна академія аграрних наук);

- назв наукових і навчальних закладів: ун-т (університет), ін-г (інститут), НДІ (науково-дослідний інститут) біля назв цих закладів у списку літератури;

- назв видавництв навчальних закладів: Вид-во Укр. держ. агр. ун-ту (Видавництво Українського державного аграрного університету), РВВ Харк. зоовет. ін-ту (Редакційно-видавничий відділ Харківського зооветеринарного інституту), РВЦ НАУ (Редакційно-видавничий центр Національного аграрного університету) − у разі наведення цих назв у списку літератури. Крім того використовують загальноприйняті скорочення, після яких крапка не ставиться: «л», «кг», «міс» і т.д.

Додатки. Матеріал, що доповнює текст пояснювальної записки, допускається розміщувати у розділі "Додатки". Додатками можуть бути, наприклад, результати біохімічних, морфологічних чи інших досліджень крові, кормів, графічний матеріал, таблиці великого формату, розрахунки, опис апаратури і прикладів, опис алгоритмів і програм задач, що вирішують за допомогою комп'ютерної техніки тощо. Додатки оформлюють як продовження пояснювальної записки на наступних її сторінках.

У тексті роботи на всі додатки мають бути посилання. Розміщують за порядком посилань на них у тексті.

Кожний додаток слід розташовувати на новій сторінці з написанням зверху посередині сторінки слова "Додаток" і його позначення. Згідно з ДСТУ 3008-95 додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, С, З, І, І, О, Ч, Ь, наприклад: додаток А, додаток Н і т.д. У випадку повного використання літер української абетки допускається позначати додатки арабськими цифрами.

Додаток повинен мати заголовок, який друкують (записують) з великої літери окремим рядком симетрично тексту.

Додатки, як правило, виконують на аркушах формату А4. Допускають оформлення додатків на аркушах формату A3, А4хЗ, А4х4, А2 і А1 згідно з ГОСТ 2.301-68.

Текст кожного додатка, за необхідності, може бути розділений на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, які нумерують у межах кожного додатка. Перед номером ставлять позначення цього додатка.

Ілюстрації кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою літерного позначення додатка, наприклад: Рисунок А.2, Рисунок В.З і т. ін. Додатки мають загальну з дипломною роботою наскрізну нумерацію сторінок. Всі додатки мають бути перелічені у змісті роботи з їх позначеннями і заголовками. Допускається як додаток до записки використовувати інші самостійні документи, креслення, схеми тощо.

12. ВИКОРИСТАННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПІД ЧАС ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ. Мережа Інтернет є унікальною для навчального процесу за дистанційною формою. Завдяки комп'ютерним мережам студент, що навчається за дистанційною формою має вільно користуватися віртуальним електронним бібліотечним фондом, опрацьовувати електронні лекції тих навчальних курсів, які йому запропоновано, а також виконувати лабораторно-практичні роботи, готувати курсові і дипломні роботи.

Під час підготовки дипломних проектів студент користується мережею Інтернет, де можна знайти потрібну інформацію.

Для пошуку необхідних літературних джерел студенту слід знати адресу WEB-сторінки, зайти на пошукову сторінку і провести пошук потрібної літератури.

У багатьох бібліотеках, зокрема в бібліотеках навчальних закладів, є реферативні та повні версії всіх необхідних літературних джерел для навчання за вибраною спеціальністю. Так, наприклад, WEB-сторінка Національної бібліотеки України ім. Вернадського − http://www.nbuv.tov.ua. Слід посилатися і використовувати інформацію лише з офіційних веб-сторінок.

Щоб провести аналіз літературних джерел та електронних посилань для досліджень у межах дипломного проектування, у разі недостатньої кількості звичайних електронних версій у бібліотеках ВНЗ, студенту можуть допомогти центральні пошукові сервери мережі Інтернет − це такі як Index, Google, Meta та ін. У випадку використання вище наведених серверів, пошук здійснюють у всій доступній мережі Інтернет, а це дає змогу переглянути навіть найновіші WEB-сторінки. Знайдену інформацію, яка цікавить студента, вибирають, копіюють, друкують.

Для опрацювання іноземних WEB-сторінок до послуг студента, який не достатньо орієнтується в іноземній мові, є багато програм-перекладачів: Socrat, Promt, Lingvo, Pragma тощо. За машинного перекладу лінгвістична точність тексту дещо втрачається, тому потрібна ще додаткова корекція тексту.

Велику допомогу під час підготовки дипломних робіт і проектів може надати комп'ютер щодо збирання та оброблення статистичних даних. Наприклад, у дипломних роботах для оброблення даних, отриманих експериментальним чи дослідним шляхом, студентам та науковцям комп'ютерна техніка пропонує багато програм − від простих до професійних, складних. Серед простих можна виділити зручні компактні програми Curve Expert 2.0, Advanced Grapfer, які між двома (або декількома) числовими масивами шукають різного виду залежності, навіть до 18 порядку. До складних професійних програм можна віднести такі потужні як Math Cad, Math Lab та Statistica. За допомогою цих програмних середовищ можна будувати цілі автоматичні системи та прораховувати їх характеристики, робити прогнози. Результатом оброблення даних у цих програмах можуть бути тривимірні графіки, діаграми тощо.

Подібні графічні образи функцій теоретичних формул (залежностей) можна отримувати за допомогою цих же програм.

Для побудови схем, ескізів та креслень існують найбільш поширені комп'ютерні програми КОМРАС та AutoCad. Під час дипломного проектування не рідко постає потреба у обробленні графічних даних, отриманих із фотографії. Для таких видів робіт необхідний сканер (пристрій для перетворення графічної інформації в цифрову) або цифровий фотоапарат. Обробляти таким чином дані можна за допомогою найбільш розповсюджених комп'ютерних програм: Corel Photo-Paint, Adobe Photoshop, Microsoft Photo Editor тощо.

Завдяки подібним комп'ютерним програмам у студентів з'являється можливість виконувати дипломні роботи на високому рівні.

 

13. ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ. Дипломну роботу слід представити в деканат за 10 днів до захисту.

Підготовлену до здачі в ДЕК дипломну роботу слід відредагувати, акуратно оформити, переплести, а також поставити підписи на титульному аркуші автора, наукового керівника, рецензента.

Згідно з "Положенням про Державні екзамени у вищих навчальних закладах" разом із випускною роботою студент готує до ДЕК такі документи:

• подання голові державної екзаменаційної комісії щодо захисту дипломної роботи, яке містить довідку про успішність, висновок керівника дипломної роботи, висновок кафедри про дипломну роботу;

• рецензію спеціаліста з виробництва та внутрішню рецензію іншої кафедри; рецензент після ознайомлення з випускною роботою і висновком керівника дипломної роботи у поданні, пише рецензію з висвітленням позитивного і негативного, відмічаючи можливість впровадження у виробництво найбільш цінних розробок дипломника;

Водночас із оформленням випускної роботи студенти готуються до захисту роботи перед ДЕК: складають тези доповіді, де викладають основний зміст роботи, готують фотографії, слайди, графіки, діаграми, таблиці з результатами основних досліджень (на листках ватману, прозорих плівках для графопроектора чи у вигляді комп'ютерних презентацій) та проглядають нові публікації.

Обсяг ілюстративного (графічного) матеріалу може складати 5−6 аркушів формату А1 на паперових носіях у вигляді плакатів, слайдів на плівках, або у вигляді презентації (титульний лист; зміст (детальний); матеріали ілюстративної частини; список наукових праць; титульні аркуші збірників наукових праць; копії публікацій; довідки про участь в конференціях; акти впровадження; висновки і рекомендації; список використаної літератури тощо).

У випадку розміщення графічних матеріалів на електронних носіях для подальшого їх екранного показу, кількість останніх слід збільшити, виходячи із трудомісткості, рівнозначної виготовленню паперових варіантів подання матеріалів.

14. ЗАХИСТ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ. Захист випускної роботи спеціаліста відбувається на відкритому засіданні державної екзаменаційної комісії (ДЕК) за умови участі не менше половини її членів.

Головою державної екзаменаційної комісії із захисту випускних робіт наказом ректора ВНЗ, за погодженням з органом управління, якому підпорядковано виший навчальний заклад, призначають досвідченого науково-педагогічного працівника або провідного фахівця відповідної галузі, що не працює в установах, які належать до структури закладу. До складу ДЕК окрім керівників вищого навчального закладу та його факультетів мають входити представники кафедр, що готують фахівців за окремими напрямами. Персональний склад членів ДЕК затверджує ректор за поданням факультету не пізніше, як за місяць до початку роботи комісії.

Перед початком захисту випускних робіт до ДЕК має бути надано такі документи:

- наказ ректора про затвердження тем дипломних робіт,

- наказ ректора про затвердження складу ДЕК;

- зведена відомість із зазначенням тем дипломних робіт випускників та середньої оцінки результатів їх атестування протягом попереднього періоду.

Рекомендовано таку процедуру захисту:

1. Дипломник готує ілюстративний матеріал і доповідає секретарю ДЕК про готовність.

2. Голова ДЕК оголошує початок захисту, зачитуючи:

a) тему роботи;

b) автора;

c) кафедру;

d) керівника;

є) консультантів.

3. Секретар ДЕК зачитує:

- характеристику дипломника;

- протокольне рішення кафедри про допуск студента до захисту;

- засвідчує відповідність теми проекту наказу про затвердження тем.

4. Голова ДЕК пропонує членам ДЕК ставити запитання щодо змісту характеристики та документації, що дозволяє захист.

5. Після відповідей на запитання, голова ДЕК надає дозвіл дипломнику для доповіді, регламентуючи час, як правило, це становить 10 − 12 хв. Під час доповіді переривати дипломника не слід.

Дипломник, доповідаючи зміст дипломної роботи, використовує ілюстративний матеріал, аудіо, відео чи комп'ютерну техніку. Для їх використання можна попередньо замовити помічника-оператора з кафедри, відділу ТЗН, про що заздалегідь попередити голову ДЕК.

6. Після закінчення доповіді, голова ДЕК пропонує членам ДЕК задати питання доповідачу. Кількість питань не обмежено.

7. Дипломник відповідає на запитання. У випадку незнання дипломником відповіді на запитання, він повідомляє про це фразою на зразок: "Мені важко відповісти зараз на Ваше запитання.

8. Основні питання задає голова ДЕК.

9. Після закінчення опитування дипломника, секретар ДЕК зачитує рецензії (внутрішні, зовнішні), відзиви з виробництва тощо.

10. На вказані зауваження та недоліки дипломник дає пояснення або погоджується з ними чи з деякими з них.

11. Секретар зачитує відзив керівника випускної роботи.

12. За наявності додаткових матеріалів, що підсилюють роботу: акти, патенти, довідки тощо, секретар подає їх до ДЕК.

13. За необхідності дипломник дає пояснення щодо поданих матеріалів.

14. Під час захисту кожний член комісії і голова ДЕК у персональних відомостях виставляють оцінки за:

a) доповідь;

b) оформлення випускної роботи;

c) відповіді;

d) середню.

15. Після прослуховування всіх дипломників, на закритому засіданні голова ДЕК оформляє загальну відомість, виставляючи загальну середню оцінку.

16. Запрошують всіх дипломників, які захищалися, та присутніх. Голова ДЕК оголошує оцінки захисту, які будуть занесені у протоколи.

17. Видача документів про освіту та нагородних відзнак, як правило, практикують на урочистому засіданні ДЕК та вченої ради ВНЗ після оформлення відповідного наказу, дипломів та додатків до них.

У разі отримання незадовільної оцінки за дипломну роботу ДЕК має вказати на можливість її повторного захисту.

Дипломникам, що з поважних (документально підтверджених) причин не змогли захищати роботу в затверджений термін роботи комісії, наказом ректора може бути призначено захист дипломної роботи протягом року в наступний термін роботи ДЕК із захисту дипломних робіт випускників освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст".

Випускнику, який отримав після захисту дипломної роботи незадовільну оцінку, має бути видана академічна довідка. Повторно захищатися цей випускник може не пізніше як через три роки після закінчення навчання у вищому навчальному закладі.

Після захисту випускник зобов'язаний здати матеріали дипломної роботи на кафедру, до якої він був прикріплений для її виконання. Надалі дипломні роботи мають зберігатися в архіві (бібліотеці) вищого навчального закладу протягом п'яти років, а потім їх списують в установленому порядку.

У результаті захисту дипломної роботи знання випускника та правильність представленого ним описового та графічного матеріалу може бути оцінено на "відмінно", "добре", "задовільно" та "незадовільно".

Рішення ДЕК щодо оцінювання знань, виявлених випускником під час захисту дипломної роботи, а також про присвоєння йому освітньо-кваліфікаційного рівня "Спеціаліст" з виданням диплома державного зразка ухвалює Державна екзаменаційна комісія на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, що оцінювали захист випускника. За однакової кількості голосів, відданих за різні оцінки, голос голови комісії є вирішальним.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Виробнича санітарія / В.Л. Лущенков, Д.А. Бутко, С.Д. Лехман, О.Є. Гайовий та ін. – К.: Урожай, 1996.− 336с.

2. Дипломне проектування у вищих навчальних закладах Мінагрополітики України: Навчально-методичний посібник / За ред. Т.Д. Іщенко, І.М. Бендери. − К.: Аграрна освіта. − 2006. − 256 с.

3. ДНАОП 2.0.00-1.01-00 Правила охорони праці в сільськогосподарському виробництві (затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України 11.08.2000 р.№ 202).

4. Довідник з охорони праці в сільському господарстві. С.Д. Лехман. − К.: Урожай, 1990. − 400с.

5. Євтушенко А.Ф., Радіонов М.Т. Організація та економіка ветеринарної справи. Підручник. – К.: Арістей. – 2004. – 284 с.

6. Закон України “Про охорону праці”.

7. Збірник примірних інструкцій з охорони праці для працівників під час виконання робіт у тваринництві / Затв. Мінагропромом України 31.12.1999 р. №383. − К.: Основа. 2000. − 128с.

8. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии. Под. ред. И.П. Кондрахин. – М.: Агропромиздат, 1985. − 287 с.

9. Кодекс законів про працю України. – Харків. – 1997.

10. Конституція України. – К.: 1996.

11. Лехман С.Д., Рубльов В.І., Рябцев Б.І. Запобігання аварійності і травматизму в сільському господарстві. − К.: Урожай, − 1993. − 270с.

12. Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 29 березня 2012 року №384, Форми № Н-9.01; № Н-9.02; № Н-9.03.

13. Основи охорони праці / Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. Л.П. Керб.− К.: 2001. − 252с.

14. Охорона праці / Г.М.Пряник, С.Д. Лехман, Д.А. Бутко та ін. – К.: Урожай, 1994, − 272 с.

15. Правила охорони праці в сільськогосподарському виробництві /Затв. Міністерством праці та соціальної політики України 11.08.2000 р. № 202. − К.: Основа, 2001. − 340с.

16. Туриніна О. Л. Методичні рекомендації до підготовки дипломних (кваліфікаційних) робіт з психології (для магістрів). − К.: МАУП, −2003. − 18 с.

17. Як підготувати і захистити дисертацію на здобуття наукового ступеня: Методичні поради / Л.А. Пономаренко. – К.: Редакція “Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України”, Видавництво “Толока”, 2005. – 80 с.

18. Як правильно оформити дисертацію та документи атестаційної справи: Зб. нормат. док. з питань атестації наук. кадрів вищої кваліфікації / Упорядник Ю.І. Цеков. – К.: Редакція “Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України”: Видавництво “Толока”, 2006. - 80с.

Додаток А

Ректору Житомирського національного агроекологічного університету

професору В.М. Микитюку

Студента ОКР_______ курсу ___ групи факультету ветеринарної медицини

_________________________________________________________

Кафедра _________________________

_________________________

ЗАЯВА

 

Прошу дозволити виконати дипломну роботу на кафедрі __________________________________________________________________

на тему: _______________________________________________________

____________________________________________

 

__________________ (дата) Підпис ___________

Прошу затвердити тему і призначити керівником __________________________________________________________________

Завідувач кафедри ___________________

Дата __________

Згода завідуючого випускової кафедри _______________

Дата ___________

Згода декана факультету ________________________

Дата __________________

Додаток Б

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ