Оформлення дипломної роботи

5.1 Загальні вимоги. Дипломна робота відноситься до основної наукової документації, а отже повинна містити лише належним чином впорядковану наукову інформацію, почерпнуту з первинних документів, що відноситься до теми роботи, бути тісню пов'язана з нею, розкривати її суть. Відповідно до цих вимог необхідно створювати структуру дипломної роботи. Титульна сторінка оформлюється згідно форми, представленої в додатку В (Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 29 березня 2012 року №384, Форма № Н-9.02).

Розділи та пункти в дипломній роботі розміщуються в наступній послідовності:

ЗАВДАННЯ НА ДИПЛОМНУ РОБОТУ СТУДЕНТУ (вкладається в роботу після титульної сторінки)

ЗМІСТ

РЕФЕРАТ

ВСТУП

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1; 1.2; 1.3 − назви підпунктів за логічним порядком

1.4 Заключення до огляду літератури

2. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Матеріал і методи досліджень

2.2. Характеристика бази (господарства, об’єкта, району, зони, території)

2.3. Результати власних досліджень

2.3.1, 2.3.2... − назви підпунктів за логічним порядком

2.4. Обговорення результатів власних досліджень

3. ЕКОНОМІКА ВЕТЕРИНАРНИХ ЗАХОДІВ

4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ (ОХОРОНА ПРАЦІ − для напряму «Бакалавр»)

5. ЕКОЛОГІЯ (оформляється за бажанням студента)

ВИСНОВКИ

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ (для бакалаврів необов’язково)

При оформленні роботи слід дотримуватись наступних вимог: шрифт Times New Roman, розмір шрифту 14 (використовувати шрифт більшого розміру не можна, в таблицях та примітках при необхідності дозволяється зменшення розміру шрифту), міжрядковий інтервал 1,5 пункти, поля наступні − зверху і знизу − 2 см., з права − 1,5 см, зліва − 3 см. Обсяг дипломної роботи бакалавра− 35 − 40, спеціаліста − 45 − 60, магістра − 60 − 80 ст. друкованого тексту без урахування додатків, (29 рядків на аркуші А4). Дипломну роботу бажано друкувати. Проте вона може мати вигляд рукопису обсягом 50 − 80 с. за умови розбірливого чіткого почерку. Робота повинна писатись не поспіхом, акуратно, чітко і грамотно.

Структура дипломної роботи наступна: вступ – 1 − 2 ст., загальна характеристика роботи (реферат) – 1 − 2 ст., огляд літератури − 10 − 15 ст.(спеціаліст 8−12, бакалавр 5−8), матеріал і методи досліджень − 1 − 3 ст., характеристика бази − 1,5 − 3 ст., результати досліджень − 20 − 30 ст. (спеціаліст 15−20, бакалавр 10−15). Сторінки нумеруються арабськими цифрами, які ставляться у верхньому правому куті за винятком титульної сторінки. Порядкові номери ставлять перед назвою розділу відокремлюючи їх крапкою (1.2 − другий підрозділ першого розділу).

В межах підрозділу виділяються пункти, номера яких складаються з номерів розділу, підрозділу і пункту, наприклад: 2.2.1 (перший пункт другого підрозділу другого розділу).

Ілюстрації (таблиці, схеми, рисунки, графіки) розміром на всю сторінку включають у загальну нумерацію сторінок або виносять у додаток. У правому верхньому куті таблиці, над її заголовком, розміщають напис "Таблиця" з номером Таблиця 1.2 − друга таблиця першого розділу. Схеми креслення, фотографії, графіки позначають "Рис. 2.3" − третій рисунок другого розділу) і підписують внизу під ними.

Заголовками структурних частин (розділів дипломної роботи) є слова написані окремим рядком, великими літерами: «ЗМІСТ, РЕФЕРАТ, ВСТУП, ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ, ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ, ЕКОНОМІКА ВЕТЕРИНАРНИХ ЗАХОДІВ, ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ (ОХОРОНА ПРАЦІ), ВИСНОВКИ, ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ДОДАТКИ».

Такі структурні частини як ЗМІСТ, РЕФЕРАТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ДОДАТКИ не нумеруються (див. зразок вище).

Відстань між заголовком і текстом повинна бути − 2 інтервали. Кожен розділ починається з нової сторінки.

Дипломна робота має бути написана державною мовою.

Текст розміщують на одному боці аркуша паперу формату А4 (297 х 210 мм) за одним із наведених нижче способів:

- із застосуванням принтерів: текстовий редактор Word 6,0; 7,0 і вище. Шрифт "Times New Roman" 14-го розміру.

- рукописним шрифтом (ГОСТ 2.304-81) із висотою літер і цифр не менше 2,5 мм. Формули і літери необхідно писати чітко чорною тушшю, або чорнилом;

Знаки, літери, символи, позначення, які відсутні у комп’ютерах, а також математичні і хімічні формули, іноземні прізвища і слова вписують від руки чорнилом (пастою) чорного кольору.

Абзаци в тексті починають відступом (12,5−17 мм).

Помилки, описки і графічні неточності, виявлені у процесі виконання роботи, допускається виправляти підчищанням, або з використанням коректора і нанесенням на тому ж місці виправленого тексту (графіки) машинописним чи рукописним способом (чорними чорнилом, пастою, тушшю).

5.2ЗАВДАННЯ НА ДИПЛОМНУ РОБОТУ СТУДЕНТУ. Відповідно до теми дипломної роботи керівник складає і видає студенту завдання на дипломну роботу з урахуванням місця виконання досліджень. (Додаток Б, Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 29 березня 2012 року № 384 Форма № Н-9.01).

Після закінчення роботи над дипломною роботою завдання разом з іншими текстовими документами представляють до ДЕК.

У завданні вказують: назву ВНЗ і факультету; шифр і назву спеціальності; освітньо-кваліфікаційний рівень; назву кафедри; тему дипломної роботи; номер наказу ректора про затвердження теми і його дату; термін здавання студентом виконаної роботи у деканат; вихідні дані до роботи; зміст роботи (перелік питань, що досліджуються), перелік графічного матеріалу, консультанти розділів роботи, календарний план.

Підписують завдання керівник дипломної роботи, консультанти і студент-дипломник. Затверджує завдання завідувач кафедри, на якій виконується дипломна робота. Допускається виконувати завдання з двох боків друкарського аркуша формату А4. У замовленні можуть бути поставлені завдання різного змісту та наповнення. Заохочуються завдання, складені на рівні юридичних угод із організаціями з відповідним фінансуванням, матеріальною чи іншою формами компенсації затрат. Завдання вкладається в роботу, його не прошивають разом з загальним обсягом сторінок (доцільно в роботу вшивати файл, в який вкладають завдання). Не вшиваються, а вкладаються в роботу також відзив наукового керівника, внутрішня рецензія та рецензія з виробництва.

5.3 РЕФЕРАТ (анотація) − це скорочене викладення обсягу та змісту первинного документа, тобто дипломної роботи з основними розробками та висновками.

В анотації увагу акцентують на новому матеріалі, викладеному у роботі і складають за такою формою:

- обсяг первинного документа (кількість сторінок текстового документа, ілюстрацій);

- тема, предмет (об'єкт), характер та мета роботи;

- методи виконання роботи; якщо метод новий або розроблений автором, то наводять його сутність; якщо метод широко відомий, то вказують тільки його назву:

- конкретні результати роботи, економічна ефективність виконаної автором розробки; дають основні теоретичні, експериментальні, розрахункові результати, виділяючи розробки, впроваджені у виробництво або виконані на рівні раціоналізаторських пропозицій, винаходів, відкриттів чи інші розробки, які є найважливішими у роботі;

- галузь використання.

Викладання матеріалу в анотації має бути стислим і точним. Слід використовувати вирази, які застосовують у наукових і технічних документах, стандартизовану термінологію; уникати незвичних термінів і символів.

Рекомендується вживати скорочення і абревіатури згідно з ГОСТ 7.1 1088, ГОСТ 7.12-77 або прийняті у міжнародній практиці.

Одиниці вимірювання наводять в одиницях міжнародної системи.

Дозволяється включати до анотації ілюстрації та таблиці, якщо вони допомагають розкрити основний зміст документа і скоротити його обсяг.

Обсяг анотації випускної роботи має складати одну сторінку рукописного або 0,75 с машинописного тексту, або комп'ютерного друку через 1,5 інтервали 14 кеглем.

5.4 ВСТУП. У вступі дипломник коротко викладає актуальність обраної теми для вирішення конкретних завдань у галузі ветеринарної медицини, обґрунтовує вибір теми, повідомляє про мету і формулює завдання роботи. Обсяг розділу − 1−2 друковані сторінки.

5.5 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ. Розробку теми дипломної роботи потрібно починати з аналізу джерел спеціальної літератури. Тільки після кваліфікованого аналізу джерел літератури студенту стає відомо, що і як вже зроблено, які питання і яким шляхом уже вирішені, і що найдоцільніше робити далі.

Викладення цього розділу слід починати з історії, сучасного стану та можливі напрями розробки питання, що є предметом вивчення. Часто в науковій літературі зустрічаються різні думки авторів з одного і того ж питання, неоднозначні тлумачення результатів, протилежні висновки тощо. У такому випадку огляд краще вести в дискусійному плані, протиставляючи думки різних дослідників і супроводжувати їх власними коментарями. Виконаний за такою схемою огляд літератури буде більш привабливим, цінним і змістовним. Огляд літератури має містити стисле (8−10 рядків) резюме, в якому формулюють основну суть викладеного матеріалу.

В огляді літератури обґрунтовують обрані напрями виконання випускної роботи. Обґрунтування буде повноцінним, якщо воно базується на доказах, фактах і висновках огляду літератури та враховує стан і конкретні умови підприємства, на матеріалах якого виконують випускну роботу.

Цей розділ повинен мати назву, в якій відображався б зміст проблеми, що є темою випускної роботи. Для більш ефективного і детального аналізу зібраного матеріалу джерел літератури цей розділ потрібно поділити на 3−4 підрозділи, кожен з яких повинен мати свою назву та номер. Розділ і підрозділи нумерують арабськими цифрами.

Огляд літератури може бути кваліфіковано написаний лише після вивчення студентом не менше 25 (для бакалаврів), 35 (для дипломних робіт спеціалістів), 40 (для магістерських робіт) джерел літератури різних видів. Студент має опрацювати монографії, збірники наукових праць, статті періодичні видання, автореферати дисертацій, офіційні веб-сторінки.

Літературні дані потрібно викладати коротко, ясно, без перекручення поглядів авторів, повідомляючи лише типове, показове, що має відношення до теми випускної роботи. Посилання на автора наводять у кінці абзацу цифрами в квадратних дужках.

Якщо абзац починається з посилання на автора роботи, то вказують ще й ініціали і прізвище, а в дужках пишуть номер, під яким цю роботу наведено в списку літератури; далі у стислій формі викладають зміст роботи, як правило, одним абзацом.

Характеристику роботи іншого автора потрібно починати з нового абзацу.

В огляді літератури слід описувати тільки ті першоджерела, які вивчав студент і вони мають безпосереднє відношення до теми дипломної роботи. Не слід описувати навчальну літературу або посилання інших авторів на використані ними роботи.

Огляд літератури пишеться за попередньо складеним планом і має бути системним, цільним та послідовним. Аналіз першоджерел, які використовують, проводять у хронологічному порядку. Не допускати повторень. Критичні зауваження слід аргументувати посиланнями на джерела літератури. За наявності суперечливих думок авторів з того чи іншого питання потрібно спробувати знайти причину розходжень. Іноді це є результатом похибок методичного характеру, застарілого обладнання, використаного під час проведення експериментів. Огляд літератури закінчують пунктом "Заключення з огляду літератури", в якому автор у стислій формі викладає стан і рівень вирішення поставленої перед ним проблеми за даними літератури.

Загальний обсяг розділу − до 15 − 20 ст. (не більше 20% обсягу роботи).

Під час використання джерел літератури потрібно робити посилання на авторів робіт і рік видання.

Існує декілька форм звернення до джерел літератури:

- В.М. Петренко (1987) вважає (стверджує, зробив висновок, установив і т.д.), що... У цьому випадку спочатку пишуть ініціали, далі прізвище автора, після цього рік видання роботи;

- відомо, що доросла велика рогата худоба за добу може спожити 3,0−4,5 кг сухої речовини кормів на кожні 100 кг живої маси (Петренко В.М., 1977. Шевченко М.М., 1993). У цьому прикладі авторів робіт пишуть у дужках після посилання, спочатку прізвища, потім ініціали і рік видання роботи;

- аналізуючи результати своїх досліджень, В.М. Петров (цит. за Шовкун Н.Н., 1987), звернув увагу на те, що... Таку форму посилання застосовують у тому випадку, коли використовували не роботу В.М. Петрова (оригінал), а роботу Н.Н. Шовкуна, в якій є це посилання на В.М. Петрова. Прізвища та ініціали авторів джерел літератури в огляді і списку літератури пишуть мовою оригіналу без власного перекладу.

Цінність представляють нові публікації за темою роботи (не пізніше останніх 10-ти років). Джерелами літератури можуть бути книги, брошури, статті з журналів, збірників наукових праць вітчизняних і зарубіжних авторів, автореферати дисертацій, інструкції, настанови, рекомендації і нормативи, офіційні веб-сторінки.

5.6 ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ. Цей розділ складає основу дипломної роботи, тому з найбільш важливим і об'ємним (більше 50% загального обсягу). Він включає ряд самостійних підрозділів, присвячених матеріалу і методикам наукових досліджень, характеристиці господарств, закладів та установ, де проводились дослідження, детальному викладенню одержаних результатів досліджень та їх обговоренню.

5.6.1 Матеріал і методи досліджень. У цьому розділі має бути описаний конкретний матеріал та методи дослідження, що використовувались у процесі виконання роботи (з посиланням на автора), схема проведеного досліду тощо.

Результативність наукових досліджень залежить від вибору методик, ступеня їх освоєння і точності виконання, тому методи досліджень необхідно підбирати сучасні з урахуванням можливості їх виконання у конкретних умовах.

У цьому розділі також вказуються види тварин, використаних у дослідах, методи застосування лікувальних і профілактичних заходів контролю їх ефективності.

5.6.2 Характеристика бази виконання роботи. У цьому розділі потрібно викласти загальні відомості про природнокліматичні та екологічні умови господарства (тваринницького комплексу, птахофабрики, м'ясокомбінату, державного чи приватного закладу ветеринарної медицини, клініки, лабораторії тощо), на базі якого виконувалася дипломна робота, вказати його виробничо-економічну характеристику, провідні галузі, рівень їх спеціалізації, рентабельність, види тварин, їх поголів'я, породний склад, продуктивність, методи утримання (пасовищне чи стійлове, кліткове чи на підлозі для птиці) та годівлі, епізоотичний стан та благополуччя із заразних і незаразних хвороб, захворювання, які реєструються найчастіше тощо.

5.6.3 Результати досліджень. У цьому підрозділі має бути проведено систематизацію і детальне викладення результатів проведених експериментальних досліджень та спостережень.

Дипломну роботу доцільно ілюструвати оригінальними малюнками, що включають макро- і мікрофотографії, графіки, діаграми, схеми тощо.

Під ілюстраціями мають бути підписи із зазначенням порядкових номерів. У підписах до мікрофотографій з гістологічних препаратів потрібно вказувати метод фарбування і величину збільшення. Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення тексту. Ілюстрації (креслення, малюнки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) необхідно розміщувати безпосередньо після тексту, де їх згадують вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у тексті. Фотознімки розміром менше за формат А4 клеять на аркуші білого паперу формату А4.

5.7 Обговорення результатів власних досліджень. Тут подається детальний аналіз отриманих результатів досліджень.

6. ЕКОНОМІКА ВЕТЕРИНАРНИХ ЗАХОДІВ. Економічний аналіз ефективності ветеринарних заходів в сучасних умовах набуває важливого значення, оскільки характеризує кінцевий результат праці спеціалістів ветеринарної медицини. Він дозволяє, застосовуючи систему економічних показників, розробити більш ефективні заходи по зменшенню захворюваності та загибелі тварин, підвищенню їх продуктивності, скороченню терміну перебігу хвороби, підвищенню якості продукції та сировини тваринного походження.

Визначення економічних збитків та економічної ефективності ветеринарних заходів щодо профілактики та ліквідації різних хвороб тварин проводять користуючись "Методикою визначення економічної ефективності ветеринарних заходів", затвердженою головним управлінням ветеринарії МСГ СРСР 4 травня 1982 р.

Цією методикою рекомендується користуватися при:

• визначенні економічного збитку, який спричиняють хвороби тварин;
• економічного збитку, попередженого внаслідок проведення ветеринарних заходів;
• розрахунку вартості додаткової продукції та сировини тваринного походження, одержаної при застосуванні ветеринарних препаратів;
• розрахунку витрат на проведення ветеринарних заходів;
• розрахунку економії трудових та матеріальних засобів ветеринарного призначення за рахунок застосування більш ефективних профілактичних, діагностичних, лікувальних засобів та методів, а також впровадження нових форм організації праці спеціалістів ветеринарної медицини;
• визначенні економічного ефекту від проведення комплексу ветеринарних заходів при захворюваннях, а також внаслідок застосування нових методів, препаратів, нормативів;
• визначення економічно обґрунтованих об'ємів профілактичних, оздоровчих та лікувальних заходів.

Під економічною ефективністю ветеринарних заходів слід розуміти сумарний показник (у грошовому виразі), який складається із збитку, попередженого внаслідок проведення ветеринарних заходів, вартості продукції, одержаної додатково за рахунок збільшення її кількості чи підвищення якості, економії трудових і матеріальних витрат внаслідок застосування більш ефективних засобів та методів профілактики хвороб і лікування тварин.

Економічний ефект визначають на основі порівняння (співставлення) показників захворюваності, летальності, продуктивності тварин, якості продукції, витрат праці та матеріалів в базовому і новому варіантах ветеринарних заходів. Порівняння варіантів проводять при рівності (аналогії) всіх умов, крім тих, що вивчаються (новий комплекс ветеринарних заходів, використання більш ефективних засобів та методів профілактики, лікування, ліквідації хвороб, тощо).

На початку підрозділу потрібно подати «Вихідні дані для проведення розрахунків економічної ефективності». Їх, як правило, оформлюють у вигляді таблиці (таб. 1), в якій подають всі дані, які були використані для проведення обрахунків. Наприклад: кількість дослідних тварин; кількість тварин, що загинули; кількість тварин, що одужали; вартість продукції; продуктивність хворих та продуктивність здорових тварин; заробітна плата ветеринарного спеціаліста; затрати на лікування (вартість медикаментів, препаратів) і т.д.

Початковим етапом проведення економічних розрахунків є перерахування та обрахунок всіх категорій економічного збитку, які були в певній ситуації, що обговорюється в дипломній роботі.

Таблиця 1

Вихідні дані для проведення розрахунків економічної ефективності

Найменування показників	Одиниця виміру	Дослідні групи тварин
Кількість телят, яких лікували	голів
Одужало телят	голів
Загинуло телят	голів
Тривалість лікування	діб
Затрати на лікування	грн.
Середньодобовий приріст живої маси телят	кг	0,5	0,55	0,48

 

Обрахунок здійснюють за формулами, які подані нижче.