Обґрунтування переліку ключових індикаторів, що найбільш репрезентативно свідчать про кількісні та якісні перетворення, які відбуваються на підприємстві.

Уся множина індикаторів, яка характеризує різноманітні сфери функціонування підприємства, звичайно у динаміці відображає певні перетворення, але зацікавлення в межах дослідження масштабності розвитку викликають лише ті показники, що відображають обсяги діяльності, результати, капітал, обороти, ефективність функціонування підприємства.

З огляду на вищезазначене, найбільш інформаційно насиченими з позиції характеристики масштабів функціонування підприємства є такі абсолютні індикатори:

- чистий прибуток/збиток підприємства;

- чистий дохід від реалізації продукції;

- собівартість підприємства;

- середньорічна вартість активів;

- середньорічна вартість основних засобів;

- середньорічна вартість оборотних засобів;

- середньоспискова чисельність працівників.

Вищенаведені показники дають змогу оцінити насамперед масштаби функціонування підприємства та отримані результати за відповідних умов функціонування. Отже, на підставі дослідження їхньої динаміки можна оцінити характер та масштабність розвитку підприємства. Ці показники є певною мірою між собою взаємопов’язані, але з огляду на те, що надалі у розрахунках ми орієнтуватимемось на темпи та пріоритетність їх зміни, такий їхній перелік жодним чином негативно не вплине на отримані результати.

Як свідчать результати досліджень, найбільш репрезентативними показниками, які дозволяють діагностувати якість функціонування підприємства, є бездефектність та ритмічність виробництва, а також рівень капіталізації вартості підприємства.

Коефіцієнт бездефектності виробництва (К_Б) продукції відображає частку якісної продукції, яка відповідає усім стандартам якості, у обсязі товарної продукції, набуває значень в діапазоні [0; 1] та обчислюється за формулою:

(6.2)

де В₁ – обсяг товарної продукції; В₅ – частка бракованої продукції у товарній продукції.

Коефіцієнт ритмічності виробництва (К_Р) свідчить про систематичність виробничо-господарської діяльності, тобто виготовлення продукції за встановленим графіком і асортиментом. Коефіцієнт ритмічності виробництва розраховується у помісячному або у поквартальному розрізах на засадах порівняння планового та фактичного завантаження виробничих потужностей, при цьому може враховуватись і чинник сезонності, та набуває значень у діапазоні [0; 1]. Коефіцієнт ритмічності виробництва рекомендується розраховувати за формулою:

(6.3)

де і=1…t – кількість періодів у році, за якими відбувається порівняння планових та фактичних обсягів виробництва; - мінімальна частка товарної продукції у порівнянні з річним еквівалентом між плановою та фактичною виробничою програмою, %.

Третім індикатором, що характеризує якісний аспект розвитку підприємства є коефіцієнт капіталізації вартості (К_К), який відображає співвідношення ринкової (V_r) та балансової (V_b) вартостей підприємства. При цьому під ринковою вартістю слід розуміти вартість підприємства у грошовому еквіваленті, за яку у відповідних просторово-часових умовах потенційно може бути відчужене підприємство на основі добровільних та правоздатних дій покупців і продавців [331; 361; 419; 519; 544-546]. При цьому відчуження може відбуватись шляхом продажу акцій, паїв, часток тощо. Балансова ж вартість підприємства зазвичай ототожнюється із вартістю його активів на певну дату. Отже, коефіцієнт капіталізації вартості розраховується за формулою:

(6.4)

Коефіцієнт капіталізації вартості повинен перевищувати 1 та у динаміці прямувати до зростання.

2) Обгрунтування динамічного критерію – тобто еталонного рейтингу темпів приросту означених індикаторів. На цьому етапі виникає необхідність у визначенні еталонного рейтингу зміни показників.

Згідно із «золотим правилом економіки» зміна вказаних показників, з допомогою яких діагностується масштабність розвитку, повинна відбуватись у такій послідовності[16]:

Тп > Тоа > То > Та > Тоз > Тс > Тч, (6.5)

де Тп – темп зростання (зменшення) прибутку; Тоа – темп зростання (зменшення) оборотних активів; То – темп зростання (зменшення) доходу від реалізації; Та – темп зростання (зменшення) вартості активів; Тоз – темп зростання (зменшення) основних засобів; Тс – темп зростання (зменшення) собівартості; Тч – темп зростання (зменшення) чисельності працівників.

Що ж стосується пріоритетності темпів приросту індикаторів, які характеризують якісні параметри розвитку, то випереджувальним у цій ланці повинно бути зростання коефіцієнта бездефектності виробництва, що свідчитиме про невпинне зростання якості продукції; вторинним є зростання коефіцієнта ритмічності, що є наслідком покращання процесів планування, організування виробництва та маркетингу; наслідковим за темпами зростання є зміна капіталізації вартостей, яка залежить від попередніх параметрів. Отже, нормативну зміну вказаних показників продемонструємо таким чином:

Т_Б > Т_Р > Т_К, (6.6)

де Т_Б – темп зростання (зменшення) коефіцієнта бездефектності виробництва; Т_Р – темп зростання (зменшення) коефіцієнта ритмічності виробництва; Т_К – темп зростання (зменшення) коефіцієнта капіталізації вартості.

Вищенаведені співвідношення формують пріоритетність темпів зростання відповідних показників, тобто встановлюють динамічні критерії, які надалі слугуватимуть мірилами та нормами для порівняння.

3) Формування інформаційного масиву даних стосовно значень за роками обраних індикаторів.

4) Обчислення ланцюгових темпів приросту за відповідними показниками впродовж аналізованого періоду.

5) Рейтингування фактичної зміни аналізованих показників у відповідних часових періодах.