Підготовчий етап роботи над курсовою

Зміст та деталі курсової роботи зав­жди потрібно узгоджувати з науковим керівником.

Курсову роботу доцільно виконувати в такій послідовності: вибір теми – з’ясування об’єкта і предмета – визначення мети і завдань дослідження – виявлення і відбір літератури з теми, її вивчення – складання попереднього плану – виклад теорії, вивчення досвіду роботи – виклад методики і оформлення практичної частини (емпіричне дослідження) – написання вступу – формулювання висновків і рекомендацій – оформлення списку використаних джерел та додатків. Потім здійснюється літературне й технічне оформлення роботи, її рецензування, підготовка до захисту і захист курсової роботи.

Виконання курсової роботи організується відповідно до графіка, затвердженого кафедрою та деканатом. За кож­ний етап роботи студент звітує науковому керівникові. Враховую­чи поради наукового керівника, студент самостійно відшукує додаткову літературу й складає бібліографію за різними джерелами: каталогами книг і журнальних статей, бібліографічними довідниками, за списками літератури, поданими в науковій та навчальній літературі.

Курсова робота повинна бути логічно побудованою й мати характер цілісного й завершеного самостійного дос­лідження. Традиційно курсова робота має описово-розрахунковий характер і складається зі вступу, основної час­тини й висновків.

Вступ. У вступі здійснюється постановка проблеми, дається характеристика сучасного стану дослід­жуваної проблеми, визначається мета курсової роботи й зав­дання, вказується предмет та об'єкт дослідження. У вступі варто також звернути увагу на рівень розробленості теми у вітчизняній та зарубіжний літературі, виділити дискусійні питання й невирішені проблеми. Рекомендований обсяг вступу – 2-3 сторінки.

Основна частина роботи поділяється на 2-3 розділи і містить теоретичну і практичну частини. Перший розділ, як правило, присвячується теоретико-методологічним аспектам досліджуваної теми та аналізу стану об'єкту дослідження. У першому розділі окреслюються основні етапи наукової думки за розв’язуваною проблемою (завданням). Стисло, критично висловлюючи роботи попередників, студенту варто окреслити основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, студент повинен вирізнити ті питання, що залишилися невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв’язанні проблеми (завдання). Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20% обсягу основної частини курсової роботи (6-7 сторінок).

У другому розділі обґрунтовується вибір напряму досліджень, викладається загальна методика проведення курсового дослідження, наводяться методи вирішення задач та їх порівняльні оцінки. Описуються основні тенденції. Закономірності, гіпотези, що розглядаються, принципи дії і характеристики використаних програм, інструментальних методів і методик.

У третьому розділі описується хід емпіричного дослідження, умови та основні етапи експериментів, з вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень студента, як вони одержані. Студент повинен дати оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), запропонувати рекомендації та пропозиції щодо вирішення досліджуваної проблеми. Усі ці розділи повинні бути логічно пов'язані між собою. Теоретичні положення й методичні підходи є основою для аналізу первинних матеріалів або статистичної інформації.

Висновки й рекомендації базуються на результатах аналі­зу. Рекомендації можуть торкатись також теоретико-методологічних основ, понятійного апарату й інструмента­рію дослідження. У висновках відображено, якою мірою ви­рішено завдання й досягнуто мети, сформульованої у вступі. Обсяг висновків – 2-3 сторінки.

Кожен розділ чи підрозділ повинен виконуватися за такою схемою: ко­роткий вступ, факти та їх опис, проведення дослідження на основі обраного наукового методологічного апарату, проведення підсумків. Висновки повинні нести наукову новизну чи особисту думку автора до уже відомого матері­алу як результату проведеного дослідження.

Невід'ємною частиною курсової роботи є список літе­ратури, який включає перелік усіх джерел, використаних у процесі роботи.

Підго­товка курсової роботи охоплює кілька етапів.

Підготовчий етап починається з вибору теми курсової роботи, її осмислення та обґрунтування. З переліку тем, запро­понованих кафедрою, студент вибирає ту, яка найповніше відпові­дає його навчально-виробничим інтересам та схильностям. Перева­га надається темі, при розробці якої студент може виявити максимум особистої творчості та ініціативи. Разом із керівником слід визначи­ти межі розкриття теми, зміст та методику спостережень; обсяг, методику та базу для виконання експерименту.

Правильна та логічна структура курсової роботи - це запорука успіху розкриття теми. Процес уточнення структури складний і може тривати протягом усієї роботи над дослідженням.

Попереднє ознайомлення з літературними джерелами є основою для складання плану курсової роботи. План вклю­чає: вступ; 3-4 взаємопов'язані і логічно побудовані питан­ня, що дозволяють розкрити тему; висновки. Самостійно складений студентом план обговорюються з науковим кері­вником, у разі необхідності коригується й після цього зат­верджується. Потім визначається послідовність втілення питань в ро­боті, враховуючи, що:

1) першими у курсовій роботі повинні бути викладені за­гальні питання, які є вступом до змісту роботи;

2) наступні питання, які розкривають основний зміст теми, повинні розміщуватися у строгій послідовності відповідно до логіки та хронології розвитку проблеми;

3) останнє питання плану – висновки, де автор курсової ро­боти повинен узагальнити її зміст.

Якщо це необхідно, до окремих питань плану курсової робо­ти повинні включатися підпитання та додаткові матеріали.

При з'ясуванні об'єкта, предмета і мети дослідження слід зва­жати на те, що між ними і темою курсової роботи є сис­темні логічні зв'язки. Об'єктом дослідження є вся сукупність відно­шень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної для дослідника інформації; це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для дослідження. Предмет дослідження — це тільки ті суттєві зв'язки та відношення, які підлягають безпосеред­ньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження є вуж­чим та конкретнішим, ніж об'єкт. Предмет дослідження міститься в межах об’єкта.

Потрібно знати, що об'єкт дослідження – це частина об'єктивної реальності, яка на да­ному етапі стає предметом практичної і теоретичної діяльності лю­дини як соціальної істоти (суб'єкта). Предмет дослідження є таким його елементом, який включає сукупність властивостей і відношень об'єкта, опосередкованих людиною (суб'єктом) у процесі досліджен­ня з певною метою в конкретних умовах. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. Предмет дослідження змістовно визначає тему (мету) курсової роботи.

Залежно від того, наскільки зрозуміло і точно сформульовано мету роботи, настільки вдалими будуть її основні завдання, план, організація виконання, стиль викладу. Мета курсової роботи повинна бути сформульована таким чином, щоб указувати на об’єкт і предмет дослідження.

Правильне визначення мети роботи дасть змогу студенту виок­ремити в ній основний напрям дослідження, упорядкувати пошук і аналіз матеріалу, підвищити якість роботи, уникнути загальних міркувань.

Приклади формулювання мети курсової роботи:

• «Мета роботи – дослідити соціально-психологічні умо­ви ефективного керівництва трудовим колективом»;

• «Основна мета курсової роботи – проаналізувати особливості психологічних ідей гуманізму та експериментально перевірити ефективність теоретико-прикладної концепції формування гуманізму»;

• «Мета курсової роботи – вивчити сутність самореалізації та визначити психологічні умови самореалізації майбутніх психологів».

Мета курсової роботи повинна бути тісно пов'язана з назвою її теми.

На основі сформульованої мети студент має визначити основні завдання, які слід розв'язати в процесі виконання роботи. Завдання мають конкретизувати основну мету роботи.

Наявність поставленої мети дослідження дозволяє визначити зав­дання дослідження, які можуть включати такі складові:

• вирішення певних теоретичних питань, які входять до загаль­ної проблеми дослідження (наприклад, визначення сутності понять, явищ, процесів, подальше їх вдосконалення);

• вивчення ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефектив­ності, принципів та умов використання тощо;

• експериментальне вивчення прак­тики вирішення даної проблеми, виявлення її типового стану, не­доліків і труднощів, їх причин, типових особливостей передового досвіду; таке вивчення дає змогу уточнити, перевірити дані, опублі­ковані в спеціальних неперіодичних і періодичних виданнях, підня­ти їх на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціаль­ного дослідження;

• обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення даної проблеми;

• розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо вико­ристання результатів дослідження у практиці роботи психологів.

Для досягнення мети курсової роботи достатньо 3-4 завдання.

Після завдань перераховують використані наукові методи та змістовно визначають, що саме досліджувалося кожним методом. Вибір методів дослідження повинен забезпечити достовірність отриманих результатів і висновків. Використані методи дослідження доцільно подавати, згрупувавши їх у теоретичні, емпіричні та методи математико-статистичної обробки одержаних емпіричних даних.

У початковий період роботи над темою найзручнішою є підбір та розста­новка літератури за основними питаннями, що розкривають зміст теми курсової роботи: Вступ, Розділ (його назва), Висновки тощо. Це дає можливість своєчасно звернути увагу на недостатню кількість матеріалу з того чи іншого питання.