Бризантні вибухові речовини підвищеної потужності

Тетрил C₆H₂(NO₂)₃NNO₂CH₃ (тринітрофенілметилнітрамін, ДЕРЖСТ 7725 – 55) являє собою кристалічну речовину світло-жовтого кольору, солонувату на смак (Мал.5). Легко пресується до густини 1,6-1,65_*10³ кг/м³.

Температура плавлення хімічно чистого тетрилу 128,5 ⁰С, технічного – 127,7 ⁰С. При плавленні тетрил розкладається.

Тетрил практично негігроскопічний, не розчиняється у воді, погано – у спирті, добре – у бензолі та дихлоретані, особливо добре – в ацетоні. З металами не взаємодіє. При тривалій взаємодії тетрил реагує з кислотами та лугами. Стійкість його дещо нижча, ніж у тротилу і пікринової кислоти, але практично достатня для практичного застосування. При пострілі гвинтівочною кулею вибухає. Температура спалаху біля 190 ⁰С. На повітрі він горить швидко. Чутливість до удару у нього вища, ніж у пікринової кислоти.

Сприйнятливість до детонації має вищу, ніж у тротил. За потужністю тетрил перевищує пікринову кислоту. Сфера застосування тетрилу обмежені у зв'язку з високою чутливістю останнього до зовнішніх дій. Застосовується він головним чином для виготовлення детонаторів до розривних зарядів снарядів, авіабомб та інших боєприпасів, а також для вторинних зарядів комбінованих капсулів-детонаторів, де успішно використовується його висока сприйнятливість до детонації й достатньо велика потужність.

В окремих випадках тетрил застосовується як розривний заряд у малокаліберних снарядах, іноді у флегматизованому стані або ж у сплавах (сумішах) з тротилом та гексогеном. У минулому тетрил застосовувався у сумішах з гримучою ртуттю у детонуючих шнурах.

Гексоген (CH₂NNO₂)₃ (триметилентринітрамін, ДЕРЖСТ В 20395 – 74, МРТУ 84 – 1 –68) являє собою дрібнокристалічну речовину білого кольору (Мал.6), флегматизований – оранжевого кольору. Флегматизований гексоген легко пресується до густини 1,66 _* 10³ кг/м³.

Температура плавлення чистого гексогену 203 ⁰С, флегматизованого – 201 ⁰С. Плавиться з розкладом.

Гексоген негігроскопічний і практично не розчиняється у воді, погано – у спирті, добре – у ацетоні. З металами не взаємодіє. Розбавлені луги та кислоти на гексоген не діють. Концентрована сірчана кислота розкладає гексоген. Концентрована азотна кислота розчиняє його без розкладу.

Стійкість гесогену висока. Температура спалаху 230 ⁰С. Чутливість до механічних дій та сприятливість до детонації вище порівнянно із тетрилом. При прострілі гвинтівочною кулею вибухає. За потужністю гексоген перевищує тетрил і є однією з найпотужних сучасних ВР. У чистому виді застосовується лише для спорядження детонаторів та як вторинних зарядів комбінованих капсулів-детонаторів. Найчастіше застосовується флегматизований гексоген, який іде на спорядження малокаліберних снарядів у якості розривного заряду, а також на спорядження детонаторів (замість чистого).

Гексоген також широко застосовується у сумішах з вибуховими та невибуховими речовинами для спорядження боєприпасів у якості розривного заряду та для приготування детонуючих шнурів.

Склад А-ІХ-1 (ОСТ В84-636 – 72) являє собою флегматизований гексоген і складається з 94-95 % гексогену та 5-6 % флегматизатора, до якого входять: церезин, стеарин та барвник оранжевого кольору (Мал. 7). Склад А-IX-1 – однорідна, порошкоподібна, негігроскопічна, сипуча речовина оранжевого кольору. Застосовується для виготовлення методом пресування додаткових детонаторів розривних зарядів до різноманітних кумулятивних боєприпасів, а також для виготовлення вибухового складу А-IX-2.

Склад А-ІХ-2 (ОСТ В84-1067 – 75) – механічна суміш, яка вміщує 80% А-ІХ-1 та 20% алюмінієвої пудри. Являє собою однорідну порошкоподібну, сипучу, негігроскопічну речовину сіро-сталевого кольору (Мал.8.). Готується механічним змішуванням складу А-ІХ-1 з алюмінієвою пудрою. Ця суміш має сильну фугасну й добру запалювальну дію. Застосовується переважно для виготовлення зарядів до боєприпасів осколково-фугасної дії різних типів та калібрів.

Суміш МС (ОСТ В84-1790 – 79) вміщує 54-58% гексогену, 16-21 % тротилу, 9-12 % алюмінієвої пудри, 5-7% флегматизатора. За зовнішнім виглядом – однорідна, негігроскопічна маса світло-коричневого кольору з оранжевим відтінком і окремими сріблястими цятками алюмінієвої пудри. Використовується для спорядження морських та авіаційних боєприпасів.

Сплави ТГ являють собою сплав тротилу з гексогеном. Виготовляються шляхом введення у розплавлений тротил порошкоподібного гексогену, який після перемішування знаходиться у рідкому тротилі у вигляді суспензії. Суміш заливається у корпуси боєприпасів і охолоджується. Густина литих або загущених у гарячому стані зарядів досягає 1,7 _* 10 ³ кг/м³.

Співвідношення компонентів у ТГ може бути різним: від 20 до 60% гексогену й відповідно від 80 до 40% тротилу.

Сплави ТГ за потужністю перевищують тротил, менш чутливі, ніж чистий гексоген і мають високою сприйнятливістю до детонації, що пояснюється сенсибілізуючою дією гексогену. Сплави тротилу з гексогеном позначаються шифром ТГ-20, ТГ-50 і т.д., де число вказує відсотковий вміст тротилу, або ТГ 20/80, ТГ 50/50, де відсотковий вміст тротилу вказується у чисельнику, а гексогену – у знаменнику. На (мал.9) показано спав ТГ-50.

Нині сплави ТГ є одними з найпоширеніших складних ВР як у військовій, так і в промисловій техніці й застосовуються для спорядження боєприпасів, мін, кумулятивних та подовжених зарядів тощо.

ТЕН (пентаеритриттетранітрат, ДЕРЖСТ В22321-77) С(СН₂ОNO₂)₄ являє собою кристалічну речовину білого кольору (Мал.10). Флегматизований ТЕН має рожевий колір. Добре пресується до густини 1,6 _* 10³ кг/м³. Плавиться при температурі 140 ⁰С з розкладом.

ТЕН негігроскопічний і не розчиняється у воді, спирті, добре – в ацетоні. З металами не взаємодіє. Кислоти й луги при тривалій дії розкладають ТЕН. Погано очищений від кислот розкладається й може самозагорятися. Добре очищений – достатньо стійкий.

Температура спалаху ТЕНу 215 ⁰С. У замкненому об'ємі навіть у невеликих кількостях від променю вогню може детонувати.

За чутливістю до механічних дій ТЕН належить до найбільш чутливих з бризантних ВР, що використовуються; при прострілі гвинтівочною кулею вибухає. Сприйнятливість до детонації у нього трохи вища за сприйнятливості гексогену. За потужністю приблизно рівний гексогену.

Застосовується ТЕН головним чином флегматизований, рідше – чистий у тих же виробах, що й гексоген.

Октоген (ОСТ В84-1344 – 76) С₄H₈O₈N₈ являє собою однорідний сипучий негігроскопічний кристалічний порошок білого кольору (Мал.11). Практично не розчиняється у метиловому, етиловому, ізобутиловому спиртах, бензолі, толуолі, ксилолі, сірчаному ефірі; погано – у дихлоретані, аніліні, нітробензолі, диоксані, воді. Розчиняється в ацетоні.

Концентрована азотна кислота при високій температурі розкладає октоген. Розкладає октоген і міцна сірчана кислота. Розчини лугів розкладають октоген, але на холоді швидкість розкладу знижується. З металами не взаємодіє. Температура плавлення 270 ⁰С, спалаху - 337 ⁰С. При прострілі гвинтівочною кулею вибухає.

Добре пресується до густини 1,9 _* 10³ кг/м³.

Застосовується у зарядах для перфорації нафтових свердловин, термостійких капсулях-детонаторах та додаткових детонаторах, детонуючому шнурі та як активний наповнювач у бризантних та фугасних складах, розривні заряди з яких формуються методами пресування та заливки для боєприпасів різного призначення.