Статистична закономірність – це властивість повторюваності, послідовності і порядку у явищах. Статистичні закономірності масових соціально-економічних явищ проявляються через:
- розвиток (динаміка) явищ, наприклад, дані про збільшення чисельності населення, тривалості життя, зменшення середнього віку вступу у шлюб;
- структурні зрушення, наприклад, зростання частки міського населення чи частки населення похилого віку;
- розподіл елементів сукупності, наприклад, розподіл населення за віком, сімей за числом дітей або середньодушовим доходом;
- зв'язок між явищами, наприклад, залежність продуктивності праці від фондоозброєності, собівартість продукції від продуктивності праці, врожайності – від родючості ґрунту.
Закономірності масових процесів властиві лише сукупностям.
Статистична сукупність - це певна множина елементів, поєднаних умовами існування і розвитку, наприклад, при вивченні кваліфікаційного рівня робітників підприємства елемент сукупності - це робітник, а межі сукупності - підприємство.
Статистичним еквівалентом, притаманним елементам сукупності властивостей, є ознака. Кожен елемент сукупності характеризується рядом ознак, значення яких є різними для різних елементів і змінюються у часі. Склад елементів і спосіб їх об'єднання визначає структуру сукупності.
Ознаки можуть бути кількісними - представленими числом (наприклад, стаж роботи, заробітна плата) чи атрибутивними (словесними) (наприклад, сімейний стан).
Для кількісних ознак застосовуються загально визначені еталони та одиниці виміру (грн., роки). Для атрибутивних ознак вимірювання означає реєстрацію наявності чи відсутності властивості (стать - чоловік чи жінка, оцінка – відмінно, добре, задовільно, незадовільно).
Набір властивостей явища і відповідних їм чисел - шкала вимірювання. За рівнем вимірювання і допустимими арифметичними діями шкали бувають
o Метрична - звичайна числова шкала обчислення, яка використовується для вимірювання фізичних величин (ваги, довжини, часу) або результатів обчислення (прибуток, середня заробітна плата). Ознаки на метричній шкалі поділяються на дискретні та неперервні. Наприклад, дискретні - кількість студентів в аудиторії; неперервні ознаки мають будь-яке значення в неперервних межах – наприклад, вага вантажу.
o Номінальна шкала. В ній присвоєння числових ознак проводиться так, щоб подібним елементам відповідало одне і те саме число, а неподібним - різні. Найчастіше використовуються штучні вимірники, які приймають значення 0 або 1.
o Порядкова (рангова) шкала встановлює не лише відношення подібності елементів, але й послідовності. Кожному пункту шкали приписується число-ранг або число балів у зростаючому порядку.
Сукупність - не механічне об'єднання об'єктів, а впорядкована система, кожен елемент якої характеризується загальним і одиничним, необхідним і випадковим.
Будь-яке статистичне дослідження проходить чотири етапи:
I. збір первинного статистичного матеріалу шляхом реєстрації фактів та опитування респондентів;
II. систематизація і групування зібраних даних;
III. узагальнення показників, тобто перехід від характеристики окремих елементів до відносних і середніх величин;
IV. аналіз варіацій, динаміки, взаємозалежностей.
Етапи об'єднуються метою дослідження. результати дослідження можуть бути описані текстом чи представлені у формі таблиць і графіків.
Тема 2. СТАТИСТИЧНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ
Статистичне спостереження – це збір статистичної інформації. Воно є початковою стадією статистичного дослідження, тому помилки, допустимі на етапі збору статистичних даних, впливають на правильність і вірогідність теоретичних і практичних висновків.
Статистичне спостереження – це спланований систематичний науково-організований збір масових даних про різноманітні соціально-економічні явища і процеси.
У статистичній практиці застосовують дві організаційні форми спостереження:
1. звітність організації – є основним джерелом статистичної інформації. Вона побудована на системі жорстко регламентованих показників, які характеризують діяльність організацій. Крім загальнодержавної звітності існує внутрішньовідомча звітність. Звітність складається на основі первинного обліку діяльності організації. Вірогідність звітності гарантується юридичною відповідальністю керівників організації. Статистичну звітність класифікують на типову та спеціалізовану звітність. Типова має єдину форму і зміст для всіх організацій галузі. Спеціалізована притаманна тим організаціям, що мають власну специфіку:
o за періодичністю подання (тижнева; декадна; місячна; квартальна; річна),
o за способом подання (термінова; поштова),
o за порядком проходження (централізована; децентралізована). Централізована проходить через органи державної статистики, а децентралізована спочатку спрямовується у відповідні відомства і потім у статистичні органи.
2. спеціально організовані статистичні спостереження – охоплюють ті явища суспільного життя, які не відображаються у звітності. Це одноразові обліки чи опитування вибіркові чи монографічні обстеження, переписи (проводяться періодично або одноразово), які дають характеристику масового явища станом на певний момент часу (наприклад, перепис населення). Одноразові обліки проводяться на місцях згідно з інструкцією статистичного органу (наприклад, облік посівних площ). Спеціальні статистичні обстеження переважно вибіркові (наприклад, обстеження бюджетів сімей).
Засоби отримання статистичних даних передбачають такі підходи:
1. Безпосередній облік фактів передбачає прямий огляд, перелік, вимірювання, зважування (наприклад, перепис фруктових дерев, облік товарних залишків на складі, інвентаризація майна).
2. Документальний облік ґрунтується на даних різних документів первинного обліку. Використовується при складанні статистичної звітності, запису актів громадянського стану.
3. Опитування респондентів. У ньому відповіді на питання формуляра записують зі слів респондента. Опитування бувають:
- експедиційні – спеціально підготовані реєстратори заповнюють формуляри спостереження і одночасно перевіряють правильність відповідей на питання;
- самореєстрація – респонденти самостійно заповнюють статистичний формуляр, а працівники статистичних органів лише перевіряють повноту і правильність відповідей;
- кореспондентське опитування – здійснюють спеціальні дописувачі, які заповнюють формуляри згідно з інструкцією і передають відомості статистичним органам;
- анкетне опитування – анкети респондентам вручають особисто або надсилають поштою.
