Джерела географічних знань. Методи економіко-географічних досліджень. Історико-географічні регіони світу. Видатні економгеографи світу.

ВСТУП

ТЕМА: Предмет соціально-економічної географії світу.

Кожна наукова дисципліна залишає свій внесок у формуванні наших уявлень про світ. Роль географії в системі наук унікальна, бо тільки вона одночасно формує уявлення і про природу нашої планети, і про людське суспільство, створює цілісний образ конкретної території.

Раніше Ви вивчали соціально-економічну географію України, досліджуючи закономірності формування, розвитку та розміщення населення і господарства нашої країни. Ці знання вам стануть у пригоді під час вивчений соціально-економічної географії світу. Ви дізнаєтесь про шляхи розвитку світового господарства, засади соціально-економічних відносин між країнами матимете уявлення про формування політичної карти світу, природні

ресурси, динаміку населення, актуальні проблеми людства тощо.

1. Предмет та завдання соціально-економічної географії світу.

Предмет дослідження науки - це ті сторони, властивості і відповідності, які

вивчаються даною наукою.

Економічна і соціальна географія світу - галузь науки, яка досліджує географічні засади світового господарства, глобальних проблем людства й світових господарських зв'язків, а також територіальну організацію суспільства у світі й окремих країнах з урахуванням інтеграційних процесів у різних регіонах планети.

Економічна і соціальна географія світу - це комплексна наука, в складі якої нараховується багато наукових дисциплін:

- географія населення,

- географія природних ресурсів і умов,

- географія господарства і географія інфраструктури,

- країнознавство,

- краєзнавство,

- політична географія,

- географія культури,

- історична географія,

- медична географія,

- військова географія, економічна картографія,

- геоінформатика тощо.

Завдання соціально-економічної географії на сучасному етапі:

1. Економіко-географічне вивчення інтеграційних процесів у різних регіонах світу;

2. Дослідження з географії світового господарства і світогосподарських зв'язків;

3. Політико-географічні дослідження країн світу; пошуки нових закономірностей у територіальній організації суспільства;

4. Вивчення соціально-економіко-географічних аспектів

глобальних проблем людства за сучасних умов, коли розпались

останні найбільші імперії та Радянський Союз

5. Здійснення українізаціїсоціально-економічної географії, яка полягає у

вивченні глобальних процесів і світових закономірностей в контексті їх

проявів в Україні;

6. Дослідження окремих країн, регіонів та їх зв'язків із Україною.

2. Джерела географічних знань та методи економіко-географічних досліджень

Джерела географічної інформації:

1. Статистичні,

2. Картографічні,

3. Історичні документи,

4. Наукова література, енциклопедії, періодичні видання.

5. Інтернет

6. Поєднання різних джерел.

Методи дослідження науки - це системи прийомів і способів пізнання загальних закономірностей і вивчення конкретних об'єктів.

Економічна і соціальна географія світу використовує методи як суто географічні, так і загальнонаукові.

Основні методи економіко-географічних досліджень:

1. Статистичний;

2. Картографічний;

3. Порівняльний;

4. Історичний;

5. Економіко-математичний;

6. Наукової систематизації;

7. Районування.

Особливе місце посідає метод географічного прогнозування. Без прогнозу неможливо уявити перспективи розвитку будь-якої країни або території. Унікальні можливості визначення взаємозв'язків об'єктів, процесів і явищ надають ГС (геоінформаційні системи).

3. Історико-географічні регіони світу

У сучасному світі існує понад 200 країн, колена з яких індивідуальна і неповторна. Країни і регіони світу різняться природними, та економічними умовами, культурною та етнічною специфікою населення.

Вивчення країн та регіонів задачу можна здійснювати за допомогою методів наукової систематизації та районування, групи чи країни світу на підставі конкретних ознак.

Історико-географічний регіон - це сукупність країн, яка характеризується спільністю природних умов, фізико- і економіко-географічного положення, умов побуту та господарської діяльності людей, історії і культури народів, схожістю рівнів соціально-економічного розвитку і структур господарства.

Кількість основних регіонів світу визначається різними вченими по-різному.

Основні макрорегіони світу:

- Європа,

- Азія,

- Північна Америка,

- Латинська Америка,

- Африка,

- Австралія та Океанія.

Багато історико-географічних регіонів відрізняються складною внутрішньою структурою, тобто в їхніх межах виділяють дрібніші одиниці - субрегіопи. Наприклад, в межах Азії виділяють такі субрегіопи: Центральна Азія, Південно-Східна Азія, Південно-Західна Азія, Південна Азія, Північна Азія, Східна Азія, кожний з яких відрізняється спільністю певного набору ознак.

4. Видатні економгеографії світу.

Найбільш відомими вітчизняними вченими економгеографами є П. П. Чубинський,

С. Л. Рудницький,

К. Г. Воблий,

О. Т. Діброва.

Вагомий внесок у розвиток соціально-економічної географії зробили радянські та російські вчені. Серед них:

М. М. Баранський (1881-1963 рр.) - заклав основи радянської економічної географії створив наукову школу. Ним були розроблені методологічні принципи радянського країнознавства, основи географічної (картографічної) генералізації. Він заснував кафедри економічної географії в ряді вузів, а в Московському університеті - географічний факультет.

С. Б. Лавров (1928-2000 рр.) - президент Російського географічного товариства, член Європейської Академії (Лондон). Розглядав питання формування Спільного Ринку та європейської інтеграції, проводив політгеографічні дослідження країн Європи, а після розпаду СРСР займався аналізом причин розпаду та виникнення міжнаціональних конфліктів.

В. В. Вольський (1921-1999 рр.) - завідувач кафедри соціально-економічної географії зарубіжних країн географічного факультету МДУ, спеціаліст з соціально-економічної географії країн Латинської Америки з проблем світової економіки та міжнародних відносин.

В. П. Максаковський (1924 р.) - російський економгеограф, країнознавець, доктор географічних наук, професор, академік Російської академії освіти, автор серії підручників з соціально-економічної географії світу.

Завдання.

Користуючись картою «Історико-географічні регіони світу», визначте, в якому європейському субрегіоні знаходиться Україна. На підставі критеріїв виділення історико-географічних регіонів доведіть або спростуйте відношення нашої країни до певного субрегіону.

Соціогеографічний практикум (робота в парах)

Наведіть аргументи «за» та «проти» стосовно питання: «Чи потрібні мені знання соціально-економічної географії світу?».

Підсумок.

1. Курс соціальної і економічної географії світу, присвячений особливостям світового і регіонального господарства планети, її населенню і природним ресурсам, дає бачення цілісного сучасного світу.

2. Сучасна соціально-економічна географія використовує різноманітні джерела та методи досліджень. Особливо швидко розвиваються методи, засновані на широкому використанні інформаційних технологій, які дозволяють узагальнювати та аналізувати відомості з багатьох джерел.

3. На підставі сукупності критеріїв з метою полегшення вивчення країн світ поділяють на такі історико-географїчні регіони: Європа, Азія, Африка, Австралія, Океанія, Північна Америка, Латинська Америка.