Метод Дельфи – це форма роботи з експертами, при якому результати їх анонімного опитування обговорюються групою. Такі опитування та обговорення проводяться у декілька турів.

Метод Бренстормінг полягає в наступному:

Ø 2 менеджери набирають команду по 15 осіб;

Ø генеральний менеджер представляє наявну інформацію;

Ø перша команда висловлює свої зауваження та прогнози;

Ø друга команда висловлює сумніви та заперечення щодо припущень першої команди.

Метод Гордона подібний до методу мозкової атаки. Різниця полягає в тому, що група не отримує ніяких конкретних даних, лише обговорює проблему. Потім результати обговорення пристосовуються менеджером до конкретної ситуації.

Метод групової дискусії – це ще один різновид мозкової атаки. Передбачає участь людей, не компетентних у проблемі. У результаті обговорення можна отримати нову, цікаву інформацію, нестандартні ідеї. Вважається нормальним, якщо спеціалісти відхиляють 90% ідей.

Синектика полягає у проведенні аналогій маркетингової проблеми з іншими сферами суспільного життя. Аналізуються шляхи вирішення аналогічних проблем у цих інших сферах, а потім вони пристосовуються до конкретної ситуації.

Таке різноманіття методів ще раз підтверджує, що маркетинг – це не лише наука і практика, але й мистецтво.

Суть маркетингової інформаційної системи в туристській компанії. Маркетингова інформаційна система (МІС) – сукупність дій зі збирання, обробки, аналізу, оцінюванню і розповсюдженню актуальних, точних і своєчасних даних для інформаційного забезпечення маркетингових рішень, а також необхідні для цього процесу людські й матеріальні ресурси.

Критерії якості інформації, необхідної для здійснення ефективної маркетингової діяльності туристьскої компанії. Інформація повинна бути:

репрезентативною;

достовірною і точною;

надійною;

своєчасною і актуальною;

повною і змістовною;

корисною і відповідати суті справи;

доступною і короткою;

коректною в юридичному аспекті.

 

Показники аналізу діяльності туристської компанії в сфері маркетингу:

турпродукт – це асортимент, якість турпродукту, якість додаткових послуг (програмне забезпечення), ступінь задоволеності клієнта, ринкова діяльність, (результати роботи на ринку), торгова марка, престиж туристської компанії та турпродукту;

ціна (цінова політика і умови продажу турпродукту);

комунікації, рекламна концепція, витрати на рекламу, стимулювання просування і продажу турпродукту, зв’язки з громадськістю;

розповсюдження (системи просування й продажу турпродукту), структура витрат, стратегія в сфері систем просування, і віртуальне просування продукту до споживача.

Основні завдання внутрішньофірмової звітності як складової інформаційного поля МІС, враховуючи основні ідеї управлінського підходу до туристського маркетингу, який вважається як пріоритетний з погляду функціонування МІС і ухвалення управлінських рішень. Такими завданнями є:

оцінка результатів діяльності туристської компанії в цілому й її структурних підрозділів й створення відповідної бази даних;

відстежування витрат на маркетинг і розробку турпродуктів, рекламу, стимулювання продажу, розподіл;

систематичний аналіз свіжих і архівних даних, здійснення обчислення розрахункових показників, необхідних для управління маркетингом в туризмі та рішення інших управлінських завдань;

оцінювання ефективності маркетингової діяльності, своєчасне виявлення проблем маркетингу;

аналіз поточної ситуації й прогнозування основних показників діяльності компанії на майбутнє.

Інформація внутрішньофірмової звітності створює базу даних, які характеризують результати діяльності туристської компанії:

обороти туристських ресурсів на кожного клієнта і туристської компанії в цілому;

банк даних за наслідками маркетингових досліджень;

архівні файли, доступні широкій громадськості користувачів, які можна використовувати для складання звітів або формування довідок;

довідники (загальнодержавні, відомчі, локальні).

Основними джерелами інформації внутрішньофірмової звітності є:

внутрішні туристські документи (посадові інструкції; положення про компанію; звіти; службові записки; протоколи зборів, нарад; акти ревізій і перевірок; дані договорів і т. п.);

звітність туристських компаній;

матеріали проведених досліджень;

діяльність спеціалізованих груп співробітників;

різноманітні інформаційні зв’язки.

 

Формування бази даних зведеної звітності може складатися з наступних етапів:

планування процесу отримання інформаційних ресурсів;

визначення методів отримання, зберігання й обробки інформаційних ресурсів;

підбір персоналу для ефективного використання інформаційної бази;

проведення організаційних заходів щодо впровадження бази даних у діяльність туристських компаній.

Основними показниками, які формуються на підставі внутрішньофірмової інформації, є: фінансовий стан клієнтів; види турпродукту, які пропонуються ринку; витрати на створення однієї одиниці турпродукту; обсяг прибутку, що одержано від продажу однієї одиниці турпродукту; витрати на маркетинг і рекламу.

Використання комп’ютерної техніки дозволяє забезпечити наступні переваги маркетингу порівняно з маркетингом, заснованим на традиційних технологіях:

відсутність просторової локалізації, можливість здійснювати діяльність поза прив’язкою до конкретної території або локального ринку;

забезпечення можливостей скорочення часу на пошук партнерів, здійснення операцій, розробку нового турпродукту і т. п.;

зниження асиметрії інформації;

зниження інших транзакційних витрат, зокрема накладних витрат; зниження ризику, пов’язаного з невизначеністю;

зниження трансформаційних витрат за рахунок оптимального вибору асортименту турпродукту, скорочення часу на розробку й впровадження нового турпродукту, обгрунтованої політики ціноутворення, зниження кількості посередників і витратна просування й продаж турпродукту і т. п.;

раціоналізація структури управління, зокрема, шляхом її стиснення по вертикалі, скорочення й об’єднання ряду функцій, солідаризації відповідальності.

Маркетингова інформаційна система туристської компанії включає:

інформаційний блок бази даних;

банк моделей і методик;

програмні засоби та інтегровані системи.

Бази даних. Маркетинговий інформаційний блок складається з баз даних, що поповнюються за рахунок проведення польових і кабінетних досліджень.

Зараз на ринку представлені чотири типи інформаційних баз даних, які можуть стати зовнішніми джерелами формування баз даних туристської компанії.

Бази даних першого типу найбільш чисельні. Вони містять найменування туристської компанії, її реквізити. Застосовуються для встановлення контактних відносин, а також для формування списку розсилки.

Бази даних другого типу, крім зазначених відомостей, містять інформацію про турпродукт, що надається і споживається. Інформація, що міститься в них, може бути використана для пошуку партнерів по бізнесу, аналізу конкуренції, сегментації ринку і позиціонування турпродукту.

Бази даних третього типу, крім повнішого уявлення, інформації передбачають також можливість доповнень і виправлень. Інформація про фірми в подібних продуктах містить три блоки: адресно-телефонні відомості, техніко-економічні показники, комерційні пропозиції туристської компанії. Перший і третій блоки є універсальними для всіх галузей, другий блок зважає на специфіку індустрії туризму.

Бази даних четвертого типу містять зведені реквізити юридичних і фізичних осіб, дані про турпродукт, що пропонується і споживається, надають можливість доповнювати і виправляти бази даних, можливість зворотнього зв’язку. Дані системи тільки починають з’являтися на інформаційному ринку, вони дозволяють вести облік туристських компаній та їхніх зв’язків.