Екскурсії для дітей бувають шкільні й позашкільні. Їх відрізняють завдання, тематика, методика проведення.

Шкільні призначені для закріплення матеріалу навчальних програм.

Позашкільні екскурсії спрямовані на розширення культурного кругозору, виховання в дітях таких якостей, як любов до батьківщини, повага до праці, почуття прекрасного.

Учасників екскурсій звичайно підрозділяють на три вікові категорії: 7-10, 11-14, 15-17 років.Всі екскурсії для дітей відрізняються від екскурсій для дорослої аудиторії. Залежно від віку міняється й тривалість: для першої групи - не більше 1,5 годин, для другий - від двох до двох з половиною, для третьої - більше тривалі екскурсії, але не більше 3 годин.

При проведенні екскурсій для дітей необхідно дотримувати наступних правил:

1. Екскурсію для школярів не можна перевантажувати достатком об'єктів (рекомендується 8-10 найбільш яскравих, що запам'ятовуються).

2. При побудові маршруту необхідно уникати довгих переїздів, під час яких хлопці відволікаються від теми й екскурсоводові часом доводиться прикласти чимало зусиль для концентрації їхньої уваги.

3. Екскурсоводові необхідно з першої хвилин екскурсії встановити контакт із групою й підтримувати його до кінця екскурсії.

4. При показі об'єктів для шкільної аудиторії не слід давати мистецтвознавчий аналіз, але необхідно підкреслити їхню красу й велич.

5. У маршрут не включаються й істотно, що змінилися об'єкти, тому що відтворення їхнього первісного вигляду занадто складно для дітей. Прийом порівняння, навпаки, використовується досить широко.

6. В екскурсіях обов'язкове використання наочних приладдя. Вони повинні бути чіткими, великого розміру, але в жодному разі в «портфель екскурсовода» не повинні входити вирвані із книг і журналів ілюстрації. У ході екскурсії передбачаються ігри, вікторини, пісні.

Екскурсії для дітей виконують не тільки пізнавальну, але й виховну функцію, причому виховних елементів у них більше, ніж у будь-яких інші.

Екскурсії для молоді

Екскурсії, призначені винятково для молодіжної аудиторії, мають свої специфічні особливості: тематику, зміст, форми проведення.

У методиці частіше застосовуються прийом завдань, розповідь у формі бесіди, питання до аудиторії з метою зосередити увагу на певній проблемі. Серед особливостей можна відзначити чергування різних темпів пересування по маршруті, значна питома вага пішохідних маршрутів.

Велике значення має обсяг екскурсійного матеріалу (менший, чим для дорослих, але більше живий, цікавий, з елементами романтики).

В екскурсії необхідно використовувати багато ілюстрацій, витримок з історичних документів і добутків художньої літератури. Великого значення набуває принцип науковості, зв'язку з життям. Мова екскурсовода повинна бути без повчального тону.

Диференційований підхід до екскурсійного обслуговування припускає підготовку й проведення екскурсій з урахуванням інтересів різних груп населення й дозволяє підняти екскурсійну справу на якісно новий щабель.

Умілий кваліфікований поділ екскурсантів на чітко певні групи дозволяє профспілковим і туристсько-екскурсійним організаціям успішно вирішити проблеми:

1) планомірного розширення екскурсійного обслуговування людей;

2) максимального задоволення в ході екскурсій постійно зростаючих запитів і інтересів трудящих і учнівський молоді;

3) підвищення ефективності й результативності екскурсійної роботи.

САМОСТІЙНА РОБОТА № 11