Мета: сформувати вміння складати порівняльну характеристику кліматичних умов і ресурсів за допомогою карт і довідників.
ОБЛАДНАННЯ: АПУЕР України. Роздаткові матеріали до теми:” Агрокліматичні ресурси”. Довідники з клімату. Агроклиматический атлас Украинской ССР. — К., 1964.
ЛІТЕРАТУРА: а) Підручник Маринича О.М. та ін. — С.52; ГЕУ, т.І. — С.13-14; т.2. — С.170; підручник Заставного Ф.Д. — С.23-27; б) Краткий агроклиматический справочник Украины /под ред. К.Т.Логвинова. — K., 1976; Шашко Д.И. Агроклиматические ресурсы СССР. — Л., 1985. Агроклиматические ресурсы Украины /Под ред.М.Ю.Кулаковской. — М.,1969 Агроклиматический справочник по Полтавской области. — Л., 1958. АПУЕР. — С.91-92.
Практичні завдання:
1. Розкрийте зміст понять: “кліматичні ресурси”; “види ресурсів клімату”.
2. Використовуючи АПУЕР. — С.96-97, підготуйте коротку характеристику ресурсів Сонця та енергетичних ресурсів вітру на території України. Як вони використовуються?
3. Назвіть завдання і принципи агрокліматичного районування території України.
4. На розвороті зошита виконайте таблицю “Характеристика агрокліматичних зон рівнинної частини України” (користуючись АПУЕР). Зробіть висновки.
| Агрокліматична зона; метеостанція | коефіцієнт зволоженості (за Поповим) | коефіцієнт зволоженості (за Івановим) | тривалість кліматичного літа (дні) | тривалість безморозного періоду (дні) | сума активності температур понад 10оС | кількість атмосферних опадів за рік * | кількість опадів за теплий сезон (квітень-жовтень) | гідротермічний коефіцієнт (за Г.Т.Селяниновим) | біокліматичний потенціал | якісна характеристика | види кліматичних меліорацій |
| АПУЕР | С.92 | К | С.82-83 | С.83 | С.82 | С.87 | С.89 | ГТК | БПК | ||
| Полісся (Ковель) |
* В чисельнику — випаровуваність, С.110 АПУЕР
ГТК= опади теплого сезону
∑t>10oС: 10
БПК= КLim1 х ∑t > 10оС
Кзвол = кількість опадів за рік
річна випаровуваність
ПРИМІТКА: Показники визначить для однієї із метеостанцій у межах зони.
5. Користуючись довідниками, визначить які сільськогосподарські культури можуть вирощуватись на території України.
ФОРМА ЗВІТУ: усний аналіз виконаної таблиці.
ЗАНЯТТЯ № VI- 6. ГІДРОГРАФІЧНА СІТКА УКРАЇНИ
Мета: сформувати знання про особливості гідрографічної сітки території України;
Обладнання: АПУЕР, карти: “Внутрішні води” й фізична. Роздаткові матеріали.
Література : а) О.М.Маринич, П.Г.Шищенко. Фізична географія України. – К., 2003. – С. 119-146. О.М.Маринич та інші. Фізична географія Української РСР. — К., 1982. — С.56-68. Географія Української РСР (за ред. М.Д.Пістуна). — К., 1982. — С.34-39. АПУЕР. — С.105-106, 59. Л.М.Булава. Внутрішні води (на кафедрі). ГЕУ, т.1. — С.263, 206, 201-202; т.2. — С.165-451.
Б) Природа Украинской ССР. Моря и внутренние воды. — К., 1986. Малі річки України. — К., 1991.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ:
На контурну карту нанесіть назви річок та їх притоки за списком, що приводиться нижче. Червоним кольором обведіть басейни основних річок (АПУЕР, С.22-23, 70) Підготуйтеся до їх показу на стінній фізичній карті України.
Басейн Дніпра: ліві притоки — Десна з притоками: Снов, Сейм, Остер, Трубіж, Супій,
Сула з Удаєм і Оржицею; Псел з притоками Хорол і Говтва; Ворскла з притоками Коломак і Мерла; Оріль; Самара з притоками Вовча, Мокрі Яли; Конка;
праві притоки: Прип’ять; Тетерів; Ірпінь; Рось; Тясмин; Базавлук; Інгулець із Саксаганью.
Басейн Прип’яті: Турья, Стоход, Стир, Горинь із Случчю, Уборть, Уж.
Басейн Південного Бугу: Синюха, Інгул, Кодима.
Басейн Вісли: Західний Буг, Сан.
Басейн Дністра: ліві: Стрий, Ломниця, Бистриця;
праві : Гнила Липа, Золота Липа, Стрипа, Серет, Збруч, Смотрич, Мурафа, Кучурган.
Басейн Дунаю: Тиса. Притоки: Уж, Латориця, Боржава, Теребля. Прут з притоками Черемош, Сирет.
Басейн Дону: Сіверський Дінець з притоками Берека, Лугань, Оскол, Айдар, Деркул.
Ріки басейну Азовського моря: Міус, Кальміус, Берда, Молочна, Салгір.
Ріки басейну Чорного моря: Кагальник, Великий Куяльник, Тілігул.
2. На берегах яких річок розташований кожний із обласних центрів України (назвіть, покажіть).
3. На які групи поділяють річки України: а) за довжиною; б) за водністю.
4. На які групи ще поділяють озера:
