Практичне та методичне забезпечення 6 страница

Для подачі води відразу на всю площу приміщення використовують дренчерні установки групової дії. В них встановлені дренчери - відкриті зрошувальні головки без замків. Вода в трубопровід подається після відкриття спеціального клапану. Клапан відкривається автоматично або вручну, при цьому також подається сигнал небезпеки.

Приклади вибору типу та визначення необхідної кількості вогнегасників для деяких об'єктів.

Приклад 1. Склад ЛЗР; площа 30 м². Категорія приміщення складу ЛЗР-А, клас можливої пожежі - В. Враховуючи наявність невеликої кількості ЛЗР, а, отже незначні розміри осередку можливої пожежі, доцільно встановити у даному приміщенні один переносний повітряно-пінний вогнегасник ВГГП -10. При цьому не порушується вимога до того, що відстань від можливого осередку пожежі до місця розташування вогнегасника не повинна перевищувати 30м.

Приклад 2. Деревообробні майстерні; площа 300 м². В приміщенні знаходиться твердий горючий матеріал (деревина). Категорія приміщення - В, клас можливої пожежі - А. Для захисту майстерень необхідно два пінних вогнегасники місткістю 10 л. Рівноцінний захист забезпечується також двома порошковими вогнегасниками місткістю 5 л. Відстань між вогнегасниками та місцем можливого займання не повинна перевищувати 40 м.

Приклад 3. Механічні майстерні, в яких встановлені металорізальні верстати, займають площу 320 м². В приміщенні здійснюється механічне оброблення металів у холодному стані. Категорія приміщення Д, клас можливої пожежі Е (можливе займання електродвигунів верстатів). У майстернях необхідно встановити 2 порошкових або 2 вуглекислотних вогнегасників місткістю 5 л. В зв'язку з тим, що осередками можливої пожежі с електродвигуни верстатів, вибираємо 2 вуглекислотнівогнегасники типу ВВ-5. Відстань між вогнегасниками та місцем можливого займання становить не більше 70 м.

Приклад 4. Комп'ютерне приміщення; площа 250 м². В приміщенні знаходиться твердий горючий матеріал (папір). Категорія приміщення - В, клас можливої пожежі - А. Рекомендується оснастити дане приміщення двома пінними вогнегасниками місткістю 10 л, або порошковими місткістю 5 л. Бажано для захисту приміщення встановити два вуглекислотних вогнегасники типу ВВ-5 в зв'язку з тим, що в ньому знаходяться матеріальні цінності (комп'ютери).

Завдання 1. Вибрати тип і визначити необхідну кількість вогнегасників та інших первинних засобів пожежегасіння для об'єкта, заданого викладачем.

 

 

Таблиця 6. 1

Норми засобів пожежогасіння
Об'єкт	Площа, м2	Вогнегасники	Ящик 3 ПІСКОМ V=0,5м3
	пінні	вугле­кислотні	Порошкові

 

Завдання 2. Визначити вогнегасні засоби для об'єкта, заданого викладачем

. Таблиця 6.2

	Клас пожежі і вогнегасні засоби
Характеристика Об'єкта	Площа, м2	Категорія приміщень	Клас пожежі	Вогнегасні засоби

 

Питання для контролю та самоконтролю

1. Назвати і дати характеристику вогнегасних речовин.

2. Якими способами можна досягнути припинення горіння?

3. Які горючі речовини не можна гасити водою?

4. Пояснити принцип пригнічення горіння інертними газами.

5. На якому явищі засновано гасіння речовин порошками?

6. Привести класифікацію вогнегасників і області їх застосування.

7. Пояснити будову, принцип дії і область застосування вогнегасників ВХП-10, ВХПП-10.

8. Розповісти про повітряно-пінні вогнегасники ВПП-5, ВПП-10. В чому перевага і недоліки гасіння пожежі пінними вогнегасниками?

9. Пояснити будову, принцип роботи і область застосування вуглекислотних вогнегасників.

10. Розповісти про порошкові вогнегасники ВП-1 ("Момент, "Момент- 2П).

11. Які вогнегасники найбільш ефективні для гасіння горючих і легкозаймистих рідин, нафтопродуктів? Чому?

12. Розповісти про інші первинні засоби пожежогасіння.

13. Розповісти про автоматичні засоби виявлення, повідомлення і гасіння пожеж.

 

Практична робота №7

Тема: Евакуація людей на випадок пожежі

Мета: Навчитися розрахувати час евакуації людей у разі виникнення пожежі

План підготовки до вивчення теми і виконання роботи

1. Вивчити теоретичний матеріал.

2. Вивчити методику проведення розрахунку часу евакуації.

 

Загальні відомості

1.1. Основні показники

Вогнестійкість конструкції – це її здатність зберігати несучі та (або) огороджувальні функції в умовах пожежі.

Ступінь вогнестійкості – це нормована характеристика конструкцій, яка залежить від меж вогнестійкості та меж поширення вогню.

Межа вогнестійкості конструкції – це час від початку вогневого випробовування за стандартного температурного режиму до втрати конструкцією несучої або теплоізолювальної здатності.

Межа поширення вогню по конструкції – це розмір зони пошкодження зразка (см) в площині конструкції від області нагрівання перпендикулярно до найвіддаленішої точки пошкодження.

За вогнестійкістю будівлі поділяються на 8 ступенів – I, II, III, IIIа, IIIб, IV, IVа, V (СНіП 2.01.02-85). Регламентуються також мінімальні межі вогнестійкості будівельних конструкцій і максимальні межі поширення вогню.

Межа вогнестійкості будівельних конструкцій залежить від товщини або площі поперечного перерізу та фізико - хімічних властивостей матеріалів. Наприклад, стіни з червоної цегли товщиною 38 см мають межу вогнестійкості 11 год., перегородка із червоної та силікатної цегли товщиною 12 см – 2,5 год., гіпсова перегородка товщиною 10 см – 1,7 год., дерев’яна товщиною 15 см, поштукатурена з обох сторін (2 см) – 0,75 год.

 

1.2. Евакуаційні шляхи, виходи і час евакуації

Вимушений процес руху людей з метою порятунку при пожежі називається евакуацією.

Передбачають такі заходи безпеки:

- створення умов для безперешкодної евакуації;

- захист людей на шляхах евакуації від дії небезпечних факторів пожежі.

Евакуаційний вихід – це вихід із будинку назовні або з приміщення до коридору чи сходової клітки.

Показником ефективності евакуації є час, протягом залишають приміщення і будівлю. Час евакуації не повинен перевищувати часу настання критичної фази розвитку пожежі (критичної температури 60 С, зниження концентрації кисню в повітрі приміщення, поява токсичних речовин, зниження видимості).

Виходи є евакуаційними, якщо ведуть з приміщень:

- першого поверху назовні безпосередньо або через коридор, вестибюль, сходову клітку;

- будь – якого поверху, крім першого, в коридор, що веде на сходову клітку, а сходова клітка повинна мати вихід назовні безпосередньо або через вестибюль, відокремлений від прилеглих коридорів перегородками з дверима;

- в сусіднє приміщення на цьому ж поверсі, що забезпечене виходами, вказаними вище;

- цокольного назовні, через сходову клітку або через коридор, який веде до сходової клітки, що має вихід назовні або ізольований від розташованих вище поверхів.

Не вважаються евакуаційними виходи, які пов’язані з установкою механічного привода (ліфти, ескалатори), сходи, які не розташовані у сходових клітках.

Кількість евакуаційних виходів із приміщень та з кожного поверху будівель необхідно приймати за СНіП 2.09.02-85, але не менше двох. Мінімальну відстань L між найбільш віддаленим один від одного евакуаційними виходами з приміщень:

L = 1,5 , (1)

де P – периметр приміщення в метрах.

Двері на шляху евакуації повинні відкриватися за напрямком виходу з приміщення, мінімальна ширина дверей – 0,8 м. Ширина зовнішніх дверей сходових кліток повинна бути не менше ширини сходового маршу.

Не допускається влаштовувати евакуаційні виходи через приміщення категорій А і Б та через виробничі приміщення в будівлях ІІІб, IV, IVа та V ступенів вогнестійкості.

Відстань від найвіддаленішого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу з приміщення назовні або на сходову клітку (табл. 1).

Таблиця 1

Максимальна допустима відстань від найвіддаленішого робочого місця до евакуаційного виходу

Об'єм приміщення, тис. м	Категорія приміщення	Ступінь вогнестійкості будівлі	Відстань, м, при щільності людського потоку в загальному проході, осіб на м
до 1	більше 1 до 3	більше 3 до 5
До 15	А,Б	I,II, IIIа
В	I,II, III,IIIа, Шб, IV, V
	А, Б	I, II, Ша
Б	I, II, III, IIIа, Шб, IV
	А,Б	І, II, Ша
В	I, I,III,IIIа, IIIб, IV
	А,Б	I,II, IIIа
В	I,II, III,IIIа
Незалежно від об'єму	Г, Д	I, II, III,IIIа, IIIб, IV, V	Не обмежується 160	Не обмежується 95	Не обмежується

Примітка. Щільність людського потоку визначається як відношення кількості людей, що евакуюються по загальному проходу, до площі цього проходу.

 

Відстань по коридору від дверей найбільш віддаленого приміщення площею не більше1000 м до найближчого виходу назовні або на сходову клітку не повинна перевищувати значень, наведених в табл. 2.

Таблиця 2

Відстань по коридору від дверей найбільш віддаленого приміщення площею до 100 м до найближчого виходу назовні або у найближчу сходову клітку

Розміщення виходу	Категорія приміщення	Ступінь вогнестійкості	Відстань по коридору м, до виходу назовні або на сходову клітку при кількості людського потоку в коридорі, осіб на м2
до 2	більше 2до 3	більше 3 до 4	більше 4 до 5
Між двома виходами назовні або сходовими клітками	А,Б	І, II, IIIа
В	I, II, III, IIIa, IIIб,IV, V
Г, Д	І, П, III, Ша, Шб, IV, V	180 125 90
В тупиковий коридор	Незалежно від категорії	І,II, III, Ша, Шб, IV V

Примітка. Щільність людського потоку в коридорі визначається як відношення кількості людей, що евакуюються з приміщень у коридор, до площі коридору.

Ширина евакуаційного виходу з приміщень визначається залежно від загальної кількості людей, які евакуюються через нього та кількості людей на 1м. ширини виходу (табл.3).

Таблиця 3

Кількість людей на 1 м ширини евакуаційного виходу

Об’єм приміщення, тис. м	Категорія приміщення	Ступінь вогнестійкості будівлі	Кількість людей на 1м ширини евакуаційного виходу (дверей), осіб
До 15	А, Б	I, II, IIIa
В	I, II, III, IIIa IIIб, IV, V
	А, Б	I, II, IIIa
В	I, II, III, IIIa IIIб, IV
	А, Б	I, II, IIIa
В	I, II, III, IIIa IIIб, IV
	А, Б	I, II, IIIa,
В	I, II, III, IIIa, IIIб
Незалежно від об’єму	В	I, II, III, IIIa,
Г, Д	I, II, III, IIIa, IIIб, IV V

Таблиця 4

Кількість людей на 1м. ширини евакуаційного виходу

з коридору

Категорія приміщення	Ступінь вогнестійкості	Кількість людей на 1мширини евакуаційного виходу з коридору, осіб
А, Б	I, II, IIIa
В	I, II, III, IIIa, IIIб, IV V
Г, Д	I, II, III, IIIa, IIIб, IV V

Евакуаційні шляхи мають забезпечувати безпечну евакуацію всіх людей, які знаходяться в приміщеннях будівель протягом часу евакуації (табл. 5).Для будівель IVступеню вогнестійкості час евакуації зменшується на 30%, а для будівель V– на 50%.

Таблиця 5

Необхідний час евакуації з виробничих будівель

І, II і III ступенів вогнестійкості

Категорія будівлі	Необхідний час евакуації(хв) при об’ємі приміщення, тис. м
до 15				60 і більше
А, Б В	0,5 1,25	0,75		1,5 2,5	1,75
Г, Д	Не обмежується

 

1.3. Визначення необхідного часу евакуації

Три етапи евакуації. Перший етап – рух людей від найбільш віддаленої точки приміщення до евакуаційного виходу. Другий етап – рух людей по евакуаційних шляхах з приміщень до виходів на вулицю (по коридорах, проходах і фойє до сходів і по сходах через вестибюль назовні (рис. 1)).Третій етап – рух людей від виходу з будинку до розташування на території установи, організації, закладу.

Час, протягом якого всі люди можуть вийти з приміщення або з будівлі, називається розрахунковим (t_p). Необхідний час евакуації людей t_нб(t_р t_нб). Формула t_p має вигляд суми часу руху людського потоку на ділянках шляху t_і: t_р= t₁+ t₂+…+ t_і(хв.), (2)

де t₁- час руху на початковій ділянці, хв;

t₂,…, t_і- час руху на наступних ділянках шляху, хв.

t₁= L₁/ V₁(хв), (3)

де L₁– довжина першої ділянки, м;

V₁– швидкість руху людського потоку на першій ділянці шляху залежно від щільності D, м/хв.

Щільність потоку на ділянці шляху:

D₁= N₁∙f/ L₁∙δ₁ (м / м ), (4)

де N₁- кількість людей на першій ділянці;

f-середня площа горизонтальної проекції людини: дорослої в літньому одязі - 0.1; дорослої в зимовому одязі - 0,125; підлітка - 0.07 ;

δ₁- ширина першої ділянки, м.

Інтенсивність руху людського потоку q_ізалежно від щільності Dнаведено в табл. 6.

Таблиця 6

Значення швидкості vта інтенсивності qруху залежно від щільності D

Щільність потоку,м / м	Горизонтальний шлях	Дверний отвір	Сходи вниз	Сходи вгору
швидкість, м/хв	інтенсивність, м/хв	інтенсивність, м/хв	швидкість, м/хв	інтенсивність, м/хв	швидкість, м/хв	інтенсивність, м/хв
0,01 0,05 0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 ібільше		14,1 16,5 16.2 16,1 15,2 13,5	8.7 13,4 16.5 18,4 19,6 18,5 17,3 8,5		9,5 13,6 15,6 15.5 14,4 12,6 10,4 7,2		0,6 5,3 9,6 10,4 10,8 10,5 10,4 9,9

Значення інтенсивності руху людського потоку на кожній ділянці:

q_і= q_і-1∙δ_і-1/ δ_і,(5)

де q_і, q_і-1– значення інтенсивності руху людського потоку на

ділянкахшляху, м/хв.;

δ_і, δ_і-1– ширина розглянутої «і» та попередньої «і-1» ділянок шляху, м.

На першій ділянці шляху q_і= q₁визначають за значенням D(формула (4)).Інтенсивність руху людського потоку

q= D (м / хв. або люд / хв.). (6)

Пропускна здатність потоку:

Q= D (м / хв) (7)

Якщо q_і≤q_max, то час руху по ділянках:

t_і= L_і/ V_і (8)

Значення q_max, м/хв.: для горизонтального шляху – 16,5; дверних прорізів – 19,6; сходів униз – 15,5; сходів угору – 11 (табл. 6).

Якщо q_і>q_мах, то ширину d_іі-тої ділянки шляху збільшують, щоб виконалась умова: q_і<q_max. При неможливості виконання умови, інтенсивність і швидкість руху наділянці шляху визначають за табл. 6 при щільності D 0,9.

Необхідний час евакуації людей t_нбз приміщень виробничих будинків (табл. 5).

Приклад. Будівля за вибухопожежною та пожежною небезпекою категорії Д. Довжина a= 30 м, ширина б = 15 м, висота h= 4 м, ступінь вогнестійкості IIIб, центральний прохід шириною 3 м та 6 поперечних проходів шириною 1м. поділяють будівлю на 6 приміщень (рис. 1). З боків центрального проходу є двері для виходу людей. Всього працює 200 чол. Визначити відповідність заходів з евакуації людей нормам пожежної безпеки та розрахувати час евакуації.

Розв’язок

Накреслимо схематичний план будівлі

Рис. 1. Загальний схематичний план будівлі

Центральний прохід розділяє будівлю на дві половини з однаковою щільністю працівників на один евакуаційний вихід 100 працівників. Найвіддаленіші місця від евакуаційних виходів на позначені точками а, б, в, г.

Відстані від робочих місць а, б, в, г до евакуаційних виходів:

7.5 м + 15 м = 22.5 м

За СНіП 2.09.02-85 (табл. 1) необхідно перевірити, чи є відповідність нормативним даним.

Визначають щільність потоку Z в центральному проході. 100 працівників на один прохід, а площа від найвіддаленіших робочих місць 15∙3 + 7.5∙1.5 = 56,25 м² Щільність людського потоку:

2 людини/м .

За СНіП 2.09.02-85 (табл. 1) максимально допустима відстань від найвіддаленішого робочого місця до евакуаційного виходу при такому Z та об’ємі будівлі V_буд=a· б ·h = 30·154 = 1820 м становить 40 м.

Отже, вимога виконується, так як 22.5 м менше за 40 м.

Визначаємо необхідну ширину В евакуаційного виходу. За табл. 3, нормована кількість людей на 1 м ширини виходу становить 180 осіб, а у нас – 100 осіб, тому = 0,55 м. Ширина центрального виходу становить 3 м; отже, вимога виконується.

Розрахунок для робочих місць в і г. Приймаємо, що через прохід 5 буде виходити половина людей, інша половина – через проходи 4 і 6.

t_р = t₁ + t₂,

де t₁– час евакуації з приміщень VI і VII по проходу 5, хв..;

t₂ – час евакуації з приміщень III, IV, V, VI, хв.

Щільність протоку людей у проході 5 (D ) та в проході будівлі (D ) за формулою (4)

D = N f/L = (34/2 + 34/2) 0, 125/7,5 1= 0,57 м /м.

D = N f/L = 100 0,125 / 15 3 = 0,28 м /м.

З табл. 6 швидкість руху в проході 5 V₁ = 27 м/хв., в загальному проході – V₂ = 47 м/хв.

Час евакуації:

t ₁ = L₁ /V₁= 10 /27 = 0,37 хв.;

t₂ = L₂ /V₂= 15 / 47 = 0,32 хв.

Розрахунковий час евакуації 0,7 хв., а за табл. 5, необхідний час евакуації при заданих умовах не обмежується.

Розрахунок кількості працівників в приміщеннях

1. Загальна площа будівлі S_буд = a * b = 30 = 450 м

2. Загальна площа проходів S_прох = (6 ) + (3 ) = 9 м

3. Загальна площа приміщень без проходів S_пр = 450 м - 9 м = 441м

4. На одного працівника припадає 441 м / 200 осіб = 2.2 м / особу.

5. Площа VI -го приміщення S = = 73,5 м

6. В VI-му приміщенні працює 73,5 м / 2.2 м /чол. = 34 чол.

7. В VII-му приміщенні працює 34 чол.

 

Завдання. Розрахувати час евакуації людей із приміщень одноповерхової будівлі і порівняти його з необхідним. Поздовжній центральний прохід поділяє будівлю на дві однакові частини. З боків центрального проходу розміщено по вісім приміщень по 25 осіб. З кінців центрального проходу розташовані двері. Ширина центрального проходу 2,5 м, ширина поперечних проходів – 1 м. Дані для розрахунків приведені в табл. 7

Таблиця 7

Вихідні дані для завдання

№ варіанту	Категорія будівлі за вибухо-пожежною та пожежною небезпекою	Ступінь вогнестійкості	Довжина будівлі, м	Ширина будівлі, м	Висота будівлі, м
	Г	I			3,5
	Д	III			3,5
	Г	IIIa		5,5	3,5
	Д	IIa
	Г	IIIб		6,5
	Д	IV		6,5
	Г	V
	Д	IIIб
	Г	IV		7,5