Практичне та методичне забезпечення 3 страница

- сумарна довжина ряду світильників рівна довжині приміщення: необхідно встановити неперервний ряд світильників;

- сумарна довжина ряду світильників менша довжини

 

Таблиця 3.2

Значення коефіцієнта запасу К₃залежно від характеристики приміщення

Характеристика приміщення	Приклади приміщень	Значення К3при освітленні лампами
		газорозрядними	розжарювання
1. Виробничі приміщення
з особливим режимом за
чистотою повітря при
обслуговуванні
світильників:
а) з технічного поверху
б) знизу приміщення	—	1,3	1,15
	—	1,4	1,2
2. Приміщення громадських і житлових будівель	Кабінети і робочі приміщення	1,5	1,3
громадських будівель, житлові кімнати, навчальні приміщення, читальні зали, зали нарад, торговельні зали тощо

 

 

Таблиця 3.3 Коефіцієнти використання світло- вого потоку світильників з лампами розжарювання
Тип світиль­ника	У; УПМ-15 "Астра-1,12"
ρСТЕЛІ, %	70 50 30
ρстін %	50 30 10
і	Коефіцієнти використашя, %
0,5	22 20 17
0,6	32 26 23
0,7	39 34 30
0,8	44 38 34
0,9	47 41 37
1,0	49 43 39
1,1	50 45 41
1,25	52 47 43
1,5	55 50 46
1,75	58 53 48
2,0	60 55 51
2,25	62 57 53
2,5	64 59 55
3,0	66 62 58
Фн.л. %
Фв.п. %

 

Т а б л и ц я 3.4
Коефіцієнти використання світлового потоку світильників з люмінесцентними лампами
Тип світиль­ника	ПВЛМ-Р
ρСТЕЛІ, %	70 50 30
ρстін %	50 ЗО 10
і	Коефіцієнти використання, %
0,5	25 18 13
0,6	29 22 17
0,7	34 26 20
0,8	36 28 23
0,9	40 31 25
1.0	43 34 28
1,1	45 36 30
1,25	47 38 32
1.5	51 42 35
1,75	54 45 38
2,0	56 47 40
2,25	58 49 42
2.5	60 51 44
3,0	63 53 46
3,5	64 54 48
4.0	66 56 49
5,0	68 59 52
Фнп, %
Фвп,%

Примітка. Ф_нп— світловий потік світильника у нижню півсферу; Ф_вп— світловий потік світильника у верхню півсферу.

 

Таблиця 3.5 Технічні дані деяких ламп розжарювання та люмінесцентних ламп
Лампи розжарювання	Люмінесцентні лампи загального призначення
загального призначення (U=220 В)	місцевого освітлення
Потуж- ність, Вт	Тип лампи	Світловий потік, лм	Потуж- ність, Вт	Тип лампи	Напру- га, В	Світловий потік, лм	Потуж- ність, Вт	Тип лампи	Світловий ПОТІК, ЛМ	Довжина лампи, м
	Б			МО				ЛД		0,6
	БК			МО				ЛБ		0,6
	Б			МО				. лд		0,9
	БК			МО				ЛБ		0,9
	Б			моз				лд		1.2
	БК			моз				ЛБ		1,2
	Г			моз				лд		1,5
	Б			МОЗ				ЛБ		1,5

 

Таблиця 3.6

Технічні дані ртутних дугових ламп (ДРЛ)

Тип ламп	Потуж- ність, Вт	Напруга живлення, В	Світловий Потік, лм
ДРН 250			18 700
ДРН 400			32 000

та металогалогенних ламп (ДРН)

- приміщення: необхідно світильники розмістити в ряд через рівномірні проміжки, які, як правило, не повинні перевищувати 0,5 розрахункової висоти.

 

Приклад 3.1. Розрахувати систему загального рівномірного освітлення з лампами розжарювання для виробничого приміщення, в якому виконуються зорові роботи високої точності (розряд Шв).

Розміри приміщення: довжина а = 12 м, ширина b = 5 м, висота Н = 3,2 м. Приміщення має світлу побілку: коефіцієнт відбиття р_СТЕЛІ = 70%, р_стш = 50%. Висота робочих поверхонь (столів) h_p= 0,7 м. Для освітлення прийнято світильники типу УПМ-15, які підвішуються до стелі; відстань від світильника до стелі h_c= 0,5 м. Мінімальна освітленість за нормами Е = 200 лк.

Визначаємо висоту підвісу світильників над підлогою

h₀ = Н — h_с = 3,2 — 0,5 = 2,7 м.

Для світильників загального освітлення з лампами розжарювання потужністю до 200 Вт мінімальна висота підвісу над підлогою відповідно до СНиП П-4-79 повинна бути 2,5—4,0 м, залежно від характеристики світильника. В нашому випадку h_Qвідповідає цій вимозі.

Висота підвісу світильника над робочою поверхнею дорівнює (рис. 3.1):

h = h₀— h_p = 2,7 — 0,7 = 2,0 м.

Рівномірність освітлення досягається при відповідному співвідношенні відстані між світильниками Lі висоти їх підвісу h(табл. 3.1). Визначимо рекомендовану відстань між світильниками:

L = 0,7h= 0,7 * 2 = 1,4 м.

Необхідна кількість світильників становить:

Приймаємо 14 світильників, враховуючи розміри приміщення розміщуємо їх у два ряди по 7 штук (рис. 3.1).

Показник приміщення і становить:

За табл. 3.3 знаходимо коефіцієнт використання η= 0,58 для світильника УПМ-15 при і = 1,75, _РстЕЛ, = 70%, р_стш= 50%.

 

Рис. 3.1.Схема визначення висоти підвісу світильника

Рис. 3.2. Схема розташування світильників УПМ-15 у приміщенні

Світловий потік одного світильника, а значить і лампи, оскільки за конструктивним виконанням у світильнику встановляється лише одна лампа, дорівнює

За табл. 3.5 вибираємо лампу Б-150 потужністю 150 Вт, світловий потік якої становить 2100 лм. Хоча це значення на 5% менше розрахункового, однак не перевищує встановлену норму — 10% <АФ_Л<+ 20%.

Сумарна електрична потужність усіх світильників, встановлених у приміщенні становить:

Питання для контролю та самоконтролю

1. Що таке освітленість і в яких одиницях вона вимірюється?

2. Дайте визначення основних світлотехнічних понять і величин.

3. Розкажіть про природне і штучне освітлення, їх види.

4. Що являється критерієм оцінки природної освітленості?

5. Як здійснюється вибір табличного значення КПО?

6. В чому переваги і недоліки ламп розжарювання і газорозрядних ламп.

7. Як нормується штучне освітлення в виробничих приміщеннях?

8. Пояснити розряди і підрозряди зорових робіт для штучною освітлення.

9. В чому полягає принципова різниця в нормуванні природної і штучної освітленості? Як нормується комбіноване освітлення?

10.Пояснити метод світлового потоку для розрахунку штучного освітлення.

11.Пояснити розрахунок штучного освітлення за методом питомої потужності.

12.Яких правил необхідно дотримуватись при вимірюванні освітленості люксметром?

 

Практична робота №4

Тема: Гігієна та охорона праці користувача персонального комп’ютера.

Мета роботи: ознайомитися з гігієнічними вимогами до організації і обладнання робочих місць,вимогами до режимів праці і відпочинку при роботі з персональними комп’ютерами, засвоїти санітарно-гігієнічні вимоги до параметрів навколишнього середовища кабінетів і класів з ПК.

 

 

Теоретичні відомості

Під час проведення будь-яких робіт,де обробка отриманих даних здійснюється за допомогою комп'ютерів, потрібно дотримуватися гігієнічних норм, правил і вимог техніки безпеки при роботі з персональним комп'ютером (ПК).

 

 

Гігієнічні вимоги до організації і обладнання робочих місць

Працюючих з персональними комп’ютерами мають забезпечувати відповідність конструкції всіх елементів робочого місця та їх взаємного розташування ергономічним вимогам з урахуванням характеру і особливостей трудової діяльності (ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 22.269-76, ГОСТ 21.889-76). Конструкція робочого місця користувача персонального комп’ютера має забезпечитипідтримання оптимальної робочої пози.

Робочі місця з персональними комп’ютерами слід так розташовувати відносно світових прорізів, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

При розміщенні робочих столів з персональними комп’ютерами слід дотримуватись таких відстаней між їх бічними поверхнями - 1,2 м, відстань від тильної поверхні однієї машини до екрана іншої - 2,5 м.

Конструкція робочого столу має відповідати сучасним вимогам ергономіки і забезпечувати оптимальне розміщення на робочій поверхні використовуваного обладнання (дисплея, клавіатури, принтера) і документів.

Висота поверхні робочого столу з комп’ютером має регулюватися в межах 680-800 мм, а ширині і глибина - забезпечувати можливість виконання операцій у зоні досяжності моторного поля (рекомендовані розміри 600-1400 мм, глибина - 800-1000 мм).

Робочий стіл повинен мати простір для ніг заввишки не менше ніж 600 мм, завширшки не менше ніж 500 мм, завглибшки (на рівні колін) не менше ніж 450 мм, на рівні простягнутої ноги - не менше ніж 650 мм.

Робочий стілець має бути підйомно-поворотним, регульованим за висотою, за кутом нахилу сидіння та спинки і за відстанню від спинки до переднього краю сидіння, поверхня сидіння має бути плоскою, передній край -заокругленим. Регулювання за кожним із параметрів має здійснюватися незалежно, легко і надійно фіксуватися. Крок регулювання елементів стільця має становити: для лінійних розмірів - 15-20 мм, для кутових 2-5°. Зусилля регулювання має не перевищувати 20 Н.

Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400...500 мм, а ширина і глибина становити не менше ніж 400 мм. Кут нахилу сидіння - до 15° вперед і до 5° назад.

Висота спинки стільця має становити (300±20) мм, ширина - не менше ніж 380 мм, радіус кривизни горизонтальної площини - 400 мм. Кут нахилу спинки має регулюватися в меж (1-30)° від вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння має регулюватися в межах 260-400 мм.

Для зниження статичного напруження м'язів верхніх кінцівок слід використовувати стаціонарні або змінні підлокітники завдовжки не менше ніж 250 мм, завширшки 50-70 мм, що регулюються за висотою над сидінням у межах 230-260 мм і відстанню між підлокітниками в межах 350-500 мм.

Поверхня сидіння і спинки стільця має бути напівм'якою з нековзним, повітронепроникним покриттям, що легко чиститься і не електризується.

Робоче місце має бути обладнане підставкою для ніг завширшки не менше ніж 300 мм, завглибшки не менше ніж 400 мм, що регулюється за висотою в межах до 150 мм і за кутом нахилу опорної поверхні підставки до 20°. Підставка повинна мати рифлену поверхню і бортик по передньому краю заввишки 10 мм.

Екран персонального комп’ютера має розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, яка становить 600-700 мм, але не ближче між за 700 мм зурахуванням розміру літерно-цифрових знаків і символів.

Розташування екрана має забезпечувати зручність зорового споглядання у вертикальній площині під кутом 30° до нормалі.

Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100-300 мм від краю, звернутого до працюючого. У конструкції клавіатури має передбачатися опорний пристрій (виготовлений із матеріалу з високим коефіцієнтом тертя, що перешкоджає мимовільному її зсуву), який дає змогу змінювати кут нахилу поверхні клавіатури у межах 5-15°. Висота середнього рядка клавіш має не перевищувати 30 мм. Поверхня клавіатури має бути матовою з коефіцієнтом відбиття 0,4.

Розташування пристрою введення-виведення інформації має забезпечувати добру видимість екрана персонального комп’ютера, зручність ручного керування в зоні досяжності моторного поля і за висотою 900-1300 мм, за шириною 100-500 мм.

Робоче місце з персональним комп’ютером слід обладнати пюпітром для документів, який легко переміщується.

Для забезпечення захисту і досягнення нормованих рівнів комп'ютерних випромінювань необхідне застосування приекранних фільтрів, локальних світлофільтрів (засобів індивідуального захисту очей) та інших засобів захисту, що пройшли випробування в акредитованих лабораторіях і мають щорічний гігієнічний сертифікат.

При оснащеності робочого місця з комп’ютером зерним принтером параметри лазерного випромінювання повинні відповідати вимогам СанДіН 5804-91.

Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з персональними комп’ютерами

При організації праці, що пов'язана з використанням персонального комп’ютера, для збереження здоров'я працюючих, запобігання професійним захворюванням і підтримки працездатності слід передбачити внутрішньозмінні регламентовані перерви для відпочинку.

Внутрішньозмінні режими праці і відпочинку мають передбачатидодаткові нетривалі перерви в періоди, що передують появі об'єктивних і суб'єктивних ознак стомлення і зниження працездатності.

Протягом дня при виконанні робіт, що належать до різних видів трудової діяльності, за основну роботу з персональним комп’ютером слід вважати таку, що займає не менше 50 % часу впродовж робочої зміни чи робочого дня.

Протягом робочої зміни мають передбачатися:

- перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви);

- перерви для відпочинку і особистих потреб (згідно з трудовиминормами);

- додаткові перерви, що вводяться для окремих професій з урахуваннямособливостей трудової діяльності.

Тривалість обідньої перерви визначається чинним законодавством про працю і Правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства (організації, установи).

Внутрішньозмінні режими праці і відпочинку при роботі з персональним комп’ютером розроблено з урахуванням характеру трудової діяльності, напруженості і важкості праці диференційовано для кожної професії.

У всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з персональним комп’ютером не повинна перевищувати 4 години.

При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви повинні встановлюватися в перші 8 годин роботи аналогічно перервам при 8-го динній робочій зміні, а протягом останніх 4-х годин роботи, незалежно від характеру трудової діяльності, через кожну годину тривалістю 15 хвилин.

З метою зменшення негативного впливу монотонності є доцільним застосовувати чергування операцій усвідомлення тексту і числових даних (зміна змісту роботи), вводу даних та редагування текстів.

Для зниження нервово-емоційного напруження, стомлення зорового аналізатора, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втомі доцільні деякі перервивикористовувати для виконання комплексу вправ.

В окремих випадках - при хронічних скаргах працюючих з комп’ютером на зорове стомлення незважаючи на дотримання санітарно-гігієнічних вимог до режимів праці і відпочинку, а також застосування засобів локального захисту очей - допускаються індивідуальний підхід до обмеження часу робіт і зміни характеру праці, чергування іншими видами діяльності, не пов'язаними з персональним комп’ютером.

Активний відпочинок має полягати у виконанні комплексу гімнастичних вправ, спрямованих на зняття нервового напруження, м'язове розслаблення, відновлення функції фізіологічних систем, що порушуються протягом трудового процесу, зняття втоми очей, поліпшення мозкового кровообігу і працездатності.

Обов’язково потрібно здійснювати:

- правильна організація і обладнання робочого місця з персональним комп’ютером;

- відповідність освітлення у приміщенні встановленим нормам і вимогамтехніки безпеки;

- індивідуальний захист від випромінювання монітора персонального комп’ютера;

- нормований режим праці і відпочинку при роботі з персональним комп’ютером.

Санітарно-гігієнічні вимоги до параметрів навколишнього середовища кабінетів і класів з ПК

Відповідно до «Державних санітарних правил і норм влашту­вання і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних зак­ладах та режим у праці учнів на персональних комп'ютерах» ДСанПіН5.5.6.009-98 встановлені санітарно-гігієнічні вимоги до параметрів навколишнього середовища класів з комп'ютерною технікою.

Вимоги до мікроклімату

В кабінетах та класах навчальних закладів, де навчання прово­диться із застосуванням персональних комп'ютерів, температура повітря повинна бути 19,5±0,5°С; швидкість руху повітря не більше 0,1 м/с, відносна вологість повітря 60 ±5 %, згідно з ДСанПіН5.5.6.009-98.

Рівень іонізованості повітря на відстані 0,3 м від працюючого екрана монітора не повинен бути нижче 200 і більше 50000 легких позитивних і негативних іонів (окремо) в 1 см³ повітря, відповідно ДСанПіН5.5.6.009-98.

Підтримувати оптимальний рівень легких позитивних і нега­тивних аероіонів в межах 1000-3000 іонів в 1 см³ повітря кожної по­лярності на робочих місцях школярів рекомендується за допомо­гою біполярних коронних аероіонізаторів.

В кабінетах та класах навчальних закладів повинен бути забезпе­чений 3-кратний обмін повітря за 1 годину. Для забезпечення постійних параметрів мікроклімату (температури, вологості, швидкості руху і чистоти повітря) в кабінетах і класах можуть бути встановлені побутові кондиціонери типу БК-1500, БК-2000, БК-2500 та інші.

Вимоги до освітлення приміщень та робочих місць

Приміщення з ПК повинні мати природне та штучне освітлення. При незадовільному освітленні знижується продуктивність праці користувачів ПК, можлива поява короткозорості, швидка стомлюваність.

Система освітлення повинна відповідати таким вимогам:

- освітленість на робочому місці повинна відповідати характе­ру зорової роботи, який визначається трьома параметрами: об'єктом розрізнення - найменшим розміром об'єкта, що розгля­дається на моніторі ПК; фоном, який характеризується коефіцієнтом відбиття; контрастом об'єкта і фону;

- необхідно забезпечити достатньо рівномірне розподілення яскравості на робочій поверхні монітора, а також в межах навко­лишнього простору;

- на робочій поверхні повинні бути відсутні різкі тіні;

- в полі зору не повинно бути відблисків (підвищеної яскравості поверхонь, які світяться та викликають осліплення);

- величина освітленості повинна бути постійною під час роботи;

- слід обирати оптимальну спрямованість світлового потоку і необхідний склад світла.

Природне освітлення в приміщеннях з ПК повинно відповідати вимогам ДБН В.2.2.-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів». Природне освітлення має здійснюватись через вікна, орієнтовані переважно на північ або північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості є не нижче 1,5%. Для захисту від прямих сонячних променів, які створюють прямі та відбиті відблиски з поверхні екранів і клавіатури, повинні бути передбачені сонцезахисні пристрої, вікна повинні мати жалюзі або штори. Задовільне природне освітлення легше, створити в невеликих приміщеннях на 5-8 робочих місць.

Штучне освітлення в приміщеннях з робочими місцями, облад­наними ПК, має здійснюватись системою загального рівномірногоосвітлення. Як джерела штучного освітлення мають застосовува­тись переважно люмінесцентні лампи типу ЛБ. Штучне освітлення повинно забезпечувати на робочих місцях в кабінетах та класах з ПК освітленість не нижчу, а на екранах - не вищу значень, наведе­них в таблиці 4.1відповідно до ДСанПіН 5.5.6.009-98.

 

Таблиця 4.1 Норми освітленості в кабінетах і класах з ПК

 

Характеристика роботи	Робоча поверхня	Освітленість, лк
Робота переважно з екранами дисплеїв ПК (50% робочого часу та більше)	екран клавіатура стіл	не вища 200 не нижча 400 не нижча 400
Робота переважно з документами (з екранами дисплеїв ПК менше 50% робочого часу)	екран клавіатура стіл дошка	не вища 200 не нижча 400 не нижча 500 не нижча 500
Проходи основні	підлога

Система загального освітлення має становити суцільні або переривчасті лінії світильників, розташованих збоку від робочих місць (переважно ліворуч), паралельно лінії зору працюючих. Для загаль­ного освітлення допускається використання світильників таких класів світлорозподілу: прямого світла - П; переважно відбитого світла - В. Для загального освітлення можна застосовувати світильники серії ЛПО 36 із дзеркальними гратами, укомплектовані високочастотни­ми пускорегулювальними апаратами (ВЧПРА). Застосування світильників без розсіювачів та екрануючихгратів заборонено.

Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50° до 90° з вертикаллю в повздовжній та поперечній площинах повинна становити не більше ніж 200 кд/м², захисний кут світильників - не менше ніж 40 град. Яскравість ве­ликих поверхонь (вікна, джерела штучного освітлення та ін.), що розташовані в полі зору, не повинна перевищувати 200 кд/м².

Показник засліпленості для джерел загального штучного освітлення у кабінетах і класах з ПК не повинен бути більше 20, а показник дискомфорту - не більше 40.

Необхідно передбачити обмеження прямих відблисків від дже­рел природного та штучного освітлення. Захистом від прямих відблисків повинно бути зниження яскравості видимої частини джерел світла шляхом застосування спеціальних розсіювачів, відбивачів та інших світлозахисних пристроїв, а також правильне розміщення робочих місць відносно джерел світла.

Необхідно передбачати заходи щодо обмеження відбитих відблисків на робочих поверхнях (екран, стіл, клавіатура). Яскравість відблисків на екрані ПК не повинна перевищувати 80 кд/м², а яскравість стелі при застосуванні системи відбитого освітлення не повинна перевищувати 200 кд/м². Необхідно обмежити нерівномірність розподілу яскравості в полі зору учнів. Співвідношення яскравості між робочим екраном та близьким оточенням (стіл, зошити, посібники і т.ін.) не повинно перевищувати 5:1, а між поверхнями робочого екрана і оточенням; (стіл, обладнання) - 10:1.

Коефіцієнт запасу (К_з) для освітлювальних установок загаль­ного освітлення приймається рівним 1,4.

Величина коефіцієнта пульсації освітленості не повинна пере­вищувати 5%, що забезпечується застосуванням газорозрядних ламп у світильниках загального та місцевого освітлення з високочастот­ними пускорегулюючими апаратами (ВЧПРА) для світильників будь-яких типів. Якщо не має світильників з ВЧПРА, то лампи багато­лампових світильників або світильники загального освітлення, розташовані поруч, слід вмикати на різні фази трьохфазної мережі.

Для забезпечення нормованих значень освітленості у приміщеннях з ПК слід чистити шибки і світильники не менше двох разів на рік і вчасно замінювати лампи, що перегоріли.

Вимоги, що забезпечують захист учнів від шуму і вібрації

Джерелами шуму при роботі з ПК є жорсткий диск, вентилятор блока живлення мережі, вентилятор, розташований на процесорі, швидкісні CD-ROM, механічні сканери, пересувні механічні части­ни принтера. При роботі матричних голкових принтерів шум вини­кає при переміщенні головки принтера і в процесі удару голок го­ловки по паперу. При роботі вентиляційної системи ПК, яка забез­печує оптимальний температурний режим електронних блоків, створюється аеродинамічний шум. Окрім того, діють і інші зовнішні джерела шуму, не пов'язані з роботою ПК.

Шум, що створюється працюючими ПК, є широкосмужним, постійним з аперіодичним посиленням при роботі принтерів. Тому шум повинен оцінюватися загальним рівнем звукового тиску по частотному коригуванню «А» та вимірюватися в дБА.

Параметрами постійного шуму, що підлягають нормуванню, є рівні звукового тиску в октавних смугах частот з середньогеометричними частотами 16; 31,5; 63; 125; 250; 500; 1000; 2000; 4000; 8000 Гц. Допустимі значення октавних рівнів звукового тиску, рівнів звуку на робочих місцях в приміщеннях кабінетів комп'ютерної техніки необхідно приймати згідно з ДСанПіН 5.5.6.009-98 (табл. 4.2).

Таблиця 4.2 Гранично допустимі рівні шуму на робочому місці

Призначення приміщення та умови		Рівні звукового тиску, дБ, в октавних смугах частот з середньогеометричними частотами, Гц		Рівні звуку, дБ
		31,5
Навчальні кабінети (без роботи ПК)	-	-
Навчальні кабінети при роботі ПК