Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќаданн€ першоњ допомоги при ураженн≥ електричним струмом




ћ≥н≥стерство осв≥ти ≥ науки ”крањни

 амТ€нець-ѕод≥льський нац≥ональний ун≥верситет ≥мен≥ ≤вана ќг≥Їнка

«атверджено

наказом ректора ун≥верситету

в≥д 06 лютого 2015 р. є6-ќƒ

 

≤Ќ—“–” ÷≤я є≤≤-40 « ќ’ќ–ќЌ» ѕ–ј÷≤

з наданн€ дол≥карськоњ допомоги

«агальн≥ положенн€

ѕри нещасних випадках дуже важливо до прињзду л≥кар€ своЇчасно надати першу дол≥карську допомогу потерп≥лому.  онтроль за орган≥зац≥Їю наданн€ першоњ дол≥карськоњ допомоги, на€вн≥стю та комплектн≥стю аптечок, справн≥стю пристосувань та засоб≥в наданн€ першоњ допомоги, а також навчанн€ персоналу покладаЇтьс€ на медичних прац≥вник≥в та адм≥н≥страц≥ю навчального закладу.

—хема посл≥довност≥ д≥й при наданн≥ першоњ дол≥карськоњ допомоги:

1. ¬ивести потерп≥лого з оточенн€, де ставс€ нещасний випадок.

2. ¬ибрати потерп≥лому найб≥льш зручне положенн€, що забезпечуЇ спок≥й.

3. ¬изначити вид травми (перелом, пораненн€, оп≥к тощо).

4. ¬изначити загальний стан потерп≥лого, встановити, чи не порушен≥ функц≥њ життЇво важливих орган≥в.

5. –озпочати проведенн€ необх≥дних заход≥в:

- зупинити кровотечу;

- заф≥ксувати м≥сце перелому;

- вжити реан≥мац≥йних заход≥в (оживленн€): штучне диханн€, зовн≥шн≥й масаж серц€;

- обробити ушкоджен≥ частини т≥ла.

6. ќдночасно з наданн€м дол≥карськоњ допомоги необх≥дно викликати швидку допомогу, або п≥дготувати транспорт дл€ в≥дправки потерп≥лого до найближчоњ медичноњ установи.

7. ѕов≥домити адм≥н≥страц≥ю навчального закладу про те, що трапилось. ¬ажливо знати обставини, при €ких сталас€ травма, умови, €к≥ спонукали до њњ виникненн€, та час, годину ≥ нав≥ть хвилини, особливо, коли потерп≥лий втратив св≥дом≥сть.

 

Ќаданн€ першоњ допомоги при ураженн≥ електричним струмом

√оловне при наданн≥ першоњ допомоги Ц €кнайшвидше зв≥льнити потерп≥лого в≥д д≥њ струму.

ƒл€ зв≥льненн€ потерп≥лого при поражен≥ електричним струмом необх≥дно:

- вимкнути рубильник або викрутити запоб≥жник;

- вимкнути струмоведуч≥, мережу живленн€.

- сухою палкою в≥дкинути в≥д потерп≥лого пров≥д, €кий знаходитьс€ п≥д напругою, в≥дт€гнути потерп≥лого в≥д електричних провод≥в, в≥д струмопров≥дних частин установки. ѕри напруз≥ в установках до 1000 ¬ можна вз€тис€ за сухий од€г потерп≥лого, не торкаючись в≥дкритих частин т≥ла. —л≥д користуватис€ гумовими рукавичками або намотати на руку шарф, прогумований плащ ≥ т.п. –екомендуЇтьс€ стати на ≥зольований предмет (на суху дошку, на згорток сухого спецод€гу). ” випадку судорожного обхвату потерп≥лим електричного проводу, €кий знаходитьс€ п≥д напругою, розгорнути руки потерп≥лому, в≥дриваючи його в≥д проводу посл≥довним в≥дгинанн€м окремих пальц≥в. ѕри цьому прац≥вник, €кий надаЇ допомогу, повинен бути у д≥електричних рукавиц€х ≥ знаходитись на ≥золююч≥й в≥д земл≥ основ≥.

ѕри напруз≥ в електричних установках понад 1000 ¬ р€т≥вник повинен од€гти д≥електричн≥ боти, рукавиц≥ ≥ д≥€ти д≥електричною штангою. якщо потерп≥лий при св≥домост≥, його кладуть у зручне положенн€, накривають теплим покривалом ≥ залишають у стан≥ спокою до прибутт€ л≥кар€.

якщо п≥сл€ зв≥льненн€ потерп≥лого в≥д д≥њ струму в≥н не дихаЇ, то потр≥бно негайно приступити до штучного диханн€ ≥ непр€мого (зовн≥шнього) масажу серц€. Ќайб≥льш ефективним методом штучного диханн€ Ї Ђз рота в ротї або Ђз рота в н≥сї. –обитьс€ це таким чином: стають з л≥вого боку в≥д потерп≥лого, п≥дкладають п≥д його загаток л≥ву руку, а правою тиснуть на його лоб. ÷е забезпечить в≥льну прох≥дн≥сть гортан≥. ѕ≥д лопатки потерп≥лому кладуть валик ≥з скрученого од€гу, а рот витирають в≥д слизу. «робивши 2-3 глибоких вдихи, особа, €ка надаЇ допомогу, вдуваЇ через марлю або хустку пов≥тр€ ≥з свого рота в рот або н≥с потерп≥лого. ѕри вдуванн≥ пов≥тр€ через рот особа, що надаЇ допомогу, закриваЇ пальц€ми н≥с потерп≥лого; при вдуванн≥ через н≥с потерп≥лому закривають рот.

ѕ≥сл€ зак≥нченн€ вдуванн€ пов≥тр€ в-рот чи н≥с потерп≥лого зв≥льн€ють, щоб дати можлив≥сть в≥льному видиху. „астота вдуванн€ пов≥тр€ потерп≥лому повинна бути 12-13 раз≥в за хвилину. ѕри в≥дсутност≥ у потерп≥лого диханн€ ≥ пульсу йому потр≥бно разом з≥ штучним диханн€м робити масаж серц€. –обитьс€ це так: потерп≥лого кладуть на спину на п≥длоз≥, зв≥льн€ють грудну кл≥тку в≥д од€гу, €кий стискаЇ потерп≥лого. ќсоба, що надаЇ допомогу, знаходитьс€ - з л≥вого боку в≥д потерп≥лого, долон€ми двох рук натискуЇ на нижню частину грудноњ кл≥тки потерп≥лого з силою, щоб зм≥стити њњ на 3-4 см. ѕ≥сл€ кожного натискуванн€ потр≥бно швидко забирати руки з грудноњ кл≥тки, щоб дати можлив≥сть њй випростатись. ” так≥й ситуац≥њ операц≥њ чергуютьс€. ѕ≥сл€ 2-3 вдувань пов≥тр€ робл€ть 4-6 натискань на грудну кл≥тку. ƒл€ перев≥рки по€ви пульсу масаж припин€ють на 2-3 секунди. ѕерш≥ ознаки того, що потерп≥лий приходить до св≥домост≥, Ц по€ва самост≥йного диханн€, зменшенн€ синюватост≥ шк≥ри та по€ва пульсу.

 онстатувати смерть маЇ право лише л≥кар.

 

3. Ќаданн€ першоњ допомоги при пораненн≥ й кровотеч≥.

ѕерша допомога при пораненн≥ та кровотеч≥ зводитьс€ до обережного накладанн€ на рану ≥ндив≥дуального пакета. ѕри цьому мити њњ водою, змивати кров з рани заборон€Їтьс€. якщо ≥ндив≥дуального пакета немаЇ, дл€ перев'€зуванн€ використовуйте чисту носову хустинку. ” цьому випадку приготовлену дл€ перев'€зуванн€ тканину змоч≥ть настойкою йоду так, щоб пл€ма йоду трохи переб≥льшувала розм≥ри рани. ѕри кровотеч≥ необх≥дно п≥дн€ти поранену к≥нц≥вку, закрити рану перев'€зувальним матер≥алом ≥ притиснути д≥л€нку б≥л€ нењ на 4-5 хв., не торкаючись рани пальцем. ѕ≥сл€ цього рану треба забинтувати. якщо кровотеча продовжуЇтьс€, сл≥д вдатис€ до здавлюванн€ кровоносних судин за допомогою згинанн€ к≥нц≥вки у суглобах, притискуванн€ кровоносних судин пальц€ми, джгутом чи закруткою. ѕри накладанн≥ джгута спочатку м≥сце накладанн€ обгортають м'€ким матер≥алом (тканиною, ватою тощо). ѕот≥м джгут розт€гують ≥ туго перет€гують ним попередньо обгорнуту д≥л€нку к≥нц≥вки доти, поки не припинитьс€ кровотеча. ѕри в≥дсутност≥ гумовоњ трубки або стр≥чки, що розт€гуЇтьс€, дл€ джгута застосовують ≥нш≥ матер≥али (мотузку, рем≥нь, рушник тощо). ” цьому випадку такий джгут зав'€зують вузлом на зовн≥шньому боц≥ к≥нц≥вки ≥ використовують €к закрутку. ” вузол просувають важ≥ль (паличку, металевий стержень), €ким закручують закрутку до припиненн€ кровотеч≥. „ерез 1 годину п≥сл€ накладанн€ джгута його попускають на 5-10

хв., щоб не виникла небезпека омертв≥нн€ знекровленоњ к≥нц≥вки. ѕри пораненн≥ великих судин шињ ≥ верхньоњ частини грудноњ кл≥тки джгут не накладаЇтьс€.  ровотеча зупин€Їтьс€ при натисканн≥ пальцем на поражену судину у самому м≥сц≥ пораненн€.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 459 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—ложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © јмели€ Ёрхарт
==> читать все изречени€...

1276 - | 1240 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.