Замовляння-оберіг від ворогів і недуги всякої

Дано-Водице, бездонная кринице!
Викликаю з гір, з-під гір.
З моря, з-під моря,
З каміння, з-під каміння!
Як не може той камінь
Вийти з моря, з-під моря,
Так не може ворог (ім'я)
Вийти на верх.
Як Сонце праведне, як Місяць, як Зорі,
Так аби правда освяченого,
Рожденного (ім'я) осяяла.
Як Бог благословен, як Дух святий.
Аби він, рожденний, (ім'я) наречений,
Був славен у Богів і межи цілим миром.
А погані суглоби, погані очі,
Погані мислі, погані слова – замовляю!
Як Бог закляв гори і каміння,
Так погані очі, погані мислі, погані слова -
Замовляю! -
Божими словами, Божими молитвами,
Щезай, пропадай!
Геть щезай від Божого лиця,
Від лиця рожденного, освяченого (ім'я),
Його слави! Слави праведної, слави православної!
Погані види, погані суглоби, погані очі,
Погані мислі, погані хвилини – щезайте!
Дано-Водице, бездонна кринице!
Ти умиваєш луги, береги,
Умий рожденного, свяченого (ім'ярек),
водою Живою
Від усякої погані, від усякої болі,
Від усякої нечисті, від усякого бруду.
Водице-здравнице, Дано – говірнице,
Як ти в бога славна, так аби славен був
рождений, свячений (ім'ярек) во віки віків.
У Роді Великім!

Викачування хвороби на яйце

На спадаючому місяці, під вечір, викачують сирим яйцем.
Починаючи з голови, опускаються на груди, з відти по "вісімці" прокачують по всіх частинах тіла тричі. Примовляють:

Мати Лада народила, із початку віку благословила:
Собаче, котяче, гуси, качки, індики, кури,
Дикі качки та всяку дичину,
Дикі кози, корови, коні, кози, вівці,
Вовки, лиси, ведмеді, леви, всякі звірі.
На яйце буду замовляти,
У звірів на очах страху не буду мати.
Боже Свароже небесний,
Лада, Мати Сварожичів, будуть охороняти,
Рідні Боги будуть заступати.
Роде Всевишній, допоможи!
У щасливу годину,
У щасливу хвилину,
У щасливу мить!
І назавжди Дажбожого онука (ім'ярек)
Захисти!

Виганяння хвороби на сіль

Промовляють Славу Відданості Роду Всевишньому,
беруть сіль у руку (краще грудочку), тримають весь час над болючим місцем або над головою.

Боже Свароже! Захисти і збережи,
Із силами вогняними, силами водяними
Народженого Онука Дажбожого (ім'ярек)
У дорозі, у праці, в любові
Від усякого горя, мук,
Страждань, бідувань.
Від усяких клопотів, скорботів,
Від усяких ножів, мечів,
Від усяких мимоходів, переходів,
Від усяких ляків, переляків,
Від усяких хвороб,
Від злотворних вітрів;
Їх є сімдесят сім – летючі й біжучі,
Захисти і збережи (ім'ярек).
Рідні Боги, Сварожичі, допомагайте
Тіло й душу зберігайте,
Від усього злого захищайте!
Болячка польова, болячка віхрова,
Болячка вітрова, болячка болотяна,
Болячка навіяна, болячка набродяна,
Болячка наспана, болячка наслана -
Я тебе вимовляю, на сіль виганяю:
Виходьте! Які ви не є -
Колючі, болючі, вогнені,
Вугрові, лишайні, екземні, –
Виходьте! -
З голови, з черепа, з мозку,
З очей, з вух, з носа,
З рота, з язика, з горлянки,
Зі шлунку, з печінки, з серця,
З легень, з нирок, з кишок,
З сечового міхура.
Я вас вимовляю. На сині моря, на сипучі піски
Посилаю.
Там вам очерети вертіти,
Піски пересипати,
Синім морем гуляти,
Народженого, освяченого (ім'я)
В супокої залишати!

Таким чином замовляють 9 раз, за кожним разом промовляючи Славу Відданості Роду, а в кінці кажуть:

Як мати на світ родила – благословила,
Од Богів на віки, од мене на ліки.

Після цього тричі здувають з голови донизу. При цьому тричі сиплять сіль на вогонь і кожен раз кажуть:

Сіль перегоряє, Піч Свята перепікає,
Народженого, освяченого, (ім'ярек) нареченого
Всяка хвороба минає!

Замовляння від переляку

Ти переполох заляканий,
ти переполох переляканий,
вітряний, водяний – вогневий,
чоловічий, жіночий, дівочий,
парубочий, хлоп'ячий, скотячий,
собачий, гадючий, звірячий, пташиний,
насланий, присланий,
примовлений, приговорений.
Я тебе, переполох, сокирою Перуновою перерубаю,
Я тебе Мечем Світовида пересікаю,
Я тебе, переполох, визиваю і викликаю
Із очей твоїх, із твоїх речей, з плечей,
Із в'язів, із мізків, із кісточок, із грудей,
Із боків, із живота, із поперека,
Із ніг, із рук, із пальчиків, із сімдесяти суглобчиків.
Тут тобі, переполох, не крутити
І в голову не бити, червоної крові не в'ялити,
щирого серця не томити,
білої кості не крутити, білого тіла не сушити.
Іди собі, переполох, за горами,
іди собі за лісами, де люди не ходять,
Де людське око не бачить.
Я тебе силою Божою висилаю із недужої,
З тіла і душі народженої, славної, Рідними Богами освяченої
Православної (ім'я).

Замовляння від переляку

Я до тебе приступаю в святий понеділок не зі своїми словами, а з Божими молитвами.
А зо мною сили Божі, сили Вогняні Сварожі.
Я тебе вимовляю, вибавляю з усіх жил,
з утроб, з голови, з ніг, з рук, з очей, з плечей, з усенького тіла.
Іди собі на сухий ліс – там будеш крутити коріння, креміння, каміння,
а тут тобі не крутити, не боліти, не буйнувати й болю не мати,
час тобі виступати, на нові не відновлятися, на підповні не сповнятися,
на старім місяці не вкоренятися ні в руках, ні в ногах, ні в зубах,
ні в очах, ні в тілі славнім, свяченім Дажбожого онука (ім'ярек) від нині до віку.
За Божою поміччю другий раз у Божий час я вимовляю ляк, переляк, сквозняк, тоску й досаду.
Де ти взявся? Чого ти сюди, паршивий, вбрався?
Чи ти є ранішній, чи напівранішній, чи денний, чи полуденний,
чи вечірній, чи північний, чи заспаний, чи занедбаний, чи заклятий, чи проклятий,
чи знайдений, чи ти насланий, чи вступ'яний, чи віяний, чи перевіяний?
Де ти узявся, туди собі йди, а тут тобі не коренитися, не веселитися,
не боліти, не крутити, не шуміти, не буйнувати,
болю не мати, час тобі покидати, час виступати.
Як та Свята Земля спить, щоб і ти заснув від нині і до віку.
Слово моє кріпке, як Алатир-камінь,
а за ним Рідні Боги його притискають,
Сварожою печаткою закріпляють!

Замовляння від пристріту

Перед обрядом розпалюють вогнище або проводять його біля печі.
Для замовляння потрібно взяти з криниці непочатої води між 3-ю і 4-ю годиною ранку.
Над нею тричі промовити Славу Відданості Роду, тоді кинути у воду дев'ять вугіль-жарин, і сказати:
"На чотири боки поклонюся, Велесу помолюся: прийди-прийди,
Славний Боже наш, Боже Православний, Могутній наш заступнику.
Ласкою своєю небесною, Правою пречистою поможи мені пристріт вимовити і виговорити".

Пристріте, пристрітище, і вроки врочища,
Вітряний і водяний, і подуманий, і погаданий,
І помишляний, і запитяний, і заєдний,
Прилюбований і примилований, і батьків, і материн,
І чоловічий, і жіночий, і хлоп'ячий, і дівчачий,
І ранній, і денний, і сутковий, і триденний,
І годовий, і лісовий, і шляховий.
Я тебе вимовляю, я тебе вишіптую:
що з панів, що з циган, що з жидів, що з татар -
то я тебе вимовлю, то я тебе вишепчу.
Щоб ти не був ні в руках, ні в ногах, ні в очах,
Ні в плечах, ні в грудях, ні в животі,
Ні в животній кості, ні в чорній крові,
Ні в синіх жилах, ні в рум'яному лиці,
Ні в веселому серці освяченого, православного,
Ім'ям нареченого Дажбожого онука (ім'я).
Бо тут тобі не стояти, часу не втрачати,
кості не ламати, крові не розливати,
руса волоса не в'ялити, світлих очей не сліпити.
Піди собі тихенько і легенько з хати з димом,
А з двора з вітром, од твоїх рук, од твоїх ніг,
Од твоїх очей, од твоїх плечей і од сімдесяти суглобів.
Ви, ліси-лісища, ви, бори-борища,
Візьміть собі пристрітища й урочища,
Занесіте їх на пущі, на нетрі і на сухі ліси, на бистрі води.
Там, де люди не ходять і півні не піють, і тварь не реве.
А тобі дай Боже крепость і легкість, не од мене,
А од самого Рода Всевишнього і Богів ріднесеньких.
На твої руки, на твої груди, на твій живіт,
На твої очі і на твою кість, і на твої ноги,
І на рум'яне лице, і на веселе серце,
Народженому Славою, ім'ям нареченому,
Рідними Богами освяченому Дажбожому онуку (ім'я).