Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


јльтернативн≥ теор≥њ максим≥зац≥њ




≤снуЇ дек≥лька альтернатив щодо традиц≥йноњ теор≥њ максим≥зац≥њ:

1. ћаксим≥зац≥€ довгострокового прибутку.

¬ традиц≥йн≥й теор≥њ припускаЇтьс€, що ф≥рми максим≥зують короткостроковий прибуток, однак чимало д≥й ф≥рми можуть бути квал≥ф≥кован≥ €к так≥, що не в≥дпов≥дають ц≥й ц≥л≥ ≥ водночас сп≥впадають з ц≥ллю максим≥зац≥њ довгострокового прибутку, наприклад пол≥тика зниженн€ ц≥н на пропоновану ф≥рмою продукц≥ю може призводити до зменшенн€ прибутку у короткостроковому пер≥од≥ та зростанню прибутку у довгостроковому пер≥од≥. √оловною проблемою теор≥њ максим≥зац≥њ довгострокового прибутку Ї труднощ≥, €к≥ можуть виникати при оц≥нц≥ ф≥рмами майбутн≥х положень кривих попиту ≥ витрат.

2.ћаксим≥зац≥€ корисност≥ дл€ менеджер≥в.

—тверджуЇтьс€, що за умови дос€гненн€ ф≥рмою задов≥льного р≥вн€ прибутковост≥, менеджери отримують значну свободу у тому, €ку пол≥тику впроваджувати. ѕри цьому ц≥лком можливо, що вони намагатимутьс€ д≥€ти у власних ≥нтересах, €к≥ пол€гають у максим≥зац≥њ њхньоњ корисност≥, основними складовими €коњ Ї њхн≥ оклади, гарант≥њ зайн€тост≥.

ќдин з висновк≥в даноњ теор≥њ пол€гаЇ в тому, що у раз≥, коли менеджери матимуть можлив≥сть реал≥зувати власн≥ ц≥л≥, може посилюватис€ тенденц≥€ до зростанн€ середн≥х витрат виробництва в результат≥ зростанн€ витрат на облаштуванн€ оф≥с≥в, зб≥льшенн€ персоналуЕ

3. ћаксим≥зац≥€ доходу в≥д продаж≥в

¬ ц≥й теор≥њ припускаЇтьс€, що менеджери прагнуть максим≥зувати виручку в≥д продаж≥в. ÷е повТ€зано з тим, що усп≥шн≥сть менеджер≥в оц≥нюватис€ в≥дпов≥дно до динам≥ки цього показника.

ћаксим≥зац≥€ доход≥в в≥д продаж≥в може бути вагом≥шою ц≥ллю ф≥рми н≥ж максим≥зац≥€ прибутку, особливо тод≥, коли ф≥рми мають впливовий в≥дд≥л продаж≥в.

4.ћаксим≥зац≥€ зростанн€

«ам≥сть того аби ставити за завданн€ максим≥зац≥ю прибутку, менеджери можуть нац≥лювати д≥€льн≥сть ф≥рми на максим≥зац≥ю њњ розм≥р≥в. ћенеджери ви€вл€ютьс€ зац≥кавленими у цьому тому що у б≥льших за розм≥ром ф≥рмах вони можуть мати б≥льше влади та повноважень, а також б≥льш висок≥ оклади.

 

ћножинн≥сть ц≥лей ф≥рми та њњ повед≥нков≥ теор≥њ

‘≥рми можуть пересл≥дувати дек≥лька ц≥лей. «абезпечити одночасну реал≥зац≥ю €ких неможливо. “од≥ кер≥вництвом ф≥рми можуть встановлюватис€ компром≥сн≥ значенн€ дл€ контрольних показник≥в, €к≥ характеризують ступ≥нь дос€гненн€ альтернативних ц≥лей.

“ой факт, що ф≥рми можуть одночасно мати дек≥лька ц≥лей, повТ€заний зокрема з на€вн≥стю в њхн≥й структур≥ р≥зних п≥дрозд≥л≥в з≥ своњми наборами специф≥чних завдань. ” свою чергу реал≥зац≥€ ц≥лей п≥дрозд≥л≥в обмежуЇтьс€ ≥нтересами причетних до компан≥њ ос≥б Ц акц≥онер≥в, кл≥Їнт≥в, кредитор≥в.

‘≥рма Ц це орган≥зац≥€, до €коњ вход€ть групи з р≥зними ≥нтересами ≥ њњ важливим завданн€м Ї пошук способ≥в зменшенн€ м≥ж групових конфл≥кт≥в.

ќсоблив≥сть повед≥нкових теор≥й ф≥рм Ї те, що вони досл≥джують €к≥ саме ц≥л≥ у д≥йсност≥ пересл≥дують ф≥рми; чим вони вмотивован≥, €к≥ суперечност≥ можуть виникати ≥ €к вони можуть розвТ€зуватис€.

ѕередбачаЇтьс€, що дл€ р≥зних п≥дрозд≥л≥в ф≥рм встановлюютьс€ контрольн≥ цифри, у раз≥ недос€гненн€ €ких розпочинаЇтьс€ пошук причин. ” раз≥ конфл≥кту м≥ж контрольними показниками, менеджери намагатимутьс€ зн≥мати под≥бн≥ протир≥чч€ шл€хом переговор≥в, результати €ких будуть залежати в≥д сп≥вв≥дношенн€ њх влади в орган≥зац≥њ.

“еор≥€ ф≥рми √елбрейта

ўе один альтернативний погл€д на природу ф≥рми прийн€то повТ€зувати з ≥мТ€м в≥домого американського економ≥ста √елбрейта. «а √елбрейтом, крупн≥ корпорац≥њ не Ї ан≥ п≥дприЇмницькими ан≥ кап≥тал≥стичними ≥нститутами. «ам≥сть цього вони обслуговують ц≥л≥ бюрократичного, корпоративного управл≥нського апарату. √рупи, €к≥ приймають р≥шенн€ в крупних корпорац≥€х Ц це так звана техноструктура, €ка складаЇтьс€ з вчених, ≥нженер≥в, профес≥йних менеджер≥в. ¬ласники крупного б≥знесу втратили контроль над ним через посиленн€ складност≥ сучасного д≥лового та технолог≥чного св≥ту. √оловний ≥нтерес техноструктури пол€гаЇ у збереженн≥ власних робочих м≥сць а тому ≥ в збереженн≥ та розвитку самих компан≥й. ѕроте часто зростанн€ компан≥й забезпечуЇтьс€ не за рахунок впровадженн€ нових продукт≥в, а за рахунок навТ€зуванн€ споживачам за допомогою реклами традиц≥йноњ продукц≥њ.

‘≥рми намагаютьс€ м≥н≥м≥зувати ризики ≥ через це неохоче йдуть на впровадженн€ нових продукт≥в, та насправд≥ ф≥рми нер≥дко погано слугують не т≥льки њх власникам, а й споживачам.

“еор≥€ ф≥рми  оуза

” 1937 роц≥ була опубл≥кована, згодом Ђѕрирода ф≥рмиї, в €к≥й автор поставив два запитанн€:

1.„ому у в≥льн≥й економ≥ц≥ взагал≥ ≥снують ф≥рми?

2. „ому все виробництво не зд≥йснюЇтьс€ одн≥Їю великою ф≥рмою?

Ўукаючи в≥дпов≥дь на ц≥ запитанн€  оуз вв≥в пон€тт€ трансакц≥йних витрат, €к≥ в широкому розум≥нн≥ включають вс≥ витрати, повТ€зан≥ орган≥зац≥Їю обм≥ну(витрати на пошук партнер≥в, укладанн€ та п≥дтримка угод з ними)

«а  оузом, ф≥рми та ринок €вл€ють собою альтернативн≥ способи зд≥йсненн€ тих самих обм≥нних операц≥й. якщо на ринках виробництво координуЇтьс€ через ринков≥ обм≥нн≥ трансакц≥њ, то всередин≥ ф≥рм цю саму функц≥ю зд≥йснюЇ п≥дприЇмець. “аким чином визначальною ознакою ф≥рми Ї зам≥щенн€ ц≥нового механ≥зму.

‘≥рми виникають тод≥, коли њх ≥Їрарх≥чна орган≥зац≥€ забезпечуЇ зд≥йсненн€ тих самих трансакц≥й з меншими витратами н≥ж це м≥г би зробити ринок.

ѕроте, починаючи з певного моменту, подальше розширенн€ кола трансакц≥й, €к≥ зд≥йснюютьс€ всередин≥ ф≥рми, може ви€витис€ занадто витратним. «в≥дси випливаЇ, що процес зростанн€ ф≥рм триватиме доти, поки витрати на проведенн€ додаткових трансакц≥й в межах ф≥рм не стануть перевищувати витрат и на проведенн€ цих самих трансакц≥й у ринковий спос≥б.

“аким чином, виб≥р м≥ж ф≥рмою та ринком, або м≥ж тим: зробити самому чи купити, диктуЇтьс€ зрештою сп≥вв≥дношенн€м витрат на зд≥йсненн€ трансакц≥й в одному та ≥ншому випадку.

“ема 3.¬иробнич≥ засоби





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 333 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

471 - | 455 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.