Картка спостережень за організацією проектно-художньої діяльності учнів початкових класів під час педагогічної практики

Наукова робота також вимагає оперування вміння добирати епітети до термінів, як-от: аналіз теми, завдання, мета, питання, проблема, тощо:

Аналіз теми, проблеми є науковий, конкретний, об’єктивний, вичерпний, детальний, порівняльний, ретельний, глибокий.

Завдання – першочергове, кінцеве, поставлене, вузлове, конкретне, визначене.

Мета – важлива, головна, наукова, практична, реальна, поставлена, вказана.

Питання – актуальне, принципове, теоретичне, практичне, загальне, конкретне, важливе, спірне, правомірне, пріоритетне.

Проблема – наукова, фундаментальна, важлива, ключова, провідна, актуальна, гостра, часткова, глобальна [13, с.70].

Таблиця 1

Мовні кліше, що послугуються для написання вступної частини кваліфікаційної роботи [8, с. 12].

Таблиця 2

Дієслова, які можна використовувати для формулювання завдань

Кількість поставлених завдань має бути від 4 до 6 [9, с. 75].

Слова й словосполучення, що можуть послугуватися при написанні кваліфікаційної роботи:

ВСТУП: вибір теми зумовлено; багато наукових праць у цьому дослідженні; на сучасному етапі розвитку; виникає питання; сьогодні особливо актуальною є проблема; першочергове завдання; проблема є актуальною; невідкладне завдання; з погляду; дає змогу сказати; водночас; останнім часом; зазначено вище; донедавна; відтепер; низка праць; переважно; здебільшого; відповідно до досліджень; зважаючи на те, що; з огляду на те, що; до сьогодні; фіксуємо; цьому питанню приділяється велика увага; значний внесок у дослідження питання зробили; порушене питання; цьому питанню приділяється велика увага; підґрунтя такого аналізу становлять дослідження тощо.

ОСНОВНА ЧАСТИНА: дібрати приклади; обсяг зібраного матеріалу; як свідчить аналіз; через те що; цілеспрямоване дослідження; заслуговує уваги; учені акцентують увагу; у повному обсязі; тлумачення терміна; у результаті роботи; натрапляємо; унеможливлює; беручи за приклад; оскільки розглядає основні питання; варто виокремити різні підходи; підґрунтя такого аналізу становлять дослідження; фіксують ситуацію; результати збігаються; трапляються помилки; думка вченого; погляд науковця; автор аналізує; зважаючи на те, що; на відміну від; відповідно до; зважаючи на те, що; тому, що; з огляду на те, що; внаслідок того, що; у результаті; згідно з; у зв’язку з; поряд з; більшою мірою; для цього є чимало підстав; відомо що; виконання роботи; слушна думка; заслуговує уваги; маємо на увазі; такий підхід, за аналогією; мають однакове значення (рівнозначні); реалізовані можливості; не рівнозначні; насамперед; потім; тепер; зупинимось на…; розглянемо; перейдемо до…; через те що…; тому що…; заважаючи на це; з огляду на це; завдяки тому…; у зв’язку з цим; унаслідок цього; в результаті; на цій підставі; за цих умов; доводимо; мотивуємо; вважаємо; охарактеризуємо; знаходимо у працях….; проблема у центрі наукових пошуків; недолік; огріх; неточність тощо

ВИСНОВКИ у дослідженні розглянуто; повідомлено; подано; потрактовано; продемонстровано; розроблено низку критеріїв; вказано пріоритетні напрями діяльності; у роботі зазначено; з’ясовано; варто вказати; цікаво констатувати; це дає змогу зробити висновок; результати можна використовувати; вказано пріоритетні напрями діяльності; розроблено низку критеріїв; наведені показники; сформульовано визначення; результат; підсумуємо; дає можливість визначити; застосовувати; результати впроваджені тощо.

Слід зауважити, коли подається перелік явищ, фактів, предметів, гіпотез, який є неповним та його можна продовжити, то використовується слово «тощо»; коли йдеться про перелік осіб, які займалися конкретним питанням, то слід використовувати «та ін.», але в жодному разі не навпаки [10, с. 56].

Не прийнято використовувати в наукових творах неозначено-кількісні числівники (багато, мало, чимало, кільканадцять), а також збірні (троє, обидва, обоє) [13, с. 69].