Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћал.  артограф≥чн≥ проекц≥њ за видом допом≥жноњ поверхн≥

“ема:  ласиф≥кац≥€ картограф≥чних проекц≥й. –≥внокутна поперечно-цил≥ндрична проекц≥€ √аусса.

ѕлан зан€тт€:

1.  ласиф≥кац≥ картограф≥чних проекц≥й.

2. —потворенн€ на географ≥чних картах.

3. ѕоперечно-цил≥ндрична р≥внокутна проекц≥њ √аусса.

 

”с≥ географ≥чн≥ карти складають у певних картограф≥чних проекц≥€х.  артограф≥чна проекц≥€ Ц це математично визначений спос≥б зображенн€ земноњ поверхн≥ на площин≥ (карт≥). –еальна земна поверхн€ дуже складна ≥ не в≥дпов≥даЇ жодному геометричному т≥лу. ўоб в≥дтворити цю поверхню на карт≥, спочатку њњ в≥дображають на математично правильн≥й ф≥гур≥ (кул≥), а пот≥м перенос€ть це зображенн€ на площину, н≥би проектуючи його.

 артограф≥чних проекц≥й ≥снуЇ багато, њх обТЇднують у групи. Ќасамперед проекц≥њ под≥л€ють за видом допом≥жноњ поверхн≥, €ка використовуЇтьс€ при переход≥ в≥д кул≥ до площини карти. –озр≥зн€ють проекц≥њ цил≥ндричн≥, коли проектуванн€ з кул≥ зд≥йснюЇтьс€ на поверхню цил≥ндра, кон≥чн≥, коли допом≥жною поверхнею служить конус, ≥ азимутальн≥, коли проектуванн€ ведетьс€ безпосередньо на площину.

 

ћал.  артограф≥чн≥ проекц≥њ за видом допом≥жноњ поверхн≥

 

 

Ѕудь-€ка карта маЇ т≥ чи ≥нш≥ спотворенн€. —потворюютьс€ довжини л≥н≥й, кути, площ≥ ≥ форми географ≥чних об'Їкт≥в. —потворенн€ на карт≥ тим б≥льш≥, чим б≥льша зображувана на н≥й поверхн€. Ќа планах м≥сцевост≥ ≥ великомасштабних картах, що зображують невелик≥ д≥л€нки м≥сцевост≥, спотворень майже немаЇ, але на др≥бномасштабних картах вони бувають дуже велик≥. ј зв≥дси й неоднаковий масштаб довжин ≥ площ у р≥зних м≥сц€х карти.

ѕро характер ≥ розм≥ри спотворень на карт≥ можна д≥знатис€, з≥ставивши картограф≥чну с≥тку з градусною с≥ткою глобуса. Ќа глобус≥ вс≥ мерид≥ани р≥вн≥ м≥ж собою, паралел≥ проход€ть на однаков≥й в≥дстан≥ одна в≥д одноњ. ¬с≥ мерид≥ани перетинаютьс€ з паралел€ми п≥д пр€мими кутами, тому на глобус≥ вс≥ кл≥тинки градусноњ с≥тки м≥ж двома сус≥дн≥ми паралел€ми мають однакову форму ≥ розм≥ри, а кл≥тинки м≥ж двома сус≥дн≥ми мерид≥анами звужуютьс€ ≥ зменшуютьс€ за величиною з в≥ддаленн€м на п≥вн≥ч ≥ на п≥вдень в≥д екватора.

“аким чином, ознаками спотворень на карт≥ будуть: неоднакова форма ≥ величина кл≥тинок м≥ж двома сус≥дн≥ми паралел€ми (спотворенн€ форм ≥ площ), р≥зн≥ за довжиною в≥др≥зки мерид≥ан≥в м≥ж паралел€ми (спотворенн€ довжин л≥н≥й ≥ неоднаковий масштаб у р≥зних частинах карти), в≥дхиленн€ величини кут≥в м≥ж мерид≥анами ≥ паралел€ми в≥д 90∞ (спотворенн€ кут≥в).

«ображуючи земну поверхню на карт≥, доводитьс€ враховувати кривизну «емл≥ ≥ вибирати ту чи ≥ншу картограф≥чну проекц≥ю, €ка дозвол€Ї уникнути одного ≥з спотворень чи послабити ≥нше.

«алежно в≥д характеру ≥ розм≥р≥в спотворень проекц≥њ под≥л€ють на р≥внокутн≥, р≥вновелик≥ й дов≥льн≥.

–≥внокутн≥ проекц≥њ збер≥гають без спотворень кути ≥ форми малих об'Їкт≥в, однак в них сильно деформуютьс€ довжини л≥н≥й ≥ площ≥ об'Їкт≥в. «а картами, створеними в р≥внокутн≥й проекц≥њ, зручно прокладати маршрути суден ≥ л≥так≥в, оск≥льки вим≥р€н≥ на таких картах кути точно в≥дпов≥дають кутам на м≥сцевост≥, €к≥ можуть ф≥ксуватис€ приладами.

–≥вновелик≥ проекц≥њ не спотворюють площ, однак форми об'Їкт≥в ≥ кути в них сильно спотворен≥.

ƒов≥льн≥ проекц≥њ мають ус≥ види спотворень, але вони розпод≥л€ютьс€ на карт≥ найб≥льш виг≥дним чином. Ќаприклад, ≥снують проекц≥њ з м≥н≥мальними спотворенн€ми в центральн≥й частин≥, зате вони р≥зко зростають на кра€х карти.

ƒл€ географ≥чних карт територ≥њ ”крањни здеб≥льшого застосовують кон≥чну дов≥льну проекц≥ю. Ќа картах з такою проекц≥Їю пор≥вн€но мало спотворюютьс€ кути ≥ площ≥, масштаб можна вважати пост≥йним на невеликих в≥дстан€х навколо будь-€коњ точки. “ому на цих картах можна приблизно вим≥рювати кути, невелик≥ в≥дстан≥ ≥ площ≥.

 



<== предыдуща€ лекци€ | следующа€ лекци€ ==>
 | —уб´Їктивний ≥деал≥зм ≤. ‘≥хте
ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 579 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

513 - | 524 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.