Поняття та сутність судового розгляду

Судовий розгляд - це основний етап цивільного процесу, на якому здійснюється правильний і своєчасний розгляд цивільної справи по суті.

Суд розглядає цивільні справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі. Од­нак для розгляду двох категорій справ (про поновлення на роботі та про стягнення аліментів) законодавець встановив скорочений строк в один місяць, оскільки інакше може суттєво погіршитися матеріальне становище позивача.

У виняткових випадках, за клопотанням однієї із сторін процесу і з урахуванням особливостей розгляду справи, суд своєю ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на 15 днів (ст. 157 ЦПК України).

Розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засі­данні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Відсутність відомостей про те, чи повідомлені ці особи, є підставою для відкладення розгляду справи.

Цивільні справи у судах першої інстанції за окремими винятка­ми, встановленими законом (наприклад, ч. 4 ст. 234 ЦПК України), розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду (ст. 18 ЦПК України).

У ЦПК України (ст. 160) визначено правовий статус головую­чого, зокрема він:

1) керує ходом судового засідання;

2) забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків;

3) спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічно­го та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи;

4) вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому за­сіданні належного порядку;

5) розглядає скарги на дії чи бездіяльність судового розпоряд­ника стосовно виконання покладених на нього обов'язків, про що постановляє ухвалу.

У разі виникнення заперечень у будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до журналу судового за­сідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.

Особи, які беруть участь у справі, передають документи та інші матеріали головуючому через судового розпорядника.

Учасники цивільного процесу, а також інші особи, присутні в за­лі судового засідання, зобов'язані додержуватися встановленого по­рядку і беззаперечно підкорятися розпорядженням головуючого.

Всі особи, які беруть участь у справі, свідки, перекладачі, екс­перти, спеціалісти звертаються до суду словами «Ваша честь». Крім того, вони дають пояснення, показання, висновки, консуль­тації тощо стоячи. Особи, присутні в залі судового засідання, по­винні встати, коли входить і виходить суд, також стоячи вони за­слуховують рішення суду. Відступ від даних вимог допускається тільки з дозволу головуючого (ст. 162 ЦПК України).

Порядок розгляду справи

Судове засідання як процесуальна форма судового розгляду складається з декількох частин:

1) підготовча;

2) розгляд справи по суті;

3) судові дебати;

4) ухвалення та проголошення рішення суду.

Зазначені складові судового засідання спрямовані на досяг­нення проміжних цілей судового розгляду та об'єднують проце­суальні дії суду й інших учасників цивільного процесу. На кож­ному етапі суд розв'язує визначене коло питань і виконує постав­лені завдання.

У підготовчій частині перед судом стоїть завдання з'ясувати, чи можливо розглядати справу по суті у даному судовому засіданні, чи наявні для цього необхідні умови.

Процесуальні дії проводяться на цьому етапі в такому порядку.

1. У призначений для розгляду справи час головуючий відкри­ває судове засідання і оголошує, яка справа розглядатиметься.

2. Після цього секретар судового засідання доповідає судові:

- хто з викликаних у справі осіб з'явився в судове засідання;,

- чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'я­вився;

- про причини неявки викликаних осіб, якщо вони відомі.

3. Суд встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників.

4. Якщо у справі бере участь перекладач, головуючий:

- роз'яснює йому права та обов'язки, встановлені ЦПК України;

- попереджає його під розписку про кримінальну відповідаль­ність за за відомо неправильний переклад і за відмову без поваж­них причин від виконання покладених на нього обов'язків;

- приводить його до присяги, текст якої підписується перекла­дачем і разом з розпискою приєднується до справи: «Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю сумлінно виконувати обов'язки пере­кладача, використовуючи всі свої професійні можливості».

5. Свідки, які з'явилися на судовий розгляд, видаляються із за­ли судового засідання у відведені для цього приміщення. При Цьому судовий розпорядник повинен вживати заходів щодо того, Щоб допитані судом свідки не спілкувалися з тими, яких суд Ще не допитав. Ця дія має на меті забезпечення правдивості и об'єктивності при дачі показань свідками, їх неупередженості, ^а також запобігання узгодженості дій свідків для досягнення своїх інтересів, що буде заважати встановленню об'єктивної істини у справі.

6. Головуючий оголошує склад суду, а також прізвища експер­та, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яс­нює особам, які беруть участь у справі, право заявляти відводи на підставах, визначених статтями 20-22 ЦПК України.

7. У разі заявления відводу суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі. Заява про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

8. Після вирішення питань щодо відводів, або якщо відводів не було заявлено, головуючий роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, про що зазнача­ється в журналі судового засідання.

9. Особи, які беруть участь у справі, можуть подати заяви чи за­явити клопотання, що розглядаються судом після того, як буде за­слухана думка решти присутніх у судовому засіданні осіб, які бе­руть участь у справі, про що постановляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявлению.

На другому та основному етапі судового засідання - розгляду справи по суті - судом встановлюється всі обставини цивільної справи, досліджуються докази, якими вони підтверджуються. По­рядок вчинення процесуальних дії на цьому етапі такий.

1. Розгляд справи по суті розпочинається доповіддю головую­чого про зміст заявлених вимог і про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання.

2. Після доповіді з'ясовується, чи підтримує позивач свої вимо­ги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторо­ни укласти мирову угоду або звернутися для вирішення спору до третейського суду.

Якщо позивач змінює свої вимоги, головуючий пропонує ви­класти ці зміни у письмовій формі, встановленій для позовної заяви.

Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов протягом усього часу судового розгляду, також сторони мо­жуть укласти мирову угоду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем, мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованих суду письмо­вих заявах, ці заяви приєднуються до справи.

У разі відмови позивача від позову або укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У випадку визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем, не визнає мирової угоди у справі, в якій бере участь законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

3. Якщо сторони вирішили продовжувати розгляд справи, суд за­слуховує пояснення осіб, які звернулися до суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб, а потім позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також інших осіб, які беруть участь у справі.

У разі наявності у справі письмових пояснень сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, головуючий оголошує їх зміст. Якщо в справі заявлено кілька вимог, суд може зобов'язати сторо­ни та інших осіб, які беруть участь у справі, дати окремо пояснен­ня щодо кожної з них. Якщо дані особи висловлюються нечітко або з їх слів не можна дійти висновку про те, визнають вони об­ставини чи заперечують проти них, суд може зажадати від цих осіб конкретної відповіді - «так» чи «ні».

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть ста­вити питання один одному.

4. Після цього суд встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються. По­рядок дослідження доказів визначається судом залежно від змісту спірних правовідносин і в разі потреби може бути змінений.

Під час дослідження доказів суд може скористатися усними консультаціями або письмовими роз'ясненнями (висновками) спе­ціалістів щодо суті яких спеціалісту можуть бути поставлені пи­тання. Першою ставить питання особа, за клопотанням якої залу­чено спеціаліста, та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якщо спеціаліста залучено за клопотанням обох сторін або за ініціативою суду, першим ставить питання спеціаліс­тові позивач і (або) його представник.

Дослідження показань свідків. Кожний свідок допитується окре­мо. При цьому свідки, які ще не дали показань, не можуть перебу­вати в залі судового засідання під час розгляду справи.

Перед допитом свідка головуючий встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання і стосунки із сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, роз'яснює його права і з'я­совує, чи не відмовляється свідок із встановлених законом підстав від давання показань.

Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий під розписку попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань та приводить його до присяги, яка підписується свідком і разом із розпискою приєднується до справи: «Я, (ім'я, по батькові, прізви­ще), присягаю говорити правду, нічого не приховуючи і не спо­творюючи».

Допит свідка розпочинається з пропозиції суду розповісти все, що йому особисто відомо у справі, після чого першою задає пи­тання особа, за заявою якої викликано свідка, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Суд має право з'ясовувати суть відпові­ді свідка на питання осіб, які беруть участь у справі, а також ста­вити питання свідку після закінчення його допиту особами, які бе­руть участь у справі.

Кожний допитаний свідок залишається в залі судового засідання до закінчення розгляду справи.

Допит малолітніх свідків і неповнолітніх свідків має деякі особ­ливості. Так, малолітні і, за розсудом суду, неповнолітні свідки допитуються в присутності педагога або батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі.

Дослідження речових доказів. Речові докази оглядаються судом або досліджуються ним іншим способом, пред'являються для озна­йомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випад­ках - також експертам, спеціалістам і свідкам.

Протоколи огляду речових доказів оголошуються в судовому за­сіданні. Особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з приводу цих протоколів, а також ставити питання з приводу речових доказів свідкам, експертам, спеціалістам, які їх оглядали.

Під час відтворення звукозапису, демонстрації відеозапису, що мають приватний характер, а також під час їх дослідження засто­совуються правила ЦПК України щодо оголошення і дослідження змісту особистого листування і телеграфних повідомлень.

Отже, наступним у судовому розгляді є етап судових дебатів, на якому підводяться підсумки проведеного дослідження доказів.

У судових дебатах особи, які беруть участь у справі, виступають з промовами, посилаючись лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні. Послідовність виступу із промовами така.

Першим виступає позивач та його представник.

Треті особи без самостійних вимог виступають у судових деба­тах після особи, на стороні якої вони беруть участь.

Третя особа, яка заявила самостійні позовні вимоги щодо пред­мета спору, та її представник у судових дебатах виступають після сторін.

Суд не може обмежувати тривалість судових дебатів певним ча­сом. Головуючий може зупинити промовця лише тоді, коли він ви­ходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється.

З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Пра­во останньої репліки завжди належить відповідачеві та його пред­ставникові.

Під час судових дебатів не можна подавати нові докази, заяву про залишення позову без розгляду, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог.

Заключною частиною судового засідання, в якій суд вирішує справу по суті та оголошує прийняте рішення, є ухвалення та проголошення рішення суду.

Отже, після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для прийняття судових рішень примі­щення) для ухвалення рішення, визначивши орієнтовний час його проголошення.

При ухваленні судового рішення повинна дотримуватися таєм­ниця нарадчої кімнати, а саме:

- ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу;

- суддя не має права розглядати інші судові справи.

Крім того, судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення у нарадчій кімнаті.

Під час ухвалення рішення суд повинен вирішити такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давно­сті тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених об­ставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Рішення суду підписується суддею, а в разі колегіального роз­гляду - суддями, які розглядали справу. Виправлення в ньому по­винні бути застережені перед підписом.

Рішення суду або його вступна та резолютивна частини прого­лошуються негайно після закінчення судового розгляду і прилюд­но, крім випадків, коли розгляд проводився у закритому судовому засіданні (ч. 9 ст. 6 ЦПК України).