Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€ п≥дсудност≥ цив≥льних справ




ѕ≥дсудн≥сть - це властив≥сть цив≥льних справ, за допомогою €коњ њх розгл€д ≥ вир≥шенн€ в≥днесено законом до компетенц≥њ в≥д≠пов≥дного суду.

2. ¬иди п≥дсудност≥ цив≥льних справ

ѕ≥дсудн≥сть цив≥льних справ може бути функц≥ональною, родо≠вою ≥ територ≥альною. ¬ юридичн≥й л≥тератур≥ також вид≥л€ють одноособову та колег≥альну п≥дсудн≥сть1.

‘ункц≥ональна п≥дсудн≥сть визначаЇ компетенц≥ю окремих ланок судовоњ системи ”крањни на п≥дстав≥ виконуваних ними функц≥й.

“еритор≥альна п≥дсудн≥сть розпод≥л€Ї компетенц≥ю по розгл€≠ду ≥ вир≥шенню цив≥льних справ м≥ж судами одн≥Їњ ланки залежно в≥д територ≥њ, на €ку поширюютьс€ њх повноваженн€. «наченн€ те≠ритор≥альноњ п≥дсудност≥ пол€гаЇ у тому, що вона допомагаЇ ви≠значити, €кий суд даноњ ланки судовоњ системи компетентний роз≠гл€дати ≥ вир≥шувати конкретну цив≥льну справу.

÷ив≥льно-процесуальне законодавство ≥ юридична наука вид≥≠л€ють к≥лька вид≥в територ≥альноњ п≥дсудност≥: загальна, альтерна≠тивна, виключна, догов≥рна, за зв'€зком вимог ≥ за ухвалою суду.

«агальна п≥дсудн≥сть визначаЇтьс€ за м≥сцезнаходженн€м в≥д≠пов≥дача. ¬≥дпов≥дно до ст. 109 ÷ѕ  ”крањни позови до ф≥зичноњ особи пред'€вл€ютьс€ в суд за м≥сцем њњ проживанн€, а до юридич≠них ос≥б - за њх м≥сцезнаходженн€м.

ѕроцесуальне законодавство пр€мо не застосовуЇ такого терм≥≠на €к Ђзагальна п≥дсудн≥стьї. ѕроте його використовують у судо≠в≥й практиц≥ та теор≥њ цив≥льного процесу, оск≥льки б≥льш≥сть ци≠в≥льних справ розгл€даЇтьс€ за правилами ст. 109 ÷ѕ  ”крањни.

«агальна п≥дсудн≥сть стоњть на захист≥ ≥нтерес≥в в≥дпов≥дача. ѕред'€вленн€ позову ще не св≥дчить про те, що в≥н Ї винним у по≠рушенн≥ прав та ≥нтерес≥в позивача. ќтже, правила загальноњ п≥д≠судност≥ допомагають також попередити пред'€вленн€ необірунтованих позов≥в.

якщо в≥дпов≥дач зм≥нить своЇ м≥сце проживанн€ або м≥сцезна≠ходженн€ п≥сл€ пред'€вленн€ позову до суду, це не зм≥нить п≥дсуд≠ност≥ справи - вона буде розгл€датис€ в тому суд≥ до €кого була подана позовна за€ва.

јльтернативна п≥дсудн≥сть (п≥дсудн≥сть за вибором позива≠ча, за€вника) визначаЇтьс€ правом позивача (за€вника) по де€ких категор≥€х цив≥льних справ обирати м≥ж к≥лькома передбаченими у закон≥ судами, €ким п≥дсудна справа, один суд, до €кого в≥н буде звертатис€.

ѕри застосуванн≥ позивачем (за€вником) правил альтернатив≠ноњ п≥дсудност≥ судд€ не маЇ права в≥дмовл€ти йому в прийн€тт≥ позовноњ за€ви (за€ви), посилаючись на можлив≥сть розгл€ду справи ≥ в ≥ншому суд≥.

” ст. 110 ÷ѕ  ”крањни передбачено, до €ких суд≥в, кр≥м суду за м≥сцезнаходженн€м в≥дпов≥дача, може звертатис€ позивач по ви≠значених категор≥€х цив≥льних справ.

¬иключна п≥дсудн≥сть визначаЇтьс€ вказ≥вкою закону про роз≠гл€д ≥ вир≥шенн€ окремих цив≥льних справ лише конкретними, пр€мо передбаченими у закон≥ судами, тобто з де€кими вимогами потр≥бно звертатис€ до ч≥тко встановленого законом суду.

¬иключною така п≥дсудн≥сть називаЇтьс€ тому, що законода≠вець виключаЇ можлив≥сть застосуванн€ ≥нших правил п≥дсудност≥, кр≥м тих, €к≥ встановлен≥ ним дл€ ц≥Їњ категор≥њ справ.

¬≥дпов≥дно до ст. 114 ÷ѕ  ”крањни за м≥сцезнаходженн€м майна або основноњ його частини пред'€вл€ютьс€:

1) позови, що виникають з приводу нерухомого майна;

2) позови про виключенн€ майна з опису;

3) позови кредитор≥в спадкодавц€, що подаютьс€ до прийн€тт€ спадщини спадкоЇмц€ми.

4) кр≥м того, позови до перев≥зник≥в, що виникають з договор≥в перевезенн€ вантаж≥в, пасажир≥в, багажу, пошти, пред'€вл€ютьс€ за м≥сцезнаходженн€м перев≥зника.

ƒл€ б≥льшост≥ справ окремого провадженн€ законодавець також встановив виключну п≥дсудн≥сть.

“ак, за€ва про обмеженн€ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ ф≥зичноњ особи чи визнанн€ ф≥зичноњ особи нед≥Їздатною подаЇтьс€ до суду за м≥с≠цем проживанн€ ц≥Їњ особи, а €кщо вона перебуваЇ на л≥куванн≥ у нарколог≥чному або псих≥атричному заклад≥, - за м≥сцезнаход≠женн€м закладу (ст. 236 ≤ў  ”крањни).

«а€ва про усиновленн€ дитини або повнол≥тньоњ особи, €ка не маЇ матер≥, батька або була позбавлена њх п≥клуванн€, подаЇтьс€ до суду за м≥сцем њх проживанн€ (ст. 251 ÷ѕ  ”крањни).

«а€ва ф≥зичноњ особи про встановленн€ факту, що маЇ юридич≠не значенн€, подаЇтьс€ до суду за м≥сцем њњ проживанн€ (ст. 257 ÷ѕ  ”крањни).

«а€ва про визнанн€ ц≥нного паперу на пред'€вника або вексел€ нед≥йсними ≥ про в≥дновленн€ прав на втрачений ц≥нний пап≥р по≠даЇтьс€ до суду за м≥сцезнаходженн€м ем≥тента ц≥нного папера на пред'€вника або за м≥сцем платежу за векселем (ч. 2 ст. 260 ÷ѕ  ”крањни).

«а€ва про передачу безхаз€йноњ нерухомоњ реч≥ у власн≥сть те≠ритор≥альноњ громади за умов, визначених ÷  ”крањни, подаЇтьс€ до суду за м≥сцезнаходженн€м ц≥Їњ реч≥ (ст. 269 ÷ѕ  ”крањни).

«а€ва про визнанн€ спадщини в≥думерлою у випадках, встано≠влених ÷  ”крањни, подаЇтьс€ до суду органом м≥сцевого само≠вр€дуванн€ за м≥сцем в≥дкритт€ спадщини (ст. 274 ÷ѕ  ”к≠рањни).

«а умов, визначених «аконом ”крањни Ђѕро псих≥атричну до≠помогуї, за€ва л≥кар€-псих≥атра про проведенн€ псих≥атричного огл€ду особи у примусовому пор€дку, про наданн€ особ≥ амбула≠торноњ псих≥атричноњ допомоги та њњ продовженн€ в примусовому пор€дку подаЇтьс€ до суду за м≥сцем проживанн€ особи, а за€ва представника псих≥атричного закладу про госп≥тал≥зац≥ю особи до псих≥атричного закладу у примусовому пор€дку та за€ва про про≠довженн€ такоњ госп≥тал≥зац≥њ подаЇтьс€ до суду за м≥сцезнахо≠дженн€м зазначеного закладу (ч. 1 ст. 279 ÷ѕ  ”крањни).

«а€ва особи, €к≥й за р≥шенн€м суду надаЇтьс€ амбулаторна псих≥атрична допомога у примусовому пор€дку, або њњ законного представника про припиненн€ ц≥Їњ допомоги подаЇтьс€ до суду за м≥сце проживанн€м особи, а про припиненн€ госп≥тал≥зац≥њ до псих≥атричного закладу у примусовому пор€дку - до суду за м≥с≠цезнаходженн€м псих≥атричного закладу (ч. 2 ст. 279 ÷ѕ  ”крањни

«а€ва про розкритт€ банком ≥нформац≥њ, €ка м≥стить банк≥вську таЇмницю, щодо юридичноњ або ф≥зичноњ особи у випадках, вста≠новлених законом, подаЇтьс€ до суду за м≥сцезнаходженн€м бан≠ку, що обслуговуЇ таку юридичну або ф≥зичну особу (ст. 287 ÷ѕ  ”крањни).

ѕ≥дсудн≥сть к≥лькох вимог, пов'€заних м≥ж собою, визнача≠Їтьс€ необх≥дн≥стю сум≥сного розгл€ду к≥лькох вимог з метою встановленн€ д≥йсних обставин справи.

ѕроцесуальн≥ правила п≥дсудност≥ за зв'€зком вимог пол€гають у такому (ст. 113 ÷ѕ  ”крањни):

1) позови до к≥лькох в≥дпов≥дач≥в, €к≥ проживають або знахо≠д€тьс€ в р≥зних м≥сц€х, пред'€вл€ютьс€ за м≥сцем проживанн€ або м≥сцезнаходженн€м одного з в≥дпов≥дач≥в за вибором позивача;

2) зустр≥чний позов, незалежно в≥д його п≥дсудност≥, пред'€вл€≠Їтьс€ в суд≥ за м≥сцем розгл€ду перв≥сного позову.

 р≥м того, хоча це пр€мо в закон≥ не закр≥плено, до правил про п≥дсудн≥сть за зв'€зком вимог належить положенн€ про те, що тре≠т≥ особи, €к≥ за€вл€ють самост≥йн≥ вимоги щодо предмета спору, пред'€вл€ють позов до суду, €кий розгл€даЇ такий сп≥р.

ѕ≥дсудн≥сть за ухвалою суду допомагаЇ розмежувати компетен≠ц≥ю м≥ж судами по розгл€ду ≥ вир≥шенню цив≥льних справ по пер≠ш≥й ≥нстанц≥њ залежно в≥д суб'Їктного складу справи.

÷ив≥льно-процесуальним законодавством (статт€ми 108, 111 ÷ѕ  ”крањни) встановлено так≥ правила п≥дсудност≥ за ухвалою суду:

1) п≥дсудн≥сть цив≥льних справ, у €ких одн≥Їю ≥з стор≥н Ї суд або судд€ цього суду, визначаЇтьс€ ухвалою судд≥ суду вищоњ ≥н≠станц≥њ без виклику стор≥н. ѕроте п≥дсудн≥сть справ, у €ких одн≥Їю ≥з стор≥н Ї ¬ерховний —уд ”крањни або судд€ цього суду, особ≠ливостей немаЇ ≥ визначаЇтьс€ за загальними правилами п≥дсуд≠ност≥;

2) п≥дсудн≥сть справи про сп≥р м≥ж громад€нами ”крањни, €кщо обидв≥ сторони проживають за њњ межами, за клопотанн€м позивача визначаЇтьс€ ухвалою судд≥ ¬ерховного —уду ”крањни;

3) п≥дсудн≥сть справи про роз≥рванн€ шлюбу м≥ж громад€нином ”крањни та ≥ноземцем або особою без громад€нства, €к≥ прожива≠ють за межами ”крањни, також визначаЇтьс€ ухвалою судд≥ ¬ер≠ховного —уду ”крањни.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 388 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли президенты не могут делать этого со своими женами, они делают это со своими странами © »осиф Ѕродский
==> читать все изречени€...

736 - | 676 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.