Лекции.Орг


Поиск:




Поняття і правова природа митного режиму




Тема 3. Митні режими

1. Поняття і правова природа митного режиму.

2. Види митних режимів: імпорт (випуск для вільного обігу); реімпорт; експорт (остаточне вивезення); реекспорт; транзит; тимчасове ввезення; тимчасове вивезення; митний склад; вільна митна зона; безмитна торгівля; переробка на митній території; переробка за межами митної території; знищення або руйнування; відмова на користь держави.

Рекомендована література:

Базова:

1. Митний кодекс України: Кодекс від 13.03.2012 № 4495-VI // База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua /laws/show/4495-17

2. Про виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму: Наказ від 31.05.2012 № 657 // База даних «Законодавство України» / Мінфін України. URL: http://zakon4.rada.gov.ua /laws/show/z1669-12

3. Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції: Закон від 17.07.1997 № 468/97-ВР // База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/468/97-%D0%B2%D1%80

4. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон від 16.04.1991 № 959-XII // База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/959-12

Допоміжна:

1. Бойко В.М. Митне право України. Т.1.: навчальний посібник – К.: Алерта, 2015. – 528 с.

2. Митне право: навч.-метод. посіб. / В. Т. Білоус, О. О. Кузьменко, Н. І. Блащук. – Ірпінь: ВЦ НУДПСУ, 2012. – 105 с.

3. Митне право Європи: хрестоматія / Держ. ВНЗ «Ужгород. нац. ун– т»; [уклад. Л. М. Дорофеєва]. – Ужгород: Бреза, 2014. – 526 с.

4. Науково-практичний коментар Митного кодексу України: станом на 11 липня 2014 р. / авт. кол. А. І. Суббот, Т. О. Мацелик, В. М. Вишновецький. – К.: ЦУЛ., 2014. – 664 с.

5. Кормич Б. А. Митні режими як інститут митного права // Митна справа. – 2013. – № 6. – С. 86-92.

6. Мельник М. В. Правове регулювання митних режимів в Україні: автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Мельник Михайло Володимирович; Акад. праці і соц. відносин Федер. проф. спілок України. – К., 2012. – 21 с.

7. Месеча І. Митний режим – переробка на митній території: тема номера // Вісник Міністерства доходів і зборів України. – 2014. – №40. – С. 11-19

8. Муратов. – І. Месеча // Вісник Міністерства доходів і зборів України. – 2014. – № 11. – С. 10-21.

9. Назарова Я. Б. Зміст митних режимів тимчасового ввезення та тимчасового вивезення // Митна справа. – 2014. – №1. – С. 48-54.

10. Міщенко І. В. Митний статус товарів як елемент митного режиму // Митна справа. – 2014. – №5. – С. 29-34.

 

Поняття і правова природа митного режиму

Інститут митного режиму є одним з ключових у митному праві України, оскільки кожен суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності, переміщуючи товар через митний кордон, зіштовхується з необхідністю декларувати свій товар, обираючи при цьому найбільш сприятливий йому режим у залежності від мети такого переміщення.

Правильний вибір митного режиму – запорука ефективного здійснення зовнішньоекономічної операції.

Французьке за походженням слово “режим” – управління може вживатися у таких значеннях: державний устрій; точно встановлений розпорядок життя; умови існування чого-небудь; система правил, заходів, запроваджуваних для досягнення певної мети.

А.Е. Наташев та Н.С. Стручков пропонують визначати “режим” у вузькому значенні, як сукупність правил поведінки, а в широкому, як систему заходів, що використовується для досягнення поставленої мети.

Б.В. Ісаков визначає правовий режим як соціальний режим певного об’єкта, закріплений правовими нормами й забезпечений сукупністю правових заходів.

Митний режим регулюється нормативно-правовими актами і міжнародного, і національного права; міжнародними договорами, конвенціями, які були ратифіковані Верховною Радою України.

До системи цих правових норм належать:

- Митна конвенція про міжнародні перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП;

- Міжнародна конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція),

- Митний кодекс України;

- закони України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про Митний тариф України» тощо.

Відповідно до п. 25 п. 1 статті 4 Митного кодексу України (МКУ), митний режим – це комплекс взаємопов’язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.

Відповідно до п. 21 п. 1 статті 4 Митного кодексу України (МКУ), митна процедура - зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 29 п. 1 статті 4 Митного кодексу України (МКУ), митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

О. Шахмаметьєв трактує митний режим як спеціальну систему заходів і сукупність методів (прийомів), що забезпечують комплексне застосування митних інструментів регулювання, за допомогою яких опосередковується державний вплив на розви- ток зовнішньоекономічних відносин.

О. Нападистий стверджує, що митний режим важливий щодо захисту економічних інтересів та національної безпеки України, та визначив митний режим як сукупність правових норм, установлених законодавством для захисту економічних та інших важливих національних інтересів держави, які визначають порядок переміщення через митний кордон України транспортних засобів і товарів та застосування до них митних процедур залежно від мети переміщення.

А. Яцушко зазначає, що митний режим являє собою комплекс правових норм, які встановлюють правовий статус товарів, транспортних засобів, предметів, які не є товарами; правовий статус осіб, якімають відношення до володіння, користування, розпорядження ними; порядок переміщення товарів через митний кордон на митну територію; порядок знаходження (перебування) на ній і вивезення за її межі залежно від країни походження товарів, їх виду тощо.

В ході аналізу нормативного визначення поняття митного режиму варто звернути увагу на окремі «вади» даного визначення.

1. Нормативне визначення поняття митний режим» охоплює лише товари, які переміщуються через митний кордон України. З цього можна зробити висновок, що на транспортні засоби, зокрема комерційного призначення, митний режим згідно наведеного визначення не поширюється.

Проаналізувавши особливості кожного митного режиму, можна зробити висновок, що такі митні режими як транзит, тимчасове вивезення, тимчасове ввезення застосовуються не тільки до товарів, але й до транспортних засобів комерційного призначення).

Крім того, стаття 73 Митного кодексу України «Регулювання питань, пов’язаних із митним режимом» України закріплює, що умови перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у відповідному митному режимі, обмеження щодо їх використання, застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами України з питань державної митної справи та у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

2. Крім того, з аналізу цього визначення випливає, що правові норми, які складають митний режим, з поміж іншого, «визначають правовий статус товарів». (Правовий статус – це обумовлена законом система взаємопов’язаних прав, законних інтересів й обов’язків суб’єкта [Скакун О.Ф.]; Правовий статус – це правовий стан, який характеризується комплексом прав та обов’язків. Деталізуючи це визначення, вчений виділяє наступні елементи правового статусу: правосуб’єктність та певне коло основних прав й обов’язків [Ківалов С.В.]. Двох наведених визначень достатньо для того, щоб зрозуміти, що правовий статус притаманний лише суб’єктам права, а не об’єктам матеріального світу, якими власне і є товари у розумінні Митного кодексу України. Аналізуючи норми МКУ, слід виділити введення у митно-правовий обіг такого поняття, як митний статус товарів (саме він, замість правового статусу, мав би визначатися відповідним митним режимом).

Регламентація митних режимів у МКУ передбачає:

1) визначення митного режиму;

2) умови поміщення товарів і транспортних засобів комерційного призначення у конкретний митний режим, тобто визначає ті обставини, за яких можливо застосувати даний митний режим;

3) окремі положення, обумовлені специфікою кожного митного режиму (зазвичай вони стосуються особливостей здійснення митних формальностей, певних обмежень конкретного митного режиму, гарантій, строків тощо);

4) визначення митного статусу товарів, поміщених у той чи інший митний режим;

5) порядок завершення митних режимів, які є триваючими, тобто, під якими товари чи транспортні засоби комерційного призначення перебувають протягом визначеного строку.

Визначення митного режиму здійснюється за такими ознаками:

- характер зовнішньоекономічної угоди, за якою переміщуються товари;

- напрямок переміщення товарів через митний кордон України;

- платоспроможність контрагентів угоди;

- вимоги державного регулювання щодо переміщення товарів тощо.

Характерною рисою митного режиму є те, що суб’єкт зовнішньоекономічної діяльност і обирає його самостійно. Але при виборі режиму він повинен надати певне обґрунтування щодо доцільності вибору такого. Митний режим слугує для визначення можливості переміщення товарів, порядку митного оформлення і митного контролю, розміру митних платежів за переміщувані товари і транспортні засоби, а також визначає інші дії.

 

Функції митних режимів:

Фіскальна (за своїм призначенням фіскальна функція слугує для реалізації публічного інтересу. Використання того чи іншого режиму напряму впливає на розміри надходжень до державного бюджету);

Стимуляційна (завдяки цій функції головним чином реалізується приватний інтерес, спрямована, передусім, на сприяння розвитку економіки країни, окрім того вона має великий вплив на суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності і на окремих громадян. З розвитком зовнішньоекономічної діяльності відбувається позитивний вплив на вітчизняну економіку, на збільшення ринку праці та на добробут населення).

Охоронна (спрямована на реалізацію публічного інтересу, але водночас варто зазначити, що у цьому випадку публічний інтерес відповідає інтересу приватному (захист національної економіки та інтересів суб’єктів господарювання).

 

Відповідно до статті 71 МКУ декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов та порядку.

Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей.

Митний режим, у який поміщено товари, може бути змінено на інший, за умови дотримання заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

 

Види митних режимів

 

Відповідно до статті 70 МКУ до митних режимів належать:

1) імпорт (випуск для вільного обігу);

2) реімпорт;

3) експорт (остаточне вивезення);

4) реекспорт;

5) транзит;

6) тимчасове ввезення;

7) тимчасове вивезення;

8) митний склад;

9) вільна митна зона;

10) безмитна торгівля;

11) переробка на митній території;

12) переробка за межами митної території;

13) знищення або руйнування;

14) відмова на користь держави.

 

Відповідно до статті 74 МКУ, імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Відповідно до статті 77 МКУ, реімпорт - це митний режим, відповідно до якого товари, що були вивезені або оформлені для вивезення за межі митної території України, випускаються у вільний обіг на митній території України зі звільненням від сплати митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до статті 82 МКУ, експорт (остаточне вивезення) - це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення.

Відповідно до статті 85, реекспорт - це митний режим, відповідно до якого товари, що були раніше ввезені на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивозяться за межі митної території України без сплати вивізного мита та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до статті 90 МКУ, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

 

Відповідно до статті 103 МКУ, тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Відповідно до статті 113 МКУ, тимчасове вивезення - це митний режим, відповідно до якого українські товари або транспортні засоби комерційного призначення вивозяться за межі митної території України з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реімпорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Відповідно до статті 121 МКУ, митний склад - це митний режим, відповідно до якого іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем із умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до статті 130 МКУ, вільна митна зона - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари ввозяться на територію вільної митної зони та вивозяться з цієї території за межі митної території України із звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, а українські товари ввозяться на територію вільної митної зони із оподаткуванням митними платежами та застосуванням заходів нетарифного регулювання.

 

Відповідно до статті 140 МКУ, безмитна торгівля - це митний режим, відповідно до якого товари, не призначені для вільного обігу на митній території України, знаходяться та реалізуються для вивезення за межі митної території України під митним контролем у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України, відкритих для міжнародного сполучення, та на повітряних, водних або залізничних транспортних засобах комерційного призначення, що виконують міжнародні рейси, з умовним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт та експорт таких товарів, та без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, у тому числі видів контролю (екологічного, радіаційного, ветеринарного та ін.).

Відповідно до статті 147 МКУ, переробка на митній території - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови подальшого реекспорту продуктів переробки.

Відповідно до статті 162 МКУ, переробка за межами митної території - це митний режим, відповідно до якого українські товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці за межами митної території України без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту.

 

Відповідно до статті 175 МКУ, знищення або руйнування - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари під митним контролем знищуються або приводяться у стан, який виключає можливість їх використання, з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт цих товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до статті 183 МКУ, відмова на користь держави - це митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від іноземних товарів на користь держави без будь-яких умов на свою користь.

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-12-05; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1517 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Что разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Наполеон Хилл
==> читать все изречения...

776 - | 684 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.011 с.