Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕод≥њ з власного житт€, житт€ класу, школи.




ћ≥сто (село).

“варини.

–ослинний св≥т.

 ан≥кули.

—в€та (народн≥ обр€дов≥).

≤гри, розваги.

“еми за вибором учител€.


 Ћј—

(102 год. на р≥к, 3 год. на тиждень)

 

є п/п  -сть год. «м≥ст навчального матер≥алу Ќавчальн≥ дос€гненн€ учн≥в —пр€мован≥сть корекц≥йно-розвивальноњ
    ¬ступ.
    ”крањнська мова Ц державна мова ”крањни.  раса ≥ багатство украњнськоњ мови.    
  1.     ѕовторенн€.  
      Ѕудова слова.   „астини мови (≥менник, прикметник). √раматичн≥ категор≥њ ≥менника. √раматичн≥ категор≥њ прикметника.     ¬иди речень за метою висловлюванн€. ”чень: Ц з допомогою вчител€ розр≥зн€Ї значущ≥ частини слова; Ц знаходить ≥менники та прикметники серед ≥нших частин мови в реченн≥, наводить приклади; (*з допомогою вчител€); Ц узгоджуЇ слова (р≥зн≥ частини мови) п≥д час усного мовленн€ та на письм≥ (практично, без визначенн€ пон€ть, з допомогою вчител€); (*повторюЇ за вчителем, списуЇ); Ц з допомогою вчител€ визначаЇ р≥д ≥ число ≥менник≥в; Ц з допомогою вчител€ зм≥нюЇ ≥менники за числами та в≥дм≥нками (практично); (*повторюЇ за вчителем); Ц з допомогою вчител€ визначаЇ число, р≥д, в≥дм≥нок прикметника за числом, родом, в≥дм≥нком ≥менника (практично); Ц розр≥зн€Ї реченн€, р≥зн≥ за метою висловлюванн€, дотримуЇтьс€ правил вживанн€ розд≥лових знак≥в у к≥нц≥ реченн€; Ц ум≥Ї ≥нтонувати р≥зн≥ за метою висловлюванн€ реченн€; (*насл≥дуЇ вчител€); Ц складаЇ р≥зн≥ за метою висловлюванн€ реченн€ на задану тему (при необх≥дност≥ Ц з допомогою вчител€); (*з допомогою вчител€ будуЇ прост≥ реченн€ ≥з поданих сл≥в); Ц використовуЇ допомогу вчител€.      онкретизац≥€ у€влень про предмет, слово ≥ його значенн€; актив≥зац≥€ засвоЇнн€ семантичноњ (смисловоњ) сторони слова;   збагаченн€ словника ≥менниковою та прикметниковою лексикою; формуванн€ навичок адекватного використанн€ њњ в усному та писемному мовленн≥;   формуванн€ ум≥нн€ диференц≥ювати реченн€ за њх ритм≥ко-≥нтонац≥йними особливост€ми;   розвиток ум≥нн€ використовувати набут≥ знанн€;   стимулюванн€ активност≥ та самост≥йност≥ в робот≥; вихованн€ уважност≥, сумл≥нност≥, старанност≥.  
  2.     ћовленнЇвий розвиток (прот€гом року)  
      ¬≥домост≥ про мовленн€. ¬иди мовленнЇвоњ д≥€льност≥ (ауд≥юванн€, говор≥нн€, читанн€, письмо), њх особливост≥. –≥зновиди мовленнЇвого сп≥лкуванн€: усне й письмове, монолог≥чне й д≥алог≥чне. ћета сп≥лкуванн€ й адресат мовленн€; основн≥ правила сп≥лкуванн€ (бути вв≥чливими, прив≥тними й доброзичливими; уважно, не перебиваючи, слухати сп≥врозмовника; ум≥ти доброзичливо висловити незгоду з позиц≥Їю сп≥врозмовника; не розмовл€ти без потреби голосно, не використовувати грубих сл≥в, говорити про те, що ц≥каво адресатов≥ мовленн€ тощо (практично).  ультура мовленн€ ≥ сп≥лкуванн€. ќсобливост≥ мовленнЇвого етикету. Ќайпрост≥ш≥ украњнськ≥ формули мовленнЇвого етикету (в≥танн€, прощанн€, проханн€). ”крањнськ≥ форми звертанн€ до д≥тей ≥ дорослих (√алинко, ќлесю, ¬≥ро ћиколањвно, ¬асилю ѕетровичу). ¬живанн€ займенник≥в ¬и, ¬ас, ¬ам в усному та писемному мовленн≥. ”чень: Ц маЇ у€вленн€ про види мовленнЇвоњ д≥€льност≥, про сп≥лкуванн€ ≥ мовленн€; Ц розр≥зн€Ї усну й письмову, монолог≥чну й д≥алог≥чну форми мовленн€ (*з допомогою вчител€); Ц усв≥домлюЇ основн≥ правила сп≥лкуванн€, вимоги до мовленн€ (*дотримуЇтьс€ простих правил сп≥лкуванн€ п≥д контролем та з допомогою вчител€); Ц з допомогою вчител€ прогнозуЇ висловлюванн€ залежно в≥д мети сп≥лкуванн€ та адресата мовленн€; Ц п≥д контролем учител€ ор≥ЇнтуЇтьс€ в ситуац≥њ сп≥лкуванн€, дотримуЇтьс€ основних правил сп≥лкуванн€;   Ц практично волод≥Ї р≥зними формими звертанн€ до сп≥врозмовника (слова вв≥чливост≥, €к≥ вживаютьс€ п≥д час зустр≥ч≥ ≥ прощанн€); Ц самост≥йно або п≥сл€ нагадуванн€ в≥таЇтьс€, прощаЇтьс€ (*п≥д контролем учител€); Ц *знаЇ ≥ вживаЇ (п≥д контролем учител€) найпрост≥ш≥ украњнськ≥ форми мовленнЇвого етикету в≥танн€, прощанн€, проханн€; украњнськ≥ форми звертанн€ до д≥тей ≥ дорослих; Ц за завданн€м учител€ вм≥Ї самост≥йно (або п≥сл€ нагадуванн€ чи з допомогою педагога) запитати, в≥дпов≥сти, попросити, под€кувати, вибачитись; (*з допомогою вчител€); Ц п≥д контролем учител€ дотримуЇтьс€ правил правопису займенник≥в ¬и, ¬ас, ¬ам п≥д час вживанн€ њх у шанобливому значенн≥ (у листах, в≥тальних лист≥вках тощо); Ц з допомогою та за нагадуванн€м учител€ дотримуЇтьс€ правил культури сп≥лкуванн€ (*п≥д контролем та з допомогою вчител€).         ‘ормуванн€ розум≥нн€ того, що усне ≥ писемне мовленн€ повинно в≥дпов≥дати певним вимогам;   розвиток слуховоњ уваги та памТ€т≥;   розвиток усного звТ€зного мовленн€;   розвиток мовленнЇвоњ активност≥;   регулюванн€ ≥нтонац≥йноњ виразност≥ мовленн€;   збагаченн€ лексичного запасу;   формуванн€ культури мовленн€ та культури повед≥нки;   вихованн€ любов≥ до р≥дноњ мови; вихованн€ бажанн€ читати, писати, говорити й сп≥лкуватис€ украњнською мовою;   вихованн€ ум≥нн€ та бажанн€ дотримуватис€ правил мовленнЇвого етикету п≥д час сп≥лкуванн€.  
      јуд≥юванн€ (слуханн€-розум≥нн€). —луханн€-розум≥нн€ текст≥в р≥зного типу (розпов≥дь, опис, м≥ркуванн€); р≥зних жанр≥в мовленн€ (казка, загадка, присл≥вТ€, приказка, легенда, в≥рш, опов≥данн€).   ”чень: Ц *уважно слухаЇ та розум≥Ї мовленн€ ≥ читанн€ вчител€; Цв≥дпов≥даЇ на запитанн€ щодо зм≥сту прослуханого, з допомогою вчител€ виконуЇ завданн€ (д≥лить текст на частини, знаходить указан≥ частини, п≥дбираЇ малюнок до тексту, вибираЇ один ≥з пропонованих вар≥ант≥в в≥дпов≥д≥ на запитанн€ за текстом та ≥н.); Ц розр≥зн€Ї тексти розпов≥дного й описового характеру (з допомогою вчител€); Цз допомогою вчител€ (практично) в≥др≥зн€Ї м≥ркуванн€ в≥д ≥нших тип≥в текст≥в; Ц *розум≥Ї висловлюванн€ ≥нших людей, звукозаписи; Ц *з допомогою вчител€ дотримуЇтьс€ ≥нструкц≥й до виконанн€ практичних завдань.     ¬досконаленн€ слухового сприйманн€;   розвиток дов≥льноњ уваги;   розвиток ц≥леспр€мованост≥ та усв≥домленост≥ сприйманн€;   формуванн€ ум≥нн€ пригадати значенн€ знайомих сл≥в, щоб зрозум≥ти зм≥ст тексту;   формуванн€ вм≥нн€ у€вл€ти те, що прослуховуЇтьс€;   формуванн€ навичок користуванн€ ≥нструкц≥€ми вчител€ при виконанн≥ завданн€.
    √овор≥нн€. ѕереказ тексту за поданим планом. ¬иб≥рковий переказ.   ƒ≥алог≥чне мовленн€. ƒ≥алог,його роз≥груванн€в≥дпов≥дно до запропонованоњ ситуац≥њ сп≥лкуванн€, повТ€заноњ ≥з життЇвим досв≥дом учн≥в (д≥алог етикетного характеру, д≥алог-розпитуванн€, д≥алоги за поданим початком, малюнками).     ћонолог≥чне мовленн€ (самост≥йне висловлюванн€).  онструюванн€ висловлювань: опис (предмет≥в, людей, €вищ природи); пов≥домленн€ про д≥€льн≥сть; висловленн€ проханн€, побажанн€. –озпов≥дь (про под≥њ, що в≥дбулис€, особист≥ враженн€) за питанн€ми, за сер≥Їю малюнк≥в тощо.     ”чень: Ц переказуЇ тексти р≥зного типу за поданим планом; (*переказуЇ коротк≥ тексти за планом з допомогою вчител€); Ц за завданн€м учител€ самост≥йно переказуЇ вказан≥ ним еп≥зоди (частини) прочитаного (прослуханого) тексту; Ц *включаЇтьс€ в д≥алог з учителем, учн€ми, батьками тощо; Ц п≥д кер≥вництвом вчител€ бере участь у роз≥груванн≥ д≥алог≥в певного обс€гу (ор≥Їнтовно 2-4 репл≥ки дл€ двох учн≥в) в≥дпов≥дно до пропонованоњ ситуац≥њ сп≥лкуванн€ (за зразком, готовими репл≥ками, формулами мовленнЇвого етикету, опорними словами, малюнком); (*робить спроби з допомогою вчител€); Ц п≥д контролем учител€ дотримуЇтьс€ норм украњнськоњ л≥тературноњ мови; Ц ви€вл€Ї активн≥сть у сп≥лкуванн≥ з допомогою та за нагадуванн€м учител€: звертаЇтьс€ ≥з запитанн€ми та проханн€ми до вчител€, однокласник≥в у навчальних ≥ побутових ситуац≥€х; Ц будуЇ висловлюванн€ з допомогою вчител€ (з використанн€м знайомого мовленнЇвого матер≥алу, в типових навчальних, ≥грових, побутових ситуац≥€х); Ц словесно описуЇ спостережуван≥ предмети та €вища (за питанн€ми вчител€, з опорою на малюнок, план); (*робить спроби з допомогою вчител€); Ц *розпов≥даЇ про побачене, почуте, в≥дпов≥даючи на запитанн€ вчител€; Ц з допомогою та за питанн€ми вчител€ коментуЇ та по€снюЇ власн≥ д≥њ.       ‘ормуванн€ навичок д≥алог≥чного й монолог≥чного усного мовленн€;   формуванн€ вм≥нн€ ≥н≥ц≥ювати та п≥дтримувати д≥алог;   формуванн€ вм≥нн€ ор≥Їнтуватис€ на ситуац≥ю сп≥лкуванн€ (учасники д≥алогу, њх настр≥й, м≥сце проведенн€ д≥алогу);   формуванн€ ч≥ткост≥ та виразност≥ усного мовленн€;   формуванн€ вм≥нн€ зм≥стовно, граматично правильно, лог≥чно висловлюватис€ та доц≥льно використовувати слова в конкретному значенн≥;   формуванн€ невербальних засоб≥в сп≥лкуванн€ (м≥м≥ка, природн≥ жести);   формуванн€ та розвиток емоц≥йно та ≥нтонац≥йно виразного мовленн€;   вихованн€ уважного, доброзичливого ставленн€ до сп≥врозмовника;   розвиток культури сп≥лкуванн€.  
    „итанн€. „итанн€ мовчки (розум≥нн€, запамТ€товуванн€) текст≥в.     „итанн€ вголос (розум≥нн€, запамТ€товуванн€) текст≥в. ¬иразн≥сть читанн€.   –обота з книжкою: вид≥ленн€ сл≥в, частин зм≥сту в текст≥. ”чень: Ц читаЇ мовчки нескладн≥ за зм≥стом тексти (*нескладн≥ слова, реченн€); *розум≥Ї ситуац≥ю, описану в прочитаному твор≥; Ц розум≥Ї значенн€ текст≥в, р≥зних за ≥нформац≥йним зм≥стом (художн≥х твор≥в, ≥нструкц≥й та завдань п≥дручника тощо); Ц читаЇ виразно вголос ц≥лими словами з поступовим переходом до фразового читанн€ доступн≥ за зм≥стом тексти; Ц *читаЇ вголос слова ≥ прост≥ реченн€ з доступних текст≥в у пов≥льному темп≥, розум≥Ї њх зм≥ст; Ц за завданн€м учител€ вибираЇ в текст≥ певн≥ частини зм≥сту, влучн≥ слова та вислови, €к≥ характеризують д≥йових ос≥б, под≥њ, картини природи тощо; (*разом ≥з учителем); Ц перегл€даЇ текст ≥ знаходить у ньому вказан≥ елементи (слова, написан≥ з великоњ л≥тери, слова з апострофом та ≥н.).       –озвиток навички читанн€-розум≥нн€ сл≥в, речень, текст≥в;   розвиток навичок розп≥знаванн€ знайомих сл≥в;   формуванн€ навичок слуханн€-розум≥нн€ та читанн€-розум≥нн€ текст≥в р≥зного призначенн€;   формуванн€ навичок правильного плавного читанн€ ц≥лими словами;   розвиток виразност≥ читанн€ та усного мовленн€;   формуванн€ ум≥нн€ вживати у власному мовленн≥ слова ≥ фрази з прочитаних текст≥в.  
    ѕисемне мовленн€. Ќаписанн€ п≥д диктуванн€ речень ≥ текст≥в.   —кладанн€ речень за запитанн€ми, малюнками, на тему. –еченн€ з правильним ≥ неправильним пор€дком сл≥в (деформоване реченн€). ѕерев≥рка власних письмових роб≥т.   ”чень: Ц пише п≥д диктуванн€ доступн≥ реченн€ ≥ тексти; (*слова, реченн€ з 2-3 сл≥в (п≥сл€ в≥дпов≥дноњ п≥дготовчоњ роботи); Ц складаЇ ≥ записуЇ прост≥ реченн€ за запитанн€ми, малюнками, на тему (з допомогою вчител€); (*складаЇ з допомогою вчител€ прост≥ реченн€); Ц з допомогою вчител€ упор€дковуЇ деформован≥ реченн€ (слова даютьс€ у правильн≥й граматичн≥й форм≥), записуЇ њх; Ц в≥дпов≥даючи на запитанн€ вчител€, поширюЇ реченн€ новими словами; (*з допомогою вчител€ доповнюЇ реченн€ в≥дпов≥дним зм≥сту словом). Ц з допомогою вчител€ перев≥р€Ї власн≥ письмов≥ роботи, знаходить ≥ виправл€Ї помилки (*робить спроби). Ц дотримуЇтьс€ охайност≥ запис≥в, пом≥чаЇ; п≥д контролем учител€ знаходить ≥ виправл€Ї допущен≥ помилки.       ‘ормуванн€ правильноњ граматичноњ будови мовленн€;   розвиток мислительних операц≥й анал≥зу, пор≥вн€нн€, синтезу;   формуванн€ та розвиток навичок самодиктуванн€ сл≥в при списуванн≥ та написанн≥ п≥д диктовку;   формуванн€ навички правильно обирати поставу п≥д час письма;   розвиток лог≥чно звТ€зного писемного мовленн€;   формуванн€ навичок самоконтролю;   вихованн€ охайност≥, самост≥йност≥.  
  3.     «нанн€ про мову. ћовн≥ ум≥нн€ (прот€гом року)  
        ћова €к зас≥б сп≥лкуванн€.–≥дна, державна та ≥нш≥ мови.   ”чень: Ц знаЇ назву держави, њњ столицю, державн≥ символи; (*називаЇ з допомогою вчител€); Ц *знаЇ, що украњнська мова Ц державна мова ”крањни, мова сп≥лкуванн€ украњнц≥в; Ц в≥др≥зн€Ї на слух украњнську мову в≥д ≥нших мов.       ‘ормуванн€ шанобливого ставленн€ до украњнськоњ мови; бажанн€ њњ вивчати;   розвиток у€влень учн≥в про сигн≥ф≥кативну функц≥ю мовленн€ (функц≥ю позначенн€).  
    —лово  
    Ћексичне значенн€ слова. √рупи сл≥в за значенн€м: синон≥ми, антон≥ми.   «найомство з тлумачним словником. ≤ншомовн≥ слова. —ловник ≥ншомовних сл≥в. ѕрофес≥йна терм≥нолог≥€.     Ѕудова слова. ѕреф≥кс, кор≥нь слова, суф≥кс, зак≥нченн€, Ц частини слова. ¬изначенн€ основи слова (практично).   —п≥льнокоренев≥ слова.     –озр≥зненн€ преф≥кса ≥ прийменника (практично).     —кладн≥ слова.”творенн€ складних сл≥в. —получн≥ голосн≥ е, о у складних словах. ”чень: Ц розр≥зн€Ї групи сл≥в за значенн€м; по€снюЇ (у нескладних випадках) значенн€ загальновживаних сл≥в; (*розум≥Ї значенн€ загальновживаних сл≥в); Ц розр≥зн€Ї слова, протилежн≥ за значенн€м; (*з допомогою вчител€ вибираЇ пари сл≥в протилежного значенн€ ≥з запропонованих сл≥в); Ц розр≥зн€Ї слова, под≥бн≥ за значенн€м; знаходить слова, под≥бн≥ за значенн€м, серед низки запропонованих сл≥в (*з допомогою вчител€); Ц з допомогою вчител€ зам≥нюЇ слова у словосполученн€х та реченн€х словами под≥бного значенн€; Ц маЇ у€вленн€ про словник та його призначенн€; Ц з допомогою вчител€ визначаЇ значенн€ слова з допомогою словник≥в; Ц знаЇ основн≥ профес≥йн≥ терм≥ни (в≥дпов≥дно до проф≥л≥в трудового навчанн€); Ц з допомогою вчител€ розр≥зн€Ї значущ≥ частини слова, виокремлюЇ основу слова; Ц маЇ у€вленн€ про сп≥льнокоренев≥ слова; розр≥зн€Ї ≥ знаходить њх в усному та писемному мовленн≥; Ц з допомогою вчител€ наводить приклади сп≥льнокореневих сл≥в; (*повторюЇ за вчителем); Ц розр≥зн€Ї на письм≥ преф≥кси ≥ прийменники, дотримуЇтьс€ правил правопису (з допомогою вчител€); (*дотримуЇтьс€ правил правопису з допомогою вчител€); Ц знаходить у текст≥ складн≥ слова (*разом ≥з учителем); Ц утворюЇ складн≥ слова за допомогою сполучних голосних е, о, записуЇ њх (*списуЇ п≥д контролем учител€).       ‘ормуванн€ та розвиток усв≥домленн€ конкретного зм≥сту сл≥в;   конкретизац≥€ у€влень про предмет, слово ≥ його значенн€; актив≥зац≥€ засвоЇнн€ семантичноњ (смисловоњ) сторони слова;   розвиток слухового та зорового сприйманн€;   удосконаленн€ навичок звукового, звуко-буквеного, складового анал≥зу сл≥в;   розвиток розумових операц≥й анал≥зу, синтезу, пор≥вн€нн€, узагальненн€;   розвиток асоц≥ативного мисленн€;   формуванн€ та закр≥пленн€ правильноњ вимови сл≥в;   формуванн€ у€влень про складн≥ слова; вм≥нн€ застосовувати њх у власному мовленн≥;   формуванн€ ум≥нн€ уважно сприймати ≥нструкц≥ю вчител€ щодо виконанн€ завданн€, анал≥зувати зразок виконанн€ завданн€, оц≥нювати виконане завданн€;   розвиток навичок самоконтролю п≥д час мовленнЇвоњ д≥€льност≥;   розвиток ум≥нн€ вид≥л€ти головне з-пом≥ж другор€дного;   формуванн€ вм≥нн€ користуватис€ словником;  
    ≤менник.—интаксична роль ≥менника. √раматичн≥ категор≥њ ≥менника: р≥д, число, в≥дм≥нок. ¬≥дм≥нюванн€ ≥менник≥в за в≥дм≥нками (практично).  личний в≥дм≥нок ≥менника при звертанн≥: мамо, брате, ≤ване ѕетровичу, √анно ¬асил≥вно.   ”чень: Ц знаходить ≥менники серед ≥нших частин мови в реченн≥, наводить приклади; (*з допомогою вчител€); Ц розр≥зн€Ї власн≥ ≥ загальн≥ ≥менники, дотримуЇтьс€ правила написанн€ великоњ букви у власних ≥менах; (*пише (списуЇ) з великоњ букви п≥д контролем вчител€); Ц розр≥зн€Ї слова (≥менники), що сто€ть у множин≥ та однин≥ за зак≥нченн€ми, групуЇ њх ≥з допомогою вчител€; Ц сп≥вв≥дносить ≥менники в однин≥ ≥ множин≥ з в≥дпов≥дною к≥льк≥стю предмет≥в; (*з допомогою вчител€); Ц з допомогою вчител€ визначаЇ р≥д ≥менник≥в; Ц з допомогою вчител€ зм≥нюЇ ≥менники за числами та в≥дм≥нками (практично); (*повторюЇ за вчителем); Ц використовуЇ допомогу вчител€.     «багаченн€ словника ≥менниковою лексикою; формуванн€ навичок адекватного використанн€ њњ в усному та писемному мовленн≥;   розвиток ум≥нн€ використовувати набут≥ знанн€;   формуванн€ та розвиток здатност≥ до словотворенн€, до зм≥нюванн€ сл≥в та речень;   вихованн€ уважност≥, дисцип-л≥нованост≥, в≥дпов≥дальност≥; дов≥льноњ повед≥нки на уроц≥.  
      ѕрикметник.—интаксична роль прикметника.√раматичн≥ категор≥њ прикметника: число, р≥д, в≥дм≥нок. ¬изначенн€ числа, роду, в≥дм≥нка прикметника за числом, родом, в≥дм≥нком ≥менника. ”згодженн€ прикметник≥в з ≥менниками в усному ≥ писемному мовленн≥.   ”чень: Ц знаходить прикметники серед ≥нших частин мови в реченн≥, наводить приклади; (*з допомогою вчител€); Ц з допомогою вчител€ розр≥зн€Ї (практично) граматичн≥ категор≥њ прикметника; Ц в усному мовленн≥ та на письм≥ дотримуЇтьс€ лексико-граматичноњ сполучуваност≥ прикметник≥в з ≥менниками (п≥д контролем учител€).     «багаченн€ словника прикметниковою лексикою; формуванн€ навичок адекватного використанн€ њњ в усному та писемному мовленн≥;   розвиток процес≥в сприйманн€, запамТ€товуванн€, пригадуванн€, в≥дтворенн€;   формуванн€ ум≥нн€ контролювати власну мовленнЇву д≥€льн≥сть;   формуванн€ у€влень про роль прикметник≥в у художньому стил≥ мовленн€.  
        ƒ≥Їслово.—интаксична роль д≥Їслова. ѕон€тт€ про д≥Їслово. „аси д≥Їслова. «м≥нюванн€ д≥Їслова за часами (практично). „исло д≥Їслова. ¬изначенн€ числа д≥Їслова за числом ≥менника. ѕравопис частки не з д≥Їсловами.   ”чень: Ц знаходить д≥Їслово серед ≥нших частин мови в реченн≥, наводить приклади; (*з допомогою вчител€); Ц з допомогою вчител€ визначаЇ часи д≥Їслова; Ц з допомогою вчител€ зм≥нюЇ д≥Їслова за часом (практично); (*повторюЇ за вчителем); Ц з допомогою вчител€ визначаЇ число д≥Їслова; (*повторюЇ за вчителем); Ц розр≥зн€Ї слова (д≥Їслова), що сто€ть у множин≥ та однин≥ за числом ≥менника (з допомогою вчител€); Ц дотримуЇтьс€ правопису частки не з д≥Їсловами (п≥д контролем учител€); Ц використовуЇ допомогу вчител€.       «багаченн€ словника д≥Їсл≥вною лексикою; формуванн€ навичок адекватного використанн€ њњ в усному та писемному мовленн≥;   розвиток анал≥тико-синтетичного сприйманн€;   формуванн€ та закр≥пленн€ правильноњ вимови сл≥в;   формуванн€ ум≥нн€ уважно сприймати ≥нструкц≥ю вчител€ щодо виконанн€ завданн€, анал≥зувати зразок виконанн€ завданн€, оц≥нювати виконане завданн€;   розвиток навичок самоконтролю п≥д час мовленнЇвоњ д≥€льност≥;   формуванн€ культури усного ≥ писемного мовленн€.  
    «айменник.ѕон€тт€ про займенник. ќсобов≥ займенники. –оль займенник≥в у мовленн≥. ¬живанн€ займенник≥в ¬и, ¬ас, ¬ам у шанобливому значенн≥. ”чень: Ц маЇ у€вленн€ про займенники та њх роль у мовленн≥; Ц з допомогою вчител€ знаходить займенник у реченн≥, наводить приклади (*разом ≥з учителем); Ц використовуЇ займенники у власному мовленн≥; Ц п≥д контролем учител€ дотримуЇтьс€ написанн€ займенник≥в ¬и, ¬ас, ¬ам з великоњ л≥тери п≥д час вживанн€ њх у шанобливому значенн≥.     «багаченн€ словника займенниковою лексикою; формуванн€ навичок адекватного використанн€ њњ в усному та писемному мовленн≥;   формуванн€ ум≥нн€ виокремлювати займенники в усному та писемному мовленн≥;   розвиток ум≥нн€ використовувати набут≥ знанн€;   формуванн€ навичок культурного мовленн€.
      —лужбов≥ слова.ѕон€тт€ про прийменники, сполучники. ѕравопис прийменник≥в ≥ сполучник≥в. ¬живанн€ сполучник≥в дл€ звТ€зку однор≥дних член≥в реченн€.   ”чень: Ц маЇ у€вленн€ про службов≥ слова та њх роль у мовленн≥; Ц з допомогою вчител€ знаходить займенник у реченн≥, наводить приклади (*разом ≥з учителем); Ц п≥д контролем учител€ дотримуЇтьс€ правил написанн€ прийменник≥в ≥ сполучник≥в (*списуЇ п≥д контролем учител€); Ц використовуЇ займенники у власному мовленн≥ (*п≥д контролем учител€).     –озвиток слуховоњ уваги, сприйманн€, уваги, памТ€т≥;   розвиток звТ€зного мовленн€;   формуванн€ та закр≥пленн€ правильноњ вимови сл≥в;   формуванн€ навичок самоконтролю;   вихованн€ самост≥йност≥ при виконанн≥ завдань.  
        «вертанн€.ѕон€тт€ про звертанн€. ћ≥сце звертанн€ у реченн≥: на початку, в середин≥, в к≥нц≥. –озд≥лов≥ знаки при звертанн≥: кома, знак оклику. «астосуванн€ звертанн€ при написанн≥ лист≥в, лист≥вок тощо.     ”чень: Ц маЇ у€вленн€ про звертанн€ та њх роль у мовленн≥; Ц з допомогою вчител€ знаходить звертанн€ у реченн≥, наводить приклади (*разом ≥з учителем); Ц п≥д контролем учител€ дотримуЇтьс€ правил вживанн€ розд≥лових знак≥в при звертанн≥ (*списуЇ п≥д контролем учител€); Ц п≥д контролем учител€ використовуЇ звертанн€ у власному мовленн≥ (усному ≥ писемному) (*п≥д контролем та з допомогою вчител€); Ц насл≥дуючи вчител€, дотримуЇтьс€ правильноњ ≥нтонац≥њ при звертанн≥ в усному мовленн≥ (*намагаЇтьс€ насл≥дувати).   «багаченн€ активного словника;   формуванн€ навичок адекватного використанн€ звертанн€ в усному та писемному мовленн≥;   формуванн€ та закр≥пленн€ правильноњ вимови сл≥в;   формуванн€ правильноњ граматичноњ будови мовленн€;   формуванн€ навичок самоконтролю;   вихованн€ культури мовленн€.
      –еченн€
      «агальне пон€тт€ про реченн€.   ¬иди речень за метою висловлюванн€: розпов≥дн≥, питальн≥, окличн≥. –озд≥лов≥ знаки в к≥нц≥ речень. ≤нтонуванн€ речень, р≥зних за метою висловлюванн€. —кладанн€ р≥зних за метою висловлюванн€ речень на задану тему.     √оловн≥ члени реченн€: п≥дмет ≥ присудок. ƒругор€дн≥ члени реченн€ (практично).   ѕоширенн€ речень другор€дними членами за допомогою запитань.   ”чень: Ц маЇ у€вленн€ про реченн€ (складаЇтьс€ з≥ сл≥в, виражаЇ завершену думку); Ц розум≥Ї й адекватно в≥дпов≥даЇ на запитанн€, ≥з чого складаЇтьс€ реченн€ та про що йдетьс€ в ньому; Ц знаЇ правило про написанн€ великоњ букви на початку реченн€, дотримуЇтьс€ його; (*застосовуЇ з допомогою вчител€); Ц дотримуЇтьс€ пауз м≥ж реченн€ми в усному мовленн≥ (за необх≥дност≥ Ц п≥сл€ нагадуванн€ вчител€); (*п≥д контролем учител€); Ц знаЇ про в≥докремленн€ речень на письм≥ розд≥ловими знаками (крапкою, знаком питанн€, знаком оклику); Ц розр≥зн€Ї реченн€, р≥зн≥ за метою висловлюванн€, дотримуЇтьс€ правил вживанн€ розд≥лових знак≥в у к≥нц≥ реченн€; Ц ум≥Ї ≥нтонувати р≥зн≥ за метою висловлюванн€ реченн€; (*насл≥дуЇ вчител€); Ц з допомогою вчител€ добираЇ розд≥ловий знак, €кий необх≥дно поставити в к≥нц≥ реченн€ (крапку, знак питанн€, знак оклику); Ц складаЇ р≥зн≥ за метою висловлюванн€ реченн€ на задану тему (при необх≥дност≥ Ц з допомогою вчител€); (*з допомогою вчител€ будуЇ прост≥ реченн€ ≥з поданих сл≥в); Ц дотримуЇтьс€ охайност≥ запис≥в, пом≥чаЇ; п≥д контролем учител€ знаходить ≥ виправл€Ї допущен≥ помилки; Ц маЇ у€вленн€ про п≥дмет ≥ присудок €к головн≥ члени реченн€; Ц з допомогою вчител€ визначаЇ головн≥ й другор€дн≥ члени реченн€ (практично, в≥дпов≥даючи на запитанн€); Ц разом з учителем, за допомогою запитань, встановлюЇ звТ€зки сл≥в у реченн≥; поширюЇ реченн€ другор€дними членами за допомогою запитань; (*разом ≥з учителем виконуЇ прост≥ завданн€); Ц з допомогою вчител€ ≥ самост≥йно будуЇ реченн€ з використанн€м мовного, предметного та ≥люстративного матер≥алу; (*з допомогою вчител€ будуЇ прост≥ реченн€ ≥з поданих сл≥в); Ц дотримуЇтьс€ охайност≥ запис≥в; пом≥чаЇ, п≥д контролем учител€ знаходить ≥ виправл€Ї допущен≥ помилки.       ‘ормуванн€ осмисленост≥ сприйманн€ (розум≥нн€ сут≥ того, що сприймаЇтьс€);   формуванн€ практичних мовленнЇвих навичок на баз≥ доступних в≥домостей про реченн€ €к таке, що виражаЇ зак≥нчену думку;   формуванн€ мислительних операц≥й анал≥зу, пор≥вн€нн€, узагальненн€;   формуванн€ ум≥нн€ дотримуватис€ правил правопису на письм≥;   формуванн€ ум≥нн€ користуватис€ мовленнЇвими, ≥нтонац≥йними та немовними засобами виразност≥ (робити паузи, обирати темп читанн€, ≥нтонац≥ю, вираз обличч€, та зм≥нювати њх залежно в≥д розд≥лових знак≥в та зм≥сту);   розвиток ≥нтонац≥йноњ виразност≥ мовленн€;   вихованн€ вм≥нн€ в≥дчувати емоц≥йний настр≥й висловлюванн€;   формуванн€ вм≥нн€ виправл€ти допущен≥ помилки;   стимулюванн€ активност≥ та самост≥йност≥ в робот≥; вихованн€ уважност≥, сумл≥нност≥, старанност≥.  
      “екст.    
    «аголовок тексту. ¬≥дпов≥дн≥сть заголовка зм≥сту тексту.   —труктура тексту (зачин, основна частина, к≥нц≥вка). ѕод≥л текст≥в на лог≥чно завершен≥ частини за даним планом.     —кладанн€ простого плану тексту.   ¬≥дновленн€ текст≥в ≥з деформованою будовою.     “ексти р≥зних тип≥в: розпов≥дь, опис, м≥ркуванн€.     ”чень: Ц розр≥зн€Ї заголовок ≥ зм≥ст тексту, добираЇ до тексту заголовок ≥з запропонованих учителем (при необх≥дност≥ Ц з допомогою вчител€); Ц з допомогою вчител€ под≥л€Ї текст на частини (зачин, основна частина, к≥нц≥вка); разом ≥з учителем в≥дсл≥дковуЇ звТ€зок розгортанн€ основноњ думки з новою частиною тексту; Ц з допомогою вчител€ под≥л€Ї тексти на лог≥чно завершен≥ частини за даним планом; Ц разом ≥з учителем складаЇ простий план прочитаного тексту; Ц разом з учителем в≥дновлюЇ тексти з деформованими частинами на основ≥ встановленн€ лог≥чних звТ€зк≥в м≥ж частинами тексту, зТ€суванн€ посл≥довност≥ под≥й; Ц уважно слухаЇ (читаЇ) тексти р≥зних тип≥в: розпов≥дь, опис, м≥ркуванн€; разом ≥з учителем визначаЇ р≥зницю м≥ж ними; (*слухаЇ ≥ читаЇ прост≥ тексти р≥зних тип≥в, залежно в≥д мовленнЇвих можливостей учн€); Ц переказуЇ текст за планом (*переказуЇ за планом простий знайомий текст); Ц розр≥зн€Ї тексти розпов≥дного й описового характеру; в≥др≥зн€Ї м≥ркуванн€ в≥д ≥нших тип≥в мовленн€; Ц ум≥Ї будувати усну розпов≥дь про певну под≥ю ≥з власного житт€.       ‘ормуванн€ практичних мовленнЇвих навичок на баз≥ доступних в≥домостей про текст €к завершений тв≥р чи його фрагмент;   формуванн€ осмисленост≥ сприйманн€ (розум≥нн€ сут≥ того, що сприймаЇтьс€);   формуванн€ мисленнЇвих операц≥й анал≥зу, синтезу, пор≥вн€нн€, спостереженн€ за мовними €вищами;   розвиток лог≥чного мисленн€;   спри€нн€ усв≥домленню лог≥чноњ посл≥довност≥ побудови висловлювань;   формуванн€ навичок самост≥йного висловлюванн€;   формуванн€ вм≥нн€ регулювати власн≥ д≥њ у в≥дпов≥дност≥ з планом та ≥нструкц≥Їю щодо виконанн€ завданн€;   формуванн€ вм≥нн€ ви€вл€ти ≥ виправл€ти допущен≥ помилки; формуванн€ позитивного ставленн€ до виконуваноњ роботи.  
  4.   «агальнонавчальн≥ ум≥нн€ (прот€гом року)  
      ќрган≥зац≥йно-контрольн≥ вм≥нн€.   «агальноп≥знавальн≥ вм≥нн€.   “ворч≥ вм≥нн€.     ≈стетико-етичн≥.     ”чень: Ц з допомогою вчител€ визначаЇ мету власноњ д≥€льност≥ та складаЇ план њњ виконанн€; (*сп≥льно з учителем визначаЇ мету д≥€льност≥ та основн≥ етапи роботи); Цреал≥зуЇ визначений план; з допомогою вчител€ оц≥нюЇ здобутий результат; (*з допомогою вчител€); Ц з допомогою вчител€ анал≥зуЇ мовн≥ й позамовн≥ пон€тт€, €вища, законом≥рност≥; пор≥внюЇ, узагальнюЇ њх; вид≥л€Ї головне з-пом≥ж другор€дного; Ц з допомогою вчител€ здобуваЇ≥нформац≥ю з р≥зноман≥тних джерел (дов≥дковоњ, художньоњ л≥тератури, ресурс≥в ≤нтернету тощо); (*залежно в≥д психоф≥зичних можливостей учн€); Ц працюЇ з текстами вивчених тип≥в, стил≥в ≥ жанр≥в мовленн€; (*працюЇ з доступними текстами з допомогою вчител€); Ц у€вл€Ї словесно описан≥ предмети ≥ €вища; Ц з допомогою вчител€ переносить ран≥ше засвоЇн≥ знанн€ ≥ вм≥нн€ в нову ситуац≥ю; Ц з допомогою вчител€ звертаЇ увагу, (вм≥Ї пом≥чати) красув мовних €вищах, €вищах природи, мистецтв≥, вчинках ≥ звершенн€х людей; Ц з допомогою вчител€ оц≥нюЇ власн≥ вчинки; (*уважно слухаЇ й розум≥Ї оц≥нку вчител€).     ‘ормуванн€ вм≥нн€ послуговуватис€ наочно-д≥йовим, наочно образним та частково словесно-лог≥чним мисленн€м;   формуванн€ вм≥нн€ виконувати операц≥њ анал≥зу, синтезу, абстрагуванн€, узагальненн€, пор≥вн€нн€, класиф≥кац≥њ з одиниц€ми р≥зних мовних р≥вн≥в;   розвиток ум≥нн€ у€вл€ти та в≥дтворювати (усно ≥ письмово) словесн≥ еталони;   розвиток ум≥нн€ в≥дчувати красу образних сл≥в; ви€вл€ти почутт€ радост≥, задоволенн€ в≥д правильно виконаного завданн€;   формуванн€ вм≥нн€ застосовувати прийоми контролю та самоконтролю п≥д час виконанн€ завдань.
  5.           ѕовторенн€ та узагальненн€ вивченого прот€гом року  

ќр≥Їнтовн≥ вимоги до навчальних дос€гнень учн≥в на к≥нець року:

Ц знати, що державною мовою Ї украњнська;

Ц розр≥зн€ти усну й письмову, монолог≥чну й д≥алог≥чну форми мовленн€;

Ц читати мовчки та вголос доступн≥ за зм≥стом тексти;

Ц писати п≥д диктуванн€ доступн≥ реченн€ ≥ тексти;

Ц розр≥зн€ти групи сл≥в за значенн€м: синон≥ми, антон≥ми; добирати њх ≥з допомогою вчител€;

Ц з допомогою вчител€ розр≥зн€ти значущ≥ частини слова (преф≥кс, кор≥нь слова, суф≥кс, зак≥нченн€), виокремлювати основу слова;

Ц розр≥зн€ти преф≥кси ≥ прийменники;

Ц вид≥л€ти ≥ знаходити в реченн≥ вивчен≥ частини мови (з допомогою вчител€);

Ц п≥д контролем учител€ дотримуватис€ узгодженн€ сл≥в та правильного написанн€ зак≥нчень;

Ц зм≥нювати ≥менники за числами та в≥дм≥нками (практично); з допомогою вчител€ визначати р≥д ≥менник≥в;

Ц дотримуватис€ правила вживанн€ великоњ л≥тери у власних назвах;

Ц в усному мовленн≥ та на письм≥ дотримуватис€ лексико-граматичноњ сполучуваност≥ прикметник≥в з ≥менниками (п≥д контролем учител€);

Ц дотримуватис€ правопису частки не з д≥Їсловами (п≥д контролем учител€);

Ц п≥д контролем учител€ дотримуватис€ правил написанн€ займенник≥в, прийменник≥в ≥ сполучник≥в;

Ц розр≥зн€ти реченн€ за метою висловлюванн€;

Ц практично розр≥зн€ти головн≥ та другор€дн≥ члени реченн€ (за питанн€ми, з допомогою вчител€);

Ц упор€дковувати деформований текст (разом ≥з учителем);

Ц складати простий план прочитаного тексту (з допомогою вчител€);

Ц переказувати текст за поданим планом.

 

 

*ќр≥Їнтовн≥ вимоги до стану сформованост≥ життЇвоњ компетентност≥ учн≥в на к≥нець року:

Ц уважно слухати, ор≥Їнтуватись у ситуац≥њ сп≥лкуванн€;

Ц знати, що державною мовою Ї украњнська;

Ц слухати ≥ читати прост≥ слова ≥ реченн€ (залежно в≥д мовленнЇвих можливостей); розум≥ти ситуац≥ю, описану в прослуханому (прочитаному) твор≥;

Ц писати п≥д диктуванн€ слова, реченн€ з 2-3 сл≥в (п≥сл€ в≥дпов≥дноњ п≥дготовчоњ роботи);

Ц повторюючи за вчителем, наводити приклади сп≥льнокореневих сл≥в;

Ц дотримуватис€ правил правопису преф≥кс≥в ≥ прийменник≥в (з допомогою вчител€);

Ц з допомогою вчител€ знаходити вивчен≥ частини мови в реченн≥;

Ц дотримуватис€ правила написанн€ великоњ букви у власних ≥менах (п≥д контролем вчител€);

Ц сп≥вв≥дносити ≥менники в однин≥ ≥ множин≥ з в≥дпов≥дною к≥льк≥стю предмет≥в; (з допомогою вчител€);

Ц насл≥дуючи вчител€, ≥нтонувати р≥зн≥ за метою висловлюванн€ реченн€;

Ц правильно списувати реченн€ ≥ розд≥лов≥ знаки в к≥нц≥ реченн€;

Ц переказувати простий знайомий текст за планом з допомогою вчител€.

ќр≥Їнтовна тематика мовленнЇвого матер≥алу:

Ќаша крањна Ц ”крањна.

–одина.

Ўкола.

ѕори року.

ƒруз≥, дружба.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 463 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћибо вы управл€ете вашим днем, либо день управл€ет вами. © ƒжим –он
==> читать все изречени€...

531 - | 442 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.037 с.