Право на відмову у поверненні коштів

Авіакомпанія має право відмовити в поверненні коштів, якщо:
заява про повернення коштів була подана пасажиром після закінчення строку чинності квитка, визначеному у пункті 5.4 розділу V цих Правил, а також в інших випадках, передбачених цими Правилами;
квиток придбано за спеціальним тарифом і правилами його використання не передбачено повернення його вартості (у разі придбання квитка за таким спеціальним тарифом пасажир повинен бути проінформований продавцем – авіакомпанією чи агентом з продажу під час бронювання), про що у квитку чи на іншому інформативному документі робиться відповідна відмітка.

20.5. Повернення коштів за втрачений квиток (дублікат квитка)

20.5.1. У випадку втрати квитка повернення коштів здійснює:
авіакомпанія власник бланка квитка («перевізник за договором»), якщо квиток було оформлено за Інтерлайн-угодою;
авіакомпанія («фактичний перевізник»), якщо квиток було оформлено на бланку авіакомпанії, яка виконує рейс.
Повернення вартості квитка може бути здійснено, якщо втрачений квиток (або його частину) не було використано або замінено на інший квиток і за цим квитком не здійснювалося повернення коштів.

20.5.2. Із суми коштів, що повертаються, авіакомпанія має право стягувати штраф, збори (такси), які нею встановлені для таких випадків.

20.5.3. Кошти за дублікатом квитка і за втраченим квитком повертаються у претензійному та/або судовому порядку.

20.5.4. Аналогічні правила встановлюються для повернення коштів у зв'язку з втратою ордера різних зборів (МСО), EMD та квитанції про оплату перевезення наднормового багажу (ЕТВ).

20.5.5. Відмова пасажиру в поверненні коштів за втрачений квиток не позбавляє пасажира права подати претензію до перевізника або позов до суду.

 

Розділ XXI. Поведінка на борту повітряного судна

21.1. Поведінка пасажира на борту повітряного судна має бути такою, яка за правилами авіакомпанії не становить небезпеки іншим пасажирам та екіпажу і не загрожує майну пасажирів та авіакомпанії і повітряному судну.
Пасажир не має права заважати членам екіпажу при виконанні ними своїх службових обов'язків і повинен виконувати вказівки командира повітряного судна та екіпажу щодо гарантування безпеки польоту, повітряного судна та безпечного і комфортабельного польоту пасажирів.

Пасажир зобов’язаний відмовитися від поведінки, яка може викликати або викликає протест інших пасажирів.

21.2. З метою забезпечення безпеки польоту авіакомпанія має право заборонити або обмежити використання на борту повітряного судна електронної техніки, мобільних телефонів, переносних комп'ютерів, портативних магнітофонів, портативних радіоприймачів, CD-плеєрів, передавальних пристроїв, у тому числі іграшок з радіоуправлінням, портативних рацій тощо (за винятком приладів штучного слуху та серцевих електрокардіостимуляторів).

21.3. На борту повітряного судна пасажир не має права бути в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння або під впливом будь-якої іншої речовини, яка може призвести до небезпечної поведінки пасажира і його дії становитимуть небезпеку для інших пасажирів або членів екіпажу та обладнанню повітряного судна і майну пасажирів.

Вживання будь-яких алкогольних напоїв на борту повітряного судна дозволяється тільки у кількості, що пропонується авіакомпанією.

21.4. Незалежно від дальності польоту категорично забороняється палити на борту повітряного судна як звичайні так й електронні цигарки тощо.

21.5. Якщо пасажир не дотримується положень пунктів 21.1 - 21.4 цього розділу, авіакомпанія має право вжити заходів, яких вимагатиме ситуація і які авіакомпанія буде вважати необхідними для недопущення такої поведінки.
До таких заходів можуть належати обмеження переміщення пасажира повітряним судном, висадка пасажира, відмова в посадці на борт повітряного судна в будь-якому пункті за маршрутом перевезення і передання пасажира місцевим правоохоронним чи державним органам для вжиття відповідних заходів впливу.

21.6. Якщо пасажир не дотримується положень цього розділу або діє іншим чином, не виконуючи встановлені авіакомпанією правила, авіакомпанія має право відмовити пасажиру у подальшому перевезенні та застосувати до нього заходи адміністративного і цивільно-правового впливу (притягнути до адміністративної, кримінальної відповідальності, звернутися до суду про відшкодування збитків) тощо.

21.7. Якщо через заборонену поведінку пасажира авіакомпанія була змушена вчинити певні дії, які потягли за собою додаткові витрати, пасажир зобов’язаний відшкодувати авіакомпанії такі витрати відповідно до чинного законодавства.

 

Розділ XXII. Домовленості авіакомпаній

22.1. Ці Правила поширюються на перевезення, які здійснюються згідно з комерційними угодами між авіакомпанією та іншими перевізниками (відомі як угоди: «Про спільне використання кодів» /Сodesharing/, «Про взаємне визнання перевізної документації» /Іnterline/), навіть якщо у квитку визначений перевізник інший, ніж той, що фактично здійснює перевезення.
Якщо існує будь-яка така комерційна угода, то авіакомпанія (її агент з продажу) має надати пасажиру під час здійснення бронювання перевезення інформацію про те, який перевізник є договірним, а який здійснює фактичне перевезення.
Під час реєстрації пасажира на рейс ця інформація надається фактичним перевізником або його агентом з обслуговування в аеропорту відправлення.

22.2. Якщо пасажир уклав договір про повітряне перевезення з наданням додаткових оплачених послуг, то за ненадання таких послуг відповідає перед пасажиром перевізник, який не надав оплачені послуги.
Якщо авіакомпанія не надала оплачені пасажиром послуги, її відповідальність обмежена розміром сплаченої пасажиром за ненадані послуги суми.

22.3. Авіакомпанія не відповідає за послуги з перевезення (перенесення) багажу, що надані третіми особами, з якими авіакомпанія не уклала комерційних угод.
Якщо авіакомпанія самостійно передбачає та виконує операції з перевезення (перенесення) багажу пасажирів, то ці Правила застосовуються і до таких послуг.
Послуги з перевезення (перенесення) багажу, що надаються авіакомпанією додатково, оплачує пасажир.

Розділ XXIII. Авіакомпанії, що здійснюють послідовні перевезення

23.1. Перевезення, яке здійснюється кількома послідовними перевізниками, вважається єдиним перевезенням, якщо з початку перевезення ці перевізники розглядали таку операцію як єдине перевезення і таке перевезення було оформлено складеним квитком.

23.2. У разі здійснення єдиних перевезень авіакомпанією та іншими перевізниками, кожен перевізник, який приймає до перевезення пасажирів і багаж (вантаж), підпадає під дію цих Правил і розглядається як одна із сторін договору перевезення, оскільки такий договір стосується частини перевезення, що здійснюється під контролем певного перевізника.

23.3. Авіакомпанія, якщо вона видала квиток, або є першим перевізником, зазначеним у квитку чи в складеному квитку, не несе відповідальності за недоліки у перевезенні, які сталися на ділянці (ділянках) перевезення іншого (інших) перевізників, у тому числі й у частині затримки або відмови у перевезенні пасажира чи багажу.

23.4. У разі знищення, втрати, пошкодження, затримки (відмови) у перевезенні багажу пасажир має право подати претензію до першої авіакомпанії або до останньої авіакомпанії, а також до авіакомпанії, яка виконувала перевезення, під час якого сталися знищення, втрата, пошкодження, затримка (відмова) у перевезенні багажу.

23.5. Якщо неможливо визначити перевізника, який здійснював перевезення, під час якого сталися знищення, втрата, пошкодження, затримка (відмова) у перевезенні багажу, то авіакомпанія несе відповідальність перед пасажиром спільно з іншими перевізниками, які брали участь у перевезенні або самостійно в межах своєї вини, яка доведена.

 

Розділ XXIV. Змішані перевезення

24.1. Період часу повітряного перевезення не включає будь-які перевезення наземними, морськими (річковими) видами транспорту, що здійснені поза зоною аеропорту.
Однак, якщо таке перевезення здійснюється на виконання договору перевезення з метою посадки, висадки, завантаження, видачі, перевантаження, будь-яка шкода, до доведення протилежного, вважається наслідком події, що мала місце у період часу повітряного перевезення.
Якщо без згоди пасажира авіакомпанія повністю або частково замінює перевезення, яке за договором сторін має бути здійснене повітряним транспортом, на перевезення будь-яким іншим видом транспорту, таке перевезення іншим видом транспорту вважається перевезенням, що здійснене у період часу повітряного перевезення.

24.2. У разі змішаних перевезень, що здійснюються частково повітряним і частково будь-яким іншим видом транспорту, положення цих Правил з урахуванням пункту 24.1 цього розділу застосовуються до повітряного перевезення.

24.3. Будь-яке положення цих Правил не забороняє сторонам у разі змішаних перевезень включати у квиток положення, що стосуються перевезень іншими видами транспорту, за умови, що положення цих Правил застосовуються до повітряних перевезень.

24.4. Перевезення іншими видами транспорту, з урахуванням пункту 24.1 цього розділу, буде пропонуватися авіакомпанією лише як агентом такого іншого перевізника, навіть якщо у квитку таке перевезення буде зазначено під кодом авіакомпанії.

24.5. Відповідальність авіакомпанії за знищення, втрату, пошкодження, затримку (відмову) у перевезенні багажу, що сталися у період перевезення іншими видами транспорту, обмежуватиметься сумою, сплаченою пасажиром за перевезення іншим видом транспорту.

 

Розділ XXV. Повітряне перевезення, що виконується не перевізником за договором

25.1. Положення цього розділу застосовуються тоді, коли особа (далі – перевізник за договором) як основна сторона цього договору укладає договір перевезення з пасажиром або з особою, яка діє від імені пасажира, а інша особа (далі – фактичний перевізник) як уповноважений перевізник за договором, здійснює все перевезення або його частину, але не є стосовно такої частини послідовним перевізником у розумінні розділу ХХІІІ цих Правил.

25.2. У разі здійснення перевезень, передбачених пунктом 25.1 цього розділу, перевізник за договором підпадає під дію своїх правил відносно всього перевезення, а фактичний перевізник підпадає під дію правил договірного перевізника тільки відносно того перевезення, що ним здійснюється.

25.3. Розмір відповідальності фактичного перевізника і перевізника за договором обмежений нормами, встановленими цими Правилами.

Розділ XXVI. Чартерні перевезення

26.1. Виконання чартерних рейсів регламентується авіаційними правилами України та цими Правилами.
Авіакомпанія, як виконавець чартерного рейсу (фактичний перевізник) під час укладання комерційної угоди із замовником чартерного рейсу (фрахтувальником повітряного судна – туристичним оператором) про виконання чартерних рейсів, разом з туроператором встановлює порядок щодо надання послуг та здійснення відшкодувань за цими Правилами.

26.2. Квитки на чартерні рейси з умовами договору повітряного перевезення оформляються та видаються замовником чартерного рейсу (туристичним оператором) або від його імені туристичним агентством.

26.3. Квитки на чартерні рейси набувають чинності з моменту отримання оплати від фрахтувальника повітряного судна фактичним перевізником повної вартості чартерного рейсу/рейсів.
Порядок оплати виконання чартерного рейсу та повернення сум і підтвердження бронювання здійснюються сторонами відповідно до умов комерційної угоди, укладеної між авіакомпанією та замовником чартерного рейсу.

26.4. Квитки на чартерні рейси є дійсними тільки на перевезення у дати і на рейси, які зазначені у квитках.
Замовник чартерного рейсу може змінити дату відправки та повернення рейсу за умови, що такі зміни погоджені замовником рейсу (туроператором) з пасажирами та фактичним перевізником (виконавцем рейсу).
Бронювання та продаж квитків на чартерні рейси здійснюється відповідно до умов договору на виконання чартерного рейсу.

26.5. Квитки на чартерні рейси передбачають обмеження у їх використанні та виключають права пасажира змінити або анулювати бронювання, про що зазначається в умовах договору повітряного перевезення чартерним рейсом.
Квитки на чартерні рейси (перевезення в прямому та зворотному напрямках) є частиною туристичного продукту, за який всі послуги оплачуються туристом безпосередньо туристичному агентству або туроператору.

26.6. Квитки на чартерні рейси, за якими оплачено повітряне перевезення, і оплачені усі комплексні туристичні послуги (візова підтримка, готельне та туристичне обслуговування, харчування та екскурсії, забезпечення наземного та повітряного перевезення, інформування та супровід змін послуг тощо) можуть передбачати додаткові умови та обмеження у поверненні сплачених сум за ці послуги, що обумовлені договором надання комплексних туристичних послуг, встановлених туристичним оператором за договором чартерного повітряного перевезення.

26.7. До чартерного повітряного перевезення не застосовуються положення, зазначені у наступних пунктах і розділах цих Правил:
пунктах 5.4, 5.5 розділу V;
розділі VI;
розділі VII;
пунктах 8.1, 8.4 розділу VIII;
розділі XX.

 

Розділ XXVII. Адміністративні формальності

Документи для подорожі

27.1.1. Пасажир відповідає за одержання всіх необхідних для подорожі документів: віз, дозволів, довідок тощо, а також за виконання всіх застосованих законів щодо виїзду, в'їзду та транзиту країни відправлення і прибуття.
Авіакомпанія не несе відповідальності перед пасажиром за наслідки того, що пасажир не одержав всіх необхідних для подорожі документів чи не виконав застосовані закони країни відправлення і прибуття.

27.1.2. На вимогу авіакомпанії пасажир повинен пред'явити уповноваженим особам авіакомпанії, представникам відповідних державних органів усі документи на виїзд, в'їзд, транзит щодо стану здоров'я та інші документи, які вимагаються застосованими законами та дозволити авіакомпанії зробити і залишити в себе їх копії або будь-яким іншим чином залишити в себе дані, що містяться у відповідних документах.
Авіакомпанія має право відмовити в перевезенні пасажиру, який не виконав застосовані закони, або документи якого не оформлені належним чином чи такі, що викликають сумніви в їх достовірності, у тому числі відсутність відповідної візи, коштів, квитка на зворотне перевезення тощо.

Відмова у в'їзді в країну

27.2.1. Авіакомпанія не несе відповідальності за відмову пасажиру у в'їзді в країну призначення, або транзиту.

27.2.2. Пасажир повинен на вимогу авіакомпанії або державних органів сплатити повну вартість свого перевезення у зворотному напрямку, якщо від нього вимагатиметься повернутися у місце відправлення або інше місце у зв'язку з відмовою країни прямування прийняти такого пасажира, незалежно від того, чи є ця країна місцем призначення або транзитною країною.
Авіакомпанія може використати на оплату такого перевезення кошти з будь-яких раніше сплачених пасажиром авіакомпанії сум, що залишилися у розпорядженні авіакомпанії за невикористане перевезення, або будь-яких інших коштів пасажира, які перебувають у розпорядженні авіакомпанії.

27.2.3. Авіакомпанія має право не повертати суми, сплачені пасажиром за здійснене перевезення до місця, де було відмовлено пасажиру у в'їзді, або місця депортації.

Відповідальність пасажира

27.3.1. Якщо від авіакомпанії вимагатиметься сплатити або депонувати будь-яку суму, сплатити штраф чи забезпечити фінансову гарантію у зв'язку з тим, що пасажир не виконав вимог застосованих законів, або не пред'явив необхідних документів для подорожі, або пред'явив підроблені документи чи документи, які містять неправдиву інформацію, то пасажир повинен на вимогу авіакомпанії відшкодувати їй сплачену або депоновану суму та пов'язані з цим інші витрати авіакомпанії.

27.3.2. Авіакомпанія має право використати для покриття витрат, зазначених у пункті 27.3.1 цього розділу будь-які раніше сплачені авіакомпанії суми, що залишилися в її розпорядженні за невикористане перевезення, або будь-які кошти пасажира, які перебувають у розпорядженні авіакомпанії, або має право відмовити у перевезенні, якщо пасажир не відшкодував авіакомпанії такі витрати.