Предмет і завдання загальної психології

Навчально-методична карта лекційного заняття №1

Тема: Вступ до загальної психології

Кількість годин: 2

Вид заняття: лекція

Мета заняття:

-навчальна: ознайомити студентів із предметом, завданнями та етапами розвитку психології як науки; розкрити методологічні основи психології; ознайомити із основними розділами психології; визначити міжпредметні зв’язки психології з іншими науками;

-виховна: виховувати інтерес до вивчення психічних процесів, станів, властивостей та утворень людини;

-розвивальна: розвивати мислення, пам'ять, увагу, уміння аналізувати та конкретизувати інформацію.

Міжпредметні зв’язки: філософія, педагогіка, історія.

Матеріально-технічне забезпечення заняття:

схеми та таблиці до теми, мультимедійне обладнання, презентація.

Організація заняття: вітання, перевірка явки студентів і готовність

аудиторії до заняття.

Мотивація: обґрунтувати необхідність вивчення загальної психології для кращого пізнання себе, оточуючих людей та майбутніх учнів.

План

1. Предмет і завдання загальної психології.

2. Етапи розвитку психології як науки.

3. Методологічні основи психології.

4. Галузі психологічної науки. Міжпредметні зв’язки психології з іншими науками.

Активізація розумових здібностей: бесіда про відмінності

життєвої психології від наукової.

Самостійна робота: складання психологічного словника.

Домашнє завдання: Проаналізувати фундаментальні проблеми та напрямки загальної психології.

Література:

1. Варій М. Й.Загальна психологія: підручник /для студ. психол. і педагог. спец. - 2-ге вид., випр. і доп. / М. Й. Варій. – К.: ЦУЛ, 2007. – 968 с.

2. Максименко С. Д. Загальна психологія: Навч. посіб.- 2-е вид., стереотип. / С. Д. Максименко. – К.: МАУП, 2001. – 256 с.

3. М'ясоїд П. А. Загальна психологія: Навч. посіб. - 5-те вид., стер. / П. А. М'ясоїд. – К.: Вища школа, 2006. – 487 с.

4. М'ясоїд П. А. Загальна психологія: Навч.посібник.- 3-є вид., випр. / П. А. М'ясоїд. – К.: Вища шк., 2004. – 487 с.

5. Цигульська Т. Ф. Загальна та прикладна психологія. Як допомогти собі та іншим: Курс лекцій / Т. Ф. Цигульська. – К.: Наукова думка, 2000. – 190 с.

 

Викладач: Максимчук Г. М.

ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ

Предмет і завдання загальної психології

 

Душа - невидима частина тіла, а тіло - видима частина душі

Аркадій Давидович

Психоло́гія (від грецького ψυχή (psyché) - душа, дух; λόγος (logos) - вчення, наука) – наука, яка вивчає внутрішній психічний світ людини, психічні процеси, стани, властивості, утворення, закони виникнення, розвитку й перебігу психічної діяльності, становлення психічних властивостей людини, життєве значення психіки.

Перший систематизований виклад психології належить Аристотелю (384-322 рр. до н.е.). У ті часи вона була невіддільна від філософії. Тільки у XVI ст. з'явився термін "психологія", а на початку XVII ст. ця наука почала відокремлюватися від філософії.

Предметом вивчення психології як науки є психіка (від.грец. psychikos – душевний) людини і тварини.

Психіка – це динамічна система, яка постійно змінюється під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів.

Структура психіки має три рівні:

- свідомий;

- підсвідомий;

- несвідомий.

Психіка пов’язана із активним відображенням людиною об’єктивного світу та створенням у свідомості людини його картини, із знаходженням свого Я у об’єктивному світі, з адаптацією до середовища.

Функції психіки:

- відображення впливів навколишнього світу;

- регуляція поведінки і діяльності;

- усвідомлення людиною свого місця в оточуючому світі.

Психологічна наука вивчає:

· психічні процеси: відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, увагу, уяву, почуття, мову;

· психічні стани: байдужість, спокій, схвильованість, уважність, піднесення тощо;

· психічні властивості: спостережливість, чутливість, розумові, вольові якості людини, її здібності, риси характеру тощо;

· психічні утворення: знання, уміння, навички, звички, переконання, світогляд.

Психологія розв’язує три групи завдань: науково-дослідні, діагностичні та корекційні.

1. Науково-дослідні завдання передбачають вивчення об’єкта науки на різних рівнях. Наприклад, дослідження вікової динаміки окремих психофізіологічних функцій, процесів, властивостей, виявлення окремих взаємозв’язків психіки впродовж усього життєвого циклу людини з урахуванням її діяльності.

2. Діагностичні завдання мають на меті: 1) розпізнати й оцінити рівень психіки особистості, ступінь зрілості індивідуальних і соціальних характеристик людини на різних етапах; 2) оцінити відхилення у психічному розвитку порівняно з віком і досвідом; 3) визначити потенційні можливості психічного розвитку.

3. Корекційні (психокорекційні) завдання спрямовані на виправлення дефектів у психічному розвитку, усунення причин, що призводять до таких дефектів, розробку рекомендацій щодо способу життя з урахуванням віку та індивідуальності людини.