Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–етроспективний анал≥з обс€гу ф≥нансового ≥нвестуванн€




јнал≥тичне досл≥дженн€ доц≥льно зд≥йснювати в так≥й посл≥довност≥

Ќасамперед вивчаЇтьс€ загальний обс€г ≥нвестуванн€ кап≥талу у ф≥нансов≥ активи, темпи його зм≥ни, частка ф≥нансового ≥нвестуванн€ в загальному обс€з≥ ≥нвестиц≥й п≥дприЇмства, частка довго-, короткострокового ≥нвестуванн€ в загальному обс€з≥ ф≥нансових ≥нвестиц≥й.

«г≥дно з ѕ(—)Ѕќ 1, ф≥нансов≥ ≥нвестиц≥њ Ц це активи, €к≥ утримуютьс€ п≥дприЇмством з метою зб≥льшенн€ прибутку за рахунок в≥дсотк≥в, див≥денд≥в тощо, зростанн€ вартост≥ кап≥талу або отриманн€ ≥нших вигод дл€ ≥нвестора.

¬ивчаЇтьс€ склад ф≥нансових ≥нвестиц≥й за видами ф≥нансових вкладень та обТЇктами ≥нвестуванн€, њх динам≥ка, частка в загальному обс€з≥ ф≥нансового ≥нвестуванн€, в обс€з≥ довгострокового ≥ поточного ≥нвестуванн€.

ƒл€ кращого сприйн€тт€ ≥ розум≥нн€ значенн€, сут≥ ф≥нансових ≥нвестиц≥й њх класиф≥кують за р≥зними ознаками, основними серед них Ї
(табл.6).

—клад ф≥нансових ≥нвестиц≥й за основними ознаками

таблиц€ 6

« позиц≥й власност≥ ≤нвестиц≥њ в боргов≥ ц≥нн≥ папери (обл≥гац≥њ, довгостроков≥ вексел≥ ≥нших п≥дприЇмств ≥ т.п.) ‘≥нансов≥ ≥нвестиц≥њ, €к≥ дають право власност≥ (акц≥њ)
” залежност≥ в≥д р≥вн€ впливу ≥нвестора на п≥дприЇмство ≤нвестиц≥њ в асоц≥йован≥ п≥дприЇмства ≤нвестиц≥њ в доч≥рн≥ п≥дприЇмства ≤нвестиц≥њ в сп≥льн≥ п≥дприЇмства
«а методами оц≥нки «а соб≥варт≥стю «а ринковою варт≥стю «а методом участ≥ в кап≥тал≥
«а формами ф≥нансового ≥нвестуванн€ ¬кладенн€ кап≥талу в статутн≥ фонди сп≥льних п≥дприЇмств ¬кладенн€ кап≥талу у фондов≥ ≥нструменти ¬кладенн€ кап≥талу в грошов≥ ≥нструменти
«а часом ≥нвестуванн€ ƒовгостроков≥ ѕоточн≥

‘≥нансов≥ ≥нвестиц≥њ з позиц≥й власност≥ под≥л€ють на боргов≥ ц≥нн≥ папери та так≥, що дають право власност≥.

Ѕоргов≥ ц≥нн≥ папери не дають права на участь у кап≥тал≥ обТЇкта ≥нвестуванн€, принос€ть дох≥д у вигл€д≥ процент≥в, мають визначений строк об≥гу ≥ утримуютьс€ ≥нвестором до строку погашенн€.

ѕайов≥ ц≥нн≥ папери надають право ≥нвестору на частку в кап≥тал≥ обТЇкта ≥нвестуванн€ та не мають встановленого строку об≥гу. ƒох≥д по них виплачуЇтьс€ у вигл€д≥ див≥денд≥в.

” залежност≥ в≥д р≥вн€ впливу ≥нвестора на п≥дприЇмство розр≥зн€ють ≥нвестиц≥њ в сп≥льн≥, доч≥рн≥, асоц≥йован≥ п≥дприЇмства.

«а методами оц≥нки вид≥л€ють ф≥нансов≥ ≥нвестиц≥њ, €к≥ обл≥ковуютьс€ за соб≥варт≥стю, ринковою варт≥стю ≥ за методом участ≥ в кап≥тал≥.

—об≥варт≥сть ф≥нансових ≥нвестиц≥й включаЇ ц≥ну придбанн€, ком≥с≥йн≥ винагороди, гонорари, мито, податки, що не в≥дшкодовуютьс€ п≥дприЇмством та ≥нш≥ витрати, безпосередньо повТ€зан≥ з придбанн€м ≥нвестиц≥й.

«г≥дно методу участ≥ варт≥сть ≥нвестиц≥й, €ку спочатку оц≥нюють за соб≥варт≥стю зб≥льшують (зменшують) в≥дпов≥дно до частки ≥нвестора у ф≥нансових результатах асоц≥йованого п≥дприЇмства.

–инкова варт≥сть Ц це варт≥сть реал≥зац≥њ ф≥нансових ≥нвестиц≥й за ц≥ною, €ка склалас€ в момент њх продажу на ф≥нансовому ринку (ф≥ксована варт≥сть по боргових ц≥нних паперах ≥ поточна курсова варт≥сть по пайових ф≥нансових активах).

—ума, €ка в≥дображена на бланку ц≥нного папера, Ї його ном≥нальною варт≥стю. —ума вс≥х акц≥й за ном≥нальною варт≥стю в≥дображаЇ величину статутного кап≥талу п≥дприЇмства.

«а формами ф≥нансового ≥нвестуванн€ вид≥л€ють ≥нвестиц≥њ в статутн≥ кап≥тали ≥нших п≥дприЇмств (куп≥вл€ паю), в ц≥нн≥ папери та грошов≥ ≥нструменти (депозитн≥ вклади).

јнал≥з депозитних сертиф≥кат≥в зд≥йснюють у розр≥з≥ установ банку ≥ строк≥в в≥дшкодуванн€ грошових кошт≥в;

анал≥з акц≥й Ц з врахуванн€м акц≥онерних товариств та вид≥в акц≥й, њх ном≥нальноњ та ринковоњ вартост≥;

анал≥з обл≥гац≥й Ц за строками, видами, ем≥тентами.

«а часом ≥нвестуванн€ вид≥л€ють довгостроков≥ та поточн≥ ф≥нансов≥ ≥нвестиц≥њ.

ƒовгостроков≥ ф≥нансов≥ ≥нвестиц≥њ Ц це ≥нвестиц≥њ на пер≥од б≥льше в≥д одного року, а також вс≥ ≥нвестиц≥њ,€к≥ не можуть бути в≥льно реал≥зован≥ в будь-€кий момент. “акий вид ≥нвестиц≥й в≥дображаЇтьс€ в склад≥ основного кап≥талу.

ѕоточн≥ф≥нансов≥ ≥нвестиц≥њ Ц це ≥нвестиц≥њ, що легко реал≥зуютьс€ та призначаютьс€ дл€ утриманн€ прот€гом строку, що не перевищуЇ один р≥к. ¬они в≥дображаютьс€ в склад≥ оборотного кап≥талу.

¬ анал≥з≥ важливим Ї оц≥нюванн€ р≥вн€ дох≥дност≥ окремих ф≥нансових ≥нвестиц≥й ≥ фондового портфел€ в ц≥лому.

–≥вень дох≥дност≥ визначаЇтьс€ €к в≥дношенн€ суми доходу, отриманого в≥д ≥нвестуванн€ в грошов≥ ≥ фондов≥ ≥нструменти; вкладенн€ кап≥талу в статутн≥(зареЇстрован≥) кап≥тали ≥нших п≥дприЇмств чи доходу за окремими ф≥нансовими ≥нструментами до обс€гу ≥нвестиц≥йних витрат.

ƒо складу ≥нвестиц≥йного доходу належать:

Ј проценти по вкладах у статутн≥ фонди; депозитних вкладах у банках, по обл≥гац≥€х та ≥нших боргових ц≥нних паперах;

Ј див≥денди по акц≥€х ≥ ≥нших пайових ц≥нних паперах;

Ј варт≥сть реал≥зац≥њ ф≥нансових ≥нструмент≥в по ц≥н≥, €ка склалас€ в момент њх продажу на ф≥нансовому ринку.

—ума ≥нвестиц≥йних витрат Ц це фактичн≥ витрати дл€ ≥нвестора, повТ€зан≥ з придбанн€м ц≥нних папер≥в, сума наданих позик, обс€г грошових кошт≥в, перерахованих на депозит, ≥ т.п.

–≥вень доходност≥ ф≥нансових ≥нвестиц≥й п≥дприЇмства з≥ставл€Їтьс€ з середн≥м р≥внем доходност≥ на ф≥нансовому ринку ≥ р≥внем доходност≥ ≥нших актив≥в ≥ власного кап≥талу. ѕозитивною тенденц≥Їю сл≥д рахувати в≥дставанн€ темп≥в росту останн≥х.

‘акторний анал≥з дох≥дност≥ ф≥нансових ≥нвестиц≥й можна провести за допомогою метод≥в ел≥м≥нуванн€, користуючись наступною факторною моделлю. “ак, середн≥й р≥вень дох≥дност≥ ≥нвестиц≥й залежить в≥д структури обТЇкт≥в ф≥нансового ≥нвестуванн€ та р≥вн€ доходност≥ кожного з них

Y= )

ƒе: -питома вага кожного виду ф≥нансових ≥нструмент≥в

- р≥вень дох≥дност≥ кожного виду ф≥нансових ≥нструмент≥в.

ќц≥нюЇтьс€ л≥кв≥дн≥сть окремих ≥нструмент≥в ф≥нансових ≥нвестиц≥й, а також вивчаЇтьс€ сп≥вв≥дношенн€ р≥вн€ Ђдоходн≥сть Ц л≥кв≥дн≥стьї по кожн≥й з них.

–≥вень л≥кв≥дност≥ характеризуЇ можливу швидк≥сть реал≥зац≥њ ≥нструмент≥в ≥нвестуванн€ по њх реальн≥й ринков≥й вартост≥ ≥ вим≥рюЇтьс€ за допомогою коеф≥ц≥Їнта л≥кв≥дност≥

Ћ≥кв≥дн≥сть впливаЇ на р≥вень доходност≥ (рентабельност≥). „им нижчий р≥вень л≥кв≥дност≥ ≥нструменту ≥нвестуванн€, тим вищий повинен бути розм≥р ≥нвестиц≥йного доходу чи прем≥њ за л≥кв≥дн≥сть

ќц≥нюЇтьс€ ризик ≥нвестуванн€ та вивчаЇтьс€ сп≥вв≥дношенн€ р≥вн€ доходност≥ ≥ ризику.

« п≥двищенн€м р≥вн€ доходност≥ зростаЇ ≥ величина ризику обТЇкт≥в ф≥нансуванн€ ≥ знижуЇтьс€ р≥вень њх л≥кв≥дност≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 502 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћаской почти всегда добьешьс€ больше, чем грубой силой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

696 - | 636 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.