Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 оротка характеристика процес≥йних теор≥й мотивац≥њ




ѕроцес≥йн≥ теор≥њ мотивац≥њ ќсновн≥ характеристики
“еор≥€ оч≥кувань ¬.¬рума 1. ѕередбачаЇ так≥ оч≥куванн€: Дзатрачен≥ зусилл€ Ц оч≥куванн€ певного р≥вн€ результат≥вФ, Дотриман≥ результати Ц оч≥куванн€ певноњ винагородиФ, Доч≥куванн€ ц≥нноњ винагороди, €ка здатна задовольнити потребиФ. 2. Ќев≥д`Їмн≥сть урахуванн€ ус≥х вид≥в оч≥куванн€.
“еор≥€ справедливост≥ —.јдамса 1. ƒотримуванн€ принцип≥в справедливост≥ та об`Їктивност≥ при встановленн≥ та розпод≥л≥ винагород. 2. ¬рахуванн€ можливоњ реакц≥њ прац≥вник≥в на несправедливе мотивуванн€.
“еор≥€ партисипативного управл≥нн€ 1. «алученн€ прац≥вник≥в до управл≥нн€ орган≥зац≥Їю з метою п≥двищенн€ р≥вн€ њх задоволенн€ роботою, що спри€тиме зростанню ефективност≥ д≥€льност≥ орган≥зац≥њ. 2. ќр≥ЇнтуЇтьс€ на процес задоволенн€ потреб вищого пор€дку.
“еор≥€ результативноњ валентност≥ ƒж.јтк≥нсона 1. —тверджуЇ, що будь-€ка людина прагне дос€гнути усп≥ху, самоствердитись, реал≥зувати власний потенц≥ал. 2. ћотивац≥€ д≥€льност≥ залежить в≥д прагненн€ дос€гнути усп≥ху чи уникнути негативноњ оц≥нки.
 омплексна теор≥€ Ћ. ѕортера ≥ ≈. Ћоулера 1.  омплексна теор≥€, €ка включаЇ елементи теор≥њ оч≥кувань ≥ теор≥њ справедливост≥. 2. ѕередбачаЇ задоволенн€ чи незадоволенн€ прац≥вника внасл≥док отриманоњ винагороди за р≥вень дос€гнутих результат≥в при виконанн≥ конкретних завдань, €кий у свою чергу визначаЇтьс€ затраченими зусилл€ми, зд≥бност€ми, характером та оц≥нкою рол≥ прац≥вника.
“еор≥€ морального стимулюванн€ 1. ќр≥ЇнтуЇтьс€ на задоволенн€ потреб вищого пор€дку (визнанн€, причетност≥, поваги тощо). 2. ЅазуЇтьс€ на використанн≥ моральних стимул≥в (грамоти, медал≥, ордени, званн€, под€ки тощо).
“еор≥€ матер≥ального стимулюванн€ 1. ѕередбачаЇ формуванн€ та використанн€ систем матер≥альних стимул≥в та розпод≥л зароб≥тноњ плати в≥дпов≥дно до д≥њ закону розпод≥лу за к≥льк≥стю ≥ €к≥стю прац≥. 2. ЅазуЇтьс€ на використанн≥ матер≥альних стимул≥в (форми та системи оплати прац≥, прем≥њ, надбавки, доплати, подарунки тощо). 3. ™ найд≥Їв≥шою з позиц≥й спонуканн€.

ƒл€ стимулюванн€ трудового внеску в дос€гненн€ к≥нцевих результат≥в потр≥бно використовувати прем≥юванн€. ≤з загальних засоб≥в на прем≥юванн€ кожна служба або п≥дрозд≥л може зд≥йснювати поточне прем≥юванн€ вс≥х прац≥вник≥в (за п≥дсумками м≥с€ц€ або кварталу) та одночасне (разове) прем≥юванн€ обмеженоњ к≥лькост≥ прац≥вник≥в за особливий внесок в дос€гненн€ к≥нцевих результат≥в. ƒо основних показник≥в прем≥юванн€ в≥днос€ть так≥: виконанн€ та перевиконанн€ планових показник≥в, п≥двищенн€ продуктивност≥ прац≥, зниженн€ соб≥вартост≥ продукц≥њ тощо.

Ќадбавки Ї додатковими виплатами прац≥вникам за: високу профес≥йну майстерн≥сть (стосуЇтьс€ роб≥тник≥в), висок≥ дос€гненн€ в прац≥ (стосуЇтьс€ службовц≥в), вислугу рок≥в (зазвичай стосуЇтьс€ в≥йськових та прац≥вник≥в правоохоронних орган≥в), виконанн€ особливо важливоњ чи особливо терм≥новоњ роботи, знанн€ й використанн€ в робот≥ ≥ноземних мов, класн≥сть (стосуЇтьс€ вод≥њв легкових ≥ вантажних автомоб≥л≥в, автобус≥в), роботу в умовах режимних обмежень тощо.

ƒоплати Ц це кошти, що виплачуютьс€ понад встановлен≥ тарифн≥ ставки, нормативи, л≥м≥ти у звТ€зку з виникненн€м особливих умов чи обставин. ƒоплати установлюютьс€ за: роботу у понаднормовий час, сум≥щенн€ профес≥й (посад), розширенн€ зони обслуговуванн€ або зб≥льшенн€ обс€гу виконуваних роб≥т, виконанн€ обовТ€зк≥в тимчасово-в≥дсутнього прац≥вника, роботу у важких та шк≥дливих умовах прац≥, роботу в н≥чний час, перевезенн€ небезпечних вантаж≥в, роботу у вих≥дн≥ дн≥, багатозм≥нний режим роботи, розТњздний характер прац≥ тощо.

 онкретн≥ матер≥альн≥ стимули формуютьс€ в процес≥ застосу≠ванн€ форм та систем зароб≥тноњ плати. ћожна вид≥лити чотири форми оплати прац≥:

- в≥др€дну;

- почасову;

- комб≥новану (почасово-в≥др€дну);

- ком≥с≥йну.

ѕри в≥др€дн≥й форм≥ величина зароб≥тноњ плати визначаЇтьс€ к≥льк≥стю виготовленоњ продукц≥њ. ќсновою розрахунк≥в виступаЇ розц≥нка, тобто величина зароб≥тноњ плати за одиницю виготовленоњ продукц≥њ. ¬≥др€дна форма оплати прац≥ добре стимулюЇ р≥ст обс€г≥в виробництва (продуктивн≥сть прац≥), але не зац≥кавлюЇ прац≥вник≥в у виготовленн≥ €к≥сноњ продукц≥њ. «астосовуЇтьс€ при на€вност≥ норм часу чи вироб≥тку, необх≥дност≥ та можливост≥ зб≥льшенн€ продук≠тивност≥ прац≥.

ƒо систем в≥др€дноњ форми оплати прац≥ належать:

 

Ј ѕроста в≥др€дна. ¬≥др€дний зароб≥ток формуЇтьс€ за формулою:

«вп = –*‘в,

де «вп Ц зароб≥тна плата в≥др€дна проста, грн.;

‘в Ц фактичний вироб≥ток, од.вим.;

– Ц розц≥нка (величина зароб≥тноњ плати за одиницю виготовленоњ продукц≥њ), грн./од.вим.

 

– = “ст * Ќч,

де “ст Ц погодинна тарифна ставка, грн./год.;

Ќч Ц норма часу на виготовленн€ одиниц≥ виробу, год./од.вим.

 

Ј ¬≥др€дно-прем≥альна. ¬≥др€дний зароб≥ток зб≥льшуЇтьс€ на величину прем≥њ, €ку встановлюють за дос€гненн€ певних показник≥в. –озраховуЇтьс€ за формулою:

«впр = –*‘в* пр,

де «впр Ц зароб≥тна плата в≥др€дна прем≥альна, грн.;

 пр Ц коеф≥ц≥Їнт, €кий враховуЇ величину прем≥њ (наприклад, при прем≥њ у розм≥р≥ 30%  пр = 1,3).

 

Ј ¬≥др€дно-прогресивна. ѕри дос€гненн≥ певного р≥вн€ виконанн€ завданн€ прац€ може оплачуватись за п≥двищеними розц≥нками. “обто в орган≥зац≥њ розробл€Їтьс€ певна прогресивна шкала розц≥нок. Ќаприклад, при вироб≥тку в≥д 0 до ‘о прац€ оплачуЇтьс€ за розц≥нкою –о, в≥д ‘о до ‘1 Ц за розц≥нкою –1 ≥ т.д., понад ‘n Ц за розц≥нкою –n. ѕри цьому –1 > –о, –2 > –1, –n > Pn-1. –озрахувати величину в≥др€дноњ прогресивноњ зароб≥тноњ плати можна за такою формулою:

 

«впрог = –о*‘о + –1* (‘1-‘о) + Е + –n*(‘n+1 Ц ‘n),

де «впрог Ц в≥др€дна прогресивна зароб≥тна плата, грн.;

–о, –1, Е, –n Ц в≥др€дн≥ розц≥нки, грн./од.вим. (розраховуютьс€ за методикою в≥др€дноњ простоњ зароб≥тноњ плати);

‘о, ‘1, Е, ‘n Ц фактичн≥ вироб≥тки, од.вим.

Ј Ќепр€ма в≥др€дна. «ароб≥ток допом≥жних роб≥тник≥в (ремонт≠ник≥в, налагоджувальник≥в тощо) ставитьс€ в залежн≥сть в≥д вироб≥тку основних роб≥тник≥в, €ких вони обслуговують. Ќепр€му в≥др€дну зароб≥тну плату обчислюють за формулою:

 

«вн = –вн * ‘в * ‘о,

де «вн Ц зароб≥тна плата в≥др€дна непр€ма, грн;

‘в Ц фактичний вироб≥ток основних роб≥тник≥в, од.вим.;

‘о Ц к≥льк≥сть обТЇкт≥в €к≥ обслуговуЇ допом≥жний роб≥тник, од.вим.;

–вн Ц розц≥нка в≥др€дна непр€ма, грн./од.вим.

 

–вн = “стд / (Ќо*Ќв),

де “стд Ц погодиннатарифна ставка допом≥жного роб≥тника, грн./год.;

Ќо Ц норма обслуговуванн€ допом≥жного прац≥вника, од.вим.;

Ќв Ц норма вироб≥тку основних роб≥тник≥в, €ких обслуговуЇ допом≥жний роб≥тник, од.вим.

 

Ј јкордна в≥др€дна. «а конкретний обс€г роб≥т встановлюЇтьс€ фонд оплати прац≥, а також терм≥ни виконанн€, розм≥р додатковоњ прем≥њ, показники €кост≥ тощо. ‘онд оплати прац≥ при акордн≥й в≥др€дн≥й систем≥ може розраховуватись за такою формулою:

 

‘ќѕва = „*«с,

де ‘ќѕва Ц в≥др€дний акордний фонд оплати прац≥, грн.;

„ Ц чисельн≥сть прац≥вник≥в, чол.;

«с Ц середн€ зароб≥тна плата, грн./чол.

 

Ј Ѕригадна (колективна) в≥др€дна.  олективний фонд оплати прац≥ заробл€ють сп≥льно вс≥ члени колективу, а пот≥м в≥н п≥дл€гаЇ розпод≥лу м≥ж ними з урахуванн€м певних умов. Ѕригадний в≥др€дний фонд оплати прац≥ розраховують за формулою:

‘ќѕвбр = “фзп *  пр *  доп,

де ‘ќѕвбр Ц в≥др€дний бригадний фонд оплати прац≥, грн.;

 пр Ц коеф≥ц≥Їнт, €кий враховуЇ прем≥њ;

 доп Ц коеф≥ц≥Їнт, €кий враховуЇ доплати;

“фзп Ц тарифний фонд зароб≥тноњ плати, грн.

 

“фзп = “стс * “б,

де “стс Ц середн€ погодинна тарифна ставка в бригад≥, грн./год.;

“б Ц трудом≥стк≥сть бригадних роб≥т, н.год.

 

ѕочасова форма оплати прац≥ ставить в залежн≥сть величину зароб≥тноњ плати в≥д к≥лькост≥ в≥дпрацьованого часу. ¬она в б≥льш≥й м≥р≥ спр€мована на стимулюванн€ €к≥сноњ роботи, але практично не зац≥кавлюЇ прац≥вник≥в у зб≥льшенн≥ обс€г≥в виробництва. ¬икори≠стовуЇтьс€ в тих випадках, коли важко за роботу установити норми часу чи вироб≥тку, а також коли нема необх≥дност≥ або можливост≥ нарощувати обс€ги виробництва. ћожна вид≥лити так≥ системи почасовоњ форми оплати прац≥:

 

Ј ѕроста почасова. ѕочасовий зароб≥ток повн≥стю залежить в≥д к≥лькост≥ в≥дпрацьованого часу. ѕроста почасова зароб≥тна плата розраховуЇтьс€ за формулою:

«пп = “ст * “г,

де «пп Ц зароб≥тна плата почасова проста, грн.;

“ст Ц погодинна тарифна ставка, грн./год.;

“г Ц к≥льк≥сть в≥дпрацьованих годин, год.

 

Ј ѕочасово-прем≥альна. ƒо почасового зароб≥тку додають прем≥ю за виконанн€ певних показник≥в. –озраховують за формулою:

«ппр = “ст * “г *  пр,

де «ппр -зароб≥тна плата почасова прем≥альна, грн.

 

Ј Ѕригадна (колективна) почасова.  олективний фонд оплати прац≥ заробл€Їтьс€ членами бригади сп≥льно, залежно в≥д к≥лькост≥ в≥дпрацьованого часу, певних показник≥в прем≥юванн€, а пот≥м з допомогою конкретного методу розпод≥л€Їтьс€ м≥ж прац≥вниками. Ѕригадний почасовий фонд оплати прац≥ розраховуЇтьс€ за формулою:

‘ќѕпбр = “фзп *  пр *  доп,

де ‘ќѕпбр Ц почасовий бригадний фонд оплати прац≥, грн.;

 пр Ц коеф≥ц≥Їнт, €кий враховуЇ прем≥њ;

 доп Ц коеф≥ц≥Їнт, €кий враховуЇ доплати;

“фзп Ц тарифний фонд зароб≥тноњ плати, грн.

 

“фзп = “стс * “гб,

де “стс Ц середн€ погодинна тарифна ставка в бригад≥, грн./год.;

“гб Ц к≥льк≥сть в≥дпрацьованого бригадою часу, год.

ѕри розпод≥л≥ бригадного (при в≥др€дн≥й та почасов≥й формах оплати прац≥) та акордного (при в≥др€дн≥й форм≥ оплати прац≥) фонд≥в оплати прац≥ використовують так≥ методи:

1) з урахуванн€м розр€ду та квал≥ф≥кац≥њ прац≥вник≥в;

2) з урахуванн€м коеф≥ц≥Їнту трудовоњ активност≥;

3) зм≥шаний вар≥ант (одночасно враховуютьс€ розр€д, квал≥ф≥кац≥€ та трудова активн≥сть);

4) метод р≥вном≥рного розпод≥лу;

5) бальний метод тощо.

 

 омб≥нована (почасово-в≥др€дна) форма оплати прац≥ базуЇтьс€ на тому, що зароб≥ток прац≥вника складаЇтьс€ з трьох частин:

Ј почасовоњ (включаЇ тарифну оплату, доплати, надбавки);

Ј в≥др€дноњ (формуЇтьс€ €к доплата за виконанн€ нормованих завдань);

Ј прем≥альноњ (складаЇтьс€ з прем≥й за виконанн€ певних показник≥в).

 омб≥новану зароб≥тну плату розраховують за формулою:

 

«комб = “ст * “г *  доп *  надб *  н *  пр,

де « комб Ц зароб≥тна плата комб≥нована, грн.;

“г Ц к≥льк≥сть в≥дпрацьованих годин, год.;

 доп Ц коеф≥ц≥Їнт, що враховуЇ доплати;

 надб Ц коеф≥ц≥Їнт, що враховуЇ надбавки;

 н Ц коеф≥ц≥Їнт, що враховуЇ доплату за виконанн€ нормованих завдань;

 пр Ц коеф≥ц≥Їнт, що враховуЇ прем≥њ.

 

’арактерною особлив≥стю комб≥нованоњ форми Ї те, що вона орган≥чно поЇднуЇ переваги в≥др€дноњ ≥ погодинноњ форм оплати прац≥, а також усуваЇ њх можлив≥ недол≥ки.

–озвиток ринкових в≥дносин в ”крањн≥ зумовив виникненн€ нових профес≥й та вид≥в трудовоњ д≥€льност≥, необх≥дност≥ в €ких в умовах адм≥н≥стративно-командноњ системи не було. ћова йде про профес≥њ брокер≥в, дилер≥в, маркетолог≥в, рекламознавц≥в, маклер≥в, менед≠жер≥в. —аме д≥€льн≥сть цих прац≥вник≥в значною м≥рою визначаЇ величину прибутку п≥дприЇмства (ф≥рми), товарооб≥г та обс€ги виробництва продукц≥њ, забезпечен≥сть ресурсами, збут продукц≥њ на ринку тощо.

“радиц≥йн≥ форми оплати прац≥ (в≥др€дна та погодинна, комб≥нована) недостатньо стимулюють трудову активн≥сть таких прац≥вник≥в. —в≥товий досв≥д показуЇ, що дл€ оплати прац≥ прац≥вник≥в, профес≥њ €ких мають п≥дприЇмницьку спр€мован≥сть, доц≥льно використовувати ком≥с≥йну форму зароб≥тноњ плати, оск≥льки саме з њњ допомогою форма оплати прац≥ враховуЇ конкретний вклад кожного прац≥вника в дос€гненн€ в≥дпов≥дних результат≥в п≥дприЇмством. ÷е означаЇ, що розм≥р зароб≥тноњ плати певного прац≥вника повинен в≥дпов≥дати тому економ≥чному ефекту, €кий п≥дприЇмство дос€гаЇ з його допомогою.

ѕри ком≥с≥йн≥й форм≥ оплати прац≥ ком≥с≥йний зароб≥ток визначаЇтьс€ на основ≥ нормативу у в≥дсотках до показника, покращенню €кого спри€Ї трудова д≥€льн≥сть прац≥вника. Ќайчаст≥ше результуючими показни≠ками можуть бути обс€г виконаноњ роботи або прибуток. “аким чином, ком≥с≥йна зароб≥тна плата прац≥вника розраховуЇтьс€ €к добуток нормативноњ ставки ≥ в≥дпов≥дного показника. ¬еличина нормативу (у в≥дсотках) встановлюЇтьс€ на р≥вн≥, €кий забезпечуЇ стимулюючий вплив зароб≥тноњ плати.

ѕри використанн≥ €к результуючого показника прибутку прац≥вники стають зац≥кавленими не т≥льки у зб≥льшенн≥ валового обороту, але й у реал≥зац≥њ в першу чергу найб≥льш прибутковоњ продукц≥њ. ÷е стимулюЇ зростанн€ обс€г≥в ≥ зменшенн€ соб≥вартост≥ вироб≥в (послуг). –азом з тим ≥снуЇ небезпека того, що прац≥вники найб≥льшу увагу будуть прид≥л€ти лише тим товарам та послугам, €к≥ забезпечують велику рентабельн≥сть ≥, в≥дпов≥дно, високу зароб≥тну плату, нехтуючи при цьому ≥нтересами п≥дприЇмства.

Ќайпоширен≥шою Ї така ком≥с≥йна оплата, при €к≥й зароб≥ток складаЇтьс€ з ф≥ксованого окладу (м≥н≥муму) ≥ ком≥с≥йноњ винагороди. ѕричому ф≥ксований оклад може бути гарантованим або виступати €к аванс ком≥с≥йноњ винагороди. Ќаприклад, дл€ прац≥вник≥в, €к≥ займаютьс€ збутом продукц≥њ, результуючим показником њх д≥€льност≥ може бути обс€г продажу. “од≥ у випадку гарантуванн€ ф≥ксованого м≥н≥муму, њхн€ зароб≥тна плата буде складатись з його величини ≥ ком≥с≥йноњ винагороди, встановленоњ у в≥дсотках до обс€гу продажу. ¬ другому вар≥ант≥ розраховуЇтьс€ загальна винагорода у в≥дсотках до обс€гу продажу, а пот≥м при нарахуванн≥ зароб≥тноњ плати в≥д нењ в≥дн≥маЇтьс€ попередньо отриманий у вигл€д≥ авансу ф≥ксований оклад. якщо прац≥вник не забезпечить в≥дпов≥дного обс€гу продажу, то його ком≥с≥йна винагорода може нав≥ть не покрити витрати на гарантований м≥н≥мум, тобто в≥н залишаЇтьс€ боржником п≥дприЇмства.

ќсобливост≥ трудовоњ д≥€льност≥ прац≥вник≥в конкретних п≥дприЇмницьких профес≥й вимагають використанн€ р≥зноман≥тних п≥дход≥в щодо побудови ком≥с≥йноњ форми оплати прац≥, €к≥ знаход€ть в≥дображенн€ в системах зароб≥тноњ плати. Ќайб≥льш характерними системами ком≥с≥йноњ форми Ї так≥:

 

1. —истема л≥н≥йноњ ком≥с≥йноњ винагороди. ѕрац≥вникам встанов≠люЇтьс€ УтвердийФ норматив у в≥дсотках до величини результуючого показника.  ом≥с≥йна л≥н≥йна зароб≥тна плата розраховуЇтьс€ за формулою:

 

«кл = (— * ѕ) / 100%,

 

де «кл Ц зароб≥тна плата ком≥с≥йна л≥н≥йна, грн.;

Ц ставка нормативна ком≥с≥йна, %;

ѕ Ц значенн€ результуючого показника, грн.

 

ѕри цьому сл≥д пам'€тати про те, що, з одного боку, при дос€гненн≥ певного р≥вн€ зароб≥тноњ плати прац≥вник стаЇ не зац≥кавленим у подальшому виконанн≥ роботи, а, з другого, - ≥снуЇ можлив≥сть неконтрольованого зростанн€ зароб≥тноњ плати, що у пор≥вн€нн≥ з розм≥рами зароб≥тк≥в ≥нших категор≥й прац≥вник≥в може викликати конфл≥ктн≥ ситуац≥њ.

 

2. —истема прогресивноњ ком≥с≥йноњ винагороди. ¬она базуЇтьс€ на встановленн≥ системи нормативних ставок винагород, €к≥ зб≥льшуютьс€ в процес≥ пол≥пшенн€ результуючого показника. Ќаприклад, при отриманн≥ значенн€ результуючого показника в≥д 0 до ѕо оплата зд≥йснюЇтьс€ з використанн€м нормативноњ ставки —о; при набутт≥ результуючим показником значенн€ в≥д ѕо до ѕ1 застосовуЇтьс€ нормативна ставка —1 ≥ т.д., €кщо ж результуючий показник перевищуЇ граничне значенн€ шкали ѕn, то д≥Ї ставка —n. ѕричому ком≥с≥йн≥ ставки мають характер зростанн€.  ом≥с≥йна прогресивна зароб≥тна плата розраховуЇтьс€ за формулою:

«кпр = (—о*ѕо + —1 (ѕ1-ѕо) + Е + —n (ѕn+1 - ѕn)) / 100%,

де «кпр Ц зароб≥тна плата ком≥с≥йна прогресивна, грн.;

—о, —1, Е, —n Ц ком≥с≥йн≥ ставки, %;

ѕо, ѕ1, Е, ѕn, ѕn+1 Ц значенн€ результуючого показника в≥дпов≥дно до розробленоњ шкали, грн.

 

÷ю систему найдоц≥льн≥ше використовувати на початков≥й стад≥њ п≥дприЇмницькоњ д≥€льност≥, оск≥льки з њњ допомогою стимулюЇтьс€ прискорений розвиток п≥дприЇмства. јле сл≥д пам'€тати ≥ про можлив≥сть необірунтованого зростанн€ зароб≥тноњ плати прац≥вник≥в.

3. —истема регресивноњ ком≥с≥йноњ винагороди. ¬она передбачаЇ зменшенн€ нормативноњ ставки винагороди на певних етапах пол≥пшенн€ результуючого показника, що буде спри€ти оптим≥зац≥њ розм≥р≥в зароб≥тноњ плати.  ом≥с≥йна регресивна зароб≥тна плата розраховуЇтьс€ за вижченаведеною формулою.

ƒосв≥д крањн з ринковою економ≥кою показуЇ, що найб≥льш ефективне використанн€ ком≥с≥йноњ форми оплати прац≥ дос€гаЇтьс€ тод≥, коли вм≥ло поЇднуютьс€ р≥зноман≥тн≥ системи оплати прац≥, вдало добираютьс€ результуюч≥ показники ≥ обірунтовано встанов≠люютьс€ гарантован≥ м≥н≥муми.

 

 

10.6.  онтролюванн€ €к загальна функц≥€ менеджменту.

 

 ќЌ“–ќЋё¬јЌЌя Ц це вид управл≥нськоњ д≥€льност≥ щодо забезпеченн€ процесу, з допомогою €кого кер≥вництво орган≥зац≥њ визначаЇ, наск≥льки правильн≥ його управл≥нськ≥ р≥шенн€, а також потребу у зд≥йсненн≥ певних коректив. ќсновними завданн€ми контролю Ї забезпеченн€ дос€гненн€ ц≥лей ≥ м≥с≥њ орган≥зац≥њ, ви€вленн€ в≥дхилень та недол≥к≥в, уникненн€ нагромадженн€ та повторенн€ помилок, м≥н≥м≥зац≥€ втрат, подоланн€ складних орган≥зац≥йних проблем тощо. ќб'Їктивн≥сть ≥ необх≥дн≥сть контролю €к функц≥њ менеджменту визначаютьс€ д≥Їю таких фактор≥в:

- складн≥сть технолог≥чних процес≥в в орган≥зац≥њ;

- невизначен≥сть середовища (зм≥на закон≥в, пол≥тики, структури орган≥зац≥њ, технолог≥њ, ринку, складу ≥ квал≥ф≥кац≥њ прац≥вник≥в орган≥зац≥њ тощо);

- динам≥зм науково-техн≥чного розвитку;

- небезпека виникненн€ кризових ситуац≥й;

- особливост≥ глобал≥зац≥њ;

- доц≥льн≥сть п≥дтримки усп≥ху орган≥зац≥њ;

- тиск з боку конкурент≥в;

- боротьба за ринки збуту товар≥в тощо.

÷≥ллю контролю, зг≥дно з позиц≥Їю зах≥дних фах≥вц≥в, Ї спри€нн€ тому, щоб фактичн≥ результати найб≥льше в≥дпов≥дали оч≥куваним.

¬ивченн€ та узагальненн€ л≥тературних джерел дозвол€Ї класиф≥кувати контроль за р≥зними ознаками:

1. «а зм≥стом вид≥л€ють: ф≥нансовий, виробничий, операц≥йний, маркетинговий та ≥н. контроль.

2. «а етапами зд≥йсненн€ виробничо-господарськоњ д≥€льност≥: попередн≥й, поточний та заключний види контролю. ¬заЇмозвТ€зки м≥ж цими видами контролю представлен≥ на рис. 10.8.

ѕќѕ≈–≈ƒЌ≤…  ќЌ“–ќЋ№
ѕќ“ќ„Ќ»…  ќЌ“–ќЋ№
«ј Ћё„Ќ»…  ќЌ“–ќЋ№
–≈«”Ћ№“ј“»

–ис. 10.8. ¬заЇмозв'€зки м≥ж попередн≥м, поточним та заключним контролем

 

ѕопередн≥й контроль (зд≥йснюЇтьс€ на вход≥ в систему орган≥зац≥њ) реал≥зуЇтьс€ через правила, процедури, повед≥нку тощо. …ого основн≥ важел≥ закладен≥ в процес≥ реал≥зац≥њ таких функц≥й менеджменту, €к плануванн€, орган≥зуванн€, мотивуванн€ ≥ регулюванн€. ÷ей вид контролю використовуЇтьс€ щодо ресурс≥в: людських (трудових), матер≥альних, ф≥нансових, ≥нформац≥йних, енергетичних тощо.

ѕоточний контроль реал≥зуЇтьс€ у сам≥й систем≥-орган≥зац≥њ у процес≥ виробничо-господарськоњ д≥€льност≥ ≥ в≥др≥зн€Їтьс€ таким:

- носить характер управл≥нськоњ необх≥дност≥;

- маЇ ц≥ль та охоплюЇ конкретн≥ робоч≥ м≥сц€;

- використовуЇ зовн≥шн≥ ресурси, €к≥ перетворюЇ в ресурси дл€ внутр≥шнього споживанн€ орган≥зац≥њ;

- нац≥люЇтьс€ на ус≥ види д≥€льност≥ орган≥зац≥њ.

ѕри заключному контрол≥ (зд≥йснюЇтьс€ на виход≥ ≥з системи) зворотний зв'€зок використовуЇтьс€ п≥сл€ виконанн€ роботи. ¬≥н необх≥дний дл€ врахуванн€ орган≥зац≥Їю можливих майбутн≥х ситуац≥й, з €кими буде мати справу орган≥зац≥€, а також дл€ забезпеченн€ мотивац≥њ (наприклад, при оплат≥ прац≥, прем≥юванн≥ тощо).

’арактеристика кожного виду контролю за видами ресурс≥в представлена у табл. 10.8.

«а р≥внем централ≥зац≥њ управл≥нн€ контролем вид≥л€ють централ≥зований та децентрал≥зований контроль.

÷ентрал≥зований контроль маЇ так≥ характеристики:

- на€вн≥сть спец≥ал≥зованих контрольних служб;

- використанн€ суворих правил, ≥нструкц≥й, жорстких норматив≥в;

- вплив Узверху до низуФ;

- закрит≥сть ≥нформац≥њ про контроль.

ƒецентрал≥зований контроль характеризуЇтьс€ таким:

- базуЇтьс€ на соц≥альних нормах, ц≥нност€х, традиц≥€х та корпоративн≥й культур≥;

- акцентуванн€ уваги на самоконтрол≥ та внутр≥шньогруповому контрол≥, що зд≥йснюЇтьс€ на засадах соц≥альноњ взаЇмод≥њ;

- прозор≥сть ≥нформац≥њ про ц≥л≥, засоби, терм≥ни проведенн€ контролю;

- забезпеченн€ двостороннього впливу.

«а р≥внем охопленн€ контролем обТЇкт≥в вид≥л€ють суц≥льний, виб≥рковий та разовий контроль.

—уц≥льний контроль передбачаЇ посл≥довну перев≥рку ус≥Їњ сукупност≥ п≥дконтрольних обТЇкт≥в (ресурси, продукц≥€, операц≥њ, роботи тощо).

¬иб≥рковий контроль зд≥йснюЇтьс€ лише в≥дносно окремих обТЇкт≥в з ус≥Їњ однор≥дноњ сукупност≥ (наприклад, перев≥рка роботи лише гальван≥чного цеху).

–азовий контроль проводитьс€ п≥д впливом чинник≥в, що випадково або неспод≥вано виникають у процес≥ виробничо-господарськоњ д≥€льност≥ (наприклад, проведенн€ ≥нвентаризац≥њ у коморах п≥сл€ ви€вленн€ крад≥жок).

“аблиц€ 10.4.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 530 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—вобода ничего не стоит, если она не включает в себ€ свободу ошибатьс€. © ћахатма √анди
==> читать все изречени€...

542 - | 486 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.098 с.