Розподіл національного доходу. Крива Лоренца.

Національний дохід розподіляється між усіма суб’єктами економічної системи. Суть розподілу зводиться до визначення частки кожного суб’єкта у національному доході. Первинний розподіл національного доходу здійснюється між власниками факторів виробництва які були задіяні у виробництві. Такий розподіл називають функціональним розподілом доходів. Кожен учасник виробництва отримує доход відповідно до того фактора, який він вклав у формі заробітної плати, проценту, ренти або прибутку. В умовах ринку величина факторного доходу визначається відповідно до ролі фактору у виробництві та його ринкової ціни.

Вторинний розподіл національного доходу означає перерозподіл доходів від власників факторів виробництва до суб’єктів, які або позбавлені можливості отримувати факторні доходи, або їх доходи за існуючими у суспільстві критеріями вважаються недостатніми. Цей перерозподіл відбувається через численні канали, насамперед через державний бюджет. Вторинний розподіл називають соціальним.

Первинний і вторинний розподіли визначають остаточний розмір доходів домашніх господарств, так званий родинний розподіл національного доходу. Цей розподіл має велике значення, оскільки визначає основні рішення, які приймаються в економіці (адже усі ресурси, а також фірми належать домашнім господарствам) та визначає соціальні результати діяльності національної економіки.

З огляду на нерівномірність розподілу факторів виробництва між суб’єктами економіки, різну їх значущість для виробництва та ціну використання, неодмінною рисою ринку є нерівність у розподілі національного доходу, диференціація доходів. Посилення нерівності, породжує низку соціальних проблем. Надмірна рівність у доходах зменшує стимули до підприємництва, інвестицій. Тому важливою проблемою є пошук оптимального системи перерозподілу доходів.

Для кількісної оцінки диференціації доходів використовують криву Лоренца. (Макс Лоренц – американський економіст (1876 – 1959 рр.)). По горизонталі тут відкладена кількість населення (сімей) у відсотках, а по вертикалі – розподіл національного доходу між групами населення (сімей) у відсотках. Бісектриса (лінія ОС) відображає абсолютну рівність у доходах усіх сімей, а лінії ОД-ДС – абсолютну нерівність. Абсолютна рівність в доходах веде до повної деградації нації, адже вбиває будь-який стимул до застосування виробничих факторів.

Форма кривої Лоренца (крива ОАВС) відображає ступінь відхилення розподілу доходів від стану повної рівності. Чим більше її відхилення від прямої ОС – тим більша нерівність у розподілі доходів.

Для характеристики диференціації доходів використовують також коефіцієнт Джині (Коррадо Джині – італійський економіст (1884 – 1965 рр.). коефіцієнт Джині (K_G) розраховується як відношення площі фігури, утвореної прямою ОС і кривою Лоренца ОАВС (S_OABC) до площі трикутника ОСД (S_∆ОСД).

K_G = S_OABC / S_∆ОСД .

Величина коефіцієнта Джині змінюється від 0 до 1. Чим ближче значення коефіцієнта до 1, тим більша нерівність у розподілі доходів.