Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ехн≥чн≥ засоби р≥чкового транспорту




 

ќснову техн≥чних засоб≥в р≥чкового транспорту складають: флот, водний шл€х (≥з в≥дпов≥дними спорудами й обладнанн€м), порти, пристан≥, суднобуд≥вн≥ судноремонтн≥ заводи, зв'€зок.

 

‘лот − головна активна частина техн≥чного озброЇнн€ р≥чного транспорту.

 

—удна р≥чкового транспорту за своњм призначенн€м, аналог≥чно морському флоту под≥л€ютьс€ на:

 

1) транспортн≥, (за типами двигуна), самох≥дн≥ судна: пароплави, теплоходи, дизель − електроходи;

 

2) техн≥чн≥ несамох≥дн≥ − барж≥, л≥хтери баркаси;

 

3) допом≥жн≥ за типами двигун≥в: гвинтов≥, кол≥сн≥, водометн≥, на пов≥тр€н≥й подушц≥.

 

ƒо складу транспортних (самох≥дних суден) вход€ть: пасажирськ≥ (м≥сцевого та транзитного значенн€ штовхач≥ та гол≥вними), вантажо - пасажирськ≥ (несамох≥дн≥ барж≥, баркаси, л≥хтери), вантажн≥ (суховантаж≥, наливн≥ судна).

 

–≥чковий флот сьогодн≥ маЇ вантажн≥ теплоходи вантажоп≥дйомн≥стю 5 тис. т типу "¬олгоЦ ƒон", ≥з силовою установкою 2 тис. к. с., швидк≥сть − 21км/год; танкери типу Ђ¬олганафта", вантажоп≥дйомн≥стю 5 тис. т. —творен≥ високо економ≥чн≥ нафторудовози (в одному, наприклад, нафта, а в ≥ншому − руда) вантажоп≥дйомн≥стю 2,7 тис. т, рефрижератори та ≥н. судна.

 

ѕ≥шли в минуле паровий буксир на 100−200 л.с. ≥ дерев'€на баржа на 200 − 500 т. —творено штовхач≥ потужн≥стю 4 тис. к.с.  онтейнеровози типу "Ѕрати ≤гнатьЇви" на 450 ун≥версальних контейнер≥в. ”в≥йшли в експлуатац≥ю барж≥ вантажоп≥дйомн≥стю 3 тис., 4 тис., 9 тис. тонн ≥ секц≥йн≥ склади (2−3 барж≥, €к≥ з'Їднуютьс€ м≥ж собою й утворюють Їдиний склад, штовхаЇтьс€ одним галевником. Ќа шл€ху пр€муванн€ секц≥йний склад може переформовуватис€). ” наш час на сиб≥рських р≥чках звертаютьс€ до секц≥йних склад≥в вантажоп≥дйомн≥стю 12 тис. т (4 барж≥ по 3 тис. тонн).

 

¬еликий розвиток отримав пасажирський флот. ƒалек≥ перевезенн€ (переважно туристи) тепер зд≥йснюютьс€ на комфортабельних дизель - електроходах типу "¬олодимир ≤лл≥ч", "ћаксим √орький", "¬алер≥й  уйбишев", "–ад€нська –ос≥€" та ≥н. ÷≥ судна мають 360 − 440 пасажирських

м≥сць. ќбладнан≥ пристро€ми дл€ кондиц≥онуванн€ пов≥тр€. Ќа борту Ї ресторани, салони в≥дпочинку, к≥нозали тощо —илова установка − 3 тис. к. с., швидк≥сть 26 км/год.

 

” передм≥ст€х найб≥льших центр≥в застосовуютьс€ швидк≥сн≥ судна на п≥дводних крилах типу "–акета" на 66 м≥сць, швидк≥стю 60Ц70 км/год, "ћетеор" − 150 м≥сць швидк≥сть − 65Ц75 км/год. Ќа цих судах установлен≥ дизел≥ 825Ц850 к.с. Ќа малих р≥чках дл€ перевезенн€ пасажир≥в використовуютьс€ судна типу теплохода "«ор€" ≥ судна на пов≥тр€н≥й подушц≥ типу "«≥рниц€" − 48 ос≥б швидк≥стю 45км/год.

 

–≥чковий флот щор≥чно перевозить б≥льше 140 млн. пасажир≥в. ” –ос≥њ та ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс€ 90 % цих перевезень. «а останн≥ роки р≥чков≥ пасажирськ≥ перевезенн€ отримали розвиток у Ѕ≥лорус≥,  азахстан≥ та ћолдов≥.

 

“ехн≥чний флот включаЇ днозаглиблювальн≥ снар€ди, обстановочной суду (дл€ проведенн€ р≥зноман≥тних роду кол≥йних роб≥т).

 

ƒо допом≥жних суд≥в належать: плавуч≥ магазини, ремонтн≥ майстерн≥, пороми, плавуч≥ крани, установки по видобутку п≥ску ≥ грав≥ю, рейдов≥ та службово-допом≥жн≥ ≥ роз'њзн≥ судна, пожежники, р€тувальн≥ судна, буксири ≥ штовхач≥.

 

Ќа р≥чковому транспорт≥ особливе м≥сце пос≥дають криголами, що забезпечують роботу суден у льодових умовах.

 

ќсновна в≥дм≥нн≥сть р≥чкових суден в≥д морських пол€гаЇ в њхн≥й менш≥й осадц≥ й габаритних розм≥рах, що обумовлено пор≥вн€но невеликими глибинами ≥ звивист≥стю переважноњ частини р≥чкових шл€х≥в, а також вузьк≥стю шлюз≥в ≥ канал≥в. —пециф≥чн≥ умови судноплавства на р≥чках дозвол€ють мати на р≥чкових суднах менш≥ запаси м≥цност≥ ≥ виключити низьку елемент≥в у конструкц≥њ й обладнанн€ необх≥дн≥ на морських судах. ќднак, судна, що виход€ть у велик≥ озера ≥ на морськ≥ шл€хи, мають конструкц≥ю, €ка майже не в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д морських суден.

 

¬одний шл€х −це судноплавна частина р≥чок,озер,водосховищ ≥штучних канал≥в ≥з г≥дротехн≥чними спорудами й обладнанн€м. ¬одн≥ шл€хи под≥л€ютьс€ на судноплавн≥, за €кими можливий безпечний рух суден, плот≥в, ≥ сплавн≥. —удноплавн≥ шл€хи под≥л€ютьс€ на природн≥ та штучн≥.

 

ƒо природних судноплавних шл€х≥в належать р≥чки й озера, судноплавство в≥дбуваетьс€ за њхнього природного стану або за допомогою г≥дротехн≥чних споруд, що не викликають значних зм≥н режиму.  анали й водосховища, а також р≥чки, режим €ких сильно зм≥нений зведеними на них г≥дротехн≥чними спорудами, Ї судноплавними штучними водними шл€хами.

 

—удноплавн≥ умови водного шл€ху характеризуютьс€ габаритами суднового ходу: глибиною, шириною та рад≥усом заокругленн€. ћ≥н≥мальн≥ габарити, €к≥ витримуютьс€ за вс≥х умов, називають гарантованими.

 

«алежно в≥д габарит≥в суднового ходу розр≥зн€ють зверхмаг≥страл≥ з найвищими гарантованими глибинами до 4 м; маг≥страл≥ з середн≥ми гарантованими глибинами до 2,6 м; шл€хи м≥сцевого значенн€ з малими гарантованими глибинами до 1,4 м; мал≥ р≥чки з найменшими гарантованими глибинами до 1 м.

ƒо основних штучних споруд належать: спец≥альн≥ або комб≥нован≥ (з г≥дроелектростанц≥€ми) г≥дровузли з гребл€ми, €к≥ регулюють ст≥к води; шлюзован≥ канали, що забезпечують пропуск суден.

 

ѕорти −основа берегового господарства р≥чкового транспорту.“утв≥дбуваЇтьс€ навантаженн€-розвантаженн€ вантаж≥в, посадка-висадка пасажир≥в. ѕорти под≥л€ютьс€ на ун≥версальн≥ (виконуютьс€ вс≥ види роб≥т) та спец≥ал≥зован≥ (т≥льки окрем≥ види роб≥т) − пасажирськ≥ чи вантажн≥.

 

ѕорти мають причали, склади, обладнан≥ механ≥змами дл€ п/р суд≥в. ѕристань −пром≥жний пункт дл€ короткочасноњ зкпинки суден.

 

—пец≥ал≥зован≥ − пасажирськ≥ порти (р≥чков≥ вокзали) ≥ пристан≥ мають дов≥дкове бюро, каси, к≥мнати тривалого в≥дпочинку, ресторани та буфети, к≥мнати матер≥ та дитини, камери збер≥ганн€ ручного багажу, перукарн≥, поштов≥ в≥дд≥ленн€, медпункти, пункти др≥бного ремонту од€гу ≥ взутт€ та ≥нш≥ служби з культурно-побутового обслуговуванн€ пасажир≥в. ™ квитководрук≥вн≥ машини й автоматичн≥ камери схову ручного багажу.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 434 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

836 - | 621 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.