Технічні засоби річкового транспорту

 

Основу технічних засобів річкового транспорту складають: флот, водний шлях (із відповідними спорудами й обладнанням), порти, пристані, суднобудівні судноремонтні заводи, зв'язок.

 

Флот − головна активна частина технічного озброєння річного транспорту.

 

Судна річкового транспорту за своїм призначенням, аналогічно морському флоту поділяються на:

 

1) транспортні, (за типами двигуна), самохідні судна: пароплави, теплоходи, дизель − електроходи;

 

2) технічні несамохідні − баржі, ліхтери баркаси;

 

3) допоміжні за типами двигунів: гвинтові, колісні, водометні, на повітряній подушці.

 

До складу транспортних (самохідних суден) входять: пасажирські (місцевого та транзитного значення штовхачі та голівними), вантажо - пасажирські (несамохідні баржі, баркаси, ліхтери), вантажні (суховантажі, наливні судна).

 

Річковий флот сьогодні має вантажні теплоходи вантажопідйомністю 5 тис. т типу "Волго– Дон", із силовою установкою 2 тис. к. с., швидкість − 21км/год; танкери типу «Волганафта", вантажопідйомністю 5 тис. т. Створені високо економічні нафторудовози (в одному, наприклад, нафта, а в іншому − руда) вантажопідйомністю 2,7 тис. т, рефрижератори та ін. судна.

 

Пішли в минуле паровий буксир на 100−200 л.с. і дерев'яна баржа на 200 − 500 т. Створено штовхачі потужністю 4 тис. к.с. Контейнеровози типу "Брати Ігнатьєви" на 450 універсальних контейнерів. Увійшли в експлуатацію баржі вантажопідйомністю 3 тис., 4 тис., 9 тис. тонн і секційні склади (2−3 баржі, які з'єднуються між собою й утворюють єдиний склад, штовхається одним галевником. На шляху прямування секційний склад може переформовуватися). У наш час на сибірських річках звертаються до секційних складів вантажопідйомністю 12 тис. т (4 баржі по 3 тис. тонн).

 

Великий розвиток отримав пасажирський флот. Далекі перевезення (переважно туристи) тепер здійснюються на комфортабельних дизель - електроходах типу "Володимир Ілліч", "Максим Горький", "Валерій Куйбишев", "Радянська Росія" та ін. Ці судна мають 360 − 440 пасажирських

місць. Обладнані пристроями для кондиціонування повітря. На борту є ресторани, салони відпочинку, кінозали тощо Силова установка − 3 тис. к. с., швидкість 26 км/год.

 

У передмістях найбільших центрів застосовуються швидкісні судна на підводних крилах типу "Ракета" на 66 місць, швидкістю 60–70 км/год, "Метеор" − 150 місць швидкість − 65–75 км/год. На цих судах установлені дизелі 825–850 к.с. На малих річках для перевезення пасажирів використовуються судна типу теплохода "Зоря" і судна на повітряній подушці типу "Зірниця" − 48 осіб швидкістю 45км/год.

 

Річковий флот щорічно перевозить більше 140 млн. пасажирів. У Росії та Україні здійснюється 90 % цих перевезень. За останні роки річкові пасажирські перевезення отримали розвиток у Білорусі, Казахстані та Молдові.

 

Технічний флот включає днозаглиблювальні снаряди, обстановочной суду (для проведення різноманітних роду колійних робіт).

 

До допоміжних судів належать: плавучі магазини, ремонтні майстерні, пороми, плавучі крани, установки по видобутку піску і гравію, рейдові та службово-допоміжні і роз'їзні судна, пожежники, рятувальні судна, буксири і штовхачі.

 

На річковому транспорті особливе місце посідають криголами, що забезпечують роботу суден у льодових умовах.

 

Основна відмінність річкових суден від морських полягає в їхній меншій осадці й габаритних розмірах, що обумовлено порівняно невеликими глибинами і звивистістю переважної частини річкових шляхів, а також вузькістю шлюзів і каналів. Специфічні умови судноплавства на річках дозволяють мати на річкових суднах менші запаси міцності і виключити низьку елементів у конструкції й обладнання необхідні на морських судах. Однак, судна, що виходять у великі озера і на морські шляхи, мають конструкцію, яка майже не відрізняється від морських суден.

 

Водний шлях −це судноплавна частина річок,озер,водосховищ іштучних каналів із гідротехнічними спорудами й обладнанням. Водні шляхи поділяються на судноплавні, за якими можливий безпечний рух суден, плотів, і сплавні. Судноплавні шляхи поділяються на природні та штучні.

 

До природних судноплавних шляхів належать річки й озера, судноплавство відбуваеться за їхнього природного стану або за допомогою гідротехнічних споруд, що не викликають значних змін режиму. Канали й водосховища, а також річки, режим яких сильно змінений зведеними на них гідротехнічними спорудами, є судноплавними штучними водними шляхами.

 

Судноплавні умови водного шляху характеризуються габаритами суднового ходу: глибиною, шириною та радіусом заокруглення. Мінімальні габарити, які витримуються за всіх умов, називають гарантованими.

 

Залежно від габаритів суднового ходу розрізняють зверхмагістралі з найвищими гарантованими глибинами до 4 м; магістралі з середніми гарантованими глибинами до 2,6 м; шляхи місцевого значення з малими гарантованими глибинами до 1,4 м; малі річки з найменшими гарантованими глибинами до 1 м.

До основних штучних споруд належать: спеціальні або комбіновані (з гідроелектростанціями) гідровузли з греблями, які регулюють стік води; шлюзовані канали, що забезпечують пропуск суден.

 

Порти −основа берегового господарства річкового транспорту.Тутвідбувається навантаження-розвантаження вантажів, посадка-висадка пасажирів. Порти поділяються на універсальні (виконуються всі види робіт) та спеціалізовані (тільки окремі види робіт) − пасажирські чи вантажні.

 

Порти мають причали, склади, обладнані механізмами для п/р судів. Пристань −проміжний пункт для короткочасної зкпинки суден.

 

Спеціалізовані − пасажирські порти (річкові вокзали) і пристані мають довідкове бюро, каси, кімнати тривалого відпочинку, ресторани та буфети, кімнати матері та дитини, камери зберігання ручного багажу, перукарні, поштові відділення, медпункти, пункти дрібного ремонту одягу і взуття та інші служби з культурно-побутового обслуговування пасажирів. Є квитководруківні машини й автоматичні камери схову ручного багажу.