В юридичній літературі під правосуддям розуміється особливий вид державної діяльності, який полягає у розгляді і вирішенні певних категорій справ. Функція суду полягає в тому, щоб вирішити конфлікт, відновити справедливість.
Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються тільки закону. Основна і виняткова функція суду — вирішення справи по суті. Суд здійснює правосуддя у формі розгляду і вирішення кримінальних, цивільних, господарських, адміністративних та деяких інших категорій справ у встановленому законом процесуальному порядку.
Психологічні особливості процесуальної діяльності суду пов'язані з такими обставинами:
- чітким порядком розгляду справ у суді (точна правова регламентація процедури);
- стадійністю здійснення діяльності (процес проходить декілька точно визначених етапів);
- активністю різних учасників процесу (прокурора, захисника, цивільного позивача, цивільного відповідача та ін.);
- зовнішніми умовами, в яких здійснюється правосуддя (зал судового засідання, технічне оснащення процесу, наявність атрибутики тощо).
Судовий процес передбачає виникнення процесуальних правовідносин.
Процесуальна форма є гарантією захисту прав і законних інтересів особи. Судова діяльність характеризується певною послідовністю, стадійністю. На кожній стадії виносяться процесуальні рішення.
Психологія взаємин учасників судового розгляду передбачає поділ процесуальних функцій, змагальність сторін. Змагальний процес будується на засадах процесуальної рівності сторін. Активна діяльність суду полягає у забезпеченні рівних прав сторін (обвинувачення і захисту). У змагальному процесі можна говорити про психологічні особливості діяльності обвинувача, захисту, суду.
Функція підтримання державного обвинувачення у суді покладається на органи прокуратури. Прокурор, підтримуючи перед судом державне обвинувачення, подає докази, сприяє встановленню об'єктивної істини. У змагальному процесі важливе значення має обвинувальна промова прокурора. Прокурор має переконати суд у правильності пропонованої ним моделі події злочину й особах, які його вчинили.
Промова обвинувача повинна мати наступальний характер, справляти психологічний вплив і відповідати соціальним очікуванням. Захист - є відповіддю на обвинувачення і становить сукупність прав і заходів, спрямованих на захист невинуватості підсудного та його прав і інтересів перед судом. Захисник повинен організувати захист так, як вважає за доцільне, використовуючи різні тактико-психологічні прийоми. При цьому він повинен діяти у межах закону, не допускати порушень норм адвокатської етики.
У психологічному аспекті важливе значення мають зовнішні умови, у яких здійснюється правосуддя. До таких умов може належати приміщення, у якому відправляється правосуддя, зал судового засідання, меблі, що знаходяться в залі, тощо. Винесення рішень суддею від імені держави передбачає наявність у залі засідання державної символіки (герба, прапора), а сам суддя повинен бути одягнений у мантію. Ці зовнішні умови сприяють виробленню поваги до суду, впливають позитивно на психіку осіб, які потрапили в сферу судочинства.
ВИСНОКИ ДО ДРУГОГО ПИТАННЯ. Основна і виняткова функція суду — вирішення справи по суті. Суд здійснює правосуддя у формі розгляду і вирішення кримінальних, цивільних, господарських, адміністративних та деяких інших категорій справ у встановленому законом процесуальному порядку.
Психологічні особливості процесуальної діяльності суду пов'язані з чітким порядком розгляду справ у суді, стадійністю здійснення діяльності активністю різних учасників процесу, зовнішніми умовами, в яких здійснюється правосуддя. Судова трибуна - засіб виховання громадян. Виховний вплив адресується не лише підсудному, а й іншим особам.
