Лекции.Орг


Поиск:




частина 2 частина 3 частина 4 частина




Енергійна, повільна, жвава, яскравий

Напружена спокійна, танцювальна, фінал

IV. Слухання

Засновником жанру симфонії є австрійський композитор Йозеф Гайдн (1732 - 1809). Він народився в селі Рорау, недалеко від кордону з Угорщиною. Батьки Йозефа захоплювались співом і грою на музичних інструментах, тож помітили у хлопчика музичні здібності й у 5 років почали навчати його музики.

Протягом багатьох років Йозеф співав у хорі (тривалий час – разом зі своїми братами). Потім, попри важке життя і тяжку працю, брав уроки композиції, вивчав твори видатних композиторів.

У 27 років Й. Гайдна призначили керівником невеликого оркестру, для якого композитор склав свої перші симфонії. Загалом він написав 104 симфонії. Багато з них мають програмні назви та відповідний зміст. Так, у симфонії «Годинник» передано чітке й ритмічне цокання годинникового механізму.

Іноді на слухачів симфоній Й.Гайдна чекали кумедні несподіванки. Наприклад, один із своїх творів композитор написав спеціально для «шанувальників» музики, які приходили на концерт… просто поспати. Тільки – но поважні пани починали дрімати під лагідний плин мелодії – роздавався лункий удар литавр. І так – кілька разів. Цей твір Й.Гайдна так і назвали: «Симфонія з ударом литавр» або «Сюрприз»

Послухайте фрагменти симфоній Й.Гайдна.

Слухання Й. Гайдн Симфонії «Годинник», «Сюрприз» (фрагменти)

- Поділіться своїми враженнями;

- Зверніть увагу на виражальні та зображальні характеристики музики;

- Поміркуйте, які музичні інструменти звучать у творах найбільш яскраво.

- Пригадайте, які ще інструменти входять до складу симфонічного оркестру.

Це цікаво знати!

Литаври часто називають казанками і справді, цей різновид барабана нагадує великі мідні чаші.

Грають на литаврах дерев’яними молоточками, а завдяки спеціальним педалям музикант може змінювати висоту звучання інструмента.

Отже, литаври є єдиним барабаном, із якого можна видобувати звуки певної висоти. Тому в оркестрі зазвичай використовують кілька литавр.

V. Фізкультхвилинка

VI. Робота з підручником.

Розгляньте схему розташування інструментів симфонічного оркестру (с. 68)

- Подумайте, чому інструменти оркестру розміщені не довільно, а групами?

- Чому кожний інструмент (і музикант) має чітке визначене місце на сцені?

Музичний словничок!

Симфонічний оркестр – найбільший і найрізноманітніший за складом. До нього входять понад 100 виконавців: 60-70 з них грають на струнних інструментах; 16-17 - на дерев’яних духових, 10-17 музикантів – на мідних духових, 3 (а іноді й більше) – на ударних інструментах.

Прочитайте казку «Хто в оркестрі головний».

- Намагайтеся передати голосом особливості звучання різних музичних інструментів.

- Доповни зміст казки висловлюваннями інших музичних інструментів.

- Поміркуйте, хто головний в оркестрі. Чому?

Це цікаво знати!

Злагодженість оркестрового звучання забезпечує диригент. Ця професія з’явилася у XIX столітті, а раніше оркестром зазвичай керував композитор.

Спочатку диригенти розташовувалися у середині оркестру, обличчям до публіки, а замість диригентської палички використовували скрипковий смичок. Згодом встановилася традиція ставати до оркестру обличчям, щоб музиканти могли бачити очі та руки диригента.

VII. Вокально - хорова робота Є.Карпенко «Їжачки зелені»

1. Розспівка. Послухайте пісню сумського композитораЄвгена Карпенка. Про яких «зелених їжачків» ідеться?

2. Слухання пісні Є.Карпенка «Їжачеи зелені» (у виконанні вчителя або фонограми +)

3. Оберіть для себе зручну партію та розучіть пісню.

4. Виконайте її з оплесками на сильну долю.

5. Об’єднайтеся у три групи та заспівайте пісню «Їжачки зелені»

- оберіть диригента і заспівайте пісню хором з ритмічним супроводом;

- Придумайте власне продовження пісні;

- Створіть танцювальну композицію за змістом пісні.

VII. Підсумок уроку.

VIII. Вихід з класу під музику

 

Урок 14

Тема: Казковий світ балету

Мета: актуалізувати і розширити уявлення учнів про жанр балету, побудову та основні номери балетної вистави; поглибити знання про пісні зимового циклу – колядки і щедрівки.

Тип уроку: урок поглиблення знань.

Обладнання: музичний інструмент, комп’ютер, мультимедійна презентація, підручники.

Хід уроку:

І. Вхід під музику. Організаційний момент.

ІІ. Музичне вітання. Актуалізація знань.

- Розгляньте фото. Який музично – театральний жанр на ньому представлено?

- Що ви знаєте про балет, його творців і виконавців?

- Які види мистецтва поєднуються у балеті?

Музичний словничок!

Балет ( з фр. - танець ) – музично – театральна вистава, де зміст, думки та почуття дійових осіб розкривається засобами музики і хореографії.

Постановника балетної вистави називають балетмейстером, а виконавців балету - балеринами й танцівниками.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Днем народження балету вважається 5 жовтня 1581 року. Тоді у Парижі було вперше показано виставу з танцями, що започаткувала народження балетного жанру.

Побудова балетної вистави подібна до оперної. Як і опера, кожний балет має певний сюжет (лібрето) і розпочинається увертюрою. Зазвичай вистава складається з кількох дій (актів), а ті - з танцювальних номерів.

Основою балету є музика і хореографія. Зазвичай у балеті панує класичний танець, який може поєднуватися з елементами бальних, народних, сучасних та інших видів танців.

Основні балетні номери походять з класичного танцю і мають французькі назви:

· Варіації – невеликий сольний танець;

· Па – де – де – танець у двох;

· Па – де – труа – танець у трьох;

· Па – де – карт – танець у чотирьох.

Масові танці у виставі виконує кордебалет – велика група балерин і танцівників.

- Поміркуйте, чим подібні оперна та балетна вистави. Чим різняться? Назвіть балетні номери.

- Пригадайте відомі вам фрагменти з балетів.

ІІІ. Слухання

Назви деяких балетних номерів походять від італійських позначень темпу. Наприклад, повільний ліричний танець у балеті називається адажіо (з італ. – тихо, спокійно, повільно). Таку ж назву може мати окрема п’єса або частина музичного твору.

Прекрасне адажіо написав майже 100 років тому вірменський композитор Арам Хачатурян (1903 - 1978) – вірменський композитор і диригент, професор Московської консерваторії.

Він народився й виріс у столиці Грузії Тбілісі, у родині палітурника. Мати Арама любила співати вірменські народні пісні, й ці наспіви запали глибоко у серце хлопчика.

Під враженням почутих мелодій хлопчик забирався на горище будинку і годинами вистукував улюблені ритми по мідному тазу. «Ця моя музична діяльність» - розповідав Хачатурян, - надавала мені невимовну насолоду, а батьків приводила у відчай…»

Великою подією для хлопчика стала поява у домі старенького піаніно, на якому майбутній композитор став добирати на слух мелодії народних пісень і танців. Коли Араму виповнилося 10 років, він самостійно навчився грати на духових інструментах, брав участь у аматорському духовому оркестрі.

Помітивши потяг Арама до музики, його старший брат Сурен, режисер Московського Художнього театру, взяв хлопця з собою у Москву.

До Московського музичного технікуму 19 – річний Арам вступив, не маючи аніякої музичної підготовки. Проте досвідчені педагоги відразу ж розгледіли в юнакові виключне природне обдарування.

Спочатку юнак навчався гри на віолончелі й фортепіано, але невдовзі зрозумів, що його справжнє покликання - композиція. Саме за цією спеціальністю Арам закінчив Московську консерваторію.

Серед найкращих творів А. Хачатуряна - балет «Гаяне» (1942). Завершений у воєнні роки, цей твір розповідає про мирне життя і щастя людей, завойовані у праці і боротьбі.

За балет «Гаяне» композитору в 1943 році було присуджено Державну премію, яку він віддав у фонд збройних сил задля майбутньої перемоги.

Слухання А. Хачатуряна «Адажіо» з балету «Гаяне»

- Який художній образ створила музика?

Інколи балетні номери називають за іменами персонажів. Наприклад, Петро Чайковський увів до свого балету «Лускунчик» «Танець Феї Драже» - казкової чарівниці маленьких цукерок.

Російський композитор Петро Чайковський (1840 - 1893) народився у м. Воткінську, в родині директора Воткінського заводу. Проте родовід музиканта має українське коріння, адже його дід Петро Чайка жив на Полтавщині та закінчив Київську академію.

У родині Чайковський дуже любили музику: батько грав на флейті, мати добре грала на піаніно і співала, часто проводилися музичні вечори… Можливо тому Петро рано виявив інтерес до музики, захопився народними піснями та творами композиторів – класиків. У віці п’яти років він вже грав на фортепіано, а у вісім вільно читав музику з нотного листа.

Проте, за рішенням батьків, десятирічного Петра відвезли до Петербургу й віддали до училища правознавства. Там він здобув юридичну освіту і навіть працював у міністерстві юстиції…

Але така робота не приваблювала юного Чайковського: весь час він продовжував займатися музикою, а згодом блискуче закінчив Московську консерваторію та повністю присвятив себе мистецтву.

Окрасою творчістю композитора є три балети, написані на казкові сюжети: «Лебедине озеро», «Спляча красуня» і «Лускунчик».

Слухання П. І. Чайковський «Танець Феї Драже» з балету «Лускунчик»

- Який художній образ створила музика?

- Порівняйте музичну мову балетних номерів.

Цікаві відомості!

Музичний інструмент челеста (з італ. - небесний) зовні нагадує невелике піаніно, проте в середині у неї металеві пластини. Маленькі молоточки ударяють по пластинах і видобувають ніжні, прозорі звуки, схожі на дзеленчання скляних дзвіночків.

На театральну сцену челеста вперше потрапила у балеті «Лускунчик» П.Чайковського. Зачарований «небесним» звучанням інструмента, композитор привіз челесту з Парижа.

Челеста належить до ударних інструментів. Це найдавніша інструментальна група: барабан був винайдений ще первісною людиною, а тарілки уже понад 4 тисячі років.

У сучасній музиці використовують найрізноманітніші ударні інструменти: бубонці та тріскачки, дзвони, ксилофони, литаври, маракаси, іспанські кастаньєти… Електричний інструмент шумофон імітує шум прибою, брязкіт металу, звуки пострілів, гудіння вітру, машини. Багаті зображальні можливості має синтезатор.

Композитори створюють музику для виконання на ложках, пилці, ланцюзі, порожніх каністр і навіть на друкарській машинці.

IV. Фізкультхвилинка

V. Вокально – хорова робота українська народна пісня «Старий рік минає»

Обряд колядування виник у стародавні часи. Він був пов'язаний з днем зимового сонцестояння, яке українці відзначали 25 грудня й називали святом Коляди. Віншувальники ходили від хати до хати із зображенням сонця та співали колядки – величальні пісні про сонце, місяць і зорі.

Згодом традиції колядування було перенесено на свято Різдва Христова (7 січня за новим стилем). Тоді виникли колядки відповідного змісту: про народження та життя Христа. Виконання цих пісень супроводжувалося відповідними рухами і танцями.

Різдво здавна вважалося родинним святом українського народу. Увечері вся сім’я збиралася разом, а хлопці – колядники відвідували господарів з побажаннями щастя, здоров’я, щедрого приплоду та врожаю.

- Послухайте українські колядки. Чим схожі ці усі ці пісні?

- Порівняйте характер і настрій колядок та картини «Коляда» сучасної художниці Олени Ревуцької.

- Які ще обрядові пісні зимових свят ви знаєте. Проспівайте їх.

 

1. Розспівка. Послухайте українську народну пісню «Старий рік минає» до яких календарно-обрядових пісень вона належить.

2. Слухання української народної пісні «Старий рік минає» (у виконанні вчителя або фонограми +)

3. Виконайте пісню щиро і святково.

 

VII. Підсумок уроку.

VIII. Вихід з класу під музику

 

Урок 15

Тема: Десять завдань для перевірки знань

Мета:

Виховна: узагальнити і поглибити знання школярів щодо жанрами інструментальної музики: прелюдія, каприс, кампанели, рапсодія, сюїта, симфонія, балет; інструментального фольклору; музичних інструментів українського та інших народів; перевірити рівень знань, умінь та навичок з даної теми;

Розвиваюча: розвивати музичні здібності учнів, почуття ритму, уяву, увагу, вміння відтворювати асоціації; Виховна: виховувати любов до мистецтва, естетичний смак.

Методично-дидактичне забезпечення уроку. Музичний інструмент, підручник

Хід уроку

 

Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя)

І. Організаційна частина.

Знову день почався, діти,

Ви зібрались на урок.

Тож пора нам поспішати,

Кличе в подорож дзвінок.

Сьогодні в нас урок звичайний,

Та вчить багато нас чому.

Хай буде він для нас повчальний

За це подякуєм йому.

 

Музичне вітання:

 

Урок музики у нас

Запросив усіх у клас.

Привітаймось дружно всі,

До, мі, фа, соль, ля, сі!

Плесніть діти, кілька раз,

До роботи всі гаразд!

Привітаймось дружно всі

До, мі, фа, соль, ля, сі!

ІІ. Повідомлення теми уроку.

Десять завдань для перевірки знань:

· Пригадайте за малюнками основні групи музичних інструментів. Підпишіть їх назви;

· Підкресли основні жанри інструментальної музики: пісня, романс, п’єса, прелюдія, рапсодія, каприс, симфонія, кантата, концерт, ораторія, опера, балет.;

· Розглянь портери композиторів. Хто з них присвятив свою творчість фортепіано, а хто – скрипці?

 

· Познач п’єси з сюїти «Дитячий куточок» червоним олівцем, а з сюїти «Карнавал тварин» - зеленим: «Черепаха», «Слон», «Колискова слону», «Маленький пастух», «Кури та півні», «Ляльковий кек-уок», «Кенгуру», «Акваріум», «Серенада ляльці»;

· Наведіть приклади інструментів, які можуть входити до складу троїстих музик.

· Назви музичні жанри, що можуть виконуватися ансамблем. Пригадайте, як називаються твори для виконання у таких складах:

 

III. Фізкультхвилинка

Я малюю зайчика (колові рухи руками над головою)

Для вас – раз

Це у нього, бачите, (руки кладуть на голову)

Голова – два.

Це у нього вуха (піднімають руки вгору до вух)

До гори – три.

Це стирчить у нього хвостик (повертають тулуб праворуч, ліворуч)

Сірий – чотири.

Це очиці весело горять – п’ять (прикладають руки до очей)

Ротик, руки – нехай

Морквинку їсть – шість. (імітують жування моркви)

Шубка тепла, хутряна (плещуть в долоні)

На нім – сім.

Ніжки довгі, щоб гасав (підскакують на місці)

Він лісом в лісі – вісім.

Ще довкола посаджу дерева (садять дерева, притоптують ямку)

Я – дев’ять.

І хай сонце сяє з піднебесся – десять (піднімаються на носках).

 

IV. Слухання музики.

Послухайте та відгадайте який твір звучить.

· П.Чайковський «Танець Феї Драже» з балету «Лускунчик»;

· Троїсті музики;

· Й.Гайдн симфонія «Годинник» (фрагмент);

· Г.Майборода «Гуцульська рапсодія»

 

V. Виконання вивчених на уроках пісень.

· «Нічні музики» В.Прихожая;

· С.Гаврилова «Навчайте мене музики»;

· Естонська народна пісня «Хор нашого Яна»;

· Є.Карпенка «Їжачки зелені»

IV. Підсумок уроку.

Дзень – дзелень, дзвенить дзвінок,

Вже закінчився урок.

До побачення!

До побачення!

 

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-12-05; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 625 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Студент может не знать в двух случаях: не знал, или забыл. © Неизвестно
==> читать все изречения...

1329 - | 938 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.009 с.