Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


VI. ¬окально-хорова робота.




”рок 1

“ема. “в≥й друг Ц музика.

ћета.

¬иховна: ¬вести д≥тей до навчального курсу; актив≥зувати знанн€ про сутн≥сть ≥ основн≥ види музики.

–озвиваюча: розвивати вокально-хоров≥ навички, художнЇ мисленн€, естетичний смак.

¬иховна: виховувати любов до музики та кращ≥ моральн≥ €кост≥ особистост≥.

“ип уроку: урок введенн€ в тему.

ќбладнанн€: музичний ≥нструмент, п≥дручники.

’≥д уроку.

≤. ¬х≥д п≥д музику. ќрган≥зац≥йний момент.

”рок музики у нас,

«апросив ус≥х у клас,

ѕрив≥таймо дружно вс≥х:

- ƒо, ре, м≥, фа, соль, л€, с≥!

 

≤≤. ћузичне в≥танн€. ћотивац≥€ навчальноњ д≥€льност≥.

ћ≥й юний друже, в добрий час

заходиш ти в музичний клас.

Ќа перший погл€д, скажеш ти,

все в цьому клас≥, €к завжди:

учн≥вськ≥ парти ≥ ст≥льц≥,

учитель з крейдою в руц≥...

јле тоб≥ покаже час Ч

це найдивн≥ший в школ≥ клас!

÷ей клас Ч музичний корабель!

” н≥м до чар≥вних земель

ти вирушаЇш, ще й не сам Ч

Ї м≥сце друз€м ≥ батькам.

ўоб кожний з вас уз€ти зм≥г

травневий гр≥м, с≥чневий сн≥г,

калину у легк≥й ≥мл≥

та голос р≥дноњ земл≥.

—ьогодн≥, завтра, раз у раз,

коли заходиш ти в цей клас,

то йдеш не просто на урок Ч

ти робиш св≥й наступний крок

у св≥т, де нас завжди чека

тв≥й друг, супутник Ч музика!

≤≤≤. јктуал≥зац≥€ знань.

Ј ѕригадайте, що таке музика.

Ј ѕом≥ркуйте, чи можете ви назвати њњ своњм другом ≥ супутником.

–озгл€ньте малюнки. –озкаж≥ть, де д≥ти сп≥лкуютьс€ з музикою.

Ј ѕом≥ркуйте, де ви зустр≥чаЇтес€ з нею. (на концерт≥, у школ≥, на св€т≥, на в≥дпочинку)

 

ѕом≥ркуйте, €к≥ малюнки в≥дображають так≥ види музики:

- народну ≥ композиторську;

- вокальну й ≥нструментальну.

 

Ј ѕодумайте, €к≥ з цих вид≥в музики вам до вподоби.

Ј ўо виражаЇ та зображаЇ ваша улюблена музика?

—ловничок

ћузика Ч мистецтво, що створюЇ художн≥ образи й сп≥лкуЇтьс€ з≥ слухачами мовою звук≥в.

ћузичне мистецтво може зображати довк≥лл€ та виражати духовний св≥т людини.

÷ е ц ≥ к а в о з н а т и!

ћузика Ч одне з найдавн≥ших мистецтв. ¬важаЇтьс€, що перш≥ спроби музикуванн€ було зроблено близько 40 тис€ч рок≥в тому. ј слово музика походить з≥ —тародавньоњ √рец≥њ. ” грецьких м≥фах живуть девТ€ть муз Ч покровительок наук ≥ мистецтв: комед≥њ ≥ трагед≥њ, поез≥њ, г≥мн≥в, танц≥в...

ћузика Ч мистецтво звук≥в. ћовою звук≥в можна створити безл≥ч музичних образ≥в: передати почутт€ та настроњ, Ђнамалюватиї музичн≥ портрети ≥ картини природи, в≥добразити звуки природи й навколишнього св≥ту тощо.

 

Ј ѕригадайте, €к≥ звуки називають шумовими, а €к≥ Ч музичними.

Ј ѕригадайте властивост≥ музичних звук≥в за табличками (висота, тривал≥сть, гучн≥сть, тембр).

Ј ѕом≥ркуйте, €ка властив≥сть в≥др≥зн€Ї музичн≥ звуки в≥д шумових.

Ј ѕокаж≥ть голосом, €к зм≥нюЇтьс€ висота звучанн€.

 

V. —луханн€ музики. ¬≥ночок украњнських народних мелод≥й.

 

ѕослухайте в≥ночок украњнських народних мелод≥й. ѕом≥ркуйте, де може звучати така музика. «а малюнками розпод≥л≥ть музичн≥ фрагменти на сольн≥, ансамблев≥, хоров≥ й оркестров≥. (ѕ≥дручник с.7)

 

«а р≥зними ознаками музику можна розпод≥лити на так≥ види:

Х народна ≥ композиторська;

Х вокальна та ≥нструментальна;

Х сольна, ансамблева, хорова та оркестрова.

 

V≤.‘≥зкультхвилинка

 

V≤≤. ¬окально-хорова робота. Ђћузика р≥дного домуї, музика ќ. «лотника, слова ќ. ¬ратарьова.

Ј —луханн€ п≥сн≥ (у виконанн≥ вчител€, або фонограми

Ј.–озучуванн€ п≥сн≥ п≥д супров≥д музичного ≥нструмента

Ј ¬иконанн€ п≥сн≥ (фонограма м≥нус)

÷е ц≥каво знати!

ќлександр «лотник Ч сучасний украњнський композитор. ¬≥н автор р≥зних твор≥в: опери-думи Ђ—л≥пийї, балету, музики до багатьох к≥ноф≥льм≥вЕ ¬еликою попул€рн≥стю користуютьс€ п≥сн≥ композитора, €ких в≥н написав понад дв≥ тис€ч≥. ƒо зб≥рки ќ. «лотника Ђћузика р≥дного домуї ув≥йшли 53 дит€ч≥ п≥сн≥.

 

Ј ѕор≥вн€йте образи п≥сн≥ та картини Ђ¬ р≥дний д≥мї украњнського художника –омана ёщака на с.8

Ј –озкаж≥ть в малюнку, опов≥данн≥ чи мелод≥њ про музику вашого дому, вашоњ родини.

 

V≤≤≤. ѕ≥дсумок уроку.

”рок 2

“ема.  азка про музичн≥ краплини.

ћета.

¬иховна: формувати у€вленн€ учн≥в про музичний жанр; актуал≥зувати ≥ поглибити знанн€ про п≥сню, танець ≥ марш €к головн≥ жанри музичного мистецтва.

–озвиваюча: розвивати вокально-хоров≥ навички, художнЇ мисленн€, естетичний смак.

¬иховна: виховувати любов до музики та кращ≥ моральн≥ €кост≥ особистост≥.

“ип уроку: урок поглибленн€ знань.

ќбладнанн€: музичний ≥нструмент, п≥дручники.

’≥д уроку

≤. ¬х≥д п≥д музику. ќрган≥зац≥йний момент.

Ќаш урок ц≥кавим буде,

Ћюбл€ть музику вс≥ люди,

≤ доросл≥, ≥ мал≥,

Ћюбл€ть й наш≥ школ€р≥!

Ѕудемо ми працювати,

–уку вправно п≥дн≥мати,

 личе музика нас вс≥х,

ѕочинаЇмо мерщ≥й!

≤≤. ћузичне в≥танн€. ћотивац≥€ навчальноњ д≥€льност≥.

’то з нас не любить казок? «вичайно, любл€ть вс≥ Ц ≥ доросл≥, ≥ мал≥. —ьогодн≥ € пропоную вам послухати незвичайну казку, музичну.

 

≤≤≤.јктуал≥зац≥€ знань.

ѕочалас€ ц€ ≥стор≥€ одного вересневого ранку, коли над планетою Ѕарвистоњ ћузики з≥йшло сонце. ѕогл€нуло на л≥с Ч загомон≥ли пташки, ожили дерева. “оркнулос€ теплим пром≥нцем лук≥в Ч прокинулис€ кв≥ти, зашепот≥ли рос€н≥ трави.  инуло сонце погл€д на р≥чку Ч ≥ зас€€ла у неб≥ кольорова музична веселка, н≥би чар≥вний м≥сток перекинувс€ з одного берега на ≥нший.

ѕрокинувс€ в≥терець ≥ поб≥г барвистим м≥сточком Чозвалас€ веселка н≥жним мелод≥йним дзвоном, кожний з семи кольор≥в Ч на св≥й лад:

Ѕешкетник-в≥терець роз≥гнавс€ й поб≥г ще швидше Ч ≥ тис€ч≥ музичних краплинок в≥д≥рвалис€ од веселки й полет≥ли у р≥зн≥ боки, рознос€чи по вс≥й планет≥ чар≥вн≥ звуки.

Ћаг≥дний п≥вденний в≥тер п≥дхопив частину краплинок ≥ пон≥с у крањну ѕ≥сень. ≤ враз полилис€ н≥жн≥ колисков≥ й весел≥ част≥вки, славетн≥ думи та величн≥ г≥мниЕ

ѕустотливий зах≥дний в≥тер закружл€в краплинки- звуки у стр≥мкому хоровод≥ й домчав њх до крањни “анц≥в. ≤ залунали весела полька й н≥жний

вальс, урочистий полонез та завз€тий гопакЕ

—уворий п≥вн≥чний в≥тер розсипав краплинки крањною ћарш≥в. “ам звуки шикувалис€ стрункими р€дами, ч≥тко в≥дбиваючи кожний музичний крокЕ

ћудрий сх≥дний в≥тер покружл€в над музичними крањнами й пон≥с

звуков≥ краплинки дал≥ Ч великими й малими стежинами, що прол€гли

в≥д п≥сн≥, танцю й маршу до р≥зних музичних жанр≥в: романс≥в ≥ кантат, пТЇс ≥ симфон≥й, опер ≥ балет≥вЕ

ј одна сп≥вуча краплинка залет≥ла у цю книжку. “ут ≥ залишилас€ вона висп≥вувати своњ чар≥вн≥ звуки. јле почути њх може не кожний, а лише той, хто вм≥Ї уважно слухати, думати ≥ творити.

 

Ј ѕро що йдетьс€ у казц≥?

Ј ѕригадайте трьох музичних кит≥в ≥ крањни, в €ких вони панують.

Ј ƒобер≥ть таблички (п≥дручник с.11), €к≥ в≥дпов≥дають п≥сенн≥й, танцювальн≥й ≥ маршов≥й музиц≥: мелод≥йна, насп≥вна, плавна, ритм≥чна, пластична, динам≥чна, ч≥тка, енерг≥йна, бадьора.

Ј „и знаЇте ви, що таке музичний жанр?

Ј «найд≥ть у текст≥ назви музичних стежинок-жанр≥в.

—ловничок.

ћузичний жанр Ч р≥зновид музичного твору. √оловними музичними жанрами Ї п≥сн€, танецьмарш.

¬≥д них поход€ть ус≥ ≥нш≥ жанри музичного мистецтва, зокрема:

Ј вокальн≥ (г≥мн, романс, кантата);

Ј ≥нструментальн≥ (пТЇса, концерт, симфон≥€ тощо).

 

≤тал≥йський композитор јнтон≥о ¬≥вальд≥ народивс€ понад 300 рок≥в тому.Ѕ≥льш≥сть твор≥в в≥н написав дл€ скрипки.ј. ¬≥вальд≥ Ї засновником жанрускрипковогоконцерту. ” його доробку Ч220 концерт≥в дл€ скрипки з≥ струнниморкестром. Ќайпопул€рн≥ший з них Чцикл Ђѕори рокуї. ÷ей тв≥р складаЇтьс€ з4 скрипкових концерт≥в: Ђ¬еснаї, ЂЋ≥тої,Ђќс≥ньї ≥ Ђ«имаї. ” кожному з них три частини. онцерт Ђќс≥ньї передаЇ картини й настроњ ц≥Їњ порироку: веселе св€то врожаю, таЇмничн≥сть ос≥нньоњ ноч≥,картину полюванн€. яскравост≥ надають музиц≥ зображальн≥ ефекти: в≥дтворенн€ п≥сн≥ ≥ танцю сел€н, луни,постр≥л≥в тощо.

 

IV. —луханн€ музики. јнтон≥о ¬≥вальд≥. Ђќс≥ньї (з циклу Ђѕори рокуї)

Ј ѕом≥ркуйте, що зображаЇ та виражаЇ музика.

Ј ќхарактеризуйте так≥ засоби музичноњ виразност≥:

мелод≥€ й супров≥д (п≥дручник с. 12)

—ловничок

 онцерт (з лат. Ч змаганн€) Ч великий тв≥р дл€ сол≥ста з оркестром, €кий складаЇтьс€ з 3 або 4 частин.

” концерт≥ €скраво розкриваютьс€ виражальн≥ та зображальн≥ можливост≥ ≥нструмента, що виконуЇ соло: фортеп≥ано, скрипки, арфи тощо.

 

¬ибер≥ть з перел≥ку ознаки цього музичного жанру:

Ј композиторський Ч народний;

Ј вокальний Ч ≥нструментальний;

Ј хоровий Ч оркестровий.

V.‘≥зкультхвилинка

V≤. ¬окально-хорова робота. Ђ¬перше ос≥нь йшла до школиї, музика ≥ слова ќ. Ћобовоњ.

 

–озучимо посп≥вку. ўо вона Ђрозпов≥даЇї про музичн≥ звуки? ”важно розгл€ньте нотний запис посп≥вки. ≤з чого в≥н складаЇтьс€? ѕокаж≥ть рукою, €к рухаЇтьс€ мелод≥€ посп≥вки. (п≥дручник с. 13)

÷е ц≥каво знати!

Ћюди здавна намагалис€ записати музику Ч за допомогою малюнк≥в, букв, цифр, особливих знак≥в- гачк≥вЕ ѕерш≥ спроби музичного письма було зроблено ще у ƒавньому ™гипт≥. ј сучасн≥ назви нот зТ€вилис€ тис€чу рок≥в тому. ѓх започаткував монах-музикант √в≥до з ≥тал≥йського м≥ста јреццо, в≥домий €к √в≥до јретинський. —початку назв нот було ш≥сть: ут, ре, м≥, фа, соль, л€. ÷≥ склади √в≥до уз€в ≥з молитви, в €к≥й сп≥ваки просили —в€того ≤оанна захистити њх в≥д раптовоњ хрипоти. «годом було дано сьому назву ноти Ч с≥, а перший, незручний дл€ сп≥ву склад ут зам≥нено на до.

¬инах≥д √в≥до јретинського дав змогу записувати музику. Ќа вшануванн€ памТ€т≥ музиканта йому встановлено памТ€тник у ‘лоренц≥њ.

 

ѕослухайте п≥сню Ђ¬перше ос≥нь йшла до школиї.

Ј ѕом≥ркуйте, що виражаЇ та зображаЇ цей тв≥р.

–озучимо п≥сню. ¬иразно виконаЇмо њњ, передаючи зм≥ст кожного куплету.

Ј ѕор≥вн€йте образи п≥сн≥ та концерту ј. ¬≥вальд≥.

–обота з п≥дручником (стор.15).

Ј –озгл€ньте малюнки. ¬ибер≥ть види мистецтв, €к≥ поЇднуютьс€ у п≥сн≥.

Ј –озгл€ньте малюнки. ѕригадайте ц≥ та ≥нш≥ п≥сн≥ про школу.(Ђƒо побаченн€, л≥тої ЂЎкол€рї Ђ олискова школ≥ї)

 

¬иконанн€ п≥сень р≥зним складом: соло, ансамблем, хором (п≥д фонограму, у супровод≥ оркестру дит€чих ≥нструмент≥в).

V≤≤. ѕ≥дсумок уроку.

”рок 3

“ема. ∆ила Ц була п≥сенька.

ћета.

¬иховна: актуал≥зувати ≥ поглибити знанн€ учн≥в щодо сутност≥ п≥сн≥ €к найпершого ≥ пров≥дного жанру вокальноњ музики; дати у€вленн€ про камерну музику.

–озвиваюча: розвивати вокально-хоров≥ навички, художнЇ мисленн€, естетичний смак.

¬иховна: виховувати любов до музики та кращ≥ моральн≥ €кост≥ особистост≥.

“ип уроку: ”рок поглибленн€ знань.

ќбладнанн€: музичний ≥нструмент, п≥дручники.

’≥д уроку

≤. ¬х≥д п≥д музику. ќрган≥зац≥йний момент.

«нову пролунав дзв≥нок,

«апросив нас на урок.

’очем знати ми багато,

ўоб майбутнЇ будувати!

 

≤≤. ћузичне в≥танн€. ћотивац≥€ навчальноњ д≥€льност≥.

ѕослухайте в≥рш. ѕом≥ркуйте, що можна д≥знатис€ з≥ зм≥сту в≥рша про п≥сню.

∆ила-була п≥сенька в нашому м≥ст≥,

гойдалас€ в≥тром у човнику-лист≥,

у рос€них травах св≥танки стр≥чалаЕ

“а т≥льки н≥коли чомусь не звучала.

ћабуть, њй наврочив €кийсь лютий злод≥й:

не мала та п≥сн€ н≥ сл≥в, н≥ мелод≥й.

ѕодумав поет: що за п≥сн€ без сл≥в?

¬есь день працював Ч ≥ текст п≥сн≥ створив.

“од≥ композитор уз€вс€ за справу Ч

≥ музику склав њй прив≥тну й ласкаву.

¬ мелод≥ю склалис€ ноти-овали,

≥ текст ЇЕ ј п≥сенька Ч не зазвучала.

≤ раптом веселий ≥ лаг≥дний в≥тер

њњ закружл€в ≥ в≥дн≥с в школу д≥т€м!

¬они прочитали, текст п≥сн≥ завчили,

а ноти з≥грав на ро€л≥ учитель.

≤ так полюбили цю п≥сеньку люди,

що знали њњ незабаром усюди,

сп≥вали та грали хори ≥ сол≥сти,

ансамбл≥, оркестри, ≥нструментал≥стиЕ

Е“ака от ≥стор≥€ Ч майже казкова,

а п≥сенька вийшла Ч ну просто чудова.

јле щоб вона ожила, зазвучала,

прийшлось потрудитис€ люд€м немало!

≤≤≤.јктуал≥зац≥€ знань.

Ј ѕригадайте, €к≥ види мистецтв поЇднан≥ у п≥сн≥?

Ј ’то бере участь у створенн≥ та виконанн≥ п≥сень?

Ј –озгл€ньте зображенн€. ѕом≥ркуйте, €к≥ з цих виконавських склад≥в Ї камерними ансамбл€ми.

Ј –озпод≥л≥тьс€ на камерн≥ ансамбл≥ та виконайте своњ улюблен≥ п≥сн≥ з ритм≥чним супроводом або танцювальними рухами.

 

«апамТ€тайте!

 амерними називають невелик≥ виконавськ≥ колективи (дует, тр≥о, квартет, кв≥нтет), а також музичн≥ твори, призначен≥ дл€ таких колектив≥в або сол≥ст≥в.

” давнину так≥ твори виконувалис€ у невеликому прим≥щенн≥ Ч камер≥ (з лат. камера Ч к≥мната). «в≥дти й походить назва камерноњ музики. Ќайдавн≥шим ≥ найпопул€рн≥шим жанром камерноњ музики Ї п≥сн€.

 

–обота з п≥дручником (стор.18).

ѕрочитайте текст. ѕо€сн≥ть значенн€ наведених народних присл≥вТњв.

ѕ≥сн€ Ч споконв≥чний символ ”крањни. Ќедаремно украњнський народ вважають сп≥вучою нац≥Їю, а його мову Ч одн≥Їю з наймелод≥йн≥ших у св≥т≥. ¬ ”крањн≥ любл€ть ≥ шанують п≥сню. « давнини д≥йшли до нас присл≥вТ€, в €ких згадуЇтьс€ цей музичний жанр:

Ј ўира п≥сн€ гр≥Ї краще за кожуха.

Ј ” гурт≥ й п≥сн€ в лад ≥де.

Ј Ћюдина без Ѕатьк≥вщини, що соловей без п≥сн≥.

 

ѕ≥сн€ Ч пров≥дний жанр музичного фольклору. ”крањнськ≥ народн≥ п≥сн≥ щир≥ й р≥зноман≥тн≥: н≥жн≥ колисков≥ й насп≥вн≥ л≥ричн≥, замислен≥ кобзарськ≥ думи ≥ дотепн≥ жарт≥влив≥, мужн≥ козацьк≥ п≥сн≥-марш≥ та запальн≥ п≥сн≥-танц≥ Е ќриг≥нальн≥стю в≥дзначен≥ обр€дов≥ п≥сн≥, що здавна супроводжують житт€ украњнського народу: кол€дки та щедр≥вки, весн€нки й гањвки, жниварськ≥, купальськ≥, вес≥льн≥, хрестильн≥...

ј чи Ї риси, що спор≥днюють усе це сп≥воче розмањтт€? “ак! ” будь-€ких п≥сн€х поЇднан≥ музика ≥ слово. ј ще Ч ус≥ вони мають характерну дл€ п≥сенного жанру куплетну побудову, наприклад, таку:

1-й засп≥в Ц присп≥в - 2-й засп≥в - присп≥в

Ј «найд≥ть у текст≥ назви р≥зних вид≥в народних п≥сень.

Ј ѕригадайте, чи в≥дом≥ вам так≥ твори.

Ј –озгл€ньте схему. ѕо€сн≥ть, що таке куплетна форма, на приклад≥ п≥сн≥ на виб≥р.

V. —луханн€ музики. –. ириченко Ђћо€ ”крањної, Ќ.ћатв≥Їнко Ђ в≥тка-душаї, ј.—оловТ€ненко Ђѓхав козак за ƒунайї, ƒ.√натюк Ђ иЇве м≥йї.

Ј ѕом≥ркуйте, €ким видам в≥дпов≥дають ц≥ п≥сн≥.

Ј ¬изнач≥ть, €кий сп≥вочий голос належить кожному з цих виконавц≥в:сопрано, альт, тенор, бас.

 

V≤.‘≥зкультхвилинка

V≤≤. ¬окально-хорова робота. ”крањнська народна п≥сн€ Ђ√осподарствої.

1.–озсп≥вка

2.ѕовторенн€ вивченого. ¬иконанн€ Ђ¬перше ос≥нь йшла до школиї

3.—луханн€ укр.нар.п≥сн€ Ђ√осподарствої (у виконанн≥ вчител€, або фонограми +)

 

Ј ѕослухайте п≥сню. ѕом≥ркуйте, до €кого виду п≥сень вона належить.

Ј „им особлива побудова ц≥Їњ п≥сн≥.

 

4.¬ивченн€ п≥сн≥, стежачи за нотним записом (робота з п≥дручником).

5.¬иконанн€ п≥сн≥ за малюнками-п≥дказками.

V≤≤≤. ѕ≥дсумок уроку.

 

”рок 4

“ема: ¬окальними стежинами

ћета:

¬иховна: актуал≥зувати ≥ поглибити знанн€ щодо жанр≥в вокальноњ музики; ознайомити з жанром романсу.

–озвиваюча: розвивати вокально-хоров≥ навички, художнЇ мисленн€, естетичний смак.

¬иховна: виховувати любов до музики бажанн€ сп≥лкуватис€ з мистецтвом.

“ип уроку: ”рок поглибленн€ знань.

ќбладнанн€: музичний ≥нструмент, п≥дручники.

 

’≥д уроку

≤. ¬х≥д п≥д музику. ќрган≥зац≥йний момент.

¬и мерщ≥й с≥дайте, д≥ти,

ƒосить б≥гати, шум≥ти.

¬с≥ беремось працювати Ц

Ќотки вчити ≥ сп≥вати!

 

≤≤. ћузичне в≥танн€. ћотивац≥€ навчальноњ д≥€льност≥.

ѕослухайте в≥рш ћ.–ильського, про €кий вид музики йдетьс€ у в≥рш≥?

 

« народного напившись джерела,

€к ≥з ƒн≥пра бере веселка воду,

о р≥дна п≥сне, знову ти прийшла

до матер≥ й до батька Ч до народу.

ќ п≥сне! ¬≥д народу кров ≥ плоть

ти уз€ла, щоб лиш йому служити,

тебе н≥хто не може побороть,

бо в≥льний дух тв≥й Ч правдою повитий.

 

≤≤≤. јктуал≥зац≥€ знань.

Ј ўо ви знаЇте про п≥сню?

Ј як≥ р≥зновиди украњнських народних п≥сень вам в≥дом≥?

≤V. —луханн€ музики.

Ќародна п≥сн€ Ч давн€ супутниц€ людини. ¬она супроводжуЇ ус≥ визначн≥ под≥њ житт€. ј ще народна п≥сн€ стала найпершим музичним жанром, в≥д €кого поход€ть ус≥ р≥зновиди вокальноњ музики:

- класичн≥ та сучасн≥ п≥сн≥, г≥мни, романси;

- хоров≥ жанри Ч хори, хоров≥ обробки та концерти;

- кантати й оратор≥њ Ч велик≥ твори дл€ хору, сол≥ст≥в ≥ оркестру;

- музично-театральн≥ жанри опери, оперети, мюзиклу тощо.

 

І —каж≥ть, €кий музичний тв≥р Ї найпершим вокальним жанром.

І «найд≥ть у текст≥ назви ≥нших жанр≥в вокальноњ музики.

—ловничок.

¬окальна музика (з лат. вокал Ч голос) Ч музичн≥ твори, написан≥ дл€ сп≥ву соло, ансамблем або хором.

ѕров≥дний жанр вокальноњ музики Ч п≥сн€.

 

І –озгл€ньте Ђвокальн≥ стежиниї. ѕрочитайте назви вокальних жанр≥в.

І ѕодумайте, €к≥ з цих жанр≥в вам в≥дом≥. ўо ви про них знаЇте? (дума, г≥мн, романс, вокально-хоров≥ твори, музично-театральн≥ твори)

І ѕом≥ркуйте, €к≥ ще музичн≥ жанри Ђвиростаютьї з п≥сн≥. ѕро €кий з них ви хот≥ли б д≥знатис€?

 

¬≥дгадайте загадку, додайте останнЇ слово Ч назву музичного жанру.

—ьогодн≥ п≥сн€ особлива

прийшла до нас в музичний клас.

¬она л≥рична ≥ мр≥йлива,

а називаЇтьс€ Ч Е (романс)

 

–обота з п≥дручником (стор.24).

ѕрочитайте текст. «Т€суйте ознаки вокального та ≥нструментального романс≥в.

–оманс Ч один з найпопул€рн≥ших жанр≥в вокальноњ камерноњ музики. “ак називають невеликий л≥ричний вокальний тв≥р з ≥нструментальним супроводом. ” романс≥ висловлюють особист≥ почутт€ ≥ враженн€, тому найчаст≥ше його виконуЇ сп≥вак-сол≥ст або вокальний дует у супровод≥ г≥тари, фортеп≥ано, арфи тощо.

–омансом називають також ≥нструментальну пТЇсу насп≥вного, мелод≥йного характеру. ” такому твор≥ пров≥дну парт≥ю Ч соло Ч виконуЇ один ≥нструмент (скрипка, в≥олончель, фортеп≥ано), нав≥ть €кщо у супровод≥ звучить весь оркестр.

–≥зновидами романсу Ї елег≥€ та балада.

 

–озгл€ньте репродукц≥ю картини ≤лар≥она ѕр€нишникова Ђ∆орсток≥ романсиї.

Ј якою музикою Ђзвучитьї дл€ тебе цей живопис?

ƒо жанру романсу здавна звертаютьс€ митц≥ р≥зних крањн. ѕонад 180 романс≥в написав рос≥йський композитор ќлександр јл€бТЇв. Ќайпопул€рн≥ший серед них Ч романс Ђ—оловейї на в≥рш≥ поета јнтона ƒельв≥га. ј створений в≥н був майже 200 рок≥в тому! ћелод≥€ романсу така н≥жна, легка, щира ≥ зворушлива, що нагадуЇ справжн≥й сп≥в соловейка. Ќевипадково в≥н звучить у виконанн≥ високого ж≥ночого голосу Ч сопрано.

V. —луханн€ музики. ќлександр јл€бТЇв. Ђ—оловейї.

 

“в≥р п≥д назвою Ђ–омансї написав свого часу ≥ австр≥йський композитор ¬ольфіані јмадей ћоцарт. …ого мелод≥€ виразна, плавна, насп≥вна Ч майже вокальна. јле њњ Ђсп≥ваЇї не голос, а музичн≥ ≥нструменти камерного оркестру. ÷ей Ђ–омансї Ч одна з частин твору Ђћаленька н≥чна музикаї.

 

—луханн€ музики. ¬ольфіані јмадей ћоцарт. Ђ–омансї з Ђћаленькоњ н≥чноњ музикиї

 

І який ≥з цих твор≥в вам б≥льш до вподоби? „ому?

І ѕом≥ркуйте, за допомогою €ких засоб≥в передано пташиний сп≥в у романс≥ Ђ—оловейї.

І ќхарактеризуйте мелод≥ю, супров≥д, рег≥стр та динам≥ку цих твор≥в.

І ѕо€сн≥ть, чому ≥нструментальний тв≥р ¬. ј. ћоцарта названо романсом.

÷е ц≥каво знати!

Ђћаленька н≥чна музикаї Ч один з найпопул€рн≥ших твор≥в ¬.ј.ћоцарта.  омпозитор написав його у подарунок своњй дружин≥  онстанц≥, до пТ€тоњ р≥чниц≥ одруженн€.

V≤. ‘≥зкультхвилинка.

V≤≤. ¬окально-хорова робота. ЂЌе щебечи, соловейкуї, музика ћ. √л≥нки, слова ¬. «аб≥ли.

 

1.–озсп≥вка. ѕослухайте п≥сню ЂЌе щебечи, соловейкуї. ѕом≥ркуйте, чи можна назвати њњ романсом. „ому?

2.—луханн€ п≥сн≥ ЂЌе щебечи, соловейкуї (у виконанн≥ вчител€ або фонограми +)

3.¬ивченн€ п≥сн≥ за нотним записом (робота з п≥дручником, стор.26)

4. ¬иконанн€ п≥сн≥.

÷е ц≥каво знати!

ѕ≥сню-романс ЂЌе щебечи, соловейкуї написав рос≥йський композитор ћихайло √л≥нка. ” його творчому доробку багато в≥домих п≥сень ≥ романс≥в: Ђ∆айворонокї, Ђя мить чудову памТ€таюї та ≥н.

–оманс ЂЌе щебечи, соловейкуї був створений на в≥рш≥ украњнського поета ¬≥ктора «аб≥ли майже 200 рок≥в тому, п≥д час подорож≥ ”крањною.

 омпозитор так тонко ≥ влучно передав особливост≥ украњнськоњ п≥сн≥, що невдовз≥ цей тв≥р стали вважати украњнським народним.

” творчост≥ ћ. √л≥нки романс та ≥нш≥ музичн≥ жанри набули класичноњ завершеност≥. “ому композитора вважають основоположником рос≥йськоњ класичноњ музики.

—ловничок.

 ласика (з лат. Ч зразковий, першокласний) Ч видатн≥, загальновизнан≥ твори мистецтва, €к≥ становл€ть ц≥нн≥сть дл€ нац≥ональноњ й св≥товоњ культури.

“ворц≥в класичноњ музики називають композиторами-класиками.

V≤≤≤. ѕ≥дсумок уроку.

 

”рок 5

“ема. ” Їдност≥ сп≥вочих голос≥в.

ћета:

 

¬иховна: актуал≥зувати й поглибити знанн€ д≥тей щодо хорового виконавства та основних жанр≥в хоровоњ музики;

–озвиваюча: розвивати емоц≥йну сферу учн≥в, сп≥вацьк≥ навички, почутт€ ритму.

¬иховна: засобами мистецтва виховувати патр≥отичн≥ почутт€, викликати ≥нтерес до украњнськоњ хоровоњ музики, творчост≥ украњнських митц≥в.

“ип уроку: урок поглибленн€ знань.

ќбладнанн€: музичний ≥нструмент, п≥дручники.

’≥д уроку

≤. ¬х≥д п≥д музику. ќрган≥зац≥йний момент.

ѕочинаЇмо урок!

” св≥т музики зробимо крок.

Ћюбл€ть музику повсюди,

Ќаш урок ц≥кавим буде!

 

≤≤. ћузичне в≥танн€. ћотивац≥€ навчальноњ д≥€льност≥.

√олос людини називають найкращим музичним ≥нструментом.

≤ справд≥, в≥н може передати найтонш≥ в≥дт≥нки музичноњ мови ≥ все розмањтт€ людських почутт≥в. ѕроте будь-€кий сп≥вочий голос обмежений певними кордонами Ч д≥апазоном звучанн€. ј один сп≥вак може виконувати одночасно лише одну мелод≥ю. ј €кщо поЇднати 15, 50, 100 голос≥в: ж≥ночих ≥ чолов≥чих, високих ≥ низьких? Ћише у€в≥ть, €кими €скравими та неповторними барвами сповнитьс€ звучанн€! “акий колектив зможе засп≥вати будь-€кий багатоголосний тв≥р.

 

≤≤≤. јктуал≥зац≥€ знань.

Ј ѕригадайте, €к називаЇтьс€ великий колектив с≥вак≥в?

Ј —каж≥ть: нав≥що люди придумали хор Ч злагоджену Їдн≥сть сп≥вочих голос≥в?

Ј ѕо€сн≥ть значенн€ сл≥в: музична мова, людськ≥ почутт€, мелод≥€, д≥апазон, багатоголосний тв≥р.

≤V. —луханн€ музики.

—ловничок.

’ор (з грец. Ч з≥бранн€) Ч великий сп≥вочий колектив. «а складом хори бувають дит€ч≥, ж≥ноч≥, чолов≥ч≥ та м≥шан≥; за к≥льк≥стю парт≥й Ц 1-, 2-, 3-, 4-голосн≥ ≥ т.д.

’орового диригента часто називають хормейстером.

 

–озгл€ньте фото хорового колективу та схему розташуванн€ його парт≥й.

Ј ѕодумайте, чому такий хор називають м≥шаним.

Ј ѕом≥ркуйте, €к≥ вокальн≥ голоси вход€ть до складу дит€чого, ж≥ночого, чолов≥чного хору.

 

÷е ц≥каво знати!

’оров≥ колективи р≥зн€тьс€ к≥льк≥стю виконавц≥в. Ќайменша к≥льк≥сть хорист≥в (12) у камерному хор≥, а найб≥льша Ч не обмежена. Ќаприклад, склад м≥шаного хору нер≥дко нал≥чуЇ 100 Ц 120 сп≥вак≥в.

” ѕрибалтиц≥ традиц≥йним Ї св€то хорового сп≥ву, де звучить зведений хор, у €кому понад п≥втис€ч≥ виконавц≥в.

 

Ѕоже великий, Їдиний,

нам ”крањну храни,

вс≥ своњ ласки-щедроти

ти на люд наш зверни.

ƒай йому волю, дай йому долю,

дай доброго св≥та,

щаст€ дай, Ѕоже, народу

на многа€, многа€ л≥та...

ќлександр  ониський

 

÷ей в≥рш було написано близько 130 рок≥в тому. …ого п≥днесен≥ та щир≥ слова надихнули на творч≥сть ћиколу Ћисенка Ч композитора з ѕолтавщини, €кий Ї засновником класичноњ музики ”крањни.

“ак зТ€вивс€ хор Ђћолитва за ”крањнуї. …ого велична та прониклива музика Ч палке проханн€ щасливого майбутт€ дл€ р≥дного краю. ѕослухайте тв≥р. Ќасп≥вайте його мелод≥ю.

 

—луханн€ музики. ћикола Ћисенко. Ђћолитва за ”крањнуї

 

Ј ѕом≥ркуйте, чому дл€ вт≥ленн€ зм≥сту в≥рша композитор обрав жанр хору. який хор звучав?

Ј –озгл€ньте, €к передано художн≥й образ твору в одно≥менн≥й витинанц≥ ќксани ÷имбалюк.

V.‘≥зкультхвилинка

V≤. ¬окально-хорова робота. ЂЌемаЇ ”крањни без калиниї, музика ћ. ¬едмедер≥,слова √.  лок

 

1.–озсп≥вуванн€. ѕослухайте п≥сню композитора з ’арк≥вщини ћиколи ¬едмедер≥. ¬изначте основну ≥дею цього твору.

2.—луханн€ п≥сн≥ у виконанн≥ вчител€ (або фонограми +)

3.–озучуванн€ п≥сн≥ за нотним записом.

 

–обота з п≥дручником (стор.32)

4.¬иконанн€ п≥сн≥ п≥д фонограму (м≥нус).

Ј Ќазв≥ть згадан≥ у п≥сн≥ символи ”крањни.

Ј як≥ музичн≥ символи украњнського народу ви можете до них додати?

Ј –озгл€нте репродукц≥ю картини Ђ алинаї украњнського художника ћиколи ќвсейка

Ј ѕом≥ркуйте, €кий р€док п≥сн≥ ЂЌемаЇ ”крањни без калиниї може про≥люструвати ц€ картина.

 

V≤≤. ѕ≥дсумок уроку.

Ј ѕригадайте, €к≥ види хорових колектив≥в ви знаЇте?

Ј як≥ музичн≥ твори сьогодн≥ звучали на уроц≥?

 

 

”рок 6

“ема. ” Їдност≥ сп≥вочих голос≥в.

ћета:

¬иховна: актуал≥зувати й поглибити знанн€ д≥тей щодо хорового виконавства та основних жанр≥в хоровоњ музики. ¬чити емоц≥йно сприймати музику, вчити розпов≥дати про вплив музичного мистецтва на людину та њњ вчинки.

–озвиваюча: розвивати вокально-хоров≥ навички, звуко-висотний ≥ ладовий слух, почутт€ ритму, музичну пам'€ть, увагу, художнЇ мисленн€, естетичний смак.

¬иховна: виховувати любов до музики та кращ≥ моральн≥ €кост≥ особистост≥.

“ип уроку: ”рок поглибленн€ знань.

ќбладнанн€: музичний ≥нструмент, магн≥тофон, п≥дручники.

’≥д уроку

≤. ¬х≥д п≥д музику. ќрган≥зац≥йний момент.

≤≤. ћузичне в≥танн€. ћотивац≥€ навчальноњ д≥€льност≥.

≤≤≤. јктуал≥зац≥€ знань.

Ј ѕригадайте, що таке хор?

Ј як≥ види хорових колектив≥в вам в≥дом≥?

Ј яка к≥льк≥сть виконавц≥в може бути у хор≥?

≤V. —луханн€ музики.

’орова музика виникла ще у стародавньому св≥т≥. «а цей час сформувалис€ њњ пров≥дн≥ жанри: хор, хорова обробка п≥сн≥, хоровий концерт Е ј ще хоровий сп≥в Ї важливою складовою великих вокально-≥нструментальних твор≥в Ч кантаторатор≥й Ч та музично-театральних вистав: опери, оперети, мюзиклуЕ

—ловом хор позначаЇтьс€ не лише сп≥вочий колектив, а й жанр вокальноњ музики. ” хоровому виконанн≥ виразно та р≥знобарвно звучать п≥сн≥, г≥мни, молитвиЕ

—кладовою хоровоњ музики Ї також хорова обробка п≥сн≥. «авд€ки цьому жанру п≥сенн≥ твори збагачуютьс€голосами та п≥дголосками. ¬идатн≥ творц≥ хорових обробок украњнських п≥сень Ч композитори ћикола Ћеонтович,  ирило —теценко, як≥в —теповий.

’оровий концерт Ч багаточастинний тв≥р на рел≥г≥йн≥ тексти. ј у кантатах, оратор≥€х, операх, оперетахта мюзиклах хоровий сп≥в поЇднуЇтьс€ ≥з сольними, ансамблевими й оркестровими номерами. „асто хористи не лише сп≥вають, а й грають рол≥, €к справжн≥ актори.

 

V. —луханн€ музики.

—ьогодн≥ ми послухаЇмо хоров≥ обробки народних п≥сень: ”крањнська народна п≥сн€ Ђќй в пол≥, пол≥ї (ж≥ночий хор);”крањнська народна п≥сн€ Ђ¬исока вербаї (чолов≥чий хор);”крањнська народна п≥сн€ Ђ олисковаї (м≥шаний хор);”крањнська народна п≥сн€ Ђќй Їсть в л≥с≥ калинаї (дит€чий хор).

Ј ¬изначте склад хору

Ј „и покращило хорове виконанн€ фольклорн≥ твори. „им?

 

VI. ¬окально-хорова робота.

¬иконанн€ п≥сн≥ ЂЌемаЇ ”крањни без калиниї, музика ћ.¬едмедер≥, слова √.  лок

V≤≤. ѕ≥дсумок уроку.

 

Ј ѕро €к≥ жанри хоровоњ музики ви д≥зналис€ на уроц≥?

Ј ўо таке хорова обробка п≥сн≥?

Ј яка з п≥сень, прослуханих сьогодн≥, вам сподобались найб≥льше?

”рок 7

“ема: ÷арина вокального мистецтва

ћета:

¬иховна: узагальнитий поглибити знанн€ школ€р≥в щодо жанру опери, побудови й основних номер≥в оперноњ вистави. ¬чити д≥тей емоц≥йно сприймати музику, вчити розпов≥дати про вплив музичного мистецтва на людину та њњ вчинки.

–озвиваюча: розвивати вокально-хоров≥ навички, художнЇ мисленн€, естетичний смак.

¬»ховна: виховувати любов до музики та кращ≥ моральн≥ €кост≥ особистост≥.

“ип уроку: урок поглибленн€ знань.

ќбладнанн€: музичний ≥нструмент, п≥дручники.

’≥д уроку:

”чн≥ вход€ть до класу п≥д музику (Ђћарш тореадораї з опери Ђ арменї ∆.Ѕ≥зе)

 

≤. ќрган≥зац≥йний момент.

≤≤. ћузичне в≥танн€. ћотивац≥€ навчальноњ д≥€льност≥.

Ј ѕригадайте пров≥дн≥ жанри хоровоњ музики? (хор, хорова обробка п≥сн≥, хоровий концерт, кантата, оратор≥€, опери, оперети. мюзикл).

™ мистецький жанр, де можна Ђзустр≥тис€ї з ус≥ма р≥зновидами вокальноњ музики. ÷е опера Ц справжн€ царина вокального мистецтва. ќперний жанр виник в ≤тал≥њ понад 400 рок≥в тому (наприк≥нц≥ 16 стол≥тт€), проте ≥ дос≥ залишаЇтьс€ найскладн≥шим у музиц≥.

«азвичай оперна вистава складаЇтьс€ з к≥лькох д≥й (акт≥в), а кожна д≥€ - з номер≥в.

—ольний номер називаЇтьс€ ар≥€. ” н≥й д≥йов≥ особи розпов≥дають про себе, своњ думки ≥ почутт€. –≥зновидами ар≥њ Ї ар≥озо, ар≥Їта тощо.

 оли оперн≥ персонаж≥ зустр≥чаютьс€ та сп≥лкуютьс€ на сцен≥, звучать камерн≥ ансамбл≥: дует, тр≥о, квартет, кв≥нтет. «авд€ки ним розкриваютьс€ под≥њ сюжету, характери ≥ стосунки персонаж≥в.

«начне м≥сце в оперн≥й вистав≥ пос≥дають хоров≥ номери. —аме хор може найб≥льш €скраво та виразно передати колективн≥ сцени: народн≥ св€та, картини пишних бал≥в ≥ в≥йськових поход≥вЕ

Ќеаби€ку роль в опер≥ в≥д≥граЇ й ≥нструментальна музика. «вучанн€ ≥нструмент≥в не лише супроводжуЇ вокальн≥ номери, а й виконуЇ самост≥йну роль: наприклад, у танцювальних сценах або в увертюр≥ Ц оркестровому вступ≥ до опери.

ќтже, структуру оперноњ вистави можна зобразити так:

 

”вертюра 1 д≥€
н о м е р и

 

2 д≥€
н о м е р и

 

≤≤≤. јктуал≥зац≥€ знань.

Ј ѕо€сн≥ть, чому оперу названо цариною вокального мистецтва?

Ј яку роль в≥д≥грають в опер≥ сольн≥ й ансамблев≥ номери, хор ≥ оркестр?

Ј –озгл€ньте фото оперних театр≥в на стор≥нц≥ 34-35. —каж≥ть а де можете послухати оперу ви?

¬≥домост≥ про композитора.

ќдним з найпопул€рн≥ших музично-театральних твор≥в Ц опера Ђ арменї французького композитора ∆оржа Ѕ≥зе.

∆.Ѕ≥зе народивс€ у ѕариж≥, в родин≥ учител€ сп≥в≥в. ѕ≥сл€ зак≥нченн€ ѕаризькоњ консерватор≥њ юний музикант отримав –имську прем≥ю. ÷е дало йому змогу продовжити навчанн€ в ≤тал≥њ Ц на батьк≥вщин≥ опери.

“у композитор ≥ захопивс€ оперним жанром, а згодом став автором ориг≥нальних опер. ќстанн€ з них Ц Ђ арменї - €скрава музична розпов≥дь про житт€ ≥спанського народу.

¬≥дкриваЇ виставу увертюра, €ка готуЇ слухач≥в до подорож≥ стор≥нками ц≥Їњ музично-театральноњ д≥њ. ѓњ €скрава музика змальовуЇ сцени з народного житт€ ≤спан≥њ та образи найважлив≥ших оперних персонаж≥в: гордоњ циганки  армен ≥ мужнього тореадора ≈скам≥льйо.

™ в опер≥ ≥ виразн≥ хоров≥ сцени. ќдна з них змальовуЇ хлопчик≥в, що веселою ватагою крокують вулиц€ми м≥ста. ÷ей оперний номер так ≥ називаЇтьс€ - Ђ’ор хлопчик≥вї.

 

IV. Cлуханн€ музики ∆.Ѕ≥зе ќпера Ђ арменї ”вертюра

ѕослухайте увертюру. ѕозначайте п≥дн€тою рукою зм≥ну характеру музики.

 

Ј „и Ї у твор≥ в≥дом≥ тоб≥ музичн≥ теми?

 

—луханн€ ∆. Ѕ≥зе ќпера Ђ арменї ’ор хлопчик≥в

Ј який настр≥й д≥тей передаЇ хоровий сп≥в?

Ј ¬изначте, хор €кого складу звучить?

Ј як≥ види мистецтва поЇднуютьс€ у опер≥?

 

–озгадавши ребус на 37 стор≥нц≥ ви д≥знаЇтесь €к називаЇтьс€ л≥тературний текст опери.

 

ќт чар≥вне царство опери, балетуЕ

ўо покладено в основу њх сюжету?

ћають опера, балет ≥ оперета

—тислий текст Ц маленьку книжечку Е

ЂЋ≤Ѕ–≈“ќї

 

ѕослухайте фрагменти дит€чоњ опери.

Ј ѕригадай опери-казки за малюнками (Ђ¬овк ≥ семеро козен€тї, Ђ оза ƒерезаї, Ђѕан  оцькийї)

 

—твор≥ть невеличку сцену з власноњ опери-казки:

Ј ќбер≥ть казковий сюжет, визначте фрагмент дл€ виконанн€ та напиш≥ть його л≥брето;

Ј –озпод≥л≥ть рол≥ та роз≥грайте сцену, ≥мпров≥зуючи мелод≥њ на текст казки

 

V. ¬окально-хорова робота Ќорвезька народна п≥сн€ Ђ амертонї украњнський текст ј. ћТ€стк≥вського

1.–озсп≥вка. ѕослухайте п≥сню Ђ амертонї. «найд≥ть у текст≥ й по€сн≥ть ус≥ Ђмузичн≥ї слова

2.—луханн€ п≥сн≥ Ђ амертонї (у виконанн≥ вчител€ або фонограми +)

3.¬ивченн€ п≥сн≥ за нотним записом (робота з п≥дручником, стор.38)

4. ¬иконанн€ п≥сн≥ каноном.

 

÷е ц≥каво знати!

 амертон Ц спец≥альний пристр≥й дл€ настроюванн€ хору та музичних ≥нструмент≥в.

«а допомогою камертону видобувають звук, за €ким ор≥Їнтуютьс€ сп≥ваки, або налагоджують звучанн€ музичних ≥нструмент≥в.

Ќайчаст≥ше камертон €вл€Ї собою з≥гнуту металеву пластинку, що нагадуЇ за формою латинську букву ЂUї. якщо легенько вдарити по н≥й - чути звук, зазвичай Ћя.

ј ще камертон буваЇ у вигл€д≥ маленькоњ трубочки, що звучить, коли в нењ дмухнути. “аким камертоном найчаст≥ше користуютьс€ хоров≥ диригенти Ц хормейстери.

 

VI. ѕ≥дсумок уроку.

Ј ” €кому жанр≥ поЇднуютьс€ ус≥ р≥зновиди вокальноњ музики?

Ј ўо таке увертюра?

Ј яка структура оперноњ вистави?

Ј Ќазв≥ть композитора ≥ тв≥р €кий ми слухали на уроц≥

Ј ўо таке камертон?

 

V≤≤. ¬их≥д з класу п≥д музику

”рок 8

“ема. ƒес€ть завдань дл€ перев≥рки знань.

 

ћета:

¬иховна: узагальнити ≥ поглибити знанн€ школ€р≥в щодо музичних жанр≥в: п≥сн€, хорова музика, опера, романс. перев≥рити р≥вень знань, ум≥нь та навичок з даноњ теми; –озвиваюча: розвивати музичн≥ зд≥бност≥ учн≥в, почутт€ ритму, у€ву, увагу, вм≥нн€ в≥дтворювати асоц≥ац≥њ; ¬иховна: виховувати любов до мистецтва, естетичний смак.

ћетодично-дидактичне забезпеченн€ уроку. ћузичний ≥нструмент, п≥дручник

’≥д уроку

 

¬х≥д до класу п≥д звучанн€ п≥сн≥ (за вибором учител€)

≤. ќрган≥зац≥йна частина.

«нову день почавс€, д≥ти,

¬и з≥брались на урок.

“ож пора нам посп≥шати,

 личе в подорож дзв≥нок.

—ьогодн≥ в нас урок звичайний,

“а вчить багато нас чому.

’ай буде в≥н дл€ нас повчальний

«а це под€куЇм йому.

 

ћузичне в≥танн€:

 

”рок музики у нас

«апросив ус≥х у клас.

ѕрив≥таймось дружно вс≥,

ƒо, м≥, фа, соль, л€, с≥!

ѕлесн≥ть д≥ти, к≥лька раз,

ƒо роботи вс≥ гаразд!

ѕрив≥таймось дружно вс≥

ƒо, м≥, фа, соль, л€, с≥!

≤≤. ѕов≥домленн€ теми уроку.

ƒес€ть завдань дл€ перев≥рки знань:

Ј ўо таке музичний жанр. ѕо€сн≥ть, чим в≥др≥зн€ютьс€ вокальн≥ й ≥нструментальн≥ жанри.

Ј який музичний жанр Ї основою вокальноњ музики.

Ј ¬ибер≥ть ≥з перел≥ку основн≥ жанри вокальноњ музики. (п≥сн€, г≥мн, романс, пТЇса, хор, симфон≥€, кантата, оратор≥€, опера, балет, оперета, мюзикл)

Ј –озкаж≥ть про жанр романсу. яким може бути склад його виконавц≥в. (—оло, дует, хор)

Ј ’то автор твору Ђћолитва за ”крањнуї визначте жанр цього твору. (ћ.Ћисенко, ћ.√л≥нка, ќ.јл€бТЇв)

Ј ўо таке опера? ѕригадайте основн≥ частини оперноњ вистави

 

III. ‘≥зкультхвилинка

я малюю зайчика (колов≥ рухи руками над головою)

ƒл€ вас Ц раз

÷е у нього, бачите, (руки кладуть на голову)

√олова Ц два.

÷е у нього вуха (п≥дн≥мають руки вгору до вух)

ƒо гори Ц три.

÷е стирчить у нього хвостик (повертають тулуб праворуч, л≥воруч)

—≥рий Ц чотири.

÷е очиц≥ весело гор€ть Ц пТ€ть (прикладають руки до очей)

–отик, руки Ц нехай

ћорквинку њсть Ц ш≥сть. (≥м≥тують жуванн€ моркви)

Ўубка тепла, хутр€на (плещуть в долон≥)

Ќа н≥м Ц с≥м.

Ќ≥жки довг≥, щоб гасав (п≥дскакують на м≥сц≥)

¬≥н л≥сом в л≥с≥ Ц в≥с≥м.

ўе довкола посаджу дерева (сад€ть дерева, притоптують €мку)

я Ц девТ€ть.

≤ хай сонце с€Ї з п≥днебесс€ Ц дес€ть (п≥дн≥маютьс€ на носках).

 

IV. —луханн€ музики.

ѕослухайте та в≥дгадайте €кий тв≥р звучить.

 

Ј ј.¬≥вальд≥ Ђѕори рокуї Ђќс≥ньї

Ј ќ. јл€бьЇв Ђ—оловейї

Ј ћ.Ћисенко Ђћолитва за ”крањнуї

Ј ∆.Ѕ≥зе ќпера Ђ арменї ’ор хлопчик≥в

 

V. ¬иконанн€ вивчених на уроках п≥сень.

Ј Ђћузика р≥дного домуї ќ.«олотник;

Ј ”крањнська народна п≥сн€ Ђ√осподарствої;

Ј ЂЌемаЇ ”крањни без калиниї ћ. ¬едмедер≥

IV. ѕ≥дсумок уроку.

ƒзень Ц дзелень, дзвенить дзв≥нок,

¬же зак≥нчивс€ урок.

ƒо побаченн€!

ƒо побаченн€!

 

 

”рок 9

“ема: ƒзв≥нк≥ таЇмниц≥.

ћета: узагальнити знанн€ учн≥в щодо ≥нструментальноњ музики €к важливоњ складовоњ музичного мистецтва; дати у€вленн€ про пТЇсу €к важливий жанр ≥нструментальноњ музики.

“ип уроку: урок поглибленн€ знань.

ќбладнанн€: музичний ≥нструмент, компТютер, мультимед≥йна презентац≥€, п≥дручники.

’≥д уроку:

≤. ¬х≥д п≥д музику. ќрган≥зац≥йний момент.

≤≤. ћузичне в≥танн€. јктуал≥зац≥€ знань.

Ј ѕригадайте €к≥ звуки називають шумовими, а €к≥ музичними?

Ј ѕом≥ркуйте, €ка властив≥сть в≥др≥зн€Ї музичн≥ звуки в≥д шумових?

≤≤≤. ћотивац≥€ навчальноњ д≥€льност≥

ѕрочитайте в≥рш. «догадайтесь, про що у ньому йдетьс€, ≥ додайте останнЇ слово.

ƒзв≥нк≥ таЇмниц≥ Ц ≥ справжн≥, й казков≥.

’то дав њм так≥ голоси веселков≥?

як≥ невичерпн≥ музичн≥ скарбниц≥

«ахован≥ в тих чар≥вних таЇмниц€х?

¬они так≥ р≥зн≥, та ≥нод≥ схож≥:

«вучати ≥ гр≥зно, ≥ лаг≥дно можуть,

≤ високо, й низько, ≥ близько, й далеко,

як вибухи грому, €к клек≥т лелеки.

¬они намалюють без пензл€ картину,

¬они зачарують звучанн€м людину.

¬ руках музиканта, на знак диригента,

ѕрокинутьс€ ≥ оживуть Е.(≤Ќ—“–”ћ≈Ќ“»)

 

- ѕригадайте основн≥ групи музичних ≥нструмент≥в.

- як називаЇтьс€ музика дл€ виконанн€ на таких ≥нструментах?

ћузичний словничок!

ћузичн≥ ≥нструменти Ц спец≥альн≥ приладидл€ виконанн€ музики. ѓх под≥л€ють на ударн≥, духов≥ та струнн≥. ” кожн≥й груп≥ Ї клав≥шн≥ ≥нструменти.

ћузика дл€ виконанн€ на музичних ≥нструментах називаЇтьс€ ≥нструментальною.

IV. —луханн€ музики. “роњст≥ музики.

—таровинна гуцульська легенда про троњстих музик.

∆ила-була у гуцульському сел≥ прекрасна д≥вчина. ≤ закохалис€ в нењ три леген≥ Ц скрипаль, цимбал≥ст ≥ соп≥лкар. ”с≥ троЇ ≥ розумн≥, ≥ красив≥, ≥ добр≥ душею.

Ќ≥€к не могла д≥вчина вибрати соб≥ нареченого. ≤ тод≥ вир≥шила - хай при всьому народ≥ змагаютьс€ у гр≥.  ого визнають найкращим Ц за того ≥ п≥де.

ѕочалос€ змаганн€.  ожен парубок грав свою улюблену мелод≥ю, грав так майстерно, що не змогли люди визначити переможц€. “од≥ звел≥ли њм грати одну й ту саму п≥сню. јле й тод≥ жоден не здобув перемоги.

ƒумали-думали люди, ≥ вир≥шили: хай грають ус≥ троЇ одразу. «аграли скрипаль, цимбал≥ст ≥ соп≥лкар разом, ≥ народилас€ прекрасна, дос≥ нечувана музика. ≤ вир≥шив народ: не можна розлучати трьох музикант≥в, €к≥ створили таке диво. “ак ≥ залишилис€ вони грати разом, а назвали њх троњстими музиками.

—крипка, соп≥лка, бубонЕЌедаремно њх називали ≥нструментами. јдже в руках майстр≥в музики вони спроможн≥ малювати картини й розпов≥дати ≥стор≥њ, розкривати та бентежити людськ≥ почутт€Е

”люблен≥ ≥нструменти украњнського народу здавна поЇднуютьс€ у троњсту музику - ансамбль ≥з трьох музикант≥в. —клад троњстоњ музики може бути р≥зним, але зазвичай в н≥й присутн≥ ударний, духовий ≥ струнний ≥нструменти: скрипка, соп≥лка ≥ бубон; цимбали, соп≥лка та барабан. “аке поЇднанн€ даЇ змогу виконувати ≥ проникливо-л≥ричн≥, ≥ весел≥, запальн≥ музичн≥ пТЇси.

—луханн€ “роњстоњ музики.

Ј ѕод≥л≥тьс€ своњми враженн€ми. —пробуйте визначити, €к≥ ≥нструменти звучали?

Ј „и суголосн≥ прослухан≥ пТЇси зм≥сту ≥ настрою картини Ђ“роњст≥ музикиї к≥ровоградськоњ художниц≥ Ћариси «ор≥ноњ.

ћузичний словничок!

ћузична пТЇса Ц невеликий сольний або ансамблевий тв≥р; важливий жанр ≥нструментальноњ музики.

- ј €к же виникли музичн≥ ≥нструменти?

ј починалос€ все випадково:

÷окнув колись кам≥нець загадково,

≤ т€тива стародавнього лука

ѕодарувала мисливцев≥ звуки.

√рав в очерет€них зарост€х в≥тер,

 ликали дзвони тужити й рад≥ти.

ћушл≥ гули, наче рок≥т прибоюЕ

« давн≥х час≥в спостережлив≥ люди

¬ звуки вслухались уважно повсюди

≤ пом≥чали красив≥, незвичн≥Е

“ак ≥нструменти зТ€вились музичн≥.

ј з ними разом, в≥ками - роками,

ћузика йшла ≥ прийшла до нас з вами.

ћабуть, не так уже ≥ випадково

÷окнув колись кам≥нець загадково.

ћожливо саме звук камТ€ного удару нав≥€в людин≥ думку про створенн€ найпершого музичного ≥нструмента Ц ударного. ƒухов≥ ≥нструменти ЂзобовТ€зан≥ї своњм виникненн€м гуд≥нню в≥тру в очерет€них стеблах, а струнн≥ Ц Ђсп≥вуї т€тиви мисливського лука.

ќтже, кам≥нн€, очерет€не стебло ≥ т€тива мисливського лука вважають попередниками ус≥х музичних ≥нструмент≥в. “ож музичн≥ ≥нструменти з давн≥х час≥в под≥л€ють на ударн≥, духов≥ та струнн≥.

- «найд≥ть у текст≥ на €к≥ звуки звернула увагу людина у стародавн≥ часи.

- –озгл€ньте фото давн≥х музичних ≥нструмент≥в. «найд≥ть серед них ударний, духовий ≥ струнний.

- ѕодумайте, чи нагадують вони сучасн≥ музичн≥ ≥нструменти? як≥?

–озгл€ньте малюнок с. 45

- Ќазв≥ть музичн≥ ≥нструменти;

- –озпод≥л≥ть њх на ударн≥, духов≥ та струнн≥;

- Ђ–озплутайї музичну загадку та зТ€суйте звуки €ких ≥нструмент≥в належать до шумових, а €ких Ц до музичних.

- Ќавед≥ть власн≥ приклади ≥нструмент≥в ≥з шумовим ≥ музичним звучанн€м.

÷е ц≥каво знати!

ƒухов≥ й струнн≥ ≥нструменти зазвичай мають музичне звучанн€. ј серед ударних переважають шумов≥: барабан, бубон, мара каси, тар≥лки тощо. «астосуванн€ шумових ≥нструмент≥в надаЇ музиц≥ €скравост≥ та розмањтт€.

V. ‘≥зкультхвилинка.

VI. ¬окально-хорова робота муз. ¬.ѕрихожа€, сл.. “.—а€ ЂЌ≥чн≥ музикиї

1.–озсп≥вка. ѕослухайте п≥сню ЂЌ≥чн≥ музикиї. яку картину вона намалювала? Ќазв≥ть музичн≥ ≥нструменти, згадан≥ у текст≥.

2.—луханн€ п≥сн≥ ЂЌ≥чн≥ музикиї (у виконанн≥ вчител€ або фонограми +)

3.¬ивченн€ п≥сн≥ за нотним записом (робота з п≥дручником, стор.46)

4. ¬иконанн€ п≥сн≥, показуючи рухами, н≥би граЇш на музичних ≥нструментах.

5. «найд≥ть на малюнках зображенн€ згаданих у п≥сн≥ музичних ≥нструмент≥в.

6. –озпод≥л≥ть њх на ударн≥, духов≥, струнн≥ та клав≥шн≥.

VII. ѕ≥дсумок уроку.

Ј ўо таке музичн≥ ≥нструменти?

Ј яка музика називаЇтьс€ ≥нструментальною?

Ј як≥ ≥нструменти вход€ть до струнноњ групи, ударноњ, духовоњ?

Ј ўо таке музична пТЇса?

VIII. ¬их≥д з класу п≥д музику

”рок10

“ема: ќдин ≥нструмент Ц це багато чи мало?

ћета: дати загальне у€вленн€ про сольн≥ жанри ≥нструментальноњ музики;ознайомити з жанрами прелюд≥њ, капрису, кампанели.

“ип уроку: урок поглибленн€ знань.

ќбладнанн€: музичний ≥нструмент, компТютер, мультимед≥йна презентац≥€, п≥дручники.

’≥д уроку:

≤. ¬х≥д п≥д музику. ќрган≥зац≥йний момент.

≤≤. ћузичне в≥танн€. јктуал≥зац≥€ знань.

- ўо таке музичн≥ ≥нструменти?

- Ќа €к≥ три групи под≥л€ють музичн≥ ≥нструменти?

≤≤≤. ћотивац≥€ навчальноњ д≥€льност≥.

—к≥льки музичних ≥нструмент≥в створили люди! „ому ж серед цього барвистого розмањтт€ музиканти часто обирають лише один ≥нструмент?

ќдин ≥нструмент Ц це багато чи мало,

ўоб думка музична жила та звучала,

≤ владним поривом в душ≥ панувала,

≤ мр≥ю будила, ≥ серце стискала?...

Ђћаестро одного ≥нструментаї - так можна назвати ≥тал≥йського композитора та скрипал€ Ќ≥коло ѕаган≥н≥.

Ќ≥коло ѕаган≥н≥ (1782 - 1840) Ц ≥тал≥йський скрипаль ≥ композитор. ¬≥н народивс€ в м≥ст≥ √енуњ, у родин≥ “ерези та јнтон≥о ѕаган≥н≥, €к≥ дуже любили музику. …ого батько мав у порту невеличку крамницю ≥ добре грав на мандол≥ та скрипц≥.

ќдного разу матер≥ Ќ≥коло приснивс€ дивний сон: до нењ зТ€вивс€ ангел ≥ запитав, €ку мил≥сть в≥д Ѕога вона хот≥ла б отримати. ∆≥нка попросила, щоб њњ син став видатним музикантом. –озпов≥дь про цей сон справила велике враженн€ на чолов≥ка “ерези. ѕорадившись, батьки вир≥шили навчати дитину гр≥ на скрипц≥ Ц музичному символ≥ ≤тал≥њ.

”перше Ќ≥коло уз€в до рук скрипку в 7 рок≥в. Ѕатько змушував його займатис€ на ≥нструмент≥ ц≥лими дн€ми, не дозвол€в виходити на вулицю ≥ нав≥ть замикав у темному сарањ, щоб той не вт≥к. “ак≥ Ђурокиї п≥д≥рвали ≥ без того слабке здоровТ€ Ќ≥кколо.

ѕроте за дуже короткий час хлопчик дос€г великих усп≥х≥в. ” восьмир≥чному в≥ц≥ в≥н написав свою першу скрипкову сонату, а в 11 рок≥в виступив ≥з самост≥йним концертом у √енуњ, а невдовз≥ розпочав гастрольн≥ поњздки м≥стами ≤тал≥њ.

ѕоступово ѕаган≥н≥ став новатором у виконавств≥. ¬≥н першим ≥з скрипал≥в виконував концертн≥ програми нап€мТ€ть, см≥ливо застосовував нов≥ прийоми гри, заклавши основи сучасноњ техн≥ки гри на скрипц≥. ѕроте де€к≥ його твори були наст≥льки складн≥, що скрипал≥ наступних покол≥нь довгий час не наважувалис€ њх виконувати.

÷≥каво, що саме в юному в≥ц≥ було створено багато з уславлених 24 капарис≥в ѕаган≥н≥. ÷≥ твори ≥ нин≥ вважаютьс€ шедеврами скрипкового мистецтва. ўо справили великий вплив ≥ на сучасник≥в великого ≥тал≥йц€, ≥ на композитор≥в майбутнього.

 

IV. —луханн€

”же майже два стол≥тт€ переказують, €к в≥ртуозний музикант дивував слухач≥в надзвичайною техн≥кою та грав на одн≥й струн≥, коли порвалис€ ≥нш≥Е

” творчост≥ Ќ.ѕаган≥н≥ набули досконалост≥ сольн≥ жанри ≥нструментальноњ музики. ” знаменитих Ђ априсахї скрипка см≥Їтьс€ ≥ плаче, передаючи всю силу людських почутт≥в. ј у пТЇс≥ Ђ ампанеллаї њњ звучанн€ ЂрозсипаЇтьс€ї барвистим переливчастим дзвоном.

 

—луханн€ Ќ. ѕаган≥н≥ Ђ ампанеллаї

 

- ўо виражаЇ та зображаЇ музика?

- «верн≥ть увагу на художн≥й образ музики.

ћузичний словничок!

 ампанелла (з ≥тал. - дзв≥ночок ) Ц назва музичноњ пТЇси, що в≥дтворюЇ передзв≥н дзв≥ночк≥в.

—луханн€ Ќ.ѕаган≥н≥ Ђ априс є24ї

 априс, каприч≥о (з ≥тал. каприз, примха) Ц в≥ртуозна ≥нструментальна пТЇса у в≥льн≥й форм≥.

- Ќа €кому ≥нструменти виконуЇтьс€ Ђ априсї є24?

- —к≥льки ≥нструмент≥в виконують тв≥р Ђ ампанеллаї?

 

«алежно в≥д к≥лькост≥ виконавц≥в ≥нструментальна музика буваЇ: сольною (дл€ одного ≥нструмента у супровод≥ чи без нього); ансамблевою (дл€ невеликого складу виконавц≥в); оркестровою (дл€ виконанн€ оркестром).

ѕоходженн€ та розвиток струнних ≥нструмент≥в.

«даЇтьс€, ц≥ ≥нструменти зовс≥м р≥зн≥. ѕроте Ђпращурї у них один Ц звичайн≥с≥нька т€тива мисливського лука, що стала першою у св≥т≥ струною.

- ѕростежте за схемою(стор≥нка 49), €кий шл€х пройшли струнн≥ ≥нструменти в≥д давньоњ л≥ри до ро€лю.

 

Ђƒушею фортеп≥аної називають композитора ≥ п≥ан≥ста ‘ридерика Ўопена (1810-1849) Ц засновника класичноњ музики ѕольщ≥.

Ђƒол€ нагородила пол€к≥в Ўопеном, €к австр≥йц≥в ћоцартомї, - писали сучасники про молодого, надзвичайно талановитого музиканта.

« дитинства ‘ридерик ви€вив ун≥кальн≥ музичн≥ зд≥бност≥. ѕерш≥ уроки гри на фортеп≥ано пТ€тир≥чному хлопчику дала восьмир≥чна сестра Ћюдв≥ка. ‘ортеп≥ано з дитинства було улюбленим ≥нструментом не лише Ўопена - виконавц€, а й Ўопена Ц композитора. —в≥й перший фортеп≥анний тв≥р Ц невеликий полонез хлопчик написав у семир≥чному в≥ц≥.  омпозиторський дебют був усп≥шним, ≥ у тому ж роц≥ тв≥р опубл≥кували.

ѕерший виступ прин≥с восьмир≥чному ‘ридерику широку в≥дом≥сть, а в 12 рок≥в в≥н був визнаний одним ≥з кращих п≥ан≥ст≥в ¬аршави. ѕо зак≥нченн≥ ¬аршавськоњ вищоњ школи музики 19-р≥чний Ўопен оф≥ц≥йно удостоЇний характеристики музичний ген≥й.

 онцертн≥ програми, з €кими ще зовс≥м юний ‘ридерик гастролював ™вропою, мали приголомшливий усп≥х. ЂЎапки геть, панове, перед вами ген≥й!ї - писав тод≥ композитор –обнрт Ўуман.

ћайже весь творчий доробок ‘.Ўопена складають фортеп≥анн≥ твори: вальси, полонез, мазурки, прелюд≥њ Е ” багатьох з них звучать ≥нтонац≥њ польського фольклору, хоча справжн≥ народн≥ мелод≥њ композитор не використовував.

ќкрасою творчост≥ ‘.Ўопена Ї прелюд≥њ - лакон≥чн≥ (≥нод≥ по 16-20 такт≥в), але дуже виразн≥ пТЇси. ” них передано найр≥зноман≥тн≥ш≥ почутт€ людини: рад≥сть ≥ задумлив≥сть, мТ€кий гумор ≥ глибокий смутокЕ

” де€ких прелюд≥€х майстерно зображено €скрав≥ сценки з народного житт€, невипадково музика таких пТЇс прос€кнута ≥нтонац≥€ми польського фольклору.

—луханн€ ‘ридерика Ўопена ѕрелюд≥€ є 4 ≥ є7

- ѕор≥вн€йте контрастн≥ художн≥ образи прелюд≥й;

- ѕор≥вн€йте засоби музичноњ виразност≥ прелюд≥й (мелод≥ю, ритм, лад, темп, динам≥ку);

- яка прелюд≥€ б≥льш сп≥взвучна твоЇму настрою?

ћузичний словничок!

ѕрелюд≥€ (з лат. - виступ)- вступ до музичного твору або невелика пТЇса ≥мпров≥зац≥йного характеру. ѕрелюд≥€ може бути самост≥йним твором або передувати ≥нш≥й музичн≥й пТЇс≥.

÷е ц≥каво знати!

ћузичний ≥нструмент фортеп≥ано здобув свою назву за спроможн≥сть звучати ≥ гучно ≥ тихо. ¬инайшов його у 1709 роц≥ ≥тал≥йський майстер Ѕартоломео  р≥стофор≥.

ѕерш≥ Ђгучно-тих≥ї ≥нструменти називали п≥ано-форте. «годом ц≥ два ≥тал≥йськ≥ слова пом≥н€ли м≥сц€ми Ц ≥ виникла сучасна, звична дл€ нас назва.

™ два р≥зновиди фортеп≥ано: п≥ан≥но (з ≥тал. Ц маленьке п≥ано) ≥ ро€ль (з фр. - корол≥вський). ¬они мають однакову клав≥атуру, грають на них також однаково.

ћузику, написану дл€ цих ≥нструмент≥в, називають фортеп≥анною.

ћузична скарбничка!

ѕо клав≥шах чорних ≥ клав≥шах б≥лих ходили три знаки. “≥ знаки ум≥ли зам≥нювать клав≥ши легко й проворно - то чорну на б≥лу, то б≥лу на чорну.

ƒ≥Їз м≥г п≥двищити звук на п≥втона.

ƒл€ ноти в≥н був, €к маленька корона,

Ѕо звук враз ставав трохи тонше ≥ вище

… до правого краю ро€л€ поблище.

Ѕемоль Ц другий знак Ц теж поважна персона:

ѕонизити м≥г кожний звук на п≥втона.

≤ ноти слухн€но корилис€ дол≥ Ц

—пускалис€ вниз за наказом Ѕемол€.

≤ т≥льки Ѕекар не любив щось м≥н€ти.

’одив, наступаючи друз€м на пТ€ти:

ЂЅлагаю, у спокоњ ноти лиш≥ть,

ј € поверну все на м≥сце за мить!ї

 

ќтак з давнини ≥ донин≥ блукають

¬они в чорно-б≥лому нотному крањ.

 

- ѕросп≥вайте гаму ≥ знайд≥ть у н≥й тони ≥ п≥втони;

- «апамТ€тайте назви знак≥в, що вказують на зм≥ну висоти звук≥в;

- ѕослухайте звучанн€ тон≥в ≥ п≥втон≥в на б≥лих ≥ чорних клав≥шах.

«апамТ€тай!

¬елику в≥дстань м≥ж двома сус≥дн≥ми звуками звукор€ду називають тон, а малу Ц п≥втон.

 ожний тон можна под≥лити на два п≥втони. ƒл€ цього використовують знаки: д≥Їз, бемоль, ≥ бекар.

V. ‘≥зкультхвилинка.

VI. ¬окально-хорова робота —. √аврилова, переклад ќ. Ћобовоњ ЂЌавчайте мене музикиї

1.–озсп≥вка. ѕослухайте п≥сню ЂЌавчайте мене музикиї. ѕро що у н≥й розпов≥даЇтьс€?

2.—луханн€ п≥сн≥ ЂЌ≥чн≥ музикиї (у виконанн≥ вчител€ або фонограми +)

3. ѕом≥ркуйте, чого навчаЇ нас ц€ п≥сн€?

4. ѕродумайте особливост≥ виконанн€ кожного куплету.

5. —тежте за ч≥тким ≥ точним виконанн€м присп≥ву.

6. „и згадуЇтьс€ у його текст≥ звук, €кому в≥дпов≥даЇ чорна клав≥ша.

7. ¬ивченн€ п≥сн≥ за нотним записом (робота з п≥дручником, стор.46)

 

VII. ѕ≥дсумок уроку.

VIII. ¬их≥д з класу п≥д музику

”рок 11

“ема: ≤нструменти Ц символи народу

ћета: актуал≥зувати ≥ поглибити знанн€ учн≥в щодо ≥нструментального фольклору, музичних ≥нструмент≥в украњнського та ≥нших народ≥в; ознайомити з жанром рапсод≥њ

“ип уроку: урок поглибленн€ знань.

ќбладнанн€: музичний ≥нструмент, компТютер, мультимед≥йна презентац≥€, п≥дручники.

’≥д уроку:

≤. ¬х≥д п≥д музику. ќрган≥зац≥йний момент.

≤≤. ћузичне в≥танн€. јктуал≥зац≥€ знань.

- як≥ музичн≥ ≥нструменти ви знаЇте?

- ѕригадайте ≥ просп≥вайте народн≥ п≥сн≥ за малюнками. яким народам належать ц≥ твори?

- як≥ музичн≥ ≥нструменти згадуютьс€ у цих творах? (с.54)

- ѕригадайте ≥нш≥ народн≥ п≥сн≥, присв€чен≥ музичним ≥нструментам?

- як ти вважаЇш, чому музичн≥ ≥нструменти осп≥вують у народн≥й творчост≥?

≤≤≤. ћотивац≥€ навчальноњ д≥€льност≥.

ѕрочитайте текст. ѕом≥ркуй, чому в житт≥ народу завжди Ї м≥сце дл€ музики.

” житт≥ народу завжди залишалос€ м≥сце дл€ музики. ј символами та оберегами нер≥дко ставали Е музичн≥ ≥нструменти.

” кожного народу Ї своњ улюблен≥ ≥нструменти. ¬ јфриц≥ попул€рн≥ ансамбл≥ ≥ нав≥ть оркестри барабанщик≥в. –ос≥йськ≥ музики використовують балалайки та гармон≥, деревТ€н≥ ложки ≥ глин€н≥ ≥грашки Ц свищики. ”люблений ≥нструмент шотландц≥в Ц волинка. ќркестри волинщик≥в гордо крокують вулиц€ми, поширюючи лунк≥ народн≥ мелод≥њ.

ћузичними символами ”крањни вважають соп≥лку ≥ тремб≥ту, кобзу та бандуру. ѕопул€рн≥ в украњнських музик й ≥нш≥ ≥нструменти словТ€нських народ≥в: скрипка, цимбали, бубон, басол€ та ≥нш≥. ј ще - створен≥ з побутових речей дивовижн≥ Ђмузичн≥ї прилади: пилка, коса, рубель ≥ качалка, скл€нки, в≥дра.

«авд€ки такому розмањттю народна музика набуваЇ неповторного нац≥онального колориту.

- Ќазви музичн≥ ≥нструменти р≥зних народ≥в.

- —кажи, €к≥ ≥нструменти Ї музичними символами ”крањни. ўо про них в≥домо?

 

ѕрочитайте текст. «а його допомогою у€в≥ть виражальн≥ та зображальн≥ можливост≥ соп≥лки та тремб≥ти.

÷€ соп≥лочка Ц н≥жне, казкове,

„ар≥вне очерет€не диво,

ўо п≥д подувом в≥тру раптово,

¬ давнину засп≥вала грайливо.

ќй, соп≥лко, ≥з чим пор≥вн€ти

“вою п≥сню просту ≥ чар≥вну?

¬она може злет≥ти крилато

≤ до з≥р недос€жних полинуть.

¬ њњ сп≥в≥ Ї шеп≥т колосс€,

Ўум р€сноњ травневоњ зливиЕ

ћабуть, справд≥ на славу вдалос€

„ар≥вне очерет€не диво.

—оп≥лка Ц улюблений ≥нструмент украњнських музик. « давн≥х час≥в жодне народне св€то не обходилос€ без њњ веселого й задумливого, запального та журливого сп≥ву.

ј виникла соп≥лка багато тис€чол≥ть тому з≥Е звичайного очерет€ного стебла. —аме воно Ї пращуром ус≥х духових ≥нструмент≥в: деревТ€них (флейти, кларнета, гобо€) ≥ металевих (сурми, труби, валторни).

¬≥д стародавньоњ соп≥лки походить також уславлений украњнський ≥нструмент тремб≥та, €ку ще називають карпатським рогом. Ћунк≥ Ђголосиї пастуших тремб≥т линуть на к≥лька к≥лометр≥в, гулкою луною озиваючись у горах.

«азвичай ц≥ Ђсп≥вуч≥ трубиї дуже велик≥, нер≥дко понад два метри завдовжки. ѕроте ц≥ велетенськ≥ ≥нструменти Ї дуже легкими, тому що традиц≥йно тремб≥ти виготовл€ють з тонкоњ деревноњ кори.

- ѕослухайте звучанн€ соп≥лки та тремб≥ти. ѕо€сн≥ть, чому ц≥ ≥нструменти вважають духовими.

- —пробуйте пограти на соп≥лц≥ або покажи рухами, €к грають на цьому ≥нструмент≥.

IV. —луханн€

«вучанн€ украњнських ≥нструмент≥в передав у твор≥ Ђ√уцульська рапсод≥€ї композитор з ѕолтавщини

√еорг≥й ћайборода Ц украњнський композитор. ¬≥н народивс€ в с. ѕелех≥вщина на ѕолтавщин≥. Ѕатьки √еорг≥€ дуже любили сп≥вати й музикувати, ≥ нав≥ть утворили разом з д≥тьми ансамбль народних ≥нструмент≥в. “ож музичн≥ зд≥бност≥ ви€вилис€ у хлопчика дуже рано.

¬же п≥сл€ зак≥нченн€ школи любов до сп≥ву привела юнака до самод≥€льного хору та спонукала серйозно займатис€ музикою. ” цей час в≥н почав писати своњ перш≥ п≥сн≥.

” 22 роки √еорг≥й вступив до  ињвського музичного училища, а вже через р≥к став студентом  ињвськоњ консерватор≥њ, де навчавс€ композиц≥њ у професора Ћ.–евуцького. ѕроте на завад≥ навчанню стала в≥йна, ус≥ чотири роки €коњ молодий композитор служив у лавах арм≥њ.

ќдразу ж п≥сл€ демоб≥л≥зац≥њ √еорг≥й продовжив навчанн€. ј невдовз≥, у 1949 роц≥, талановитий музикант за€вив про себе Ђ√уцульською рапсод≥Їюї - твором дл€ симфон≥чного оркестру, побудованим на карпатському фольклор≥.

¬же у





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 865 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

517 - | 477 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.674 с.