Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


„удо €к творч≥сть пров≥щенн€




‘рактальна структура видимого ≥ невидимого, матер≥ального (речовинне) ≥ нематер≥ального (≥нформац≥€) св≥т≥в под≥бна до зимового л≥су, €кий, немов фотограф≥€, в≥дбивс€-сконденсувавс€ на площин≥ в≥конного скла, завд€ки охолодженню-кристал≥зац≥њ вод€ноњ пари. ≤ цей же л≥с не у 2-х м≥рн≥й, а у 4-х м≥рн≥й обТЇмно-часов≥й проекц≥њ бачимо на р≥дн≥й земл≥. „уЇмо шум л≥тньоњ гал€вини в≥д подиху в≥тру, вдихаЇмо чисте, запашне, смачне, вологе пов≥тр€ п≥сл€ липневого дощу, беремо до рук умитий зелений листочок, в≥дчуваЇмо його г≥ркуватий смак на вустах.

Ѕ≥льш того, бачимо на скл≥ над ≥коною в≥дбиток њњ св€того образу ≥ не розум≥Їмо це €вище. ¬иникаючи у процес≥ конденсац≥њ енерг≥њ людських почутт≥в ≥ думок у молитовному стан≥ св≥домост≥, воно св≥дчить про невидиму силу устремл≥нн€ до вищого, €ка залишаЇ видим≥ матер≥альн≥ сл≥ди. “акож ≥ ѕлащаниц€ Ї 2-х м≥рною проекц≥Їю 3-х м≥рноњ плот≥. Ѕудучи одухотвореною енерг≥Їю Ѕожоњ Ћюбов≥, —амосв≥домост≥ —ина Ћюдського, —пасител€ в≥руючих у Ќього людей в≥д њх псих≥чноњ, соц≥альноњ ≥ духовноњ смерт≥, вона (…ого плоть) залишила св≥й в≥дбиток-лист-св≥дченн€ про в≥дродженн€ житт€ ≥ довгол≥тт€.

¬дивл€ючись у те, €к рано вранц≥ розкручуЇтьс€ по сп≥рал≥ ≥ розкв≥таЇ схожа на горно 5-ти променева ф≥алково-син€ пелюстка-кв≥тка крученого панича, можна почути не т≥льки њњ незбагненний косм≥чний сп≥в, а й узр≥ти динам≥ку першо-вибуху всесв≥ту ≥ напинанн€ з≥ркового н≥чного шатра у неб≥. ѕод≥бно до того €к тригонометр≥€ грав≥тац≥йного пол€ обумовлюЇ ф≥зичний час, виникаЇ псих≥чний, соц≥альний й духовний час п≥д впливом тригонометр≥њ грав≥тац≥йноњ сили духовних ц≥нностей, €к≥ св≥домо в≥дтворюЇ-п≥дтримуЇ у культур≥, осв≥т≥ й просв≥т≥ Ђкритична масаї духовно зр≥лих особистостей.

ќзираючи околицю м≥ста з р≥зних поверх≥в хмарочосу, спогл€даЇмо €к вона вписуЇтьс€ в оточуючий природний ландшафт, поЇднуЇ мостами береги р≥чок, т€гнетьс€-лине до л≥сових смуг ≥ озер, шукаючи у них €когось вищого притулку, усам≥тненн€. «р≥Їмо м≥сце, €ке вона займаЇ у простор≥ м≥ж небом ≥ землею. ≤ починаЇмо пригадувати-розум≥ти, що не т≥льки кожна сходинка чи площадка сход≥в стають праобразом р≥вн≥в пробудженн€ ≥ самоусв≥домленн€, а й сам рух по сп≥рал≥ нагору ≥ вниз нагадуЇ пад≥нн€ ≥ сходженн€ духу людини у безмежному простор≥ земл≥-неба.

Ќа кожн≥й наступн≥й сходинц≥-р≥вн≥ ф≥ксац≥њ самоусв≥домленн€, збиранн€ самоњ себе, особист≥сть спочатку несв≥домо, а пот≥м св≥домо робить виб≥р м≥ж житт€м ≥ псих≥чною, соц≥альною, духовною смертю. ќбираючи житт€, вона маЇ забезпечити йому свободу розгортанн€ у ≥нформац≥йно-енергетичному пол≥-простор≥, можлив≥сть позбуватис€ р≥зних ф≥льтр≥в-≥деологем. “обто вз€ти на себе в≥дпов≥дальн≥сть за житт€, €ке стаЇ дл€ нењ способом п≥знанн€ св≥ту.

”св≥домленн€ необх≥дност≥ долати наступний вид ≥деолог≥чноњ ф≥льтрац≥њ кожного разу породжуЇ нов≥ сумн≥ви, почутт€ взаЇмозалежност≥ й псих≥чного увТ€зненн€, страх самотност≥-покиненн€, невпевненост≥ у своњх можливост€х, неспроможност≥ виробити нову €к≥сть енерг≥њ любов≥, аби перемогти себе. ≤ т≥льки велике чудо любов≥ (бажанн€ любити, естетичне, моральне потр€с≥нн€ в≥д того духовного переживанн€, коли любиш волю “ворц€, дов≥ра до ∆итт€ €к способу п≥знанн€) здатне вив≥льнити-перевести особист≥сть на наступну сходинку њњ самоусв≥домленн€.

„удо Ц це ум≥нн€ побачити у соб≥ дивовижну здатн≥сть викликати-узр≥ти у своЇму житт≥-бутт≥ ефект повноњ неспод≥ваност≥, пронизливост≥ неоч≥куваних под≥й, €к≥ важко, майже неможливо передбачити наперед. ≤ переживати, завд€ки ним, те неймов≥рне почутт€ щаст€, €ке переживаЇ дит€, в≥дкриваючи св≥т. ≤ лише осоружна звичка усе рац≥онал≥зувати, по€снювати вибудовуЇ той паркан, що обмежуЇ можливост≥ в≥дчутт€ потр€с≥нн€.

” момент чуда в≥дбуваЇтьс€ в≥дродженн€ Ц кольори, звуки, обличч€, сади, птахи, кв≥ти, р≥дне м≥сто стають такими, немов њх бачиш вперше. ѕереживанн€ в≥дкритт€ св≥ту Ї пр€мою протилежн≥стю депрес≥њ (вид руйнуванн€ внутр≥шньоњ здатност≥ до творчост≥, переживанн€ чуда, спроможност≥ бачити ≥ сприймати його). ƒуховний стан св≥домост≥, коли розчахнут≥ оч≥, серце, коли струмен€ть життЇдайн≥ ≥дењ, неймов≥рно хочетьс€ малювати, сп≥вати, танцювати, у€вл€ти-творити (рай-сад Ѕога-“ворц€), в≥ддзеркалюЇтьс€ також у св€тих образах ≥кон (Ќеопалима  упина, ¬севид€че ќко).

Ќаповненн€ св≥ту своЇю у€вою Ї справжн≥м чар≥вництвом. ” ньому людина створюЇ власн≥ образи внутр≥шнього ≥ зовн≥шнього св≥т≥в, насичуЇ њх чудесами ≥ спасаЇ себе в≥д депрес≥њ, життЇвих поразок, виживаЇ у складних ситуац≥€х, сильн≥ше ≥ найб≥льш в≥ддано любить. ” переб≥гу св≥тлоњ у€ви, асоц≥ативного ≥ образного мисленн€, передчутт≥в нових мисле-форм ≥ образ≥в њњ мозок виробл€Ї дивовижн≥ б≥ох≥м≥чн≥ речовини, €к≥ зц≥люють ≥ в≥дновлюють усе Їство.

ј дом≥нуванн€ рац≥онального над вищим ≥ррац≥ональним перетворюЇ сучасника в духовного ≥нвал≥да, перекреслюЇ значенн€ см≥ливост≥ бачити чудо ≥ мати власний неупереджений погл€д на творенн€ св≥ту. —м≥лив≥сть мати власний погл€д притаманна лише мужн≥м ≥ творчим особистост€м, €к≥ вм≥ють взаЇмод≥€ти з своЇю властив≥стю до чудес ≥ тим створюють противагу рац≥ональному площинному мисленню ≥ породженому ним св≥ту.

 оли €р≥сть псих≥чноњ енерг≥њ не усв≥домлена, не спр€мована на творч≥сть п≥знанн€, то своњм нев≥глаством (ревнощ≥, жадоба, помста, алкогол≥зм, владо-ман≥€, наркоман≥€, ≥н.) людина руйнуЇ себе, ≥ншого, природу, сусп≥льство. ќпануванн€ сильн≥шою за €дерну псих≥чною енерг≥Їю, дозволить людству, €к сил≥ природи, спр€мувати њњ у т≥ творчо-розвивальн≥ русла, €к≥ обер≥гають житт€, створюють духовно ор≥Їнтоване вихованн€ ≥ осв≥ту. ѕро це ще мр≥€ли прадавн≥ русини-русич≥, в≥дшукуючи найпродуктивн≥ш≥ духовн≥ технолог≥њ в≥дтворенн€ житт€ ≥ приймаючи христи€нську в≥ру, Ђпуть, ≥стину ≥ житт€ї, про €к≥ св≥дчив —ин Ћюдський.

я Ц оч≥, а ти св≥тлонько моЇ,

Ѕез тебе темр€ва перед≥ мною,

я Ц вуха, а ти мовонька мо€,

ўо творить св≥т собоюЕ

я Ц в≥тт€, а ти пташечка мо€,

—п≥вай в гн≥здечку моњмЕ

я Ц риба, а ти р≥ченька мо€,

≤ задихнусь, €к розТЇднають

≥з тобоюЕ

(јйрени)

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 246 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќадо любить жизнь больше, чем смысл жизни. © ‘едор ƒостоевский
==> читать все изречени€...

543 - | 424 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.