Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≤сторичн≥ передумови та фактори становленн€ ≥ розвитку менеджменту




”правл≥нн€ €к сфера людськоњ д≥€льност≥ виникло разом ≥з формуванн€м соц≥уму Ц сукупност≥ людей, що ≥снують, певним чином взаЇмод≥ючи м≥ж собою у процес≥ сп≥льного виконанн€ тих чи ≥нших роб≥т. ¬изначальним етапом у розвитку управл≥нн€ стало зародженн€ ≥ становленн€ державно≠ст≥.

ѕерш≥ приклади св≥домого управл≥нн€ в≥днос€тьс€ ще до V-≤≤≤ тис€чол≥ть до н. е., що було заф≥ксовано на глин€них табличках, €к≥ д≥й≠шли до наших дн≥в ≥ засв≥дчили ≥снуванн€ певного регламенту управл≥нськоњ д≥€льност≥ у древньому ™гипт≥ та Ўумер≥, повТ€заного з комерц≥йними операц≥€ми ≥ управл≥нн€м дер≠жавою [14, c.309].

” давньоЇгипетськ≥й памТ€тц≥ писемност≥ Ђѕовчанн€ ѕтаххотепаї, датован≥й 2000-1500 рр. до н. е., також розгл€даютьс€ найважлив≥ш≥ питанн€ управл≥нн€ державою: суть влади, значенн€ стилю ≥ метод≥в кер≥вництва тощо. ќсь одна ≥з настанов, що м≥ститьс€ у Ђѕовчанн≥ї ≥ не втратила актуальност≥ ≥ в наш≥ дн≥: Ђякщо ти начальник, будь спок≥йним, коли слухаЇш ти слова прохача; не в≥дштовхуй його, перш н≥ж в≥н полегшить душу в≥д того, що хот≥в сказати тоб≥. Ћюдина, уражена нещаст€м, хоче вилити свою душу нав≥ть б≥льше, н≥ж дос€гти спри€тливого вир≥шенн€ свого питанн€ї [14, c. 301].

ћислител≥ ƒревньоњ √рец≥њ також внесли св≥й вклад у розвиток науки управл≥нн€. «окрема, —ократ, п≥дкреслюючи важлив≥сть под≥лу прац≥ ≥ спец≥ал≥зац≥њ, бачив завданн€ управл≥нн€ у тому, щоб поставити кожну людину на належне њй м≥сце. ¬≥н та ≥нш≥ давньогрецьк≥ ф≥лософи стверджували, що причиною б≥дност≥ сусп≥льства, €к правило, Ї в≥дсутн≥сть квал≥ф≥кованого кер≥вництва.

ѕлатон у своњх Ђѕол≥тичних д≥алогахї, Ђ–еспубл≥ц≥ї ≥ Ђ«аконахї виклав теор≥ю Ђ≥деаль≠ноњ державиї. ¬≥н розгл€дав управл≥н≠н€ €к науку про загальне харчуванн€ людей ≥ доводив, що д≥€льн≥сть з управл≥нн€ Ї важливим елементом системи жит≠тЇзабезпеченн€ сусп≥льства. јристотель, вивчаючи ≥снуюч≥ на той час держави, вид≥лив дв≥ системи господарюванн€: економ≥ю, за €коњ виробл€Їтьс€ майже все необх≥дне дл€ власного користуванн€, ≥ хрематистику Ц мистецтво багатства. ¬≥н же заклав основи вченн€ про домашнЇ господарство ≥ управл≥нн€ ним.

¬ищесказане св≥дчить, що людство вже давно усв≥домило важлив≥сть управл≥нн€ €к особливого виду д≥€льност≥. јле €к галузь управл≥нських знань менеджмент почав фор≠муватис€ в друг≥й половин≥ XVIII ст., а його становленн€ в≥д≠бувалось на початку XX ст., в епоху ≥ндустр≥ал≥зац≥њ ≥ народженн€ величезних за масштабами д≥€льност≥ орган≥зац≥й.

” ≥сторичному контекст≥ теор≥€ управл≥нн€ вид≥л€Ї пТ€ть значних стрибк≥в у становленн≥ управл≥нськоњ науки, €к≥ вивод€ть њњ на новий етап розвитку [14, c. 131].

ѕерша управл≥нська революц≥€ характеризуЇтьс€ €к рел≥г≥йно-комерц≥йна ≥ повТ€зуЇтьс€ ≥з виникненн€м писемност≥ у давньому Ўумер≥ (V-≤≤≤ тис€чол≥тт€ до н.е.). ¬важаЇтьс€, що це спри€ло виникненню особливоњ касти жерц≥в-б≥знесмен≥в, €к≥ вели д≥ловий перепис ≥ комерц≥йн≥ розрахунки. ѕисьмова ф≥ксац≥€ д≥лових угод п≥двищувала њх над≥йн≥сть ≥ захищен≥сть.

ƒруга управл≥нська революц≥€ називаЇтьс€ Ђсв≥тсько-адм≥н≥стративноюї ≥ повТ€зуЇтьс€ з д≥€льн≥стю вавилонського цар€ ’амурап≥ (1792-1750 рр. до н.е.). ¬≥н опубл≥кував зб≥рку закон≥в управл≥нн€ державою дл€ регулюванн€ сусп≥льних в≥дносин м≥ж р≥зними соц≥альними верствами населенн€, завд€ки €ким посилювавс€ контроль ≥ в≥дпов≥дальн≥сть за виконанн€ роб≥т.

“рет€ управл≥нська революц≥€ д≥стала назву Ђвиробничо-буд≥вельноњї. ¬она в≥дноситьс€ до царюванн€ ассир≥йського правител€ Ќавуходоносора (605-562 рр. до н.е.). —аме тод≥ буд≥вельн≥ роботи набули величезного розмаху ≥ вимагали посиленн€ контролю за д≥€льн≥стю у сфер≥ виробництва ≥ буд≥вництва. “акий контроль зд≥йснювавс€ з боку держави.

„етверта управл≥нська революц≥€ в≥дноситьс€ до пер≥оду зародженн€ кап≥тал≥зму ≥ стр≥мкого ≥ндустр≥ального розвитку Ївропейськоњ цив≥л≥зац≥њ (’V≤≤-XV≤≤≤ ст.) ѓѓ головним результатом стало виникненн€ профес≥йного управл≥нн€. ¬елика заслуга у цьому належить ј. —м≥ту, –. јркрайту, –. ќуену, „. Ѕеб≥джу та ≥н. «окрема, –. јкрайта можна вважати засновником орган≥зац≥њ виробництва, –. ќуен на своњх фабриках вт≥лював ≥дею соц≥ального партнерства, „. Ѕеб≥дж проводив досл≥дженн€ способ≥в економного використанн€ виробничих ресурс≥в. ј погл€ди ј. —м≥та на природу в≥льного п≥дприЇмництва, на роль ринку ≥ функц≥њ держави л€гли в основу теор≥њ ≥ практики менеджменту [14, c. 32].

ѕроте ц≥ досл≥дженн€ були розр≥зненими. Ќаука управл≥нн€ €к ц≥л≥сна система ≥з своњм категор≥йним апаратом, принципами, методолог≥Їю, рекомендац≥€ми виникла лише у ’’ ст. ѓѓ по€ву повТ€зують ≥з пТ€тою управл≥нською революц≥Їю, що в≥дома п≥д назвою Ђбюрократичнаї.

¬ њњ основу була покладена концепц≥€ Ђрац≥ональноњ бюрократ≥њї, €ка в≥дводила велику роль у забезпеченн≥ ефективност≥ управл≥нн€ формуванню ≥Їрарх≥чних структур, розпод≥лу управл≥нськоњ прац≥, ч≥ткому визначенню посадових обовТ€зк≥в ≥ встановленню в≥дпов≥дальност≥ менеджер≥в за њх виконанн€.

якщо попередн≥ €к≥сн≥, революц≥йн≥ зм≥ни у практиц≥ управл≥нн€ в≥дбувалис€ через значн≥ часов≥ в≥др≥зки, то стр≥мкий розвиток науковоњ думки у ’’ ст. прискорив вс≥ соц≥ально-економ≥чн≥ процеси разом з процесами њх управл≥нн€. “ому революц≥йн≥ стрибки не обмежуютьс€ вид≥леними пТ€тьма. Ќаступною, шостою управл≥нською революц≥Їю можна вважати всеб≥чне впровадженн€ у практику управл≥нн€ ≥нформац≥йних технолог≥й, що неймов≥рно прискорило процеси отриманн€ ≥ обробки ≥нформац≥њ ≥ зробило можливост≥ росту орган≥зац≥й практично безмежними. “ака революц≥€ маЇ назву Ђ≥нформац≥йноњї.

«датн≥сть управл≥нського апарату швидко опрацьовувати велик≥ масиви ≥нформац≥њ зробила дом≥нуючим у систем≥ загального менеджменту не орган≥зац≥ю виробничих процес≥в, а маркетинговий менеджмент, тобто переор≥Їнтувала систему управл≥нн€ орган≥зац≥Їю на ви€вленн€ ≥ задоволенн€ потреб споживач≥в [14, c. 33].

јле, незважаючи на велике значенн€ революц≥йних перетворень, розвиток управл≥нн€ проходив в основному еволюц≥йним шл€хом. ¬≥дбувалось поступове зм≥щенн€ акцент≥в ≥ ор≥Їнтир≥в у систем≥ управл≥нн€, €ке в≥дпов≥дало зм≥нам у вс≥й систем≥ соц≥ально-економ≥чних в≥дносин. “еоретики ≥ практики менеджменту не переставали шукати в≥дпов≥д≥ на запитанн€ Ђ„им визначаЇтьс€ усп≥х орган≥зац≥њ ≥ що може зробити кер≥вник дл€ його забезпеченн€?ї. ќсобливо наст≥йливим цей пошук став у ’’ стол≥тт≥.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 618 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1043 - | 676 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.