Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘≥лософ≥€ осв≥ти €к галузь наукового знанн€: етапи становленн€




“ема 1. ‘≤Ћќ—ќ‘≤я ќ—¬≤“» я  √јЋ”«№ Ќј” ќ¬ќ√ќ «ЌјЌЌя. ѕ–ќЅЋ≈ћЌ≈ ѕќЋ≈ ‘≤Ћќ—ќ‘≤ѓ ќ—¬≤“»

 лючов≥ пон€тт€: ф≥лософ≥€ осв≥ти, деф≥н≥ц≥€, методолог≥€ осв≥ти, наукове знанн€, соц≥окультурний тип осв≥ти, осв≥тн€ парадигма, осв≥тн≥ технолог≥њ.

јктуальн≥сть теми

«агальносв≥тову тенденц≥ю розвитку культури визначаЇ перех≥д в≥д пост≥ндустр≥ального сусп≥льства до ≥нформац≥йного. ≤нформац≥€ набуваЇ пр≥оритету серед ус≥х ≥нших культурних ц≥нностей ≥ вважаЇтьс€ њх основою. ѕост≥йне в≥дставанн€ осв≥ти в≥д потреб сусп≥льства, в≥дсутн≥сть осв≥тн≥х форм дл€ трансл€ц≥њ головного Ц отриманн€ сучасного наукового знанн€ у формуванн≥ людини XXI стол≥тт€ вимагаЇ обірунтуванн€ методолог≥чних основ сучасноњ ф≥лософ≥њ осв≥ти, €к нового р≥вн€ досл≥дженн€ ≥ вир≥шенн€ багатьох проблем людського бутт€.

«агальна мета

ѕроанал≥зувати основн≥ напр€мки визначенн€ сутност≥ ф≥лософ≥њ осв≥ти €к област≥ наукового знанн€. –озкрити проблемне поле ф≥лософ≥њ осв≥ти, обірунтувати функц≥њ ≥ завданн€ ф≥лософ≥њ осв≥ти.

 онкретн≥ ц≥л≥:

 сформувати у€вленн€ про ф≥лософ≥ю осв≥ти;

 визначити основн≥ причини по€ви ф≥лософ≥њ осв≥ти;

 познайомитис€ з основними етапами розвитку ф≥лософ≥њ осв≥ти;

 засвоњти причини актуал≥зац≥њ ф≥лософ≥њ осв≥ти;

 визначити проблемне поле, структуру, основн≥ функц≥њ ф≥лософ≥њ осв≥ти.

 

≤. “еоретичн≥ питанн€ дл€ розгл€ду на сем≥нарському зан€тт≥:

1. ‘≥лософ≥€ осв≥ти €к галузь наукового знанн€: етапи становленн€.

2. ќсновн≥ причини актуал≥зац≥њ ф≥лософ≥њ осв≥ти. ѕредмет ≥ завданн€ ф≥лософ≥њ осв≥ти.

3. ѕроблемне поле, структура, основн≥ функц≥њ ф≥лософ≥њ осв≥ти.

4.  онцепц≥њ осв≥ти €к складов≥ структури ф≥лософ≥њ осв≥ти. ќсновн≥ аспекти гуман≥зац≥њ та гуман≥таризац≥њ осв≥ти.

 

‘≥лософ≥€ осв≥ти €к галузь наукового знанн€: етапи становленн€

” сучасну епоху формуванн€ ≥нформац≥йноњ цив≥л≥зац≥њ на рубеж≥ нового стол≥тт€ ≥ нового тис€чол≥тт€, проблеми осв≥ти, њњ сьогоденн€ ≥ майбутнього стають дуже актуальними. ‘≥лософ≥€ осв≥ти Ц область ф≥лософського знанн€ (зТ€вилас€ у друг≥й половин≥ ’’ стол≥тт€), що розгл€даЇ розвиток людини ≥ систему осв≥ти в нерозривн≥й Їдност≥, досл≥джуЇ осв≥тнЇ знанн€ на його стику з ф≥лософ≥Їю, анал≥зуЇ п≥дстави педагог≥чноњ д≥€льност≥ та осв≥ти, њх ц≥л≥ та ≥деали, методолог≥ю педагог≥чного знанн€, створенн€ нових осв≥тн≥х 4

 

≥нституц≥й ≥ систем.

–озгл€немо поетапно перед≥стор≥ю ф≥лософ≥њ осв≥ти.

ѕерший етап проходить через ≥нтелектуальну ≥стор≥ю ф≥лософського мисленн€ про культурно-≥сторичну ц≥нн≥сть осв≥ти, зокрема охоплюЇ вс≥ класичн≥ ф≥лософськ≥ системи в њх зв'€зку ≥ розум≥нн€м значенн€ осв≥ти аж до початку XIX стол≥тт€ (—ократ, ѕлатон, јр≥стотель, јвгустин, ћонтень, Ћокк, –уссо,  ант, √егель, Ўелер та ≥н.); другий пер≥од Ц проходив в рамках класичноњ (або традиц≥йноњ) парадигми осв≥ти п≥д впливом певних ф≥лософських ≥ педагог≥чних ≥дей, €к≥ були сформульован≥ в к≥нц≥ XVIII Ц початку XIX стол≥тт€ я.ј.  оменським, ….√. ѕесталлоц≥, ≤. √ербартом, ј. ƒистервегом, ƒж. ƒьюњ, ….√. ‘≥хте та ≥ншими мислител€ми. ≤дењ ѕросв≥тництва посилили дисципл≥нарн≥ механ≥зми осв≥ти, поширивши њх на зм≥ст ≥ форми. Ќа початку XIX стол≥тт€. ….√. √ердер, ј. √умбольд, √.¬.‘. √егель створюють нову ф≥лософську концепц≥ю осв≥ти, ор≥Їнтовану на самоп≥знанн€, самоформуванн€ особистост≥, визнанн€ њњ права на осв≥ту. ѕотр≥бно сказати, що класична парадигма осв≥ти впродовж ≥стор≥њ пост≥йно збагачувалас€ новими ф≥лософсько-педагог≥чними ≥де€ми, в тому числ≥ й ≥де€ми украњнських мислител≥в (ѕ.  ул≥ш, ѕ. ёркевич,  . ”шинський та ≥н.). “рет≥й пер≥од Ц середина XX стол≥тт€ Ц осв≥та виступаЇ €к автономна сфера, дистанц≥юЇтьс€ в≥д ф≥лософ≥њ, й на стику м≥ж ними в≥дбуваЇтьс€ становленн€ ф≥лософ≥њ, що спец≥ал≥зуЇтьс€ в досл≥дженн≥ осв≥тнього знанн€ ≥ ц≥нностей, тобто ф≥лософ≥€ осв≥ти.

” цей пер≥од створюютьс€ асоц≥ац≥њ та об'Їднанн€ ф≥лософ≥в в —Ўј, а пот≥м ≥ в ™вроп≥ Ц ¬еликобритан≥њ, ‘ранц≥њ, Ќ≥меччин≥, де ведетьс€ обговоренн€ питань, пов'€заних з досл≥дженн€ми осв≥ти ≥ њњ рол≥ в житт≥ сусп≥льства. ¬важалос€, що на€вн≥ ф≥лософськ≥ основи осв≥ти не повною м≥рою в≥дпов≥дають реал≥€м часу. Ѕез виробленн€ нових концептуальних, методолог≥чних ≥ акс≥олог≥чних п≥дход≥в ви€витьс€ неможливим дос€гненн€ тих ц≥лей у сфер≥ осв≥ти, €к≥ висуваютьс€ €к на м≥жнародному, так ≥ на нац≥онально-державному р≥вн≥.

¬ ”крањн≥ на сучасному етап≥, на думку ¬.јндрущенка, Ќ. ћ≥хайлова та ≥нших досл≥дник≥в, ф≥лософ≥ю осв≥ти немаЇ сенсу вид≥л€ти в окрему галузь ф≥лософ≥њ. јдже ф≥лософ≥€ осв≥ти розвиваЇтьс€ в рамках соц≥альноњ ф≥лософ≥њ, утворюючи комплексне ≥ м≥жгалузеве вивченн€ системи осв≥ти. ” широкому розум≥нн≥ предмет ф≥лософ≥њ осв≥ти Цне т≥льки ф≥лософське розум≥нн€ самого процесу отриманн€ знань, ум≥нь ≥ навичок, але б≥льшою м≥рою масштабне вивченн€ культурних надбань ≥ ц≥нностей, покликаних задовольн€ти потреби системи осв≥ти.

ƒл€ ефективноњ роботи будь-€коњ системи осв≥ти потр≥бно розум≥ти два основн≥ аспекти:

1. Ѕаченн€ ор≥Їнтира у виховному вплив≥ Ц €когось ≥деального образу, на дос€гненн€ €кого використовуЇтьс€ весь потенц≥ал системи осв≥ти;

2. «нанн€ та використанн€ метод≥в дос€гненн€ поставленоњ мети.

“аким чином, дл€ того щоб вловлювати нов≥ тенденц≥њ в розвитку 5

сусп≥льства, забезпечувати спадкоЇмн≥сть м≥ж покол≥нн€ми ≥ €к≥сний розвиток нових покол≥нь, повинна удосконалюватис€ й сама система осв≥ти.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2742 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—ложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © јмели€ Ёрхарт
==> читать все изречени€...

540 - | 458 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.