Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ƒерево ∆итт€ €к св€щенний символ украњнц≥в




“≈ћј 3.6. –ќ—Ћ»Ќ» ≤ “¬ј–»Ќ» ¬ ѕќЅ”“≤ “ј «¬»„јя’ ” –јѓЌ÷≤¬

ѕрирода одному мати, другому Ч мачуха.

Ќародна мудр≥сть

 

ƒ≈–≈¬ќ ∆»““я я  —¬яў≈ЌЌ»… —»ћ¬ќЋ ” –јѓЌ÷≤¬

—в≥тове ƒерево - в≥дображенн€ ц≥л≥сноњ картини будови 4 ¬сесв≥ту, €ка була характерна не т≥льки дл€ св≥тогл€ду вс≥х слов'€н, але й ус≥х ≥ндоЇвропейських народ≥в. ѕро ун≥версальн≥сть образу дерева св≥дчить його розум≥нн€ у р≥зних м≥фолог≥€х €к ƒерева ∆итт€, –айського дерева, ƒерева п≥знанн€ (≥нколи њх розр≥зн€ють, але переважно вони мають низку тотожних функц≥й).

—в≥тове ƒерево Ч модель триЇдиноњ вертикальноњ структури ¬сесв≥ту Ч три царства: небо (Ѕоги), земл€ (люди), п≥дземний св≥т (ѕредки).  ожне з трьох царств маЇ свою символ≥ку в образах тварин, птах≥в чи небесних св≥тил. “ак, верхн≥й небесний св≥т (крону дерева) представл€ють сонце, м≥с€ць, зор≥ та р≥зн≥ птахи: соколи, голуби, орли, соловей, зозул€. —ередн≥й св≥т (стовбур дерева) Ч бджоли, куниц≥, домашн≥ тварини. Ќижн≥й св≥т (кор≥нн€) Ч бобри, риби, зм≥њ. ¬ертикальна триЇдн≥сть —в≥тового ƒерева са-крал≥зуЇ число три ≥ взагал≥ тр≥йцю.

√оризонтальна площина цього —в≥тового ƒерева ч≥тко структурована на чотири гран≥ в образ≥ статуњ —в≥товида. …ого чотирилик≥сть ор≥Їнтована на чотири сторони св≥ту Ч п≥вн≥ч, п≥вдень, сх≥д, зах≥д, €кими оп≥куютьс€ в≥дпов≥дно Ѕоги: ћокоша, ƒажбог, Ћада ≥ ѕерун. ѕод≥бна символ≥ка на€вна також у наверш≥ ск≥фського жерц€, знайденому неподал≥к ƒн≥пропетровська. “ут зображений Ѕог ѕалай (наш —варог) у центр≥ —в≥тового ƒерева (стовбур), €ке маЇ чотири г≥лки з тваринами внизу та птахами, сонцем ≥ м≥с€цем Ч вгор≥. √оризонтальна Їдн≥сть ƒерева ∆итт€ сакрал≥зуЇ число чотири.

—ума горизонтальних ≥ вертикальних числових символ≥в складаЇ св€щенне число с≥м, а при множенн≥ три на чотири отримаЇмо св€щенне число дванадц€ть. —аме ц≥ числа €к символи косм≥чноњ будови ¬сесв≥ту найчаст≥ше згадуютьс€ у м≥фолог≥чних та казкових сюжетах украњнського фольклору: три €блука, чотири в≥три, с≥м з≥рок, дванадц€ть джерел тощо.

ќсь €к в апокрифах описувалос€ ƒерево ∆итт€, що маЇ давнЇ €зичницьке походженн€: "ј посреди –аю ƒрево ∆ивотное, Їже Їсть Ѕожество, ≥ приближаЇтьс€ верх того древа до Ќебес. ƒрево то златовидно в огненной красот≥; оно покриваЇть в≥тв€ми весь –ай, ≥м≥Їть же лист€ от вс≥х дерев ≥ плоди тоже. ≤сходить от него сладкое благоухан≥е (пахощ≥), а от корн€ его текуть млеком ≥ медом 12 ≥сточник≥в"1.

ќбраз –айського дерева досить близький до вед≥йських у€влень про –айський сад, що ≥снуЇ в центр≥ —варги ("Ќеба найвищого"). ÷ей сад оточуЇ з ус≥х бок≥в палац ≤ндри (ѕеруна), тут ростуть дерева, €к≥ виконують ус≥ бажанн€. “а найшанован≥шим серед них Ї дерево з золотою корою Ч ѕар≥джата, €ке наповнюЇ всю —варгу пахощами. ÷е улюблене дерево жони ≤ндри Ч —ач≥ (аналог ѕеруниц≥). —ад можуть в≥дв≥дувати не т≥льки Ѕоги ≥ хоробр≥ воњни, €к≥ загинули на пол≥ бою, але й ≥нш≥ смертн≥ героњ, на запрошенн€ ≤ндри.

¬одночас саме ƒерево ∆итт€ символ≥зуЇ центр св≥ту, сакральне м≥сце (пор.: —в€щенне дерево б≥л€ в≥втар€ в центр≥ —в€щенного гаю, у двор≥ господар€ Ч центр роду). ÷ей мотив центру св≥ту ≥ центру роду €скраво в≥дображений у кол€дках:

ј в пана, в пана, в пана Ѕогдана, —в€тий ¬ечор! —то€ла €блун€ посеред двора, Ќа т≥й €блон≥ Ч золота кора. «олота кора Ч то його жона, ј що в≥точки Ч то його д≥точки: ј що почечка Ч то його дочечка, ј що сучочки Ч то його синочки2.

¬ украњнських обр€дових п≥сн€х —в≥товим ƒеревом найчаст≥ше виступаЇ дуб. јле в≥дом≥ також: €в≥р, сосна, верба, €блун€, виноград, береза, калина, горобина, липа, черемха тошо. Ќаприклад, у кол€дках:

ќй в л≥ску, в л≥ску, на жовт≥м п≥ску —тоњть береза тонка-висока, “онка, висока, г≥лл€м широка. Ќа т≥й берез≥ сок≥л сид≥в, на море гл€д≥в...

або:

¬исоко сиджу, далеко виджу, ќй калино, калиноњ —погл€даюс€ на глибоке море: ј по т≥м мор≥ корабель плине...

ƒерево ∆итт€ т≥сно пов'€зане ≥з —отворени€м —в≥ту, тому воно тотожне —в≥товому ƒереву. ÷ей образ притаманний п≥сн€м –≥здв€ного циклу:

як ще не було початку св≥та,

“о ще не було неба, н≥ земл≥,

ј лише було широке море,

ј на т≥м мор≥ €в≥р зелений,

Ќа т≥м €вор≥ три голубочки,

“ри голубочки раду радили:

Ч як би ми братт€, св≥т поставили?..

ћотив ƒерева ∆итт€ на€вний ≥ у вес≥льних п≥сн€х, що вказуЇ на сакральний момент створенн€ родини €к аналога —отворени€ —в≥ту:

Ќад морем глибоким

—тоњть терем високий

Ћадо! Ћадо!

ќй там стоњть липа

«олотом обвита,

ј шовком перевита.

ј в т≥м терем≥ д≥вчинонька

–усу косу чеше...

ƒерево ∆итт€ розгл€даЇтьс€ ≥ €к ж≥ноче, ≥ €к чолов≥че начало. Ќаприклад, верба т≥сно пов'€зана з водою (росте над водою, що вказуЇ на п≥дземн≥ джерела). «≥ слов'€нським ƒеревом ∆итт€, в≥рог≥дно, поЇднаний образ Ѕогин≥ ћатер≥, €ка даЇ ∆иву ¬оду чи небесне молоко (ƒана, ћокоша, Ѕерегин€). ≤нод≥ роль ƒерева ∆итт€ надаЇтьс€ вишн≥, €блун≥ та ≥ншим деревам ≥з назвами ж≥ночого роду.

ќднак чолов≥ча символ≥ка б≥льше притаманна ƒереву ∆итт€ €к образ рослинного фалоса (дуб, €в≥р, виноград, плющ, кедр). ∆иттЇва сила ƒерева ∆итт€ може бути зосереджена €к у самому дерев≥, так ≥ в його г≥лках (виноград, вербовий прут) або в плодах (€блуко, вишн€). ѕоЇднанн€ ж≥ночих ≥ чолов≥чих функц≥й в≥добразилос€ у св€щенному ставленн≥ до "парних" або з'Їднаних дерев ≥ плод≥в, €к≥ зрослис€ Ч њм надавалос€ найб≥льшого значенн€ у вес≥льних обр€дах та любовн≥й маг≥њ.

ƒерево ∆итт€ чи ƒерево –оду Ч найпоширен≥ш≥ мотиви народного мистецтва, особливо вишивки на рушниках, малюнки на печах та двер€х украњнських хат, керам≥чних кахл€х та посуд≥ (тарел€х, глечиках). ¬ украњнських м≥фах житт€ дерев ≥ житт€ людей взаЇмообумовлен≥, що особливо ви€вилос€ у давньому звичањ саджати дерево при народженн≥ дитини (€кщо дерево буде добре рости, то дитина також буде гарно розвиватис€). ќбр€дове дерево присутнЇ у багатьох слов'€нських обр€дах €к р≥чного кола (–≥здво, ћасл€на. ¬ербиц€, ¬еликдень, ћайське ƒерево,  уст,  упайло), так ≥ родинних (народженн€ дитини, вес≥лл€, проводи до в≥йська, похорон).

” серцевин≥ ƒерева ∆итт€ захован≥ саме ∆итт€ ≥ найвища його мета Ч безсмерт€. ”крањнська рел≥г≥€ найчаст≥ше над≥л€Ї такими св€щенними особливост€ми вербу (≥ву) ≥ використовуЇ њњ в обр€дах перед-великоднього циклу €к символ перемоги ∆итт€ над —мертю (—в€то ¬ербиц≥). ¬≥ра у в≥чн≥сть ∆итт€ виробила ф≥лософське ставленн€ до —мерт≥: "∆итт€ не може померти", воно може т≥льки залишити дерево, тварину чи людину. “ак само воно може вселитис€ у рослину, тварину чи людину. “ому на похорон≥ дерево Ч символ воскрес≥нн€ душ≥. ” –усалчиних обр€дах на дерево вив≥шують стр≥чки, смужки полотна, рушник або сорочку Ч це пожертва дл€ душ, €к≥ прагнуть нового вт≥ленн€.

ќбр€дове –≥здв€не прикрашанн€ дерева вс≥ма плодами земл≥ Ї даниною маг≥њ родючост≥ Ч побажанн€, щоб ус≥ рослини давали плоди. Ќа цю ж функц≥ю вказуЇ також звичай прикрашати ¬еликоднЇ деревце писанками ≥ крашанками (у п≥вденних слов'€н), л€льками (у пол€к≥в), –≥здв€ну €линку Ч €блуками ≥ гор≥хами (у рос≥€н). ¬ украњнц≥в, словак≥в та пол€к≥в (у де€ких рег≥онах, сус≥дн≥х з ”крањною) функц≥њ обр€дового дерева на –≥здво виконуЇ ƒ≥дух Ч житн≥й сн≥п, €кий у —в€т-веч≥р ≥з урочистост€ми занос€ть у хату, стаап€ть на покуть або п≥дв≥шують до стел≥ (у словак≥в). ѕодекуди украњнц≥ перед –≥здвом заносили в хату деревце вишн≥ (у вазон≥ чи д≥жц≥ з землею) або ставили у воду њњ г≥лочки, за €кими д≥вчата ворожили: €кщо до –≥здва вишн€ зацв≥те Ч вл≥тку д≥вчина вийде зам≥ж.

ƒавн≥й ≥ ст≥йкий м≥фопоетичний образ дерева, €ким пронизана вс€ рел≥г≥йна ≥ обр€дова сфера житт€ наших ѕредк≥в, даЇ п≥дстави припустити ≥снуванн€ перв≥сного м≥фу ≥ндоЇвропейц≥в про сотворенн€ —в≥ту Ѕогом €к посадженн€ ƒерева ∆итт€, €ке стало початком подальших народжень. –≥зн≥ поЇднанн€ елемент≥в св≥ту Ч чотирьох безначальних субстанц≥й (земл≥, води, в≥тру ≥ вогню) Ч дали р≥зноман≥тт€ роду рослин, тварин ≥ людей. «в≥дси ≥ на€вн≥сть у р≥зних м≥фолог≥€х св≥ту мотиву сотворенн€ людини Ѕогом ≥з мокроњ глини (земл€, вода) шл€хом вдиханн€ (в≥тер) в нењ душ≥ (вогонь).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 483 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли президенты не могут делать этого со своими женами, они делают это со своими странами © »осиф Ѕродский
==> читать все изречени€...

741 - | 679 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.