Види неперіодичних видань за інформаційними ознаками

12.1 монографіяНаукове книжкове видання пов­ного дослідження однієї пробле­ми або теми, що належить одному чи декільком авторам

12.2 автореферат дисертаціїНаукове видання у вигляді бро­шури авторського реферату про­веденого дослідження, яке пода­ється на здобуття наукового сту­пеня

12.3 препринтНаукове видання з матеріалами попереднього характеру, які пуб­лікуються до виходу у світ видан­ня, в якому вони мають бути вмі­щені

12.4 тези доповідей (повідом­лень) наукової конференції (з’їз­ду, симпозіуму)Науковий неперіодичний збірник матеріалів попереднього характе­ру, таких як анотації, реферати доповідей чи повідомлень, опублі­кованих до початку конференції

12.5 матеріали конференції (з’їз­ду, симпозіуму) С. 15Неперіодичний збірник підсумків конференції, доповідей, рекомен­дацій та рішень

12.6 збірник наукових працьЗбірник матеріалів досліджень, виконаних у наукових установах, навчальних закладах чи товари­ствах

12.7 статутОфіційне видання зведення пра­вил, які регулюють принципи ор­ганізації та порядок діяльності

12.8 інструкціяОфіційне чи нормативне вироб­ничо-практичне видання правил регулювання виробничої та сус­пільної діяльності або користуван­ня виробами і (чи) послугами

12.9 стандарт (С. 16)Нормативне виробничо-практич­не видання з комплексом норм, правил та вимог щодо об’єкта стандартизації, встановлених та затверджених у відповідності з чинним законодавством Примітка. Стандарти ґрунтуються на узагальнених досягненнях науки, тех­ніки, практичного досвіду і спрямовані на досягнення оптимальної користі для суспільства

12.10 прейскурантНормативне виробничо-практич­не і (чи) довідкове видання си­стематизованого переліку матері­алів, виробів, обладнання, вироб­ничих операцій, послуг із зазна­ченням витрат праці та цін, а ін­коли їхніх коротких характери­стик

12.11 паспортВиробничо-практичне видання основних відомостей щодо устат­кування, приладів чи речей гос­подарського вжитку

12.12 посібникВидання, призначене на допомогу в практичній діяльності чи ово­лодінні навчальною дисципліною

12.13 наочний посібникВидання, зміст якого передається, в основному, зображувальними засобами

12.14 практичний посібник (С. 17)Виробничо-практичне видання, призначене практичним праців­никам для оволодіння знаннями та навичками при виконанні будь-якої роботи, операції, процесу

12.15 навчальний посібникНавчальне видання, що доповнює або частково (повністю) замінює підручник та офіційно затвердже­не як таке

12.16 навчальний наочний посібникНавчальне образотворче видання матеріалів на допомогу у вивчен­ні, викладанні чи вихованні

12.17 навчально-методичнии посібникНавчальне видання з методики викладання навчальної дисциплі­ни (її розділу, частини) або з ме­тодики виховання

12.18 практичний порадникВидання, розраховане на само­стійне оволодіння будь-якими ви­робничо-практичними навичками

12.19 підручникНавчальне видання з системати­зованим викладом дисципліни (її розділу, частини), що відповідає навчальній програмі та офіційно затверджене як таке

12.20 хрестоматіяНавчальне видання літературно-художніх, історичних та інших творів чи уривків з них, які є об’єктом вивчення

12.21 методичні рекомендації [методичні вказівки]Навчальне або виробничо-прак­тичне видання роз’яснень з пев­ної теми, розділу або питання навчальної дисципліни, роду практичної діяльності, з методи­кою виконання окремих завдань, певного виду робіт, а також за­ходів

12.22 курс лекційНавчальне видання повного вик­ладу тем навчальної дисципліни, визначених програмою

12.23 текст лекційНавчальне видання викладу матеріалу певних розділів навчальної дисципліни

12.24 конспект лекційНавчальне видання стислого вик­ладу курсу лекцій або окремих розділів навчальної дисципліни

12.25 навчальна програма (С. 19)Навчальне видання, що визначає зміст, обсяг, а також порядок вивчення і викладання певної нав­чальної дисципліни чи її розділу

12.26 практикумНавчальне видання практичних завдань і вправ, що сприяють за­своєнню набутих знань, умінь і на­вичок

12.27 словникДовідкове видання упорядковано­го переліку мовних одиниць (слів, словосполучень, фраз, термінів, імен, знаків), доповнених відпо­відними довідковими даними

12.28 енциклопедіяДовідкове видання зведення ос­новних відомостей з однієї чи усіх галузей знання та практичної ді­яльності, викладених у коротких статтях, розташованих за абеткою їхніх назв або в систематичному порядку Примітка. Розрізняють: універсальну (загальну), спеціалізовану (галузеву), реґіональну (універсальну або спеціалізовану) енциклопедії

12.29 енциклопедичний словникЕнциклопедія, статті якої викладені у стислій формі та розташовані за абеткою їхніх назв

12.30 мовний словникСловник переліку мовних оди­ниць з їхніми характеристиками або перекладом іншою (іншими) мовою (мовами)

12.31 тлумачний словникМовний словник, що пояснює значення слів певної мови, дає граматичну, стилістичну характе­ристики, приклади застосування та інші відомості

12.32 термінологічний словникСловник термінів та визначень певної галузі знання

12.33 розмовникПопулярний чи мовний словник загальнопобутової лексики, фра­зеології, що служить посібником із спілкування

12.34 довідникДовідкове видання прикладного характеру, побудоване за абеткою назв статей або в систематичному порядку Примітка 1. За цільовим призначен­ням розрізниють: науковий, громадсько-політичний, виробничо-практичний, навчальний, популярний, побутовий та інші довідники

Примітка 2. За характером Інформації можна виділити довідники: статистич­ний, біографічний, бібліографічний то­що

12.35 путівникДовідкове чи рекламне видання відомостей щодо певного географічного пункту, культурно-освітньої установи чи заходу Примітка. Ці матеріали розташовують у порядку, зручному для одержання необхідної інформації під час відвідання чи огляду

12.36 проспектДовідкове та (чи) рекламне ви­дання систематизованого перелі­ку послуг, предметів чи опису од­нієї речі, що призначені для ви­пуску, продажу чи показу, а також видання з описом діяльності під­приємства, організації чи устано­ви

12.37 каталогНормативне виробничо-практичне довідкове та (чи) рекламне видання систематизованого пере­ліку наявних речей і послуг Примітка. Розрізняють такі види ка­талогів: видавничий; каталог виставки; музейний; номенклатурний; промисловий тощо

12.38 альбомКнижкове або комплектне арку­шеве образотворче видання, що має або не має пояснювальний текст

12.39 атласАльбом зображень різних об’єктів (карти, креслення, малюнки та ін.), що пропонується з метою навчання або практичного вико­ристання

13.40 афіша (оголошення)Рекламне або довідкове аркушеве видання з інформацією щодо певного культурного заходу (по­дії), призначене для розклеюван­ня

12.41 інформаційний листокРеферативне неперіодичне ви­дання відомостей щодо передового виробничого досвіду або на­уково-технічного досягнення

12.42 документально-художнє виданняЛітературно-художнє видання, основою якого є документи, опис реальних подій або фактів діяль­ності історичної особи

12.43 науково-художнє виданняЛітературно-художнє видання, основою якого є опис наукових фактів та фактів з історії науки

12.44 альманахЗбірник літературно-художніх та (чи) науково-популярних творів, об’єднаних за певною ознакою Примітка 1. Альманах може бути адресований дорослим читачам або ді­тям Примітка 2. Альманах може бути пе­ріодичним, неперіодичним і продовжуваним

12.45 антологіяНеперіодичний збірник вибраних літературно-художніх творів чи уривків з них... 13. ВИДИ ПЕРІОДИЧНИХ І І ПРОДОВЖУВАНИХ ВИДАНЬ

13.1 газетаПеріодичне газетне видання з по­стійною назвою, що виходить че­рез певні, короткі проміжки часу, містить офіційні документи, опе­ративну інформацію і матеріали з актуальних громадсько-політичних, наукових, виробничих і ін­ших питань, а також літературні твори, фотографії та рекламу Примітка 1. Газета може випускатися також протягом короткого часу, обмеженого періодом проведення певного заходу, конференції, фестивалю, тощо Примітка 2. Газета може мати додаток чи додатки у вигляді окремих газетних випусків і у вигляді газетно-журнальних видань, які мають самостійну назву, а також платівок, дискет, магнітофонних плівок, інших носіїв візуальної інформації

13.2 громадсько-політична газетаГазета, яка систематично висвіт­лює питання внутрішньої та зовнішньої політики держави та міжнародного життя

13.3 спеціалізована газетаГазета, яка систематично висвіт­лює окремі проблеми громад­ського життя, науки, техніки, культури та інших галузей діяльності і призначена певним категоріям читачів

С. 24 Примітка. За тематичною спрямованістю, цільовим і читацьким призначен­ням спеціалізовані газети розрізняють: з питань економіки і бізнесу, медичні, спортивні, з питань культури, літера­тури, мистецтва, релігійні, рекламні, для дозвілля, для дітей та юнацтва

13.4 спеціальний газетний ви­пускГазетне видання, підготовлене з якоїсь нагоди виїзною або гро­мадською редакцією основної газети з метою оперативного доведення необхідної інформації читачеві, що має назву основного видання і виходить протягом об­меженого часу із зазначенням по­точного і валового номерів, року і дати

13.5 журнал [часопис]Періодичне журнальне видання, яке виходить під постійною наз­вою, має постійні рубрики, мі­стить статті, реферати, інші мате­ріали з різних громадсько-полі­тичних, наукових, виробничих та інших питань, літературно-худож­ні твори, ілюстрації, фотографії Примітка. Журнал може мати додаток чи додатки у вигляді періодичних чи продовжуваних видань, а також пла­тівок, дискет, магнітофонних стрічок, інших носіїв аудіовізуальної інформа­ції

13.6 громадсько-політичний журналПеріодичне журнальне видання з статтями та матеріалами актуаль­ної громадсько-політичної тема­тики Примітка 1. Громадсько-політичний журнал може містити сатиричні й гу­мористичні твори, матеріали галузевого та науково-популярного характеру Примітка 2. Залежно від читацької адреси громадсько-політичний журнал може бути призначений молоді, жінкам, спеціальним категоріям чита­чів

13.7 науковий журналПеріодичне журнальне видання зі статей та матеріалів теоретичних досліджень, а також статей та матеріалів прикладного характеру, призначене переважно фахівцям певної галузі науки Примітка 1. Залежно від цільового призначення наукові журнали поділя­ють на: науково-теоретичні, науково-практичні та науково-методичні. Примітка 2. Науково-практичний журнал, який містить статті, матері­али, реферати з технічних наук, на­зивається науково-технічним журна­лом

13.8 науково-популярний журналПеріодичне журнальне видання статей та матеріалів з основ на­укових знань з популярними ві­домостями щодо теоретичних та (чи) експериментальних дослід­жень у галузях науки, культури, практичної діяльності, що слу­жить поширенню знань та само­освіти

13.9 виробничо-практнчний журналПеріодичне журнальне видання статей та матеріалів з технології, техніки, економіки, організації виробництва або практичної діяльності з методичними розроб­ками, призначене працівникам певної галузі

13.10 популярний журналПеріодичне журнальне видання статей та матеріалів з різноманіт­них питань — культури, спорту, побуту тощо, призначене широ­кому колу читачів

13.11 літературно-художній жур­налПеріодичне журнальне видання творів художньої літератури, а та­кож публіцистичних та критичних статей і матеріалів

13.12 реферативний журналПеріодичне реферативне видан­ня, офіційно зареєстроване як журнал

13.13 бюллетеньПеріодичне або продовжуване видання, що випускається оперативно, має ознаки журнального і або газетного видання, містить матеріали організації, яка його видає Примітка 1. Періодичні бюлетені, як правило, мають постійну рубрикацію Примітка 2. В окремих випадках бю­летені можуть випускатися протягом короткого часу, обмеженого періодом проведення певного заходу

13.14 нормативний бюлетеньБюлетень матеріалів нормативного, директивного чи інструктивного характеру, що видається, як правило, державним органом

13.15 довідковий бюлетень С. 27Бюлетень довідкових матеріалів, розташованих у порядку, зручно­му для їхнього швидкого пошуку

13.16 рекламний бюлетеньБюлетень викладених у привабливій формі відомостей щодо виро­бів, послуг, заходів з метою створення попиту

13.17 бюлетень-хронікаБюлетень повідомлень щодо діяльності установи, яка його видає

13.18 бюлетень-таблицяБюлетень фактичних даних цифрового чи іншого характеру, відображених у вигляді таблиці

13.19 статистичний бюлетеньБюлетень-таблиця, змістом якої є оперативні статистичні дані, що характеризують певну сферу життя та діяльності суспільства

13.20 календарПеріодичне довідкове видання з послідовним переліком днів тижнів, місяців даного року, а також з іншими відомостями різного ха­рактеру Примітка. Календарі можуть бути що­річними, щомісячними, щотижневими

13.21 табель-календарАркушеве видання календаря-щорічника з переліком днів року, розташованих за місяцями у виг­ляді таблиці

13.22 відривний [перекидний] календарНастінний (настільний) кален­дар-щорічник, в якому для кож­ного дня чи тижня, місяця відве­дено окремі аркуші, що відрива­ють (перекидають)

13.23 календар книжкового типуКалендар-щорічник, який випус­кається у вигляді книжкового ви­дання, з матеріалами, підібраними відповідно до певної тематики і призначений певним категоріям читачів

13.24 календар знаменних датКалендар-щорічник (щоквар­тальник, щомісячник, щотижне­вик) з вибірковим переліком днів року, пов’язаних з певними пам’ятними подіями та відомостями щодо цих подій

13.25 експрес-інформаціяПеріодичне реферативне видання розширених та зведених рефера­тів найактуальніших опублікова­них зарубіжних матеріалів або неопублікованих вітчизняних доку­ментів, призначене для оперативного інформування фахівців

 

 

4. Стаття 10. Суб'єкти видавничої справи

До суб'єктів видавничої справи відносяться видавці,
виготовлювачі та розповсюджувачі видавничої продукції.

Суб'єктами видавничої справи в Україні можуть бути: громадяни
України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в
Україні на законних підставах, юридичні особи України та інших
держав.

Суб'єкти видавничої справи вступають у правові, майнові,
виробничі відносини із суб'єктами інших сфер діяльності відповідно
до законодавства.

Суб'єкти видавничої справи, які є суб'єктами підприємницької
діяльності, керуються цим Законом, Господарським кодексом України
(436-15), іншими законами України. { Частина четверта статті 10
із змінами, внесеними згідно із Законом N 521-VI (521-17) від
18.09.2008 }

Громадські, наукові, релігійні та інші суб'єкти некомерційної
діяльності, які беруть участь у видавничій справі, керуються
законами України "Про об'єднання громадян" (2460-12), "Про
свободу совісті та релігійні організації" (987-12) та іншими
нормативно-правовими актами.

Відносини між суб'єктами видавничої справи регулюються
окремими угодами, укладеними згідно з законодавством.

 

Стаття 11. Засновник (співзасновник) у видавничій справі

 

Засновником (співзасновником) у видавничій справі можуть
бути: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що
перебувають в Україні на законних підставах, юридичні особи
України та інших держав.

Засновник (співзасновник) у видавничій справі затверджує
статут суб'єкта видавничої справи, є власником (співвласником)
майна.

Засновник (співзасновник) у видавничій справі має право брати
участь у формуванні видавничої програми, доборі кадрів, одержує
прибуток від видавничої діяльності та реалізації продукції.

Засновник (співзасновник) у видавничій справі може
об'єднувати в одній особі видавця, виготовлювача і
розповсюджувача видавничої продукції.

 

Стаття 12. Державний реєстр України видавців, виготовлювачів
і розповсюджувачів видавничої продукції

 

З метою обліку суб'єктів видавничої справи ведеться Державний
реєстр України видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів
видавничої продукції (далі - Державний реєстр), положення про який
затверджується Кабінетом Міністрів України.

Суб'єкти видавничої справи підлягають внесенню до Державного
реєстру в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Без внесення до Державного реєстру діяльність у видавничій
справі здійснюється:

органами законодавчої, виконавчої, судової влади - для
випуску у світ офіційних видань з матеріалами законодавчого та
іншого нормативно-правового характеру, бюлетенів судової практики;
(Абзац другий частини третьої статті 12 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 762-IV (762-15) від 15.05.2003)

підприємствами, організаціями, навчальними закладами,
науковими установами, творчими спілками, іншими юридичними особами
- для випуску у світ і безоплатного розповсюдження інформаційних,
бібліографічних, реферативних, рекламних видань, видань, що
містять нормативні акти з виробничо-практичних питань, службових
та методичних матеріалів, документації для потреб статутної
діяльності їх видавця, а також матеріалів на правах рукопису, що
розмножені за допомогою технічних засобів.

 

Стаття 13. Заява про внесення суб'єкта видавничої справи до
Державного реєстру України

 

У заяві про внесення суб'єкта видавничої справи до Державного
реєстру мають бути зазначені:

засновник (співзасновники), включаючи: прізвище, ім'я, по
батькові та відповідні паспортні дані (для громадян); повне
найменування (для юридичної особи); місцезнаходження, номери
засобів зв'язку та банківських рахунків;

повні дані про суб'єкта видавничої справи;

мови, якими планується випускати чи розповсюджувати видавничу
продукцію, - державною, російською, іншими мовами національних
меншин України (конкретно якими), іноземними мовами (якими);

джерела надходження видавничої продукції - вітчизняні
видавництва, зарубіжні (з яких країн);

джерела фінансового та матеріально-технічного забезпечення
діяльності видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої
продукції.

Заява про внесення суб'єкта видавничої справи до Державного
реєстру розглядається у місячний термін.

 

Стаття 14. Реєстраційний збір

 

За внесення до Державного реєстру суб'єкта видавничої справи
встановлюється реєстраційний збір у розмірі, рівному покриттю
витрат, понесених у зв'язку з внесенням до Державного реєстру.
Розмір і порядок сплати реєстраційного збору встановлюються
Кабінетом Міністрів України.

 

Стаття 15. Зміни в Державному реєстрі

 

При зміні назви суб'єкта видавничої справи, основних
статутних положень, засновника (співзасновників), виду діяльності
у видавничій справі в Державний реєстр вносяться відповідні зміни.

 

Стаття 16. Відмова у внесенні суб'єкта видавничої справи до
Державного реєстру

 

Суб'єкту видавничої справи у внесенні його до Державного
реєстру може бути відмовлено в разі, коли:

назва, програмні цілі, напрями діяльності суб'єкта видавничої
справи суперечать законодавству України;

заява про внесення до Державного реєстру подана (підписана)
особою, яка не має на це повноважень;

суб'єкт видавничої справи з такою назвою уже внесений до
Державного реєстру;

заяву про внесення до Державного реєстру подано після
набрання законної сили рішенням суду про припинення діяльності
цього суб'єкта видавничої справи.

Відмова у внесенні суб'єкта видавничої справи до Державного
реєстру надсилається заявникові у письмовій формі із зазначенням
підстав відмови у тридцятиденний термін з дня подачі заяви.
Відмова може бути оскаржена в суді.

 

Стаття 17. Права та обов'язки замовника видавничої продукції

 

Замовниками будь-якої видавничої продукції можуть бути:
громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що
перебувають в Україні на законних підставах, юридичні особи
України та інших держав.

Від замовників - авторів (співавторів), упорядників
(співупорядників), перекладачів - можуть прийматися замовлення
видавцем на редакційно-видавниче опрацювання, виготовлення та
випуск у світ:

творів белетристичного, громадсько-політичного, рекламного,
довідкового, навчального, наукового, технічного або прикладного
характеру;

виступів, лекцій, промов, доповідей, проповідей;

музичних творів з текстом і без тексту;

драматичних, музично-драматичних творів;

творів образотворчого мистецтва;

фотографій, ілюстрацій, карт, планів, ескізів;

перекладів, обробок, анотацій, резюме, оглядів,
інсценізацій, інших переробок творів і обробок фольклору (похідних
творів) без заподіяння шкоди охороні творів, які зазнали
перекладу, адаптації чи іншої переробки; (Абзац восьмий частини
другої статті 17 в редакції Закону N 1407-IV (1407-15) від
03.02.2004)

збірників творів, збірників обробок фольклору, енциклопедій
та антологій, збірників звичайних даних, інших складених творів за
умови, що вони є результатом творчої праці за добором,
координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських
прав на твори, що входять до них як складові частини; (Абзац
дев'ятий частини другої статті 17 в редакції Закону N 1407-IV
(1407-15) від 03.02.2004)

інших творів (творів, виданих за власні кошти, кошти
меценатів, спонсорів, за рахунок благодійних та інших фондів
тощо).

Замовник визначає мову, обсяг, тираж видання, самостійно
вирішує питання про його використання чи розповсюдження.

Видавець має право бути замовником перед виготовлювачем та
розповсюджувачем видавничої продукції.

Умови виконання замовлення на видавничу продукцію, права та
обов'язки сторін визначаються договорами між автором
(співавторами), їх спадкоємцями чи особами, яким автори чи їх
спадкоємці передали свої авторські майнові права на об'єкт
замовлення, замовником, видавцем, виготовлювачем та
розповсюджувачем, укладеними відповідно до законодавства.
(Частина п'ята статті 17 в редакції Закону N 1407-IV (1407-15)
від 03.02.2004)

 

Стаття 18. Видавництва, видавничі організації

 

Основною структурною ланкою у видавничій справі є видавництва
і видавничі організації різних форм власності.

Видавництво, видавнича організація діють на підставі своїх
статутів (положень), якими визначаються мета, завдання, функції та
порядок діяльності.

Забороняється створення і діяльність видавництв, у статутному
фонді яких більше 30 відсотків іноземних інвестицій.

 

Стаття 19. Гарантії прав видавництв і видавничих організацій

 

Права видавництв і видавничих організацій гарантуються
Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Втручання державних органів, їх посадових осіб, громадських
організацій, окремих громадян в організаційно-творчу діяльність
видавців, а також цензура як контроль за ідеологічним змістом
видань забороняються. Відповідними органами контролюється лише
зміст інформації, що охороняється законодавством.

 

Стаття 20. Права та обов'язки видавця

 

Права та обов'язки видавця у відносинах з автором
(співавторами) твору в галузі науки, літератури і мистецтва, їх
спадкоємцями чи з особою, якій автори чи їх спадкоємці передали
авторські майнові права, чи з особами, яким належать права на інші
об'єкти права інтелектуальної власності, визначаються
законодавством України з питань інтелектуальної власності.
(Частина перша статті 20 в редакції Закону N 1407-IV (1407-15)
від 03.02.2004)

З урахуванням специфіки видавничої діяльності видавець має
право:

формувати власну видавничу програму, визначати масштаби і
тематичну спрямованість своєї діяльності;

використовувати випущену за власною тематичною програмою
видавничу продукцію для забезпечення статутної діяльності,
розповсюджувати самостійно видавничу продукцію або користуватися
послугами іншого розповсюджувача;

видавати як обнародувані, так і необнародувані твори науки,
літератури і мистецтва незалежно від їх призначення, жанру,
обсягу, а також способу відтворення, виражені в письмовій чи
будь-якій іншій формі, набувати невиключних або виключних майнових
прав на них;

приймати від юридичних і фізичних осіб замовлення на
підготовку і випуск у світ видань, надавати їм
редакційно-видавничі та інші послуги відповідно до профілю своєї
діяльності;

здійснювати купівлю-продаж видавничої продукції з метою
отримання прибутку, надавати послуги суб'єктам підприємницької
діяльності у роздрібній і оптовій торгівлі;

висувати у встановленому порядку видані видавцем твори науки,
літератури і мистецтва на здобуття державних, громадських,
міжнародних премій;

установлювати творчі та виробничі відносини, культурні
зв'язки з видавцями інших держав;

брати участь у роботі міжнародних організацій видавців,
представляти свою видавничу продукцію на національних і
міжнародних конкурсах, виставках, ярмарках.

Видавець зобов'язаний:

здійснювати свою діяльність відповідно до законодавства
України, поважати права інших суб'єктів видавничої та
господарської діяльності;

сприяти утвердженню загальнолюдських гуманістичних цінностей,
розвиткові науки, культури, задоволенню духовних потреб
українського народу, ставитися з повагою до національної гідності,
національної своєрідності й культури всіх народів;

дотримувати норм авторського та патентного права, вимог
державних і міждержавних стандартів, інших нормативно-правових
актів, що регламентують видавничу справу;

контролювати своєчасне розсилання виготовлювачем обов'язкових
безплатних і платних примірників видань;

подавати у встановленому порядку державну статистичну
звітність, інформацію про випущені в світ видання;

відшкодовувати збитки, заподіяні внаслідок порушення
законодавства.

 

Стаття 21. Права та обов'язки виготовлювача видавничої
продукції

 

Виготовлювачем видавничої продукції може бути поліграфічне
підприємство, інша юридична особа будь-якої форми власності,
громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що
перебувають в Україні на законних підставах, або юридичні особи
іншої держави, які мають у своєму розпорядженні засоби
поліграфічного виробництва чи копіювально-розмножувальну техніку.

Виготовлювач приймає замовлення на виготовлення видавничої
продукції за умови наявності у замовника документа про внесення
його до Державного реєстру як суб'єкта видавничої справи. Без
такого документа приймаються до виготовлення лише видання,
зазначені у частині третій статті 12 цього Закону.

Умови та терміни виконання замовлення на виготовлення
видавничої продукції визначаються договором між її замовником і
виготовлювачем. Спори між замовником і виготовлювачем вирішуються
судом.

Виготовлювач видавничої продукції несе відповідальність
згідно із законодавством перед замовником за точне відтворення
видавничого оригіналу, дотримання вимог щодо якості виконання
кожного примірника видання у замовленому тиражі, державних і
міждержавних стандартів, технічних умов та інших нормативних
документів.

Виготовлювач не має права без дозволу замовника передавати
будь-кому, крім випадків, передбачених законодавством,
виготовлений тираж видання або його частину, видавничі оригінали,
макети, фото чи друкарські форми.

Виготовлення без дозволу замовника додаткового тиражу видання
не допускається.

Виготовлювач має право на видавничу діяльність після внесення
його до Державного реєстру з усіма правами та обов'язками,
передбаченими цим Законом для видавця.

 

Стаття 22. Об'єкт видавничої справи

 

Об'єктом видавничої справи є видавнича продукція, що
розрізняється відповідно до державних стандартів за:

цільовим призначенням видань - офіційні, наукові,
науково-популярні, науково-виробничі, науково-методичні,
виробничо-практичні, нормативні з виробничо-практичних питань,
виробничо-практичні для аматорів, навчальні, навчально-методичні,
громадсько-політичні, довідкові, рекламні, літературно-художні
видання, видання для організації дозвілля та відпочинку;

аналітико-синтетичною переробкою інформації - інформаційні,
бібліографічні, реферативні, оглядові видання, дайджести;

інформаційними знаками - текстові, нотні, картографічні,
образотворчі видання;

матеріальною конструкцією видань - книжкові, аркушеві
видання, буклети, плакати, поштові картки, комплектні видання,
карткові видання, книжки-іграшки;

обсягом видань - книги, брошури, листівки;

складом основного тексту - моновидання, збірники;

періодичністю видань - неперіодичні, серіальні, періодичні
видання, видання, що продовжуються;

структурою видань - серії видань, однотомні, багатотомні
видання, зібрання творів, вибрані твори.

Об'єктом видавничої справи можуть бути інші види видавничої
продукції, визначені стандартами.