Зміст і методичні вказівки до складання пояснювальної записки

3.1. Вступ

У вступі наводиться характеристика району проектування: відомості про географічне розташування міста, клімат, рельєф, розвиток промисловості, транспорту та інше. За чисельністю населення визначається категорія міста.

3.2. Визначення перспективної інтенсивності руху

У вихідних даних для виконання курсової роботи подана інтенсивність руху на рік проектування вулиці. Для визначення геометричних параметрів плану і поперечного профілю необхідно знати розрахункову інтенсивність руху на 20 років експлуатації вулиці. Перспективну інтенсивність руху транспортних потоків на вулично-дорожній мережі визначають за функціональною залежністю:

де N_p - розрахункова перспективна інтенсивність руху, авт/г;

- інтенсивність руху транспортних засобів в поточному році, авт/г;

- коефіцієнт щорічного приросту інтенсивності;

t - перспективний період (20 років).

3.3. Розрахунок приведеної інтенсивності руху

При розробці окремих питань транспортного планування міст використовується величина інтенсивності руху, приведена до легкового автомобіля:

де К_прі - коефіцієнт приведення даного типу автомобілів до легкового автомобіля (для вантажних автомобілів до 3 т - 1,5; від 3 до 5 т - 2,0; від 5 до 8 т - 2,5; для автобусів - 2,5; для тролейбусів - 3.0; для автопоїздів - 3.5; для мотоциклів - 0,5; для велосипедів - 0,3; для легкових автомобілів 1,0);

N_i - кількість автомобілів даного типу (визначається у відповідності зі складом транспортного потоку, що задасться);

n - кількість типів автомобілів в транспортному потоці.

3.4. Розрахунок пропускної здатності однієї смуги руху проїзної частини вулиці або дороги на перегоні між перехрестями

Пропускна здатність - це максимальна кількість автомобілів, яку може пропустити ділянка вулиці в одиницю часу при визначених дорожніх і погодно-кліматичних умовах.

Для розрахунку кількості смуг проїзної частини необхідно визначити практичну пропускну здатність.

Пропускна здатність однієї смуги руху визначається за формулою:

де - швидкість, що відповідає пропускній здатності, 10-15 м/с;

- час реакції водія, 0,9-1,0 с;

- зазор безпеки,4м;

- довжина розрахункового автомобіля, м;

- коефіцієнт гальмування:

де g - прискорення сили тяжіння,м/с²;

- коефіцієнт поздовжнього зчеплення шин автомобіля з покриттям;

i - поздовжній похил вулиці в долях одиниці;

f – коефіцієнт опору коченню.

Якщо за завданням категорія вулиці зазначена як магістральна з безперервним рухом, то потрібно перейти до розділу 3.6. Для доріг і вулиць з регульованим рухом слід враховувати вплив перехресть на величину пропускної здатності.

3.5. Розрахунок пропускної здатності однієї смуги руху проїзної частини з урахуванням перехресть

При перетинанні вулиці з рухом, що регулюється, з іншими вулицями пропускна здатність через затримки руху буде зменшуватись. Її визначають шляхом введення коефіцієнту зниження пропускної здатності, за формулою:

де перший множник - величина пропускної здатності смуги, яка визначена в розділі 3.4;

- коефіцієнт зниження пропускної здатності за рахунок впливу на її величину регульованих перехресть.

Коефіцієнт визначається за формулою:

де T₁ і T₂ - час проїзду транспортного засобу між перехрестями з розрахунковою швидкістю без затримок з урахуванням зупинок і зниження швидкості в кінці перехресть, с;

l_n - відстань між перехрестями, 500 м;

а - прискорення при розгоні транспортного засобу, (0,6 -1,2 м/с²);

b - прискорення при гальмуванні, (0,6 - 1,5 м/с²);

- середній час затримки транспортних засобів в зоні перехресть, 4с.

3.6. Розрахунок пропускної здатності проїзної частини багатосмугових вулиць і доріг

Пропускна здатність кожної смуги вулиці різна. З наближенням смуг до середини проїзної частини пропускна здатність однієї смуги знижується. Зниження пропускної здатності внутрішніх смуг пов'язано, в першу чергу, з перепакуванням транспортних засобів в потоці, а також з деяким перевищенням розрахункових швидкостей автомобілями, що здійснюють маневр випередження.

Пропускна здатність кожного напрямку проїзної частини визначається за формулою:

де - коефіцієнт зниження пропускної здатності кожної смуги.

Коефіцієнт в залежності від порядкового номеру смуги має такі значення:

- для першої – 1,0;

- для другої – 0,85;

- для третьої – 0,70;

- для четвертої і більше – 0,5.

Першою є смуга, яка розташована справа за напрямком руху.

Після визначення величин пропускних здатностей всіх смуг необхідно визначити середнє значення для перших трьох смуг:

Тоді кількість смуг руху всієї проїзної частини визначиться за формулою:

де N_р.пр - розрахункова приведена інтенсивність руху, авт/г, яка отримана в розділі 3.3;

A_сер - середня величина пропускної здатності однієї смугируху, авт/г.

Кількість смуг руху на міських вулицях і дорогах може бути парною і непарною. Але кількість смуг руху відповідно до ДБН 360-92 для всіх категорій міських доріг і вулиць на кінець розрахункового періоду рекомендується влаштовувати тільки парною.

Пропонується такий порядок заокруглення кількості смуг в залежності від категорії вулиці. Якщо кількість смуг на магістральній вулиці з місцевими проїздами виявилась парною з дробом (до 0,95), то дріб слід відкинути, залишивши парне число. Якщо ж місцеві проїзди не влаштовуються, то при парному числі з дробом до 0,5 його потрібно заокруглити до парного числа, яке отримано; якщо дріб більше 0,5, - число смуг збільшують на дві одиниці в порівнянні з отриманим значенням. Наприклад, 2,68 смуги округлюють до парного числа 4. З непарним числом смуг результат, що отримано, заокруглюють до парного в бік збільшення. Наприклад, 3,23 округлюють до 4.

На магістральних вулицях і дорогах в найзначніших і значних містах зі щільною житловою забудовою доцільно влаштовувати місцеві проїзди одностороннього руху завширшки 7,0 м. Друга смуга може використовуватися для короткострокової стоянки транспортних засобів, що обслуговують забудову.

3.7. Функціональне призначення міської вулиці або дороги

Опис функціонального призначення міської вулиці або дороги виконується з використанням літературних джерел /4, 5, 6, 17, 20, 21/, а також таблиці 3.1.

Класифікація вулично-дорожньої мережі. Функціональне призначення міських доріг і вулиць

Таблиця 3.1

Категорії доріг і вулиць	Основне призначення доріг і вулиць
МАГІСТРАЛЬНІ ДОРОГИ
БЕЗПЕРЕРВНОГО РУХУ	Швидкісний транспортний зв'язок поза житловою забудовою між віддаленими промисловими і сельбищними районами у найзначніших і значних містах; виходи на зовнішні автомобільні дороги, до аеропортів, великих зон масового відпочинку і поселень у системі розселення. Перетинання з магістральними вулицями і дорогами на різних рівнях.
РЕГУЛЬОВАНОГО РУХУ	Транспортний зв'язок між районами міста на окремих напрямках і ділянках переважно вантажного руху, що здійснюється поза житловою забудовою, виходи на зовнішні автомобільні дороги, перетинання з вулицями і дорогами, як правило, на одному рівні.
МАГІСТРАЛЬНІ ВУЛИЦІ ЗАГАЛЬНОМІСЬКОГО ЗНАЧЕННЯ
БЕЗПЕРЕРВНОГО РУХУ	Транспортний зв'язок між житловими, промисловими районами і громадськими центрами у найзначніших і значних містах, а також з іншими магістральними вулицями, міськими і зовнішніми автомобільними дорогами. Забезпечення руху транспорту по основних напрямках на різних рівнях.
РЕГУЛЬОВАНОГО РУХУ	Транспортний зв'язок між житловими, промисловими районами і центрами міст, центрами планувальних районів, виходи на магістральні вулиці і дороги. Перетинання з магістральними вулицями і дорогами, як правило, на одному рівні.
МАГІСТРАЛЬНІ ВУЛИЦІ РАЙОННОГО ЗНАЧЕННЯ
ТРАНСПОРТНО - ПІШОХІДНІ	Транспортний зв'язок між житловими районами, а також житловими і промисловими районами, громадськими центрами, виходи на інші магістральні вулиці.
ВУЛИЦІ І ДОРОГИ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ
ЖИТЛОВІ ВУЛИЦІ	Транспортний (без пропуску вантажного і транспорту загального користування) і пішохідний зв'язок на території житлових районів, і мікрорайонів, виходи на магістральні вулиці і дороги регульованого руху.
ПРОМИСЛОВО - СКЛАДСЬКІ	Транспортний зв'язок легкового і вантажного транспорту в межах зони (районів), \| виходи на магістральні міські дороги.
ПІШОХІДНІ ВУЛИЦІ	Пішохідний зв'язок з місцями прикладення праці, установами і підприємствами обслуговування, в тому числі в межах громадських центрів, місцями відпочинку та пунктами зупинки транспорту загального користування.
ПРОЇЗДИ	Проїзд транспортних засобів до житлових і громадських будинків, установ, підприємств та інших об'єктів міської забудови в середині районів, житлових кварталів.
ВЕЛОСИПЕДНІ ДОРІЖКИ	Проїзд на велосипедах по вільних від інших видів транспортного руху трасах до місць відпочинку, громадських центрів, а у найзначніших і значних містах зв'язок у межах планувальних районів.

3.8. Розрахунок ширини смуг руху проїзної частини

Ширина смуги повинна забезпечувати вільний роз'їзд із зустрічними автомобілями або випередження автомобілів, що рухаються в тому ж напрямку.

Ширина смуги руху багатосмугової проїзної частини залежить від її порядкового номеру в межах проїзної частини. Ширину смуг руху проїзної частини визначають за формулами:

крайніх правої і лівої:

Середніх:

де - ширина смуг руху, м;

- ширина кузова автомобіля, м;

- ширина колії (відстань між зовнішніми гранями сліду найбільш широко розставлених коліс транспортних засобів, м;

- зазор між кузовами транспортних засобів, м;

- відстань від зовнішньої грані сліду колеса до борту або краю проїзної частини і до борту центральної розділювальної смуги для крайньої лівої смуги руху, м.

Зазор у повинен бути достатнім для того, щоб виключити удар колеса о бортовий камінь.

Зазори х і у залежать від швидкості руху і визначаються за емпіричними формулами:

де - швидкості відповідно зустрічного або попутного транспортних засобів, м/с (приймаються рівними розрахунковій швидкості руху ).

де - розрахункова швидкість руху для даної категорії вулиці.

3.9. Розрахунок ширини проїзної частини.

Ширина міської вулиці або дороги визначається за формулою:

де - прийнята ширина смуги руху, м;

- кількість смуг руху;

- ширина запобіжної смуги між проїзною частиною і бортовим каменем (для магістральних доріг - 1,0 м; вулиць загальноміського значення безперервного руху - 0,75 м; для вулиць регульованого руху - 0,5 м);

- кількість запобіжних смуг.

3.10. Розрахунок ширини тротуарів

Ширина тротуару складається із ходової частини і додаткових бічних смуг:

де - кількість ходових смуг;

- ширина однієї ходової смуги (0,75 м);

- ширина додаткової смуги між червоною лінією і тротуаром, м;

- ширина додаткової смуги між проїзною частиною і тротуаром, м.

Кількість смуг тротуару призначують відповідно з очікуваною інтенсивністю руху пішоходів і пропускною здатністю однієї смуги:

де - розрахункова інтенсивність руху пішоходів, піш/год;

- пропускна здатність однієї смуги тротуару, піш/год.

Пропускна здатність однієї смуги тротуару шириною 0,75 залежить від місцеположення тротуару у поперечному профілі вулиці і її визначають за таблицею 3.2.

Пропускна здатність смуги тротуару

Таблиця 3.2

Місцеположення тротуару	Пропускна здатність, піш/год
Тротуари, які розташовані вздовж забудови при наявності в будинках магазинів
Тротуари в зоні зелених насаджень
Тротуари, які відділено від будинків
Пішохідні доріжки

Ширина додаткової смуги с потрібна, коли на червону лінію виходить забудова і смуга тротуару, що безпосередньо прилягає до неї, не може повноцінно використовуватись пішохідним рухом.

Ширина с приймається від 0,5 до 1,0 м в залежності від місцевих умов. Якщо червона лінія проходить по смузі озеленення, до якої безпосередньо примикає тротуар, то додаткова смуга с не передбачається.

Додаткова смуга d необхідна тому, що на цій смузі розміщуються опори освітлювання і підвіски мережі електротранспорту. Ширина d призначається від 0,75 до 1,2 м.

Якщо в результаті підрахунків отримано дробове число смуг тротуару, їх необхідно заокруглити до цілого числа; при значенні дробу більше 0,3 - в бік збільшення, менше 0,3 - в бік зменшення. При улаштуванні тротуарів з обох боків вулиці і парному числі смуг їх ділять нарівно для кожного боку; при непарному більше їх число приймається для того боку, де забудова більш щільна.

3.11. Визначення ширини трамвайного полотна

В залежності від місцевих умов трамвайні шляхи слід передбачати:

- на сумісному полотні по осі проїзної частини або по одному з її боків, при цьому головки рейок повинні бути не нижче рівня проїзної частини вулиці;

- на відокремленому полотні, яке відділене від проїзної частини або тротуарів розділювальною смугою; при цьому головки рейок повинні розміщуватися вище рівня проїзної частини на висоту бортового каменю;

- на самостійному полотні (переважно на заміських ділянках трамвайної колії).

Розміщення трамвайних шляхів в межах проїзної частини автомобільних доріг загальної мережі не допускається.

Ширина трамвайного полотна визначається габаритними розмірами трамваю та необхідними зазорами безпеки. Відстань між осями суміжних трамвайних шляхів на прямих ділянках повинна забезпечувати необхідні зазори безпеки:

- між трамвайним вагоном і опорою контактної мережі, яка розташована у між путті, не менше 300 мм;

- між трамвайними вагонами (при відсутності опор контактної мережі у між путті) не менше 600 мм.

Відстань між осями суміжних трамвайних шляхів (по прямій) повинна становити:

- при відсутності опор контактної мережі у міжпутті 3200 мм;

- при розміщенні опор контактної мережі у міжпутті 2700 мм і 3550 мм, якщо опори мають ширину 350 мм і менше.

Ширина колії трамвайних шляхів 1524 мм. Виходячи з цього, ширину трамвайного полотна на прямих ділянках перегонів слід приймати, якщо шляхи трамваю розташовані:

- в одному рівні з проїзною частиною вулиці при відсутності контактної мережі у міжпутті - 7,0 м;

- на відокремленому полотні - 8,8 м;

- те ж саме з урахуванням посадочних майданчиків - 10,0 м;

- шляхів швидкісного трамваю - 10,0 м;

- однопутних ліній трамваю - 3,8 м.

3.12. Призначення ширини розділювальних смуг

Всі елементи поперечного профілю повинні відділятись один від одного розділювальними смугами, які, в свою чергу, поділяються на центральні та бічні.

Центральні розділювальні смуги треба передбачати не менше:

- на магістральних дорогах безперервного руху -6,0м.;

- на магістральних вулицях безперервного руху -4,0м.;

- на магістральних дорогах і вулицях регульованого руху, які мають проїзну частину у 6 смуг руху - 3,0м.

- на інших магістральних вулицях і дорогах при умові її улаштування у рівні проїзної частини і виділенні суцільною лінією розмітки - завширшки до 2 м.

Якщо в реальних умовах немає змоги улаштувати центральну розділювальну смугу необхідної ширини, то для магістральних вулиць безперервного і регульованого

руху, які мають проїзну частину у 6 смуг, допускається зменшувати центральну розділювальну смугу до 2,5 м з обов'язковим улаштуванням по осі бар'єрної огорожі.

Ширину інших розділювальних смуг між елементами поперечного профілю вулиць і доріг треба визначати, виходячи із умов розміщення підземних комунікацій, озеленення, необхідності зниження негативної дії транспорту на навколишнє середовище, але не менше розмірів наведених в таблиці 3.3.

Ширина бічних розділювальних смуг

Таблиця 3.3

Місцезнаходження розділювальної смуги	Найменша ширина розділювальної смуги, м
Магістральні вулиці	Вулиці і дороги місцевого значення
безперервного руху	регульованого руху
Між основною проїзною частиною і місцевими проїздами		-
Між проїзною частиною і віссю ближньої трамвайної колії		-
Між проїзною частиною і велодоріжкою	-
Між проїзною частиною і тротуаром
Між тротуаром і віссю ближньої трамвайної колії	-	-
Між тротуаром і велодоріжкою	-

3.1.З. Визначення ширини технічних смуг для розміщення підземних комунікацій.

Підземні комунікації слід прокладати в границях вулиці на спеціально призначених технічних або інших вільних від забудови смугах. Наприклад, силові кабелі, кабелі сигналізації та диспетчеризації прокладаються між червоною лінією і лінією забудови; на розділювальних смугах прокладають водопровід, газопровід та господарчо-побутову каналізацію; теплову мережу можна прокладати під тротуаром.

Ширина технічних смуг для доріг і вулиць різних категорій становить:

- для магістральних доріг 5 м з обох боків;

- для магістральних вулиць загальноміського значення - 15 м при однобічному розташуванні смуги і 10 м при розташуванні технічних смуг з обох боків вулиці;

- для вулиць місцевого значення 5 м.

Ширина технічної смуги залежить від кількості комунікацій, які прокладаються. Відстані між ними нормовані і слугують основою для розрахунку ширини технічних смуг. Необхідні розміри наведено в таблиці 3.4.

3.14. Розрахунок мінімальних радіусів кривих в плані і профілі

Мінімальний радіус кривої в плані визначається за формулою:

де - мінімальний радіус кривої в плані, м;

- розрахункова швидкість руху для даної категорії вулиці, м/с;

- прискорення вільного падіння,м/с²;

= 0,15 - коефіцієнт поперечної сили;

- поперечний похил проїзної частини.

Радіус кривої розраховується для двох випадків - без улаштування віражу на кривій і з улаштуванням віражу.

В першому випадку величина підставляється у формулу зі знаком «-» і приймається рівною 0,02 для асфальтобетонних покриттів; у другому випадку величина підставляється у формулу зі знаком «+» і приймається рівною 0,06.

Мінімальний радіус вертикальної опуклої кривої визначається із умови забезпечення видимості поверхні дороги на розрахунковій відстані, м:

де - піднесення очей водія над поверхнею дороги, м.

Розрахункова відстань видимості поверхні дороги визначається із умови безпечної зупинки автомобіля, який рухається з розрахунковою швидкістю, перед перешкодою на дорозі, м:

де t - час реакції водія (1с);

k₀ - коефіцієнт експлуатаційного стану гальм (1,2);

f - коефіцієнт опору коченню (0,02);

i - поздовжній похил вулиці;

- коефіцієнт зчеплення;

l₀ - зазор безпеки.

Таблиця 3.4

Комунікації

Відстань від підземних комунікацій, м

Елемент вулиці	Одиниці виміру	За розрахунком	За ДБН 360-92	Прийнято

Група поселень	Категорія вулиць і доріг	Розрахункова швидкість, км/год	Ширина смуги руху, м	Кількість смуг проїзної частини	Найбільший поздовжній похил, ‰	Найменші радіуси кривих у плані, м	Ширина тротуару м	Мінімальні радіуси вертикальних кривих, м
опуклих	угнутих
Найзначніші, значні міста	Магістральні вулиці та дороги
загальноміського значення безперервного руху		3,75	6-8			4,5
загальноміського значення, регульованого руху		3,75	4-6			3,0
районного значення		3,75	4-6			2,25
Великі міста	Магістральні вулиці та дороги
загальноміського значення		3,75	4-6			3,0
районного значення		3,75	2-4			2,25		600 І
Середні, малі міста	Магістральні вулиці (дороги)		3,75	2-4			2,25
Вулиці і дороги місцевого значення
житлові вулиці		3,50	2- 3			І.5
дороги у промислових і комунально - складських зонах		3,75				І.5
проїзди		3,0-3,5	1-2			0,75
пішохідні вулиці		3,75	2-6		-	-	-	-
велосипедні доріжки			1-2			-

Категорія вулиць і доріг	Розрахункова швидкість руху
лівоповоротний з'їзд	правоповоротний з'їзд
м/с	км/год	м/с	км/год
Магістральні дороги	13,8		16,6
Магістральні вулиці загальноміського значення	13,8		16,6

Тип покриття	Коефіцієнт поздовжнього зчеплення
Цементобетонне	0,48
Асфальтобетонне; оброблене органічними в’яжучими	0,32