Внутрішня характеристика психології

З розвитком психології збільшується обсяг наукових знань, які накопичуються за запитом суспільства й мають не систематизований характер. Для упорядкування здійснюють класифікацію психологічних знань за змістом психологічних наукових дисциплін. Ця задача не є легкою, бо специфіка психології поки що не дійшла до визначення єдиного критерію.

Наведемо приклад

У таблиці представлена найбільш поширена систематизація наукових знань з психології.

Таблиця 4.1.

Систематизація наукових дисциплін психології

Критерії систематики психологічних дисциплін	Мережі пізнання психологічних знань
Перший критерій: за видами діяльності	Психологія праці з її підрозділами, інженерна психологія, промислова психологія та ін.
Другий критерій: аспекти розвитку психіки	Дитяча та юнацька психологія, психологія дорослої людини, геронтопсихологія, генетична психологія, порівняльна психологія та ін.
Третій критерій: аспекти співвідношення людини і суспільства	Соціальна психологія, психологія особистості, психологія малих груп, психологія конфлікту та ін.

Б. Г. Ананьєв запропонував такий критерій класифікації психологічних знань - «рівні психологічної організації людини»:

ü індивідуальний рівень: загальна, диференціальна, вікова психологія (індивід);

ü суб’єктивний рівень - загальна і генетична психології, психологія пізнання, творчості, праці, інженерна психологія (суб'єкт діяльності);

ü особистісний рівень - диференціальна, порівняльна психологія, психологія стосунків, психолінгвістика, соціальна психологія, психологічне вчення про мотивацію (особистість).

Поширеною класифікацією психологічних знань є запропонована В.О. Ганзеном схема під назвою «Пентабазіс СПЧЕІ» (от греч. pente — п’ять) [56, с. 44-45].

Енергія		Інформація


	СУБСТРАТ


Час		Простір

Рис 2.1. Схема пентабазису СПЧЕІ

Пентабазіс (рис.2.1) включає в себе п’ять базисних частин, за якими розподіляються психологічні знання:

1) субстрат (С);

2) простір (П);

3) час (Ч);

4) енергія (Е);

5) інформація (І).

Субстрат (від лат. substratum - підкладка, основа)символізує синтез всіх цих властивостей в одному об'єкті, інтеграцію частин в єдине ціле (тому представляється, що поняття «субстрат» доцільно замінити поняттям «єдність»).

Далі В. А Ганзен постулює можливість вичерпного опису будь-якого об'єкта дійсності (у тому числі людини та її психіки) через просторово-часові та інформаційно-енергетичні показники. У даному випадку цей прийом був використаний ним для системного уявлення сукупності психологічних наук (рис. 4.1).

^{Психологія індивідуальних різниць}		^{Психологія етнічних різниць}		^{Психологія масових комунікацій}		^{Психологія особистості}
	^{ПСИХОЛОГІЯ РІЗНИЦЬ}				^{СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ}
^{Психологія типологічних різниць}		^{Психологія аномальних} ^{різниць}		^{Психологія міжособистісних відносин}		^{Історична психологія}
	^{Психофізика}		^{Психологія}^{групових суб’єктів}
		^{ЗАГАЛЬНА} ^{ПСИХОЛОГІЯ}
	^{Психофізіологія}		^{Психологія тварин}
^{Психологія пізнання}		^{Психологія спілкування}		^{Порівняльна психологія}		^{Психологія антропогенезу}
	^{ПСИХОЛОГІЯ} ^{ДЕЯТЕЛЬНОСТИ}				^{ПСИХОЛОГІЯ РОЗВИТКУ}
^{Психологія праці}		^{Психологія поведінки}		^{Психологія онтогенезу}		^{Психологія філогенезу}

Систематизація психологічних знань продовжується і до сьогодні не існує «єдиної психологічної теорії, в рамках якої була б можлива розробка адекватної, зручній для сприйняття, «красивої» класифікації психологічних наук, до цих пір, на жаль, немає» [В.В.Нікандров, с.27].