Особливості проведення окремих видів внутрішньо-економічного аналізу.

Внутрішній аналіз охоплює усі ступені управлінської ієрархії, а його особливості визначаються конкретними завданнями аналізу та формами аналітичної роботи.

Оперативний (поточний) аналіз здійснюють на підпри­ємствах і в його підрозділах безпосередньо в процесі госпо­дарської діяльності або відразу після закінчення окремих виробничих чи інших робіт. При цьому основну інформацію для цього аналізу постачає оперативний облік, що виключає пасивне очікування звітних даних.

Намагання поєднати проведення аналізу з процесом ви­робництва з відносно невеликими виробничими етапами (доба, тиждень, декада) зумовлюється потребами активізації еко­номічної роботи, включенням аналізу в систему оперативного управління підприємством. Отже, завданням оперативного аналізу є не тільки виявлення негативних явищ, а й сприян­ня їхньому своєчасному виправленню протягом певного періоду, що дає змогу реально поліпшити кінцеві наслідки роботи під­приємства.

Інформацію для оперативного аналізу в основному отри­мують каналами автоматизованих систем управління і оброб­ляють із застосуванням стандартних програм на персональ­них комп'ютерах. Незважаючи на великі технічні можли­вості комп'ютерних систем, в оперативному аналізі свідомо звужують коло питань, проблем і показників роботи, а звідси і зменшують обсяг інформації, яку збирають. Проте таке об­меження безпосередніх об'єктів аналізу не повинно погіршити якість висновків і рекомендацій, зменшити їхню цінність для управління.

Розвиток оперативного аналізу із самого початку зумов­лювався вимогами поточного управління. Тому він щільно примикає до науки й практики управління.

Прогнозний аналіз (перспективний, стратегічний) почав застосовуватися як техніко-економічне обґрунтуван­ня майбутніх підприємств, зразків нової техніки і новітніх технологій. Цей аналіз передує виробничим подіям, передба­чає їхні наслідки, оцінює їхню ефективність.

Результати прогнозного аналізу можуть бути представлені як планові калькуляції для нових видів продукції, як сума економічного ефекту від освоєння нової техніки, впрова­дження новітніх технологій, механізації й автоматизації ви­робництва, як комплекс рекомендацій для розробки різних програм або формування політики. Цей аналіз здійснюють працівники проектних і наукових закладів, а також устано­ви державного управління.

Фінансово-економічний аналіз здійснюється після завер­шення кварталу або року на підставі відповідного звіту підприємства. Головний наголос в цьому аналізі робиться на вивченні і оцінці ключових результативних та фінансових показників роботи підприємства. Насамперед це стосується показників прибутку й рентабельності, а також продажу про­дукції. Багато уваги приділяють вивченню основних показ­ників фінансового стану. Інші виробничі показники та за­трати вивчають вибірково і в такому обсязі, щоб пояснити відхилення в прибутку та у зміні фінансового стану підприєм­ства. Такий аналіз звичайно проводять сторонні установи, які мають тісні зв'язки з даним підприємством: фінансові і банківські установи, адміністративні, наукові та посередницькі організації.

Техніко-економічний аналіз на відміну від фінансово-економічного є більш змістовним і різнобічним. Його ще називають внутрішньогосподарським. Крім економічних показників, він значну увагу приділяє вивченню даних вико­ристання техніки і технологій, інших матеріальних ресурсів підприємства. Для цього аналізу використовують дані пер­винного бухгалтерського обліку та інші джерела інформації. Техніко-економічний аналіз звичайно має значну галузеву специфіку, тим часом як методика ФЕА аналізу однакова для всіх підприємств.

Статистико-економічний аналіз – вивчає діяльність не підприємств, а великих господарських комплексів, регіо­нів, галузей і в цілому народного господарства країни.

Основним інформаційним джерелом може бути статис­тична звітність відповідних господарських одиниць, статис­тичні збірники та обстеження. У методиці цього аналізу про­відну роль відіграють статистичні методи дослідження й об­робки інформації.

Теоретичною основою економічного аналізу є політична економія, а загальним методом пізнання, як і для всіх інших наук, виступає діалектика.

Економічний аналіз тісно пов'язаний з галузевими еконо­міками, організацією та менеджментом, маркетингом, фінансо­вими дисциплінами, банківською справою і кредитуванням.

Особливу роль для економічного аналізу відіграють бух­галтерський облік і статистика. Вони не тільки постачають йому необхідну інформацію, а й надають деякі свої методи для її вивчення. Особливо плідно у цій справі склалися сто­сунки між аналізом і статистикою, внаслідок чого методика аналізу збагатилась багатьма статистичними методами й прийомами дослідження.

В економічному аналізі знаходять широке застосування сучасні засоби обробки інформації, економіко-математичні й соціологічні методи, знання в галузі техніки й технології ви­робництва.

Питання для самоперевірки

1. Роль економічного аналізу як засобу підвищення ефективності виробництва за умов ринкових відносин. Зв’язок економічного аналізу з іншими економічними дисциплінами

2. Мета і завдання економічного аналізу.

3. Основні категорії економічного аналізу.

4. Поняття факторів та їхня класифікація.

5. Поняття резервів та їхні види.

6. Предмет економічного аналізу.

Література [2, с. 11-22, 9, с. 29-50].