Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“арифна ставка: структура та методи розрахунку




 

¬иникненн€ страхових випадк≥в ≥ суми збитк≥в в≥д них не можна передбачити в нормативному пор€дку. якщо ж вз€ти окремий пром≥≠жок часу, визначену територ≥ю та сукупн≥сть страхових випадк≥в, €к≥ вже в≥дбулис€, наприклад, крад≥жок або пожеж, то звично мають про€в законом≥рност≥ њх повторюванн€.

ƒл€ визначенн€ розм≥ру необх≥дного страхового фонду, що фор≠муЇтьс€ за рахунок страхових платеж≥в з метою майбутн≥х виплат, розгл€немо основу цих платеж≥в - тарифну ставку. “арифна ставка Ч це ц≥на страхового ризику, €ка переважно роз≠раховуЇтьс€ на 100 грошових одиниць страховоњ суми або до њњ абсо≠лютноњ величини.

” статт≥ 9 «акону ”крањни "ѕро страхуванн€" даЇтьс€ таке виз≠наченн€: "—траховий тариф Ч ставка страхового внеску з одиниц≥ страховоњ суми за визначений пер≥од страхуванн€".

 

—пециф≥чн≥ ознаки категор≥њ страхуванн€ обумовлюють суттЇв≥ особливост≥ страхового тарифу:

Ј “ариф складаЇтьс€ з двох частин Ч ризиковоњ та ц≥новоњ, оск≥льки призначенн€ тарифу, €к ≥нструменту розкладки збитку, виз≠начаЇ з одного боку, частку дл€ покритт€ ризику, з ≥ншого Ч оплату за наданн€ страховоњ послуги.

Ј ƒо складу тарифу включають ризикову надбавку, тому що ймов≥рний характер настанн€ збитку вимагаЇ врахуванн€ можливих в≥дхилень в≥д оч≥куваноњ величини збитку.

Ј “ариф розраховуЇтьс€ дл€ певноњ страховоњ сукупност≥, що обумовлено замкненим характером розкладки збитку.

 

—труктуру тарифу можна подати в такому вигл€д≥:

 

Ќаведена модель ч≥тко виокремлюЇ кошти страхувальника (нетто-ставка) й страховоњ орган≥зац≥њ (навантаженн€), хоча страховий внесок (плат≥ж, прем≥€), що розраховуЇтьс€ на п≥дстав≥ тарифноњ став≠ки, сплачуЇ страхувальник.

Ќетто-ставка призначена дл€ формуванн€ страхового фонду в його основн≥й частин≥ (зазначимо њњ €к ризикову прем≥ю), €ка вико≠ристовуЇтьс€ дл€ виплат страхового в≥дшкодуванн€. ¬раховуючи можливу нев≥дпов≥дн≥сть м≥ж оч≥куваним ≥ фактичним збитком, до основноњ частини тарифу включаЇтьс€ ризикова надбавка, €ка в≥дображаЇ можливу ймов≥рн≥сть в≥дхиленн€ величини фактичного збитку в≥д оч≥куваного ≥ за рахунок €коњ формуЇтьс€ запасний (резервний) фонд.

 ожний кл≥Їнт повинен розум≥ти: €кщо страхових под≥й буде багато, то страхова компан≥€ вже на початковому етап≥ буде в змоз≥ виплатити компенсац≥ю лише першим n постраждалим кл≥Їнтам за рахунок з≥браних ризикових прем≥й. ќтже, в≥н може опинитис€ в числ≥ кл≥Їнт≥в п + 1, тому в≥н мусить сплатити дещо б≥льше, н≥ж ризикова прем≥€. ÷€ ≥де€ знаходитьс€ в основ≥ Ђризиковоњ надбавкиї. —аме сума цих двох складових - ризикових прем≥њ та ризиковоњ над≠бавки ≥ Ї нетто-прем≥Їю.

” зв'€зку ≥з м≥ркуванн€ми розумност≥ та конкурентоспромож≠ност≥ надбавка не може бути надто великою. ¬ажливо, ск≥льки стра≠хових випадк≥в вона здатна покрити додатково.

Ќавантаженн€ необх≥дне дл€ покритт€ витрат на проведенн€ страхуванн€. ¬оно становить меншу частину брутто-ставки (залежно в≥д форми та виду страхуванн€ може коливатис€ в≥д 9 до 30 %) ≥ м≥стить:

Х оплату прац≥ штатних ≥ нештатних прац≥вник≥в страховоњ компан≥њ;

Х витрати на виготовленн€ бланкового матер≥алу, рекламу;

Х адм≥н≥стративно-господарськ≥ витрати;

Х в≥драхуванн€ в запасн≥, резервн≥ та ≥нш≥ фонди;

Х норматив на формуванн€ балансового прибутку в≥д страховоњ д≥€льност≥.

ѕрибуток у тариф≥ закладаЇтьс€ в тарифну ставку €к самост≥й≠ний елемент ц≥ни на страхову послугу п≥д час калькул€ц≥њ наванта≠женн€, зб≥льшуючи варт≥сть страхуванн€. „астка його встановлюЇть≠с€, €к правило, у в≥дсотках. як елемент тарифу в≥н в≥д≥граЇ важливу роль у регулюванн≥ попиту та пропозиц≥њ з окремих вид≥в страхуванн€.

«верн≥ть увагу!

—клад страхового тарифу «аконом ”крањни Ђѕро страхуванн€ї не регламентований, однак при поданн≥ страховиком документ≥в дл€ л≥цензуванн€ додаЇтьс€ розрахунок страхових тариф≥в. —трахов≥ тарифи при добров≥льному страхуванн≥ формуютьс€ за законами ринку ≥ залежать в≥д попиту та пропозиц≥њ на страхову послугу.

 

” теор≥њ страхуванн€ залежно в≥д ступен€ врахуванн€ ≥ндив≥ду≠ал≥зац≥њ ризику вид≥л€ють:

Ј cередн≥й >>

Ј диференц≥йований >>> тариф

Ј ≥ндив≥дуальний >>

—ередн≥й застосовуЇтьс€ у випадку, €кщо страховика не ц≥кавл€ть ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ об'Їкт≥в страхуванн€ або €кщо страхова компан≥€ не маЇ достатньоњ ≥нформац≥њ про р≥вень ризику та особли≠вост≥ об'Їкт≥в страховоњ сукупност≥.

—ередн≥й тариф може бути зб≥льшений за ризиков≥ особливост≥. Ќаприклад, при страхуванн≥ будинк≥в Ч за на€вн≥стю нестандартних конструкц≥й чи можлив≥сть затопленн€.

ѕ≥сл€ встановленн€ середнього тарифу до нього застосовуютьс€ надбавки ≥ знижки залежно в≥д об'Їкта, що беретьс€ на страхуванн€. Ќаприклад, у страхуванн≥ нерухомост≥ враховуютьс€ так≥ фактори, €к умови експлуатац≥њ систем життЇзабезпеченн€ та буд≥вл≥, засоби за≠хисту в≥д авар≥й, системи зв'€зку та ≥н.

÷е обумовлюЇ застосуванн€ у страхов≥й практиц≥ диференц≥йо≠ваних тариф≥в.

ƒиференц≥йований тариф розраховуЇтьс€ дл€ окремих ризикових груп страховоњ сукупност≥ на баз≥ необх≥дноњ статистичноњ ≥нформац≥њ щодо визначених ризикових ознак Ч характеру об'Їкта, його м≥сце≠знаходженн€, призначенн€ тощо.

≤ндив≥дуальний тариф визначаЇтьс€ дл€ окремого страхового об'Їкта. …ого розрахунок дуже складний, потребуЇ в≥дпов≥дноњ ста≠тистичноњ ≥нформац≥њ та значного часу. ѕроте складн≥сть визначенн€ ≥ндив≥дуального тарифу, €к правило, ЂскуповуЇтьс€ї позитивним ре≠зультатом його застосуванн€.

 онкретний розм≥р страхового тарифу визначаЇтьс€ в договор≥ страхуванн€ за згодою стор≥н.

ћетоди розрахунку страхових тариф≥в:

> на основ≥ теор≥њ ймов≥рност≥ та метод≥в математичноњ статистики з використанн€м часових р€д≥в;

> на баз≥ експертних оц≥нок;

> за аналог≥Їю до ≥нших об'Їкт≥в;

> з використанн€м математичноњ статистики та розрахунку дох≥дност≥.

 

якщо тарифну ставку розраховано правильно, то забезпечуЇтьс€ необх≥дна ф≥нансова ст≥йк≥сть страхових операц≥й, тобто ст≥йке зба≠лансуванн€ доход≥в ≥ витрат страховика, або перевищенн€ доход≥в над витратами. «авищенн€ тариф≥в призводить до перерозпод≥лу через страховий фонд залишкових кошт≥в. «аниженн€ Ч навпаки, до утво≠ренн€ деф≥циту ф≥нансових ресурс≥в у страховому фонд≥ ≥ невико≠нанню страховиком своњх зобов'€зань перед страхувальниками.

” ц≥лому система страхових тариф≥в повинна бути простою, зрозум≥лою та максимально виг≥дною €к дл€ страхувальника, так ≥ дл€ страховика.

 ожна страхова компан≥€ маЇ свою власну тарифну пол≥тику, €ка базуЇтьс€ на таких принципах:

* екв≥валентн≥сть страхових в≥дносин стор≥н;

* пост≥йн≥сть розм≥р≥в тарифноњ ставки прот€гом тривалого часу;

* доступн≥сть страхових тариф≥в дл€ широкого кола страхувальник≥в;

* забезпеченн€ самоокупност≥ та рентабельност≥ страхових операц≥й.

 

Ќеобх≥дно зазначити, що встановленн€ тариф≥в залежить в≥д фор≠ми страхуванн€. ѕри обов'€зковому страхуванн≥ розм≥ри тариф≥в включаютьс€ у в≥дпов≥дн≥ нормативн≥ документи, що регулюють той чи ≥нший вид обов'€зкового страхуванн€. Ќаприклад, за в≥тчизн€ним законодавством при обов'€зковому страхуванн≥ прац≥вник≥в пожежноњ охорони та член≥в добров≥льних пожежних дружин (команд) страхо≠вий тариф становить 2% в≥д страховоњ суми. ѕри обов'€зковому стра≠хуванн≥ в≥д нещасних випадк≥в на транспорт≥ - в≥д 2 до 5 % в≥д вартост≥ квитка.

ѕри добров≥льному страхуванн≥ тарифи встановлюютьс€ страхо≠вими компан≥€ми самост≥йно ≥ тому ≥снуЇ необх≥дн≥сть њх суттЇвоњ диференц≥ац≥њ. Ќаприклад, при страхуванн≥ ф≥нансовоњ в≥дпов≥даль≠ност≥ п≥дприЇмств середн≥й страховий тариф може коливатис€ в≥д 2 до 5%, при страхуванн≥ домашнього майна 0,5... 5%.

“арифн≥ ставки при страхуванн≥ майна юридичних ос≥б у серед≠ньому становл€ть 0,5... 1,7% в≥д страховоњ суми залежно в≥д фактор≥в, що впливають на ризик. ѕри страхуванн≥ садиби тарифи можуть коливатис€ в≥д 0,7 до 1%.

ѕри страхуванн≥ буд≥вельно-монтажних роб≥т тариф становить до 1%.

“ариф з≥ страхуванн€ вантаж≥в переважно коливаЇтьс€ в≥д 0,15 до 1,5% в≥д страховоњ суми.

ѕри страхуванн≥ кредит≥в тарифна ставка може коливатис€ в≥д 1,8% до 3,5% в≥д страховоњ суми.

Ќайвищ≥ тарифи Ч у медичному страхуванн≥: в≥д 5 до 50 % залежно в≥д перел≥ку ризик≥в, що включаютьс€ до програми медичного страхуванн€.

«алежно в≥д ступен€ ризику в кожному конкретному випадку ставки страхових платеж≥в можуть бути знижен≥ або п≥двищен≥ шл€≠хом застосуванн€ в≥дпов≥дних коеф≥ц≥Їнт≥в.

Ќаданн€ знижки за в≥дсутн≥сть страхових випадк≥в або навпаки, зб≥льшенн€ тарифу при њх на€вност≥, носить назву системи бонус≥в, принцип €коњ пол€гаЇ у вторинн≥й диференц≥ац≥њ прем≥њ, тобто зас≠тосуванн€ знижок або надбавок до ≥ндив≥дуальних договор≥в, €к≥ в≥днос€тьс€ до одн≥Їњ однор≥дноњ групи за певною ознакою залежно в≥д збитковост≥, €ка склалас€ дл€ ≥ндив≥дуального кл≥Їнта.

“ак≥ системи часто застосовуютьс€ при страхуванн≥ автотран≠спорту, цив≥льноњ в≥дпов≥дальност≥ власник≥в транспортних засоб≥в ≥ под≥бних њм ризик≥в, в основному пов'€заних ≥з майном чи в≥дпо≠в≥дальн≥стю.

«астосуванн€ системи знижок за в≥дсутн≥сть страхових випадк≥в ≥нод≥ називають системою дисконтуванн€ за в≥дсутн≥сть вимог виплат або знижкою за безавар≥йн≥сть.

Ќадаючи знижку за в≥дсутн≥сть страхових випадк≥в, страхова ко≠мпан≥€ збер≥гаЇ ≥снуючих кл≥Їнт≥в ≥ залучаЇ нових, €к≥, у свою чергу, спод≥ваютьс€ на наданн€ такоњ знижки.

ѕри на€вност≥ великоњ к≥лькост≥ вимог в≥д одного страхувальника прот€гом пер≥оду страхуванн€ можливий ≥нший розвиток под≥й Ч п≥дви≠щенн€ тариф≥в.

јктуар≥й (той, хто зд≥йснюЇ актуарн≥ розрахунки) повинен бути фах≥вцем у галуз≥ математики, статистики, економ≥ки та законодавчо-правовоњ сфери. Ќе вс≥ в≥тчизн€н≥ страхов≥ компан≥њ мають власних актуар≥њв, €к≥ пройшли навчанн€ за кордоном або в ”крањн≥ за участю фах≥вц≥в Ћондонського ≤нституту актуар≥њв. ” цьому випадку залуча≠ютьс€ спец≥ал≥сти, що отримали в≥дпов≥дний сертиф≥кат.

” своњй робот≥ актуар≥њ розраховують велику к≥льк≥сть показ≠ник≥в. ќдним з них, €кий маЇ практичне значенн€, Ї частота стра≠хових под≥й Ч сп≥вв≥дношенн€ м≥ж числом страхових под≥й ≥ к≥ль≠к≥стю застрахованих об'Їкт≥в.

Ќа п≥дстав≥ страхового тарифу зд≥йснюЇтьс€ розрахунок страхо≠вого платежу, страхового внеску.

” статт≥ 9 «акону ”крањни "ѕро страхуванн€" даЇтьс€ таке виз≠наченн€: "—траховий плат≥ж (страховий внесок, страхова прем≥€) - плата за страхуванн€, €ку страхувальник зобов'€заний внести страховику зг≥дно з договором страхуванн€".

«а рахунок страхових платеж≥в формуЇтьс€ страховий фонд, €кий використовуЇтьс€ дл€ виплат страхового в≥дшкодуванн€, тому стра≠ховий внесок кожного страхувальника виражаЇ його частку, його уча≠сть у. формуванн≥ страхового фонду, оск≥льки, пригадаЇмо, страхуванн€ Ї замкнутою розкладкою збитку м≥ж страхувальниками.

—траховий внесок можна розгл€дати €к ц≥ну ф≥нансового захис≠ту, страховоњ послуги, €ку одержуЇ страхувальник через страхуван≠н€. ѕроте останню сл≥д в≥др≥зн€ти в≥д калькул€ц≥йноњ ц≥ни, тому що в умовах ринку вони, €к правило, не сп≥впадають. ¬арт≥сть страховоњ послуги Ч величина об'Їктивна, а ц≥на формуЇтьс€ п≥д впливом, перш за все, попиту та пропозиц≥њ, а також таких фактор≥в €к:

Ј кон'юнктура ринку;

Ј ц≥нова пол≥тика держави;

Ј динам≥ка процента за кредит тощо.

÷≥на на страхову послугу завжди зм≥нюЇтьс€ в певних межах, њњ максимум визначаЇтьс€ потребами страхувальника, а м≥н≥мум в теор≥њ страхуванн€ розгл€даЇтьс€ €к зас≥б забезпеченн€ екв≥валентност≥ в≥д≠носин страховика й страхувальника.

—трахов≥ платеж≥, що надход€ть за певним видом страхуванн€, розпод≥л€ютьс€ строго в≥дпов≥дно до структури тарифноњ ставки, €ка показуЇ, €кий в≥дсоток повинен бути витрачений на виплату страхо≠вого в≥дшкодуванн€, спр€мований у запасн≥ фонди, на витрати на утриманн€ страховика, ф≥нансуванн€ превентивних заход≥в тощо.

 

¬исновки

 

≤снуванн€ страхуванн€ стаЇ можливим ≥ необх≥дним саме завд€≠ки ризику, €кий може про€вл€тис€ у будь-€к≥й сфер≥ сусп≥льного й господарського житт€.

—аме на€вн≥сть ризик≥в, €к≥ притаманн≥ р≥зним видам д≥€льност≥ людини, Ї об'Їктивним €вищем, вимагаЇ страхового захисту в≥д них та њхн≥х насл≥дк≥в.

–изик - одне з основних ≥ складних пон€ть страхуванн€.

 ласиф≥кац≥€ ризик≥в дозвол€Ї б≥льш детально њх вивчати та анал≥зувати, а специф≥чн≥ прийоми, що застосовуютьс€ у страху≠ванн≥ Ч управл€ти ризиками.

—трахуванн€м охоплюютьс€ т≥льки страхов≥ ризики, њх можна вим≥рити та оц≥нити, оск≥льки до реал≥зац≥њ ризику Ч настанн€ стра≠хового випадку, призвод€ть певн≥ ризиков≥ обставини, €к≥ повинен передбачити страховик, беручи на страхуванн€ р≥зн≥ об'Їкти й виз≠начаючи ступ≥нь њхньоњ небезпеки.

ƒл€ цього страхов≥ компан≥њ повинн≥ зд≥йснювати ризик-менеджмент, дотримуючись посл≥довного та ефективного проведенн€ кожного його етапу.

«апровадженн€ прийом≥в ризик-менеджменту в практичну д≥≠€льн≥сть страховик≥в спри€тиме наближенню ц≥Їњ важливоњ сфери Ч страхуванн€ Ч до цив≥л≥зованого веденн€ б≥знесу.

Ќасл≥док страхового випадку Ч збитки страхувальника Ч пови≠нен бути в≥дшкодований останньому, дл€ чого страхова компан≥€ формуЇ страховий фонд, €кий Ї достатн≥м дл€ виплати страхових сум ≥ страхового в≥дшкодуванн€. ‘ормуванн€ цього фонду зд≥йсню≠Їтьс€ за рахунок страхових платеж≥в, розрахованих на п≥дстав≥ науково обірунтованих страхових тариф≥в.

« боку держави зд≥йснюЇтьс€ контроль за правильним розра≠хунком страхових тариф≥в, хоча тарифну пол≥тику кожна страхова компан≥€ визначаЇ самост≥йно.

 

“ема 4. —траховий ринок

1. —траховий ринок ma його структура.

2. –оль посередник≥в на страховому ринку.

3. —тан ≥ перспективи розвитку страхового ринку в ”крањн≥.

4. ћаркетинг у страхуванн≥.

5. —трахов≥ договори.

ћета вивченн€ теми:

І опануванн€ загальними характеристиками становлен≠н€ та розвитку страхового ринку;

І з'€суванн€ етап≥в розвитку страхового ринку ”крањни;

І визначенн€ особливостей страхових продукт≥в €к то≠вару.

ѕ≥сл€ вивченн€ теми студент повинен знати:

І структурну будову страхового ринку ”крањни, њњ особ≠ливост≥;

І страхов≥ продукти, законом≥рност≥ та особливост≥ њх продажу;

І орган≥зац≥йн≥ форми страховик≥в, що д≥ють на страхо≠вому ринку ”крањни.

вм≥ти:

І анал≥зувати показники мон≥торингу страхового ринку;

Ј у ор≥Їнтуватись в рейтингов≥й оц≥нц≥ страховик≥в;

І визначати приоритетн≥ напр€мки розвитку страхово≠го ринку ”крањни.

ћ≥н≥-лексикон:

страховий ринок, страховик, страхувальник, страхова послуга, стра≠ховий агент, страховий брокер, акв≥зиц≥€, "Ћлойд ", страховий марке≠тинг, страховий догов≥р, ≥нфраструктура страхового ринку, строк д≥њ договору страхуванн€, правила страхуванн€, страховий пол≥с.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1019 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—туденческа€ общага - это место, где мен€ научили готовить 20 блюд из макарон и 40 из доширака. ј майонез - это вообще десерт. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1472 - | 1438 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.024 с.