Незначні • середні • значні • катастрофічні

(малі)(великі)

Перші два означають такі, що призводять до невеликих за розміром збитків і найчастіше зустрічаються при страхуванні майна громадян.

Значні (великі) ризики - це такі, які завдають великих збитків, які значно перевищують середній рівень збитків від порівняних, тобто однакових за походженням. Іноді під великими ризиками розуміють ризики, сума виплат за якими в результаті настання страхового випадку може бути значна стосовно фондів страховика. До таких ризиків належать: ризики повітряні, транспортні, майнові, що виявляються на великих підприємствах, ризики загальної відповідальності, ризики кредиту й застави.

Особливості великих ризиків:

* виявляються з більшою закономірністю;

* піддаються точнішому передбаченню та розрахунку;

* менш відчутні економічно, ніж катастрофічні.

Катастрофічні ризики - явища природи або людської діяльності, які можуть зумовити чисельні кумульовані окремі ризики та призвести до значних майнових і особистих збитків у особливо великих розмірах.

Причинами катастрофічних ризиків, як правило, є:

• трагічні прояви природних катаклізмів (землетруси, циклони, виверження вулканів, повені, ураганні вітри, смерчі та інші стихійні явища);

• різні види людської діяльності - винахідницька, політична, економічна (наприклад, аварії на енергоблоці АЕС).

Катастрофічні ризики поділяються на ендемічні, що виникають під впливом метеорологічних факторів та умов, і ризики, які виникають через якість землі (наприклад, ерозія грунту). Особливу групу в цій класифікації становлять ризики, які пов'язані з перетворюючою діяльністю людини.

У загальній класифікації ризиків залежно від сфери діяльності людини, можна виділити:

· політичні

· екологічні

· транспортні (авіаційні, морські та ін.)

· технічні

· інші ризики.

Політичні ризики - ті, що пов'язані із протиправними діями з точки зору норм міжнародного права, заходами чи акціями урядів іноземних держав стосовно суверенної держави, підприємців або громадян цієї держави. Політичні ризики, як правило, не страхуються. Однак через систему застережень або особливих умов договору страхування вони можуть бути включені до обсягу відповідальності страховика. Наприклад, у Франції за законом держава несе відповідальність за збитки, що сталися внаслідок політичних ризиків.

Ризик війни не передбачається таким договором страхування.

Екологічні ризики пов'язані із забрудненням довкілля і зумовлені перетворюючою діяльністю людини.

Транспортні ризики поділяються на ризики карго й каско. Ризики каско стосуються страхування будь-яких видів транспорту (повітряного, морського, річкових суден, залізничного рухомого складу й автомобілів під час руху, стоянки та ремонту). Ризики карго передбачають страхування вантажів, що перевозяться усіма видами транспортних засобів.

Технічні ризики проявляються як аварії внаслідок раптового виходу зі строю машин та обладнання або збою в технології виробництва. Ці ризики мають універсальний характер, тобто захищають об'єкт від багатьох причин збитку: помилок управління, монтажу, порушення технології, недбалості в роботі тощо, які призводять до передчасних відмовлень, виходу з ладу машин та обладнання. Технічні ризики можуть нанести збитки майну, життю, здоров'ю людей та фінансовим інтересам підприємств.

Статистична довідка.

Людськими помилками зумовлено 45% екстремальних ситуацій на атомних електростанціях, 60% при авіакатастрофах і 80% при катастрофах на морі.

Найбільш імовірними є аварії великих технологічних систем, що пов'язано зі збільшенням їх кількості, складності, ростом потужності агрегатів.

У свою чергу, технічні ризики залежно від складу основних та оборотних фондів поділяють на:

• промислові ризики (машини та обладнання);

• будівельно-монтажні (будівлі, споруди, передавальні пристрої);

• електротехнічні ризики (прилади, обчислювальна техніка, засоби зв'язку).

При класифікації ризиків за ознакою, що/хто виступає як носій ризику, виділяють:

Майнові ризики, які виявляються на майнових об'єктах і майнових інтересах власників певних видів майна.

Особові ризики, що притаманні особам і мають фізичне, фізіологічне та соціальне походження.

В окрему групу слід виділити спеціальні або унікальні ризики -ті, які рідко зустрічаються і мають, як правило, високу вартість (наприклад, страхування особливо цінних вантажів - дорогоцінних металів, коштовного каміння, творів мистецтва, готівки). Статистика страхових випадків за такими ризиками практично відсутня, що ускладнює їх страхування. Зміст спеціальних ризиків зазначається в особливих умовах договору страхування і може бути включений в обсяг відповідальності страховика.

За обсягом відповідальності страховика ризики поділяються на індивідуальні та універсальні. (Наприклад, індивідуальний - ризик при страхуванні шедеврів живопису під час перевезення та експозиції; універсальний - це крадіжка; він входить до обсягу відповідальності страховика за більшістю договорів майнового страхування).

Не тільки страхові компанії, а й потенційні страхувальники повинні бути обізнані щодо джерел, форм прояву та обсягів можливих ризиків для того, щоб своєчасно укласти договір страхування і запобігти негативним наслідкам реалізації страхових ризиків.

Управління ризиком

Ризики будь-яких видів піддаються управлінню, що дозволяє певною мірою передбачити їхні наслідки, а відтак і фінансові витрати для відшкодування збитків. Управління ризиком полягає в тому, щоб розпізнати, проаналізувати й економічно проконтролювати той ризик, який може загрожувати майновому або фінансовому стану, життю чи здоров'ю страхувальників.

Управління ризиком - "ризик-менеджмент" -одне з головних понять страхового бізнесу на Заході. У вітчизняну практику воно ввійшло відносно недавно. Ризик-менеджмент - це сукупність послідовних заходів антиризикової діяльності, застосування яких має комплексний, системний характер і є фактором підвищення надійності захисту від настання страхових випадків. Він базується на знанні стандартних прийомів управління ризиком, умінні швидко і правильно оцінити конкретну економічну ситуацію.

Страхові компанії в повсякденній діяльності, як ніхто інший, стикаються з різноманітними ризиками, беручи їх на свою відповідальність. Ось чому вони повинні володіти управлінням страховим ризиком, правильно розуміти ступінь ризику, який загрожує людям, майну, фінансовим результатам господарської діяльності. Ефективна робота страхової компанії неможлива без професійного, ґрунтовного управління ризиком.

Ризиком можна управляти за допомогою особливої стратегії та тактики, яка в роботі страхових компаній відрізняється від управління ризиками в інших підприємницьких структурах. Здійснення управління ризиками страховими компаніями визначається специфічністю страхування як сфери бізнесу і пов'язано із діяльністю страховика, яка складається з безпосереднього здійснення страхових операцій, інвестування фінансових ресурсів, здійснення звичайних для будь-якого суб'єкта господарювання функцій. Через те діяльність страховика містить три види ризиків: