Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема: ћеханотерап≥€, праце терап≥€ у систем≥ ф≥зичноњ реаб≥л≥тац≥њ.




1. ћеханотерап≥€.

2. ѕрацетерап≥€.

3. ѕоЇднанн€ засоб≥в ф≥зичноњ реаб≥л≥тац≥њ у в≥дновному л≥куванн≥ захворювань.

1. ћеханотерап≥€ Ц л≥куванн€ ф≥зичними вправами, виконуваними за допомогою спец≥альних апарат≥в. ÷е точно спр€мован≥ та суворо дозован≥ рухи, метою €ких Ї в≥дновленн€ рухливост≥ в суглобах, зм≥цненн€ сили мТ€з≥в. ј це в свою чергу п≥дсилюЇ л≥мфо ≥ кровооб≥г, покращуЇ функц≥ю суглоб≥в. ¬икористовують р≥зн≥ типи механотерапевтичних апарат≥в, принцип д≥њ €ких базуЇтьс€ на б≥омехан≥чних особливост€х рух≥в у суглобах.

а) јпарати типу ма€тника ( укенберга) основан≥ на принцип≥ балансуючого ма€тника, за рахунок €кого забезпечуютьс€ коливальн≥ рухи суглобах, що призводить до зб≥льшенн€ њх ампл≥туди. ћТ€зов≥ зусилл€ дозуютьс€ вантажем. ќднак треба сл≥дкувати за тим, щоб вправи не викликали у хворого посиленн€ больових в≥дчутт≥в.

б) јпарати блокового типу (“≥ло) Ц основан≥ на принцип≥ блоку з вантажами за допомогою €ких зб≥льшуЇтьс€ сила мТ€з≥в. «м≥нюючи вих≥дн≥ положенн€ пац≥Їнта можна диференц≥йовано зм≥цнювати визначен≥ мТ€зов≥ групи.

¬прави на тренажерах набувають все б≥льше поширенн€ при реаб≥л≥тац≥њ хворих ≥ ≥нвал≥д≥в. Ќаприклад дл€ тренуванн€ серцево - судинноњ системи застосовують велотренажери, лижн≥ ≥ веслувальн≥ тренажери, третбани (б≥гова дор≥жка), еспандери, м≥н≥-батути. використовують також тренажери нового покол≥нн€ (виробництво –ос≥€). Ќаприклад:

а) “ренажер моделей ћ-89 (важель јрх≥меда) ЦзабезпечуЇ виконанн€ понад 40 вправ з р≥зних вих≥дних положень.

б) “ренажер моделей ћ-86 Ђ∆им спиноюї - забезпечуЇ виконанн€ вправи Ц жим спиною, д≥Ї на мТ€зи шињ, грудноњ кл≥тини, черевного пресу ≥ тазу.

а) “ренажери ћ-87 Ђрозведенн€ ≥ зведенн€ рукї ≥ ћ-82 Ђжим ногамиї ≥ т.д. «а допомогою тренажера Ђ«доровТ€ї розвиваютьс€ практично вс≥ рухов≥ €кост≥.

ћеханотерап≥ю використовують €к у л≥карн€ний пер≥од, переважно у в≥льному руховому режим≥, так ≥ в п≥сл€л≥карн€ний пер≥од. ќсновна мета - забезпеченн€ максимально повноњ ампл≥туди у суглобах.

ѕоказанн€: захворюванн€ серцево-судинноњ системи без недостатност≥ кровооб≥гу, ≤’—, хрон≥чн≥ неспециф≥чн≥ захворюванн€ легень, Ў “, ќ–ј, жирового обм≥ну.

ѕротипоказанн€: недостатн≥сть кровооб≥гу, ≥нфаркт м≥окарда, м≥окардити, кровотеч≥, ≥нфекц≥йн≥ захворюванн€.

—л≥д в≥дзначити, що механотерап≥ю у систем≥ ф≥зичноњ реаб≥л≥тац≥њ застосовують €к самост≥йно так у комплекс≥ з Ћ‘ , масажем, бальнеотерап≥Їю, озокеритотерап≥Їю.

2. ѕрацетерап≥€ Ц це л≥куванн€ працею з метою в≥дновленн€ порушених функц≥й ≥ працездатност≥ хворих. ¬ основ≥ праце терап≥њ лежить систематичне тренуванн€ побутових ≥ виробничих рух≥в, в≥дновленн€ втрачених рухових навичок. ќсновн≥ завданн€ праце терап≥њ Ц повернути хворому самост≥йн≥сть у повс€кденному житт≥, повернути його до виконанн€ колишньоњ роботи, а €кщо це неможливо п≥дготувати його до виконанн€ ≥ншоњ роботи. ƒл€ проведенн€ праце терап≥њ необх≥дно добре обладнан≥ спец≥альн≥ прим≥щенн€ ≥ каб≥нет повинен розм≥щуватис€ пор€д з каб≥нетом Ћ‘ . ќднак застосовують ≥ так≥ види д≥€льност≥: робота в саду, город≥, прибиранн€ прим≥щень, стол€рн≥, слюсарн≥ роботи, шитт€. –еал≥зац≥€ цих завдань залежить в≥д характеру захворюванн€ або травми функц≥ональних можливостей хворого ф≥зичноњ здатност≥ виконувати роботу чи ≥ншу роботу.

«асобом працездатност≥ Ї трудов≥ рухи ≥ р≥зноман≥тн≥ трудов≥ процеси. ƒобирають њх з урахуванн€м профес≥њ ≥ побутових д≥й. јле вони повинн≥ бути в≥дом≥ хворому ≥ повинн≥ вт€гувати в роботу мТ€зи, €к≥ пошкоджен≥ травмою або хворобою. –езультатом праце терап≥њ Ї виготовленн€ певного продукту або виконанн€ робочого завданн€. “аким чином, праце терап≥€ стимулюЇ ф≥з≥олог≥чн≥ процеси, в≥дновлюЇ або зб≥льшуЇ рухлив≥сть у суглобах ≥ силу мТ€з≥в, пристосовуЇ ≥ тренуЇ хворого або ≥нвал≥да до виконанн€ побутових ≥ виробничих завдань.  р≥м цього праце терап≥€ стимулюЇ псих≥чну активн≥сть, маЇ психотерапевтичну д≥ю на орган≥зм людини, направл€Ї його на результативну д≥€льн≥сть, що приносить користь ≥ людин≥ ≥ сусп≥льству взагал≥.

ѕоказанн€: травми ≥ захворюванн€ опорно-рухового апарату, оп≥ки, контрактури, х≥рург≥чн≥ втручанн€, захворюванн€ ———, системи травленн€, нервовоњ системи, обм≥ну речовин.

«агальнозм≥цнююча працетерап≥€ Ц направлена на в≥дверненн€ уваги хворого в≥д неприЇмних в≥дчутт≥в ≥ думок, п≥двищити нервово-псих≥чний ≥ життЇвий тонус хворого.

¬≥дновна працетерап≥€ Ц нац≥лена на попередженн€ рухових порушень або в≥дновленн€ тимчасово знижених функц≥й, адаптац≥ю його до ф≥зичних навантажень виробничого ≥ побутового характеру.

ћета профес≥йноњ праце терап≥њ Ц в≥дновити рухов≥ виробнич≥ навички ≥ працездатн≥сть, що ≥снували ран≥ше ≥ були порушен≥ п≥д час захворюванн€. ѕроводитьс€ вона на заключному етап≥ реаб≥л≥тац≥њ. ѕри цьому оц≥нюЇтьс€ профес≥йн≥ можливост≥ ≥ профес≥йна працездатн≥сть пац≥Їнта. ” раз≥ втрати профес≥йноњ працездатност≥ хворого навчають ≥нш≥й профес≥њ.

3. ” процес≥ в≥дновного л≥куванн€ реаб≥л≥толог повинен ≥ маЇ знати €к поЇднуЇтьс€ ≥ €ка посл≥довн≥сть застосуванн€ засоб≥в ф≥зичноњ реаб≥л≥тац≥њ, щоб вони п≥дсилювали д≥ю один одного ≥ поЇднувались з ≥ншими методами л≥куванн€. —л≥д визначити, що Ћ‘  застосовуЇтьс€ в комплекс≥ з ус≥ма засобами ф≥зичноњ реаб≥л≥тац≥њ, а саме з масажем, кл≥матотерап≥Їю, праце терап≥Їю €к у л≥карн€ний так ≥ п≥сл€ л≥карн€ний пер≥од реаб≥л≥тац≥њ.

«алежно в≥д стад≥њ захворюванн€ ≥ пер≥оду проведенн€ реаб≥л≥тац≥њ Ћ‘  поЇднуЇтьс€ з тепловими процедурами ≥ бальнеотерап≥Їю, г≥дрок≥незотерап≥Їю.

« ≥ншоњ сторони л≥кувальний масаж також поЇднуЇтьс€ з пасивними, активними рухами, вправами на розслабленн€. ѕасивн≥ рухи виконуютьс€ масажистом. Ќаприклад масаж дл€ д≥тей до 7 рок≥в виконуЇтьс€ з пасивними, пасивно-активними рухами.

‘≥з≥отерапевтичн≥ процедури часто комб≥нують з масажем. Ќайчаст≥ше це при в≥дновному л≥куванн≥ захворювань ≥ травм опорно-рухового апарату ≥ периферичноњ системи. ѕри захворюванн€х орган≥в травленн€ в комплекс обовТ€зково включають внутр≥шн≥й прийом м≥неральних вод, ф≥тотерап≥ю, бальнеотерап≥ю. ” п≥сл€ л≥карн€ний пер≥од обовТ€зковим Ї включенн€ в комплекс механотерап≥њ, праце терап≥њ. ѕри цьому правильно призначена механотерап≥€, праце терап≥€ потенц≥юЇ д≥ю л≥кувальноњ г≥мнастики. ѕ≥сл€ праце терап≥њ дл€ в≥дновленн€ орган≥зму застосовують масаж або самомасаж. “аким чином, поЇднанн€ засоб≥в ф≥зичноњ реаб≥л≥тац≥њ ≥ њх посл≥довн≥сть п≥двищуЇ ефективн≥сть в≥дновного л≥куванн€.

 

Ћекц≥€ є 8

¬одол≥куванн€

1. ‘≥зичн≥ ≥ ф≥з≥олог≥чн≥ основи водол≥куванн€

2. Ћ≥куванн€ пр≥сною водою. “ехн≥ка його проведенн€. ѕоказанн€ ≥ протипоказанн€. ƒуш≥, пр≥сн≥ ароматичн≥ ванни. ѕ≥дводне вит€гуванн€ хребта.

3. ћехан≥зм д≥њ м≥неральних вод на орган≥зм людини. ƒ≥€ м≥неральних вод на орган≥зм людини. «агальн≥ правила прийому ≥ призначенн€ м≥неральних ванн.

4. ѕитне використанн€ м≥неральноњ води «акарпатт€ при захворюванн€х орган≥в травленн€ ≥ ≥нших системах.

 

1. ¬одол≥куванн€- це використанн€ води за допомогою спец≥ально розроблених методичних прийом≥в з л≥кувальною метою ≥ дл€ медичноњ реаб≥л≥тац≥њ хворих. ѕон€тт€ Ђводол≥куванн€ї включаЇ власне водол≥куванн€ Ц г≥дротерап≥ю ≥ бальнеотерап≥ю. ќсновними д≥ючими факторами водол≥куванн€ Ї температурний, механ≥чний ≥ х≥м≥чний. ќснову д≥њ г≥дротерапевтичних процедур складаЇ поЇднанн€ р≥зних по сил≥ температурного ≥ механ≥чного фактор≥в, при використанн≥ м≥неральноњ вди приЇднуЇтьс€ ще х≥м≥чний подразник.

«алежно в≥д температури водол≥кувальн≥ процедури под≥л€ють на холодн≥ Цнижче- 20 —, прохолодн≥ Ц 20-33 —, ≥ндиферентн≥ 34-36 —, тепл≥ Ц 37-39 —, гор€ч≥ -40 —. ’олодна чи тепла вода викликаЇ р≥зн≥ рефлекторн≥ реакц≥њ з боку судин шк≥ри. ¬она впливаЇ на температуру шк≥ри, внутр≥шню температуру т≥ла, процеси терморегул€ц≥њ ≥ обм≥ну речовин, д≥€льн≥сть серцево-судинноњ, дихальноњ, ендокринноњ системи, мТ€зовоњ системи. ’олодн≥ ванни викликають спазм судин шк≥ри, п≥двищують збудлив≥сть нервовоњ системи (тобто тон≥зуюча д≥€). ќднак при ттривал≥й д≥њ спов≥льнюють кровоток в кап≥л€рах ≥ артер≥€х ≥ взагал≥ швидк≥сть кровоточу в орган≥зм≥.

“епл≥ ≥ особливо гар€ч≥ водн≥ процедури навпаки-викликають розширенн€ судин шк≥ри, р≥зко п≥дсилюЇтьс€ кровоток в кап≥л€рах ≥ артер≥€х.  р≥м цього теплов≥ процедури справл€ють анти спастичну та болезаспок≥йливу д≥ю, стимулюють серцево-судинну ≥ дихальну систему, обм≥нн≥ процеси в орган≥зм≥. Ќайчаст≥ше використовують ≥ндиферентн≥ ≥ теплов≥ процедури (34-36 —) (37-39 —). ќдночасно з температурою води на т≥ло людини д≥Ї ≥ механ≥чний подразник, найб≥льш в≥н виражаЇтьс€ при д≥њ душ≥в, морських ≥ р≥чкових купань. —амий менший г≥дростатичний тиск у ваннах. ƒосл≥дженн€ми установлено, що механ≥чна д≥€ ванни t 37 — залежно в≥д ступен€ зануренн€ в нењ ≥ викликЇ р≥зне зб≥льшенн€ вм≥сту —ќ2 ≥ зменшенн€ ќ2 в альвеол€рному пов≥тр≥. «меншенн€ р≥вн€ води у ванн≥ обумовлюЇ зменшенн€ вм≥сту —ќ2 ≥ зб≥льшенн€ ќ2 альвеол€рному пов≥тр≥. ’≥м≥чний подразник водол≥кувальних процедур найб≥льше про€вл€Їтьс€ при використанн≥ м≥неральних вод. ѕри цьому в механ≥зм≥ д≥њ м≥неральних вод велике значенн€ маЇ прониклива здатн≥сть непошкодженоњ шк≥ри дл€ р≥зних компонент≥в, €к≥ знаход€тьс€ в м≥неральн≥й вод≥. ƒоказана можлив≥сть проникненн€ ≥з води в орган≥зм людини —ќ2., ќ2 азоту, с≥рководню, родона, брому, йоду, ≥ ≥нших ≥он≥в. ¬ результат≥ проникненн€ в кров ≥он≥в ≥ газ≥в посилюють обм≥нн≥ процеси в р≥зних органах ≥ системах орган≥зму. ¬ де€ких органах утворюЇтьс€ вторинне депо (наприклад йод Ц у щитовидн≥й залоз≥, бром Ц в структур≥ головного мозку).  р≥м цього вони Ї складовою частиною гормон≥в орган≥зму ≥ беруть участь в шк≥рно- гуморальн≥й регул€ц≥њ орган≥зму.

2. ћетоди л≥кувального застосуванн€ пр≥сноњ води багатоман≥тн≥. ƒо них належать обливанн€, обтиранн€, укутуванн€, л≥кувальн≥ душ≥, пр≥сн≥ ванни, медикаментозн≥ ванни.

а) ќбливанн€ Ц розр≥зн€ють загальне та м≥сцеве обливанн€. ќсобливост≥ д≥њ: збуджуюча, тон≥зуюча, загартовуючи. “ехн≥ка проведенн€: обливанн€ провод€ть 2-3 в≥драми води при температур≥ 33-34 — до 20-22 —, тобто з пост≥йним пониженн€м з кожною наступною процедурою на 1-2 —.

б) ¬олог≥ укутуванн€ Ц хворого на тапчан≥ укутують волгою ковдрою змоченою водою з температурою 25-30 —. “ривал≥сть 30-40 хв. ќсобливост≥ д≥њ: седативна, жарознижуюча, потог≥нна, збуджуюча. “ехн≥ка проведенн€: хворого укутують простирадлом змоченим водою t 25-30 — починають спочатку на 15-20 хв.  ≥льк≥сть 10 сеанс≥в, через день.

в) ¬олог≥ обтиранн€ - хворого спочатку вкутують змоченим та добре в≥джатим простирадлом ≥ розтирають поверх нього до в≥дчутт€ тепла, пот≥м розтирають грубим простирадлом змоченим у вод≥ з темп. ¬≥д 32 — до 18-20 — п≥сл€ чого витирають насухо.  урс 20-30 процедур.

Ћ≥кувальн≥ душ≥ Ц це процедури при €ких на т≥ло впливають водою у вигл€д≥ струмен€ певноњ тамп. ≤ тиску. ћехан≥зм д≥њ: механ≥чне подразненн€ рецепторного апарату покриау шк≥ри. “ехн≥ка проведенн€: на т≥ло хворого спр€мовуют струмен≥ води р≥зноњ температури: холодн≥ 18-20 —, прохолодн≥ 20-23 —, ≥ндиферентн≥ 34-37 —, тепл≥ 38-39 —. “иск води: низький 0,3 Ц 1 атм, середн≥й 1,5-2 атм,.–озр≥зн€ють душ≥: дощовий, шотландський (контрастний), голчастий, циркул€рний, в≥€лопод≥бний, струменевий (душ Ўарко), висх≥дний душ, п≥дводний душ-масаж. “ривал≥сть процедури в≥д 3 до 7 хв.  урс 10-15 процедур.

ѕр≥сн≥ ванни Ц це ванни з водог≥нноњ води в≥дпов≥дноњ температури. «алежно в≥д темп.: холодн≥ ванни -20 —; д≥ють збуджуюче, актив≥зують д≥€льн≥сть ÷Ќ—, процеси терморегул€ц≥њ. ≤дентиферентн≥- 34-36 —, тепл≥ Ц 37-39 —; д≥ють заспок≥йливо, зн≥мають б≥ль, та спазм. √ар€ч≥ -40 —- збуджують нервову та серцево-судинну системи, д≥ють заспок≥йливо та спазмол≥тично. “ехн≥ка проведенн€: пр≥сна ванна t 36-37 — 15 хв., 10-15 процедур, по через день. Ћ≥кувальний тепловий ≥ механ≥чний ефект пр≥сних ван може бути посиленим при додаванн≥ у воду ароматичних ≥ л≥кувальних речовин. “ак≥ ванни посилюють подразненн€ рецептор≥в шк≥ри, д≥ють рефлекторно. ј де€к≥ речовини проникаючи через шк≥ру мають специф≥чну д≥ю. —юди вход€ть:

’войн≥ ванни - приготовл€ють шл€хом розчиненн€ у вод≥ 50-70 гр. порошкопод≥бного або 100 мл. –≥дкого хвойного екстракту. јромат хвоњ маЇ заспок≥йливу д≥ю. «астосовують при нервових збудженн€х орган≥зму, захворюванн€х серцево-судинноњ системи. ћетодика застосуванн€: t 36-37 —, тривал≥сть 10 15 хв., на курс 10 Ц 15 процедур.

Ўалфейнй ванни Ц розчин€ють у вод≥ конденсат мускатного шалфею вк≥лькост≥ 250 Ц 300 мл. “ак≥ ванни мають заспок≥йливу, обезболюючу д≥ю. «астосовують при захворюванн€х ≥ травмах к≥стковао- мТ€зовоњ ≥ нервовоњ системи. ћетодика: t 36-37 —, через день на курс 10-12 процедур, тривал≥сть 10-15 хв.

√орчичн≥ ванни Ц на ванни використовують 150- 250 гр. сухоњ горчиц≥. ћетодика: t ванни 36-39 —, тривал≥сть 5-8 хв. ѕ≥сл€ ванни хворого обливають теплою водою ≥ укутують н 30 Ц 60 хв. “ак≥ ванни викликають подразненн€ ≥ почервон≥нн€ шк≥ри. ѕризначають њх при захворюванн≥ орган≥в диханн€ (ќ–¬”, ќ–«, бронх≥т), у ослаблених д≥тей.

—кип≥дарн≥ ванни Ц додають у пр≥сну воду б≥лу (або жовту) емульс≥ю скипидару 15-20 мл. ѕокращують периферичний кровооб≥г. «астосовують при захворюванн€х периферичноњ нервовоњ системи ≥ п≥сл€ травм.

ѕ≥дводне вит€гненн€ хребтового стовпа Ц зд≥йснюЇтьс€ у ваннах, басейнах за допомогою ф≥ксуючих голову або тулуб пристроњ у вод≥ t 30-35 —. поперекового в≥дд≥лу хребта може зд≥йснюватись власною масою т≥ла (вертикальне вит€ж≥нн€), ≥ можна за допомогою вантажу. ƒл€ цього у ванн≥ або басейн≥ пом≥щують пласмасовий щит з нахилом в≥д голови до н≥г ≥ через трос вивод€ть ≥з ванни назовн≥ де розм≥щують вантаж. ћаса вантажу в≥д 4 до 18 дл€ ж≥нок в≥д 6 до 25 кг, дл€ чолов≥к≥в. “ривал≥сть 20 40 хв., на курс 10 Ц 15 процедур. —туп≥нь зб≥льшенн€ маси вантажу залежить в≥д стану хворого, його самопочутт€.

¬анни за “ауффе Ц це ванни з темп., що поступово п≥двищуЇтьс€. ќсоблив≥сть д≥њ: спазмол≥тична, судиннорозширююча. –озр≥зн€ють також ванни: паров≥, контрасн≥. ћедикаментозн≥ ванни Ц це коли до пр≥сноњ води додають л≥карськ≥ препарати, трави чи ≥нш≥ ароматичн≥ речовини рослинного походженн€. ѕротипоказанн€ - важк≥ серцево-судинн≥ захворюванн€, г≥пертон≥чна хвороба ≤≤-≤≤≤ ст., хвороби нирок, щитовидноњ залози, пухлини ≥ тд..

 

3. ћ≥неральними водами сл≥д вважати води з консистенц≥Їю солей б≥льше 1,2 ___ на 1 л. ≥ з п≥двищеним вм≥стом газ≥в, м≥кроелемент≥в, орган≥чних речовин. ≤снують р≥зн≥ порогов≥ консистенц≥њ цих речовин дл€ вод внутр≥шньоьг ≥зовн≥шнього застосуванн€. ¬ механ≥зм≥ д≥њ м≥н. ¬од на орган≥зм сл≥д розр≥зн€ти сл≥дуюч≥ сторони: терм≥чну, механ≥чну, ф≥зико-х≥м≥чну ≥ психотерапевтичну. ќсобливу роль в≥д≥граЇ температура води ≥з-за великоњ теплопров≥дност≥. √ор€ч≥ водн≥ процедури мають спазмол≥тину д≥ю, розширюють судини. ѕрохолодн≥ води тренують механ≥зм терморегул€ц≥њ≥ мають загартовуючи д≥ю. ≤ндиферентн≥ ≥ тепл≥ водн≥ процедури суттЇво не зм≥нюють обм≥н речовин≥ мають седативну д≥ю. ќднак в д≥њ на орган≥зм людини велике значенн€ маЇ м≥неральний склад води. —л≥д в≥дзначити що шк≥ра людини виконуЇ багато функц≥й: дихальну, рецепторну, вид≥льну. ѕ≥д час зовн≥шнього застосуванн€ в орган≥зм людини через шк≥ру ≥ слизов≥ оболонки проникають не т≥льки сол≥, кислоти, м≥кроелементи, гази, але ≥ орган≥чн≥ речовини. ¬ шк≥р≥ утворюЇтьс€ б≥олог≥чно активн≥ речовини п≥д впливом механ≥чних, терм≥чних, ≥ ф≥зико-х≥м≥чних властивостей м≥неральноњ води. ѕроникаючи через шк≥ру з води б≥олог≥чно активн≥ речовини включають в обм≥н речовин, впливають на серцесо-судинну ≥ дихальну системи, ендокринну, ≥ гормональний обм≥н, а також на центральну ≥ вегетативну нервову системи. ¬икликають при цьому функц≥ональну перебудову р≥зних орган≥в ≥ систем. ќдним ≥з основних л≥кувальних фактор≥в Ї внутр≥шн≥й прийом м≥неральних вод. Ћ≥кувальним ефектом питного прийому обумовлений €к м≥сцевого так ≥ загальноњ д≥њ на орган≥зм. ћ≥сцева д≥€ м≥неральних вод залежить в≥д х≥м≥чного складу води, тому що б≥льшою м≥рою всмоктуЇтьс€ у верхн≥ в≥дд≥ленн€ Ў “ ≥ викликаЇ ц≥лий каскад реакц≥й у систем≥ орган≥в травленн€. ’≥м≥чн≥ компоненти м≥неральних вод активно впливають на секреторну функц≥ю шлунку, всмоктувальну, транспортну, стимулюють ферментативн≥ процеси у слизов≥й оболонц≥. ” залежност≥ в≥д ф≥зико-х≥м≥чного складу м≥неральн≥ води зм≥нюють процеси водно- сольового ≥ електрол≥тичного обм≥ну в орган≥зм≥ шл€хом засвоЇнн€ де€ких м≥кроелемент≥в €к≥ нав≥ть вход€ть у склад гормон≥в  р≥м цього м≥неральн≥ води мають протизапальну, спазмол≥тину д≥ю, нормал≥зують моторику кишечника. ¬нутр≥шн≥й прийом м≥н. вод спри€тливо впливаЇ на травну систему ≥ зовн≥шню секреторну функц≥ю п≥дшлунковоњ залози. Ѕ≥льш ефективн≥ сульфатн≥ води (слов€нська, смирновська). ѕ≥д д≥Їю м≥н. вод нормал≥зуЇтьс€ ф≥зико-х≥м≥чн≥ властивост≥ жовч≥. ќстанн≥м часом реакц≥€ орган≥в травленн€ по€снюЇтьс€ њх гормономодулюючою д≥Їю, а саме вид≥ленн€ гормон≥в гастрин, мотил≥н, секретин. —екретин зб≥льшуЇ секрец≥ю р≥дкоњ частини≥ б≥карбонат≥в панкреатичного соку. “аким чином дл€ ф≥з≥олог≥чного≥ терапевтичноњ д≥њ м≥н. вод кр≥м загальноњ м≥нерал≥зац≥њ маЇ значенн€ ≥онний склад вод, чаще всього це Ц г≥дрокарбонати (Ќ—ќз), хлор (—≤), сульфати (SO4), а також кат≥они.

Ќайб≥льшу частину в комплекс≥ санаторно-кукрортноњ реаб≥л≥тац≥њ використовують м≥неральн≥ ванни. ¬ основ≥ д≥њ м≥неральних ванн на орган≥зм людини лежить нервово-рефлекторний механ≥зм. “ерм≥чн≥, х≥м≥чн≥, механ≥чн≥ та ≥нш≥ подразники сприймаютьс€ нервовими рецепторами ≥ обумовлюють виникненню ц≥лого р€ду ф≥з≥олог≥чних зрушень в орган≥зм≥ рефлекторним шл€хом. “ому велике значенн€ маЇ х≥м≥чний склад м≥неральних вод ≥ концентрац≥€ основних б≥олог≥чна-активних речовин, супутн≥х газ≥в, маючи розслаблюючу д≥ю на гладку мускулатуру орган≥в травленн€, покращуючи стан нервовоњ серцево-судинноњ ≥ бронхо-легеновоњ системи. ћ≥неральн≥ ванни п≥двищують адаптац≥йн≥ можливост≥ орган≥зму ≥ Ї ефективним л≥кувально-проф≥лактичним засобом.

ѕерлист≥ ванни Ц це водо-л≥кувальна процедура, при €к≥й на хворого зд≥йснюють вплив t-фактор ≥ пов≥тр€, що нагн≥таЇтьс€ компресором п≥д тиском 0,5 Ц 1,5 атм. ћехан≥зм д≥њ Ц впливаЇ седативно на ÷Ќ—.

ѕоказанн€ Ц вади серц€, кард≥осклероз, г≥пертон≥€, ≤-≤≤ ст.., порушенн€ нервовоњ системи, кл≥мактеричний психоз. “ехн≥ка: t води 35-36 —, 10-15 ванн, 10 - 12 хв.

¬углекисл≥ ванни. ќсновною л≥кувальною д≥Їю Ї розчинений природн≥й вуглекислий газ у вод≥. ћехан≥зм д≥њ: розширюють судини шк≥ри, покращуЇтьс€ гемодинам≥ка, посилюЇтьс€ систола, подовжуЇтьс€ д≥астола, упов≥льнюЇтьс€ серцевий ритм, зб≥льшуЇтьс€ швидк≥сть кровоточу та к≥льк≥сть циркулюючоњ кров≥, нормал≥зуЇтьс€ артер≥альний тиск. ќсобливост≥ д≥њ: стимулююча обм≥нн≥ процеси, вплив на гемодинам≥чн≥ судини. ѕоказанн€: зах., дихальноњ системи, цукровий д≥абет, подагра, зах., нервовоњ системи, м≥окарди, м≥окард≥одистроф≥њ. ѕризначенн€: 10-12 хв., курс 10-15 процедур, через день.

ћ≥неральн≥ ванни Ц це ванни з природноњ або штучноњ м≥неральноњ води з загальною м≥нерал≥зац≥њю не менше 2 г/л ≥з вм≥стом р≥зних газ≥в, м≥кроелемент≥в ≥ ≥нших б≥олог≥чно активних речовин. ƒо м≥неральних ванн в≥днос€ть: хлоридно-натр≥Їв≥, с≥рководнев≥, йодобромн≥, вуглекисл≥, родонов≥, киснев≥ та ≥нш≥.

а) хлоридно-натр≥Їв≥ (сол€н≥)- ванни провод€ть в основному ≥з природноњ хлоридно Ц натр≥Ївоњ води. ќсобливост≥ д≥њ: протизапальна, десенсиб≥л≥зуюча, протибольова, проти набр€кова. ѕротипоказанн€: захворюванн€ серцево-судинноњ системи, обл≥теруюч≥ захворюванн€ судин к≥нц≥вок, варикозне розширенн€ вен, зах., опорно-рехового апарату, хвороби шк≥ри. ѕризначенн€: t 36-37 —, 10-20 хв, 5 процедр.

б) …одобромн≥ ванни- це ванни у €ких м≥ститьс€ йод, бром у великих к≥лькост€х. ќсобливост≥ д≥њ: седативна, протизапальна, г≥потензивна д≥€, д≥€ на симпатично-адренальну систему. ѕоказанн€: захворюванн€ серцево-судинноњ системи, кард≥осклероз, г≥пертон≥чн≥ хвороби, ендокринно-обм≥нн≥ захворюванн€, тиреотоксикоз, екземи, нейродерм≥ти, запальн≥ захворюванн€ орган≥в ж≥ночоњ статевоњ системи. ѕризначенн€: t 36-37 —, 15 хв., 10-15 процедур.

в) с≥рководнев≥ ванни Ц це ванни основним л≥кувальним фактором Ї сульф≥ди розчинен≥ у вод≥. ќсобливост≥ д≥њ: судиннорозширююча, десенсиб≥л≥зуюча, нейрогуморальна, стимулюЇ обм≥нн≥ процеси, м≥кроцеркулююча. ѕоказанн€: захворюванн€ серцево-судинноњ системи, ендортерињт, хвороба рейно, варикозне розширенн€ вен, захворюванн€ опорно-рухового апарату, нервовоњ системи, ___________________________. ѕризначають: t 36-37 —, 15 хв., 12-15 процедур.

г) –одонов≥ Ц це бальнеол≥куванн€ з використанн€м ≥зотоп≥в родону та продукт≥в його розпаду. ќсобливост≥ д≥њ: протизапальна, регенеративна, протибольова, обм≥нна. ѕоказанн€: захворюванн€ опорно- рухового апарату, ендокринноњ системи, та нервовоњ.

д)  иснев≥ ванни Ц водол≥кувальна процедура в основ≥ €коњ Ї штучно розчинений кисень у вод≥. ћехан≥зм д≥њ: розчинений кисень у вод≥ потрапл€Ї у кров. насичуЇ орган≥зм, нормал≥зуЇ Ќќ, покращуЇ гемодинам≥ку. ѕоказанн€: г≥пертон≥чн≥ хвороби, вади серц€, кард≥осклероз, ендартер≥т. √отують за допомогою апарату дл€ насиченн€ води киснем ≥з балона з редуктором.. ћетодика: t 36-37 —, 10-20 хв., на курс 12-15 процедур. «астосовують при захворюванн€х серцево-судинноњ системи.

 

4. ¬ «акарпатт≥ Ї значн≥ родовища вуглекислих г≥дрокарбонатних м≥неральних вод (ѕол€на  васова, ѕолна  упель, Ћужанська), €к≥ використовуютьс€ дл€ л≥куванн€ хворих з патолог≥Їю орган≥в травленн€, хворобою обм≥ну речовин, ендокринних захворювань. як ми вже в≥дзначали, в≥д х≥м≥чного складу м≥неральноњ води залежить њњ ф≥зична ≥ л≥кувальна д≥€. ÷≥ закарпатськ≥ м≥неральн≥ води м≥ст€ть ан≥они-г≥дрокарбонати.  л≥н≥чн≥ спостереженн€ св≥дчать про позитивну динам≥ку кл≥н≥чних симптом≥в захворюванн€ гепатоб≥л≥арноњ системи, нормал≥зац≥ю б≥ох≥м≥чних процес≥в печ≥нки, функц≥онального стану жовчного м≥хура, кишечника ≥ особливо при виразков≥й хвороб≥, а також при хворобах панкреатичних. ≤з кат≥он≥в найб≥льш часто зустр≥чаютьс€ кал≥й навтр≥й, кальц≥й. ¬ менш≥й м≥р≥ зал≥зо, марганець, йод, бром. Ќатр≥й в≥д≥граЇ важливу роль в регул€ц≥њ водного обм≥ну ≥ осматичного тиску в тканинах, стимулюЇ секреторну функц≥ю залоз травноњ системи.

 ал≥й Ц м≥ститьс€ в кожн≥й жив≥й кл≥тин≥. ≤они   актив≥зують р€д фермент≥в, посилюють тонус ≥ могоричну функц≥ю шлунку ≥ кишок, приймають участь у синтез≥ гл≥когену печ≥нки.

 альц≥й Ц маЇ анти спастичну д≥ю, актив≥зуЇ р€д фермент≥в, знижують проникн≥сть кл≥тинних мембран.

“ому терапевтична д≥€ вуглекислих г≥дрокарбонатних вод «акарпатт€ обумовлена великою к≥льк≥стю б≥олог≥чно активних компонент≥в, що спри€тливо д≥ють на в≥дновленн€ орган≥в Ў “, секреторна та ≥нш≥ функц≥њ травноњ системи. ј г≥дрокарбонати покращують засвоЇнн€ м≥кро- ≥ макро-елемент≥в, п≥двищують окисно-в≥дновн≥ процеси ≥ посилюють д≥урез.  р≥м цього г≥дрокарбонати гальмують кисло утворенн€ в шлунку. –еагуючи з шлунковим соком (вм≥стом) вони утворюють двоокис вуглевод. ѕ≥д впливом м≥неральних вод зменшуЇтьс€ к≥льк≥сть водневих ≥он≥в (Ќ), €к≥ разом з ≥онами _хлору Ї складовою хлористо-водневоњ кислоти. Ќейтрал≥зац≥€ кислого вм≥сту шлунка г≥дрокарбонатними водами спри€Ї б≥льш швидкому випорожненню шлунка ≥ зменшенню секрец≥й гастриту.

 р≥м цього реакц≥€ орган≥в травленн€ на внутр≥шн≥й прийом м≥неральних вод по€снюЇтьс€ њх ≥муномодул€ц≥йною д≥Їю ≥ найб≥льша роль в цьому належить ≥онам г≥дрокарбонату ≥ магн≥ю. —тимульован≥ м≥неральною водою гостроњнтестиц≥альн≥ гормони ентеро≥нсул€рноњ в≥с≥ в свою чергу покращують моторику ≥ всмоктувальну функц≥ю кишечника ≥ троф≥чну функц≥ю еп≥тел≥ю.

Ќа курортах приймають м≥неральну воду в бюветах, тому що де€к≥ м≥неральн≥ води втрачають своњ л≥кувальн≥ властивост≥. ћаЇ значенн€ частота прийому м≥неральноњ води, дозуванн€ ≥ температура. –азова доза м≥неральноњ води пол€нського родовища (м≥нерал≥зац≥€ 1-12г-л) визначаЇтьс€ ≥з розрахунку 3-3,3 мл/ на один к≥лограм маси т≥ла, а €кшо менша м≥нерал≥зац≥€, то 4-4,5мл. ¬оди вище 12 г/л м≥нерал≥зац≥њ розвод€ть пр≥сною водою.

“емпература. “епла м≥неральна вода маЇ спазмол≥тичну ≥ знеболюючу д≥ю, нормал≥зуЇ тонус гастродуодинальноњ системи, знижуЇ секреторну функц≥ю шлунка. ¬углекислота вид≥л€Їтьс€. ѕрохолодна вода маЇ стимулюючу д≥ю.

 

Ћекц≥€ є9

“еплол≥куванн€

1.¬иди теплових процедур.

2.Ћ≥куванн€ з використанн€м гр€з≥.

3.ѕараф≥но-озокеритове л≥куванн€.

4.√линол≥куванн€. Ћ≥куванн€ нагр≥тим п≥ском.

1. ƒл€ передач≥ тепла (конвекц≥йного) орган≥зму використовують ф≥зичн≥ фактори, €к≥ д≥ють шл€хом контактного прикладанн€ тепловоњ енерг≥њ. ƒо них в≥днос€ть л≥кувальн≥ гр€з≥ (або пелоњди) параф≥н, озокерит, глина, п≥сок. ¬они мають високу теплоЇмн≥сть, велику теплотримаючу здатн≥сть, погану теплопров≥дн≥сть. “ому њх застосуванн€ у вигл€д≥ апл≥кац≥й, €к≥ добре перенос€тьс€ хворими, нав≥ть при в≥дносно висок≥й температур≥. ¬они здатн≥ тривало утримувати тепло ≥ поступово у процес≥ процедури в≥ддавати його орган≥зму. ” тому њх вплив перед д≥Їю тепла, що забезпечуЇ ≥нтенсивне ≥ р≥вном≥рне прогр≥ванн€ тканин на м≥сц≥ њх прикладенн€.  р≥м тепловоњ д≥њ, вони мають також протизапальну, спазмол≥тину, механ≥чну ≥ х≥м≥чну д≥ю.

2. Ћ≥кувальн≥ гр€з≥ €вл€ють собою р≥зн≥ види мулових в≥дкладень, €к≥ утворюютьс€ на дн≥ водоймищ, морських лиман≥в, озер. ÷≥ природн≥ утворенн€ складаютьс€ з води, м≥неральних ≥ орган≥чних речовин. «алежно в≥д походженн€ розр≥зн€ють мулов≥, сапропелев≥, торфТ€н≥ та сопочн≥ гр€з≥.

ћулова гр€зь утворюЇтьс€: в сол€них водоймищах з високою ступенню м≥нерал≥зац≥њ ≥ м≥стить с≥рко водень, метан, вуглекислоту. ÷е гр€зь чорного кольору, маЇ мазепод≥бну консистенц≥ю. ќрган≥чн≥ речовини м≥ст€тьс€ у велик≥й к≥лькост≥. ¬ода складаЇ 40-60%.  урорти: ќдеса, —аки, ѕТ€тигорськ.

—апропел≥ (гниючий мул) Ц утворюЇтьс€ на дн≥ в≥дкритих пр≥сних водоймищ з≥ сто€чою водою ≥ м≥стить значну к≥льк≥сть орган≥чних речовин, небагато солей ≥ води до 90%. «наход€тьс€ вони у ™вропейськ≥й частин≥ –ос≥њ ≤ «аход≥ —иб≥р≥.

“орфТ€н≥ гр€з≥ Ц утворюютьс€ у процес≥ розпаду рослинних орган≥зм≥в. ¬они становл€ть собою щ≥льну масу, темно-коричневого кольору з великим вм≥стом орган≥чних речовин. ¬икористовуютьс€ на курортах ѕрибалтики,  емери, ћайори, ћоршин.

—опочн≥ гр€з≥ Ц утворюютьс€ у газо- ≥ нафтоносних област€х п≥д тиском вуглеводних газ≥в. ќсновою утворенн€ гр€з≥ Ї глина.

√оловним л≥кувальним фактором гр€зей (пелоњд≥в) Ї тепловий. ƒругим важливим фактором Ц х≥м≥чний, звТ€заний з на€вн≥стю в склад≥ гр€зей б≥олог≥чно активних речовин, орган≥чноњ ≥ неорган≥чноњ кислоти, м≥кроелемент≥в. ’≥м≥чн≥ ≥нгред≥Їнти подразнюють термо-, хемо-, ≥ механорецептори шк≥ри ≥ слизових оболонок ≥ рефлекторним та нейрорегул€рним механ≥змом впливають на р≥зн≥ органи ≥ системи орган≥зму.  р≥м цього вони впливають на терморегул€ц≥ю. –озширюють периферичн≥ кл≥тини, актив≥зують процеси обм≥ну речовини, абсорбц≥йну ≥ троф≥чну функц≥њ. ¬пливають на д≥€льн≥сть серцево-судинноњ, дихальноњ системи. ћають бактерицидну, протизапальну, проти набр€кову д≥ю, стимулюють регенерац≥ю тканин. ќднак сл≥д памТ€тати, що гр€зел≥куванн€ Ї високонавантажуючою процедурою, при цьому сл≥д враховувати стан серцево-судинноњ системи.

ѕоказанн€: захворюванн€ опорно-рухового апарату, хрон≥чн≥ радикул≥ти, захворюванн€ суглоб≥в, незаживаючих троф≥чних виразок, ранах, захворюванн€х ≥ насл≥дк≥в травм центральноњ ≥ периферичноњ нервовоњ системи (неврит), г≥неколог≥чн≥ захворюванн€, захворюванн€ Ў “.

ѕротипоказанн€: гостр≥ запальн≥ процеси, новоутворенн€, ≥нфекц≥йн≥ захворюванн€, захворюванн€ серцево-судинноњ системи.

ѕризначенн€: Ќаприклад торфТ€на гр€зь на д≥л€нку жовчного м≥хура температури 42 - 45º —, тривал≥сть 30 хв. є 10 щодн€.

3. ѕараф≥н - продукт перегонки нафти, €кий становить собою_______високомолекул€рних вуглевод≥в. ¬≥н волод≥Ї високою теплоЇмн≥стю ≥ малою теплопров≥дн≥стю. ћала теплопров≥дн≥сть дозвол€Ї застосовувати параф≥н без вс€ких неприЇмних в≥дчутт≥в дл€ хворого високоњ температури (55-60 —). ¬ основ≥ ф≥з≥олог≥чного впливу параф≥ну на орган≥зм лежить його теплова д≥€. ¬≥н довго збер≥гаЇ тепло, його температура пов≥льно знижуЇтьс€ ≥ поступово передаЇтьс€ тканинам. ћ≥сцеве застосуванн€ парф≥ну д≥Ї болезаспок≥йливо, маЇ протизапальну, спазмо лог≥чну, троф≥чну д≥ю. ѕ≥д впливом параф≥ну покращуЇтьс€ крово- ≥ л≥мфо об≥г в тканинах, особливо в шк≥р≥, покращуЇтьс€ троф≥ка шк≥ри, в≥дновлюЇтьс€ њњ еластичн≥сть, покращуЇтьс€ обм≥н речовин, розсмоктуютьс€ набр€ки, запальн≥ ≥нф≥льтрати.

ѕоказанн€: негостр≥ ≥ хрон≥чн≥ запаленн€ орган≥в суглоб≥в, м€з≥в, розт€гненн€ зв'€зок, вивихи, переломи, троф≥чн≥ виразки, захворюванн€ периферичних нерв≥в (неврит), захворюванн€ Ў “, орган≥в диханн€.

ѕротипоказанн€: - т≥ ж що ≥ при пелоњдотерап≥њ.

«астосовують у вигл€д≥ Ђпал€ниц≥ї t 45-50 —, тривал≥сть 30- 40 хв, курс 12 - 15 можна ≥ до 20 процедур. ћожна використовувати ≥ пошарове накладанн€ просочених гар€чим параф≥ном серветок (серветко-апл≥кац≥йний метод).

б) ќзокерит - це воскопод≥бний продукт нефт€ного походженн€. “обто природн€ г≥рська порода, м≥сце походженн€ €кого Ї у ѕрикарпатт≥, “уркмен≥њ. ћаЇ темно-коричневий кол≥р ≥ в≥дносну щ≥льну консистенц≥ю. ¬ його склад входить: церезин, параф≥н, м≥неральн≥ масла, нефт€н≥ смоли, асфальтени, та лорган≥чн≥ сполуки. ¬≥н маЇ саму високу теплоЇмн≥сть, малу теплопров≥дн≥сть ≥ найб≥льш велику теплоутримуючу здатн≥сть. ѕов≥льно остиваючи в≥н на прот€з≥ тривалого часу в≥ддаЇ тепло орган≥зму. ’вор≥ легко перенос€ть озокерит, нав≥ть при t 50-60 —. ћехан≥зм д≥њ: в основ≥ д≥њ озокериту на орган≥зм лежать його ун≥кальн≥ ф≥зичн≥ властивост≥ €к теплонос≥й, а також х≥м≥чн≥ ≥ б≥олог≥чн≥ властивост≥. ÷ерез≥н, асфальти ≥ смоли, €к≥ м≥ст€тьс€ в озокерит≥ д≥ють подразнююче на шк≥ру. ÷ерез≥н нав≥ть проникаЇ у поверхневий шар шк≥ри. Ѕ≥олог≥чн≥ активн≥ речовини проникають через непошкоджену шк≥ру в середину орган≥зму. ƒоказаний його вплив на вегетативну нервову систему, п≥двищуючи д≥ю њњ парасимпатичного в≥дд≥лу. ќсоблив≥сть д≥њ: маЇ розсмоктуючи, протизапальну, болезаспок≥йливу, десенсиб≥л≥зуючу д≥ю. —тимулююче впливаЇ на регенеративну здатн≥сть тканин. ”становлено, що озокерит м≥стить у своЇму склад≥ м≥крофлору, €ка вид≥л€Ї речовину, що волод≥Ї б≥олог≥чною активн≥стю ≥ антибактер≥альними властивост€ми. …ого терапевтична активн≥сть вищи чи параф≥нова.

ћетодика озокериту: нашаруванн€, серветко-апл≥кац≥йний метод, кТюветно- апл≥кац≥йний метод.

ѕоказанн€ дл€ озокериту дуже широк≥, т≥ що ≥ дл€ параф≥ну.

ѕротипоказанн€: загальн≥ дл€ теплол≥куванн€.

ѕри застосуванн€х озокериту його нагр≥вають до потр≥бноњ t в параф≥нонагр≥вач≥, а зметою стерил≥зац≥њ нагр≥вають до 80º —. –озливають у форми. ќхолоджують до 42 - 45 º — ≥ на клейонц≥ накладають на в≥дпов≥дну д≥л€нку т≥ла. “ривал≥сть 30- 40 хв. Ќа курс 10- 15 процедур. ѕри повторному використанн≥ озокериту його знову стерил≥зують ≥ додают 25% св≥жого.

4. √лина Ц продукт вив≥трюванн€ вулкан≥чних пор≥д. ¬она €вл€Ї собою один з вид≥в осадкохих в≥дкладень, поширених в природ≥.

ћехан≥зм д≥њ: завд€ки здатност≥ утворювати з водою пластичну масу, глина щ≥льно прил€гаЇ до т≥ла хворого ≥ в≥ддаЇ йому тепло та м≥неральн≥ речовини що м≥ст€тьс€ в н≥й.

ќсобливост≥ д≥њ: спазмол≥тична, судинно розширюючи, розсмоктуюча, знеболююча, ≥муномодулююча,

ѕоказанн€: захворюванн€ опорно-рухового апарату, перифер≥йноњ нервовоњ системи, г≥неколог≥чн≥ та уролог≥чн≥ захворюванн€.

ѕротипоказанн€: загальн≥ дл€ вс≥х.

ћетодика проведенн€: апл≥кац≥€ глини t до 45 º — на д≥л€нку т≥ла, тривал≥сть 20 - 30 хв. через день.  урс л≥куванн€ 12 - 15 процедур.

Ћ≥куванн€ п≥ском Ц прос≥€ний п≥сок нагр≥вають до 115 - 120 º — та зм≥шують з холодним сухим п≥ском. ћехан≥зм д≥њ: оснований на тепловому ефект≥, а також механ≥зм подразненн€ шк≥ри рецептор≥в. ѕри цьому посилюЇтьс€ t т≥ла, потовид≥ленн€, частота диханн€, пульсу.

ќсобливост≥ д≥њ: спазмол≥тична, судиннорозширююча, розсмоктуюча.

ѕоказанн€: захворюванн€ суглоб≥в, захворюванн€ периферичноњ нервовоњ системи, хрон≥чн≥ запальн≥ захворюванн€ орган≥в малого тазу, ожир≥нн€.

ѕротипоказанн€: загальн≥ дл€ вс≥х. ћетодика проведенн€: хворий л€гаЇ на гар€чий п≥сок шаром 8-10 см, на спину, серце залишаЇтьс€ непокритим t 40-50 º — “ривал≥сть 30 - 40 хв. к≥льк≥сть процедур 15, через день, або 2 дн≥ п≥др€д 1 перерва- це п≥сочн≥ ванни. ѕри ожир≥нн≥ загальн≥ п≥сочн≥ ванни t 40-50 º —, тривал≥сть 20-30 хв.щодн€.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 971 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

1436 - | 1273 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.075 с.