Загальні поняття про санаторно-курортне лікування.

1. Система курортних закладів країни;

2. Кліматичні, бальнеологічні і грязьові курорти України;

3. Курорти Закарпаття. Комплексне використання засобів медичних і фізичних реабілітацій в санаторних умовах;

 

1. Україна володіє унікальними та різноманітними природними ресурсами. Провідними серед них є навколишнє середовище (клімат, рельєф, море, мінеральні води, грязі). І ці природні цілющі фактори зумовлюють показання для санаторно-курортного лікування. Враховуючи, що велика частина населення немає можливості в достатній мірі спілкуватися з факторами навколишнього середовища, кліматотерапія в комплексі курортного лікування та оздоровлення має виключне значення. Це курорти Криму, Одеси, Бердянська, Очакова, Скадовськ. Цінність клімату приморських курортів курортів України в тому, що на нього справляє великий вплив повітря степів. Внаслідок чого створені надзвичайні природні умови для лікування захворювань органів дихання, серцево-судинної системи, нервової системи, оздоровлення осіб, які потрапили під вплив іонізуючого опромінення. Різноманітні кліматичні фактори також використовуються на курортах Закарпаття, Прикарпаття, Словянськ, Хмільне.

Україна має великі запаси лікувальних мінеральних вод. У відповідності з існуючими нормами до мінеральних вод належать води з мінералізацією не менш 1гр./дм3, і які вміщують біологічно активні компоненти, або які мають специфічні властивості. В залежності від складу фізичних властивостей мінеральні води ділять на групи:

- Води без специфічних компонентів і властивостей. Це курорти Миргород, Куяльник, Одеса, Євпаторія, Саки, Моршин;

- Вуглекислі води, які містять не менше 0,5гр/дм3 розчиненої у воді вуглекислоти, це курорти: Закарпаття;

- Сульфідні води, які уміщують сірководень не менше 10гр./дм3, санаторій Синяк, курорти Прикарпаття, Черче, Немирів, Любінь Великий;

- Води із вмістом заліза, курорти: Шаян;

- Води бромні, йодо-бромні, йодні. Курорти: Бердянськ, Сатанів;

- Води радіоактивні (родонові);

- Води з підвищеним вмістом органічних речовин. Курорти: Трускавець, санаторій Східниця.

 

Крім бальнеологічних курортів є грязеві курорти. Так, мулові грязі використовують на курортах Євпаторія, Саки, Бердянськ, Куяльник, Кирилівка, Словянське.

Торфяні грязі — Моршин, Миргород.

У відповідності з цим для санаторно-курортного лікування показані захворювання систем кровообігу, органів дихання, органів травлення, нервової системи, органів опори і руху, порушення обміну речовин, ендокринні захворювання.

Протипоказання: важкі захворювання внутрішніх органів, або в стадії декомпенсації, хронічні захворювання в стадії загострення, інфекційні захворювання, психічні, гінекологічні, кровотечі, онко.

 

2. Великі можливості кліматотерапії мають спеціалізовані кліматичні курорти, які за своїми особливостями можна розділити на 3 групи:

- Приморські;

- Гірські;

- Рівнинні.

 

Приморські курорти України є на південному березі Криму (Ялта, Алушта, Алупка, Лівадія, Гурзуф, Місхор). Стійка тепла і сонячна погода, жарке сухе літо, коротка, мяка зима дають змогу цілорічно використовувати аеротерапію, геліотерапію, таласотерапію з травня по жовтень. Приморське повітря багате солями, які містяться в морській воді, морські купання мають дію сольових ванн. В морській воді наявні солі в оптимальній для терапії мірі — в Чорному Морі 17-18%, в Середземному — 36-38%.

Показяння: Захворювання органів дихання, туберкульоз легенів, кісток, серцево-судинної системи, вади серця, міокардити, дистрофії, НУД, неврози, захворювання опорно-рухового апарату і ЛОР органів.

До приморських курортів також відносять дитячий кліматичний грязьовий і бальнеологічний курорт Євпаторія, Бердянськ, Феодося, та група курортів Одеси.

 

Гірські курорти. В Україні є низькогірські (до 1000 метрів над рівнем моря) і середньогірські (до 1600 метрів) курорти, вони розташовані в Карпатах. Цінність гірських курортів є вплив повітряного середовища із зниженням ________________ тиском, газів, які входять в склад повітря, а також кисню і вологості повітря, а сонячна радіація збільшується. Під впливом даних кліматичних умов після адаптації збільшується кількість еритроцитів, гемоглобіну в крові. Підвищується мінералізація і основний обіг психоемоційний стан пацієнтів.

Показання: Органи дихання, серцево-судинні захворювання, анемія, туберкульоз легенів, кісток.

Рівнинні курорти (лісові, степові, та лісостепові). Розташовані в зоні помірного кліматичного поясу. До степових курортів відносяться курорти степової зони півдня України (Херсон, Миколаїв, Дніпропетровськ, Харків). Тут клімат характеризується влітку сухою погодою, відносно низькою вологістю. Це дозволяє легше переносити високу температуру і полегшує терморегуляцію за рахунок посилення потових залоз, і випаровування дихальних шляхів.

Показання: Захворювання дихальних шляхів, горла, носу, хронічні захворювання нирок.

Бальнеологічні курорти. Любень-Велика — сірководневі ванни (ОРА захворювання шкіри), Хмильник-сірководневі, родонові ванни. Курорти Прикарпаття, Трускавець, Моршин, захворювання сечовивідних шляхів.

Грязьові курорти — Саки, Куяльник (Одеса), Словянськ (Донецьк), Бердянськ (Запорізька), Борислав.

3. У Закарпатській області є мінеральні води майже всіх основних бальнеологічних груп. Родовища вуглекислих, гідрокарбонатно-натрієвих вод розташовані в Свалявському районі: Полянське, Голубинське, Неліпинське, Плосківське родовища. Їх використовують санаторії Поляна Сонячна, Квітка Полонини, Кришталеве Джерело. Шаянське родовище використовує вуглекисло-гідрокарбонатно-хлоридно-натрієву мінеральну воду — тип єсемтукі (теж в селі Кваси), але містить значну кількість мишяку. Санаторій Гірська Тиса. У Міжгірському районі вода Соймівського родовища (с. Сойми), ця вода має великий вміст кальцію тобто гідрокарбонато — хлоридо — натрієво — кальцієва мінеральна вода. Це санаторій Верховина. Санаторій Синяк — сірководнева мінеральна вода. Лікують опорно-руховий апарат. Санаторій Карпати — захворювання серцево-судинні.

 

Основними методами санаторного лікування є бальнеотерапія, кліматолікування, грязелікування, дієтичне харчування, лікувальна фізкультура. Важливе значення має санаторно-курортний режим.

Режим №1 — 3-5 днів адаптація;

Режим №2 — помірний - 10-12 днів;

Режим №3 — 10-12 днів інтенсивної дії.

В лікувальних цілях бальнеотерапія використовується двояко: внутрішньо — у вигляді прийому мінеральної води, і зовнішньо. Дія прийнятої всередину води залежить від її хімічного складу, температури та часу прийняття. Холодна мінеральна вода збуджує, стимулює функції органів травлення. Тепла — гальмує, має спазмолітичу дію. Для питного лікування застосовують води малої (2-5) і середньої (5-15) мінералізації. Мінеральні води мають складний вміст іонів. Із іонів часто зустрічається гідрокарбонат (формула), які благоприятно вплавиють на жовчоутворення і жовчовиділення, гальмують рівень кислотного утворення.

Сульфіти — сильно стимулюють жовчовиділення, покращують функцію жовчного міхура. При наявності катіона підсилюють перестальтику кишечника. Стимулюють секреторну функцію шлунку. Катіону оказують протизапальну дію. К+ приймає участь в синтезі глікогена в печінці. Від цього залежить вибір в напрямку лікування хворих на санаторне лікування.

Отже в комплекс санаторного лікування входить:

1. Правильне призначення санаторно-курортного режиму;

2. РГГ лікувально-оздоровча ходьба або терренкур;

3. Призначення відповідної дії;

4. Внутрішні дозовані прийоми мінеральної води;

5. Мінеральні ванни (природні або штучні);

6. Грязелікування або ____________;

7. Лікувальна фізкультура;

8. Фізіотерапевтичні процедури, якщо показані;

9. Кліматотерапія;

10. Зрошення, субаквальні ванни;

11. Лікарський контроль за станом пацієнта, як цей комплекс впливає на стан здоровя;

12. Проведення повторного допоміжного обстеження;

13. Механотерапія (в деяких санаторіях — Мельник, Трускавець).

 

 

Лекція №6

Тема: Кліматотерапія.

1. Визначення поняття кліматотерапія. Механізми дії кліматичних факторів.

2. Аеротерапія.

3. Геліотерапія.

4. Таласотерапія.

1. Кліматотерапія – використання впливу різних метеорологічних факторів і особливостей клімату даної місцевості, а також спеціальних дозованих кліматопроцедур в лікувальних і профілактичних цілях. В поняття кліматотерапії включають наступні елементи:

а. По-перше, вплив зміни кліматичних районів. Перехід хворого в іншу місцевість (наприклад на курорт), що відрізняється кліматичними умовами може благотворно впливати на перебіг хвороби, змінювати реактивність організму і викликати перелом в перебігу хвороби. Тобто стимулюючи вплив кліматичних факторів на адаптивні механізми організму. Але може бути і навпаки, погіршити стан хворого і загострити захворювання.

б. По-друге, метеорологічних умов у звичних для хворого кліматичних умовах (наприклад пригородні санаторії). Лікування на курортах, які не відрізняються кліматичними умовами від постійного місця проживання має значення для хворих з ослабленими адаптаційними механізмами, які рідко реагують на зміну кліматичних районів.

в. По - третє, спеціально дозовані клімато терапевтичні процедури сприятливо впливають на хворого в тих чи інших кліматичних умовах і у всіх випадках є елементом правильно організованого лікувального процесу. Однак на кліматичних курортах кліматотерапія є основним методом лікування.

Ефективність застосування кліматотерапії залежить від значення фізіологічних механізмів впливу кліматопогодних факторів на організм і розроблених на їх основі показів та протипоказань до призначення методів кліматичного лікування. А також залежить від дозування кліматотерапевтичних процедур, медичної оцінки погоди, реакції акліматизації індивідума і контролю за показниками стану здоров’я.

Кліматичні фактори розглядаються як природні біостимулятори організму, які розрізняються по термічній, хімічній і біологічній дії на організм через нервово-рецепторний апарат шкіри і дихальних шляхів. Тобто кліматичні фактори є природними подразниками для організму людини. Кліматичні фактори справляють на організм людини складну фізико-хімічну дію. До їх складу входять температура, тиск, вологість, рух повітря, електричне і магнітне поле, променева енергія, хімічні речовини, які виділяються в повітря рослинами. Цим і визначається обширність і генералізованість їх дії на організм людини на самих різних рівнях. Фізіологічні зрушення, які виникають, сприяють підвищенню неспецифічної резистентності організму, тобто його стійкості до несприятливих факторів зовнішнього середовища. В основі цього ефекту лежать різноманітні реакції, які виникають на різних рівнях.

Однією із найбільш важливих реакцій організму на кліматичну дію є зміна термоадаптаційних механізмів і їх тренування, що лежить в основі загартування. Це позитивно впливає на клінічний стан хворих.

Під впливом кліматичних факторів відбувається позитивна динаміка обмінних процесів, тобто відбувається нормалізація порушеного обміну речовин. Відбувається активація (стимуляція) і нормалізація окислювальних процесів в тканинах, що дає підставу розглядати кліматолікування як метод природної оксигенотерапії. Важливе значення має активація при кліматолікуванні кортикостероїдного обміну, стимуляція функцій коркової і мозкової речовин наднирників. Додаткова секреція гормонів сприяє підвищенню реактивності макроорганізму і мобілізації його захисних сил. Під впливом кліматолікування покращується білковий і ліпідний обміни, нормалізується співвідношення білкових фракцій сиворотки крові, зменшується початково підвищені вміст холестерину і ліпопротеїдів, збільшується вміст гепарину крові.

Внаслідок нормалізації обмінних процесів і реактивності організму відновлюються і покращуються порушені функції організму. В першу чергу ССС і дихальна система (80%). Покращення функції дихання виявлено у 40-80% хворих, у 86% зменшується артеріальний тиск і пульс, покращується кровозабезпечення серцевого м’яза, що підтверджується електрокардіографічно.

Таким чином, проведені дані дозволяють зробити висновок, що кліматичні фактори викликають різноманітні позитивні реакції на різних рівнях і мають профілактичний і лікувальний вплив на організм людини при різних хворобах.

Метеолабільність – стан організму, який пов'язаний з недостатністю адаптаційних механізмів, які залежать від віку, наявності хвороб і інших факторів, які ослабляють реактивність організму, його фізіологічні системи (нервову, дихальну, серцево-судинну, м’язову)

2. Аеротерапія – використання впливу відкритого свіжого повітря з лікувальною і профілактичною ціллю. Вплив свіжого повітря під час прогулок, екскурсій, спортивних ігор є елементом аеротерапії. найбільш ефективно використовують спеціальні види аеротерапії. До них відносять:

а) Тривале перебування на відкритих верандах, балконах, кліматичних павільйонах, в палатах при відкритих вікнах.

б) Перебування (сон) на березі моря.

в) Аерофітотерапія – вдихання повітря, яке містить зароджені газові молекули. Природно аероіонізація – на березі моря під час припливу, водоспаду.

г) Повітряні ванни - дозована дія свіжого повітря на організм повністю або частково оголеної людини.

Особливості дії: удосконалення та тренування механізмів терморегуляції, нормалізація порушених функцій, покращення психоемоційного стану, нормалізація функцій вегетативної нервової системи. Фізіологічна дія аеротерапії пов’язана з фактом охолодження і підвищеним забезпеченням організму киснем. Ефект охолодження пов'язаний з подразненням шкірних рецепторів відкритих ділянок тіла і слизової дихальних шляхів. В результаті цього підвищується поріг чутливості рецепторів і тренуються зв’язані з ним механізми терморегуляції, що лежить в основі загартовування організму і підвищення стійкості до переохолодження. Однак для попередження простудних реакцій та інших ускладнень при призначенні аеротерапії необхідно строго дотримуватися методичних установок.

Повітряні ванни дозують по величині холодового навантаження. Воно визначається еквівалентно-ефективною температурою повітря(ЕЕТ). Розрізняють три режими аеротерапії:

І-режим (слабої дії). Призначають при ЕЕТ повітря вище 20⁰ (інферентні повітряні ванни). Тривалість ванн від 10 до 40 хвилин.

ІІ-режим (помірної дії). При ЕЕТ не менше 17⁰. Тривалість від 25 до 60 хвилин.

ІІІ-режим (інтенсивної дії). При ЕЕТ 9-13-16⁰. Тривалість до 30 хвилин.

Показання: захворювання серцево-судинної системи, органів дихання – захворювання легень, анемії, захворюваннях нервової системи, неврастенія, захворювання носа, горла, вуха.

Протипоказання: рідко вираження підвищення артеріального тиску, виражений атеросклероз, недостатність кровообігу ІІ-ІІІ ст.., стани лихоманки, захворювання нирок, радикуліт, міозит в стадії загострення, грип, ангіна.

3. Геліотерапія – застосування сонячних променів з лікувальною та профілактичною метою.

Основним діючим фактором геліотерапії є енергія електромагнітного (світлового) випромінювання Сонця (в діапазоні довжини хвиль290-300 Нм, які проходячи через атмосферу досягають земної поверхні в ослабленому виді. Випромінювання сонячного випромінювання ділять на три частини: УФ – довжина хвиль 400 Нм, видиме – 400 -760Нм, інфрачервоне – довжина 760Нм. Чим вище Сонце, тим більша інтенсивність радіації і тим більш багате УФ- променями.

В основі фізіологічної дії сонячних променів лежать різні фотохімічні реакції. Під впливом УФ відбувається потемніння шкіри, тобто загар. Це відбувається за рахунок збільшення поділу меланоцитів в шкірі під дією УФ – променів. В результаті цього збільшується стійкість шкіри до УФ-променів, підвищуються їх бар’єрні і захисні властивості. Місцева реакція є пусковим механізмом розвитку рефлекторних змін стану біологічно активних точок і гуморальних процесів в організмі. Високоактивні продукти, які утворюються під впливом УФ - променів поступають в кров і впливають на всі органи і системи. гуморальні і рефлекторні впливи, які виникають при геліотерапії позитивно впливають на обмінні, ферментативні і імунні процеси і можуть впливати на діяльність важливих фізіологічних систем організму.

Сонячні ванни дозуються в калоріях: біодозах. Застосовують три основні режими: вихідна доза, яку умовно називають лікувальною складає 5 ккал/см².

Режим №1 – щадний (малого навантаження). До початкової дози 5 ккал/см² (1\4 біодози) кожні 2 дні добавляють по 5ккал/см² і доводятьмаксимальну дозу до 20ккал\см². Кожний п’ятий день роблять перерву.

Режим №2 – помірної дії. До початкової дози 5ккал\см². кожен день прибавляють по 5ккал\см² максимальна доза 40 ккал\см². Кожний 7 день роблять перерву.

Режим№3 – вираженої дії. До початкової дози 5-10ккал\см² прибавляють по 5-10ккал\см^2. Кожен день і доводять до 60-80 ккал\см²

Показання: гіповітаміноз, початкові стадії атеросклероза, гіпертонічна хвороба І-ІІ стадії, ревматизм, хронічні захворювання бронхів, захворювання ШКТ, хронічні захворювання нирок або ниркова недостатність, подагра.

Протипоказання: захворювання в гострій стадії і стадії загострення, гіпертонічна хвороба ІІБ – ІІІ, недостатність кровообігу.

4. Таласотерапія – це купання на відкритому повітрі. Приступають до купання в морі, прісних водоймах лише після 3-5 денного періоду адаптації до нового клімату.

Механізм дії: купання сприяють тренуванню нервово-гуморальних, серцево-судинних та інших механізмів терморегуляції, обміну речовин, дихальної функції, підвищують життєвий тонус організму, мають загартовуючи дію

Особливості дії: додаткові ефекти полягають в гідромасажі, гідрокінезотерапії, психоемоційному впливі.

Протипоказання: стани лихоманки, захворювання периферичної нервової системи, суглобів, нирок з явищами їх недостатності, бронхіальна астма з гострими приступами. Показання визначають залежно від характеру захворювання з урахуванням умов зовнішнього середовища, а саме температури води і ЕЕТ.

Розрізняють три режими:

Режим 1 – слабої дії. Купання призначають при температурі води не нижче 20⁰. Тривалість перебування у воді при температурі води 20-22⁰ - 2-3 хвилини, при температурі – 24-25⁰ - 5-7хв.

Режим ІІ – помірної дії. Температура води не нижче 18⁰С. При температурі води 18-20⁰. Проводять купання протягом 3-4 хв, температура води 22-24⁰ - 6-12хв.

Режим ІІІ – інтенсивної дії – температура води 16⁰. При температурі води 16-17⁰- тривалість купання 4-5 хв, при температурі води 18-20⁰ - 6 -10хвилин.

Приклад рецепта режиму ІІІ: морські купання при ЕЕТ не менш ніж 15⁰ І t⁰ води не менше ніж 18⁰ збільшуючи на 5 ккал\см², щодня 15 процедур.

 

 

Лекція №7