Небезпечні та шкідливі фактори трудового процесу санітарно-гігієнічного характеру

П) Негативний вплив електромагнітних полів та випромінювань

Негативний вплив електромагнітних полів та випромінювань. ЕМП не виявляються органами чуття людини, але, при підвищеному рівні вони можуть чинити негативний вплив на організм, тому виникає потреба захисту персоналу від їх впливу.

У просторі, що оточує людину, існують електромагнітні поля, джерела яких, залежно від їх походження, можна розділити на дві групи: природні та штучні.

До природних джерел належать; електромагнітне поле Землі, яке в тому числі включає геопатогенні зони; космічні джерела радіохвиль (сонячні спалахи, магнітні бурі, випромінювання зірок тощо); процеси, які відбуваються в атмосфері Землі (блискавки, зміни в іоносфері).

До штучних джерел належать пристрої, які спеціально створені для випромінювання електромагнітної енергії (радіо і телевізійні станції, радіолокаційні установки, системи радіозв'язку, фізіотерапевтичні прилади та ін.), а також пристрої, що безпосередньо не призначені для випромінювання електромагнітної енергії в простір (лінії електропередач і трансформаторні підстанції, побутова і промислова техніка, оргтехніка тощо).

Тому негативний вплив електромагнітних полів та випромінювань, в тому числі випромінювань при використанні моніторів ПК з електронно-променевою трубкою, може призвести до погіршення зору, зниження імунітету та загальної працездатності.

Р ) Недостатній рівень освітлення

Освітлення виробничих (офісних) приміщень визначається нормативним документом ДБН В.2.5-28-2006 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення».

Недостатній рівень освітлення виробничих (офісних) приміщень і робочих місць, у зв'язку з хибним вибором освітлювальних приладів або з їх несправністю може призвести до погіршення зору, передвчасної втоми та зниження працездатності.

С ) Незадовільні параметри мікроклімату

Основними чинниками, які формують мікроклімат приміщень, є: температура, швидкість руху та вологість повітря, а також радіаційна температура, тобто середня температура поверхонь огороджувальних конструкцій і предметів.

Мікроклімат нормується в робочій зоні на висоті до 2 м над рівнем підлоги або площадки обслуговування. Поза робочої зони мікроклімат може бути іншим. Нормується оптимальний мікроклімат, що забезпечує тепловий комфорт і високу працездатність людини, і допустимий, при якому можуть спостерігатися дискомфортні тепловідчуття, тимчасове погіршення самопочуття і зниження працездатності; але ці тимчасові відхилення швидко нормалізуються, не викликаючи порушення здоров'я людини.

Таким чином незадовільні параметри мікроклімату на робочому місці або у виробничому приміщенні, у зв'язку із відсутністю приладів, що забезпечують необхідний повітрообмін та неефективна робота опалювальної системи можуть викликати загальні захворювання.

Т) Дискофортний рівень шуму, який пов’язаний з використанням застарілої периферійної техніки, кондиціонерів, копіювальної техніки, освітлювальних приладів. Це може визивати у працівників ефект роздратування.

Крім небезпечних та шкідливих факторів виробничого процесу, які були класифіковані, до потенційних небезпек необхідно віднести:

У) Можливість загорянь внаслідок незадовільного стану пожежної безпеки або порушень правил пожежної безпеки

Вірогідність загоряння, може бути пов’язана із несправністю електричного обладнання, недотримання, або порушення правил протипожежної безпеки обслуговуючим персоналом, що може призвести до пожежі.

Ф ) Неправильні дії персонала під час надзвичайних ситуацій

Потенційна небезпека під час надзвичайних ситуацій це прихована небезпека: наявність небезпечних речовин, перевищення терміну експлуатації обладнання, аварійний стан будов і споруд, порушення правил техніки безпеки тощо або небезпечні природні явища (зливи, повені, осідання земної поверхні, бурі тощо).

Неправильні дії персоналу під час надзвичайних ситуацій можуть призвести до паніки, недосягнення кінцевої мети дій – безпечної евакуації персоналу за межі небезпечної зони, механічних ушкоджень, летальних наслідків.

Питання 2

Заходи по забезпеченню безпеки у журналістській діяльності та у соціологів.

Для виключення та мінімізації негативного впливу небезпечних та шкідливих факторів виробничих процесів передбачено:

А) Заходи попередження ураження електричним струмом/

Обладнання, що використовується в офісних приміщеннях є споживачем електроенергії, що живиться від змінного струму 220В від мережі з заземленою нейтраллю, та відноситься до електроустановок до 1000В закритого виконання. За способом захисту людини від ураження електричним струмом відповідає згідно з ГОСТ 12.2.007.0-75* (2001) «ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности» І (стаціонарні комп’ютери,) та ІІ (освітлювальні прилади, кондиціонери, опалювальні пристрої, ноутбуки, сканери) класу захисту.

Заходи поділяються на:

- Організаційні заходи

Експлуатація електроустановок і електроустаткування проводиться відповідно до ДНАОП 1.1.10-1.01-97 «Правила безпечної експлуатації електроустановок» та ДНАОП 0.00-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».

Відповідальність за організацію безпечної експлуатації електроустановок покладається на власника.

Власник повинен:

- призначити відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію електроустановок

- створити і укомплектувати відповідно до потреб електротехнічну службу;

- розробити і затвердити посадові інструкції працівників електротехнічної служби та інструкції з безпечного виконання робіт в електроустановках з урахуванням їх особливостей;

- створити на підприємстві такі умови, щоб працівники, на яких покладено обов'язки з обслуговування електроустановок, відповідно до чинних вимог, своєчасно здійснювали їх огляд

- забезпечити проведення інструктажів з електробезпеки з усіма працівниками підприємства.

- Конструктивні заходи забезпечують від випадкового дотику до струмопровідних частин за допомогою їх ізоляції та захисних оболонок.

У приладах ІІ класу захисту використовується подвійна ізоляція - електрична ізоляція, що складається з робочої і додаткової ізоляції.

Робоча ізоляція - ізоляція струмоведучих частин електроустановки, що забезпечує її нормальну роботу і захист від ураження електричним струмом.

Додаткова ізоляція - ізоляція, передбачена додатково до робочої ізоляції для захисту від ураження електричним струмом в разі ушкодження робочої ізоляції.

- Схемно-конструктивні заходи призначені для забезпечення захисту від ураження електричним струмом при дотику до металевих оболонок, які можуть опинитися під напругою в результаті аварій.

Згідно з ГОСТ 12.1.030-81 (2001) «ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление» у офісних приміщеннях влаштовується занулення.

Занулення – це зумисне з’єднання металевих частин електроустановки, які зазвичай не перебувають під напругою з нульовим захисним провідником.

Це є основний засіб захисту людей від ураження струмом в установках напругою до 1000В.

Б) Для мінімізації негативного впливу специфіки роботи на опорно-руховий апарат передбачено: оснащення офісних приміщень повинно бути виконано раціонально з точки зору ергономіки. Зручне та раціональне розташування робочих місць визначається відстань між ними. Згідно з вимогами, щодо виробничих приміщень площа одного робочого місця ≥ 6 м², а об’єм ≥ 20 м³.

Конструкція робочого столу має відповідати сучасним вимогам ергономіки і забезпечувати оптимальне розміщення на робочій поверхні використовуваного обладнання (дисплея, клавіатури, принтера) і документів.

Висота робочої поверхні робочого столу з ВДТ має регулюватися в межах 680...800 мм, а ширина і глибина - забезпечувати можливість виконання операцій у зоні досяжності моторного поля (рекомендовані розміри: 600...1400 мм, глибина - 800...1000 мм).

Робочий стіл повинен мати простір для ніг заввишки не менше ніж 600 мм, завширшки не менше ніж 500 мм, завглибшки (на рівні колін) не менше ніж 450 мм, на рівні простягнутої ноги - ніж 650 мм.

Робочий стілець має бути підйомно-поворотним, регульованим за висотою, з кутом і нахилу сидіння та спинки і за відстанню від спинки до переднього краю сидіння поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - заокругленим. Регулювання за кожним із параметрів має здійснюватися незалежно, легко і надійно фіксуватися. Шаг регулювання елементів стільця має становити: для лінійних розмірів - 15...20 мм, для кутових - 2...5 град. Зусилля регулювання має не перевищувати 20 Н.

Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400...500 мм, а ширина і глибина становити не менше ніж 400 мм. Кут нахилу сидіння - до 15 град. вперед і до 5 град. назад.

Висота спинки стільця має становити (300 ± 20) мм, ширина - не менше ніж 380 мм, радіус кривизни горизонтальної площини - 400 мм. Кут нахилу спинки має регулюватися в межах 1...30 град. від вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння має регулюватися в межах 260...400 мм.

Для зниження статичного напруження м'язів верхніх кінцівок слід використовувати стаціонарні або змінні підлокітники завдовжки не менше ніж 250 мм, завширшки 50...70 мм, що регулюються за висотою над сидінням у межах 230...260 мм і відстанню між підлокітниками в межах 350...500 мм.

Поверхня сидіння і спинки стільця має бути напівм'якою з нековзним, повітронепроникним покриттям, що легко чиститься і не електризується.

Робоче місце має бути обладнане підставкою для ніг завширшки не менше ніж 300 мм, завглибшки не менше ніж 400 мм, що регулюється за висотою в межах до 150 мм і за кутом нахилу опорної поверхні підставки до 20 град. Підставка повинна мати рифлену поверхню і бортик по передньому краю заввишки 10 мм.

Для запобігання кістково-м’язових порушень у зв’язку з тривалим статичним напруженням м'язів спини, шиї, рук і ніг необхідно виконувати фізичні вправи 2-3 рази протягом робочого часу по 5-10 хвилин. Передбачено використання регульованого за висотою стільця з підлокітниками та спинкою.

В) Заходи щодо виключення випадків механічного травмування при виконанні службових обов’язків передбачено раціонально розташування офісного приладдя, виконання інструкцій з охорони праці, що стосується находження на території певної установи під час виконання службових обов’язків.

Фахівець, який в своїй професіональній діяльності використовує вогнепальну зброю повинен забезпечити відповідне зберігання зброї і постійне підтримування її в справному стані. Під час виконання службових обов'язків зброю необхідно носити в кобурі на ремені, який має бути надійно застебнутий. Забороняється залишати зброю без нагляду, де б це не було, а також передавати її іншим особам; користуватися без необхідності чужою зброєю та зброєю, навички поводження з якою відсутні.

Г) Заходи безпеки при перебуванні у міському середовищі.

Для запобігання небезпек рекомендовано дотримання правил дорожнього руху під час пересування у містах та селищах.

Пішоходи повинні рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, тримаючись правої сторони. Якщо не має тротуарів пішохід може рухатися по краю проїзної частини дороги, назустріч руху транспортних засобів. Перехід через проїзну частину – тільки по пішохідним переходах. Пішоходи, які не встигли закінчити перехід, повинні перебувати на острівці безпеки або лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків і можуть продовжити перехід лише тоді, коли переконаються в безпеці подальшого руху.

При користуванні громадським транспортом слід бути уважним та дотримуватися встановлених правил.

Для виключення небезпечних ситуацій, що пов’язані з можливими проявами кримінального характеру передбачено:

- уникати натовпу та скупчення людей;

- уникати спілкування з незнайомими людьми, якщо це не є функцією фахівця;

- при найменшому прояві агресії з боку незнайомої людини не провокувати подальший розвиток подій та при можливості звернутися до представників правоохоронних органів.

У випадку загрози надзвичайних ситуацій слід чітко виконувати вказівки відповідальних осіб.

Д) Заходи захисту від враження електричного струму при враженні електричним струмом при роботі з ПК.

Приміщення, обладнані обчислювальною технікою, як правило, відносяться до категорії приміщень без підвищеної небезпеки тому що: відносна вологість повітря не перевищує 75%; немає струмопровідного пилу; температура не перевищує тривалий час 30 °С; відсутня можливість одночасного дотику людини зі з'єднаними із землею металевими конструкціями; доступу до струмоведучих частин устаткування; немає струмопровідних підлог. Персонал, що працює в такому приміщенні повинен пройти навчання з електробезпеки та отримати допуск першої або другої групи.

Згідно ГОСТ 12.2.007.0-75* (2001) «ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности» засоби захисту людини мають відповідаити першому класу. У приміщенні, де одночасно експлуатується або обслуговується більше п'яти персональних ЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.

Для забезпечення електробезпеки використовуються такі технічні засоби:

ü Захисне заземлення та з занулення згідно НПАОП 40.1-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок..

ü Захисне аварійне відключення;

ü Ізоляція струмопровідних дротів зі ступенем захисту ізоляції ІР44;

ü Знаки безпеки.

Виконувати обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ безпосередньо на робочому місці забороняється. Лінія електромережи для живлення ЕОМ з ВДТ виконується як окрема трипровідна мережа шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульвого захісного провідників. Нульвий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів. Не дозволяється використовувати нульвий робочий провідник як нульвий захісний провідник. У приміщенні де одночасно експлуатується понад 5 ЕОМ на помітному та доступному місці встановлюється вимикач який повністю вимикає живлення крім освітлення.