Об’єктивно-суб’єктивна сутність історичних термінів.

Слова як такі рідко вигадуються заново. Частіше відбувається зміна сенсу вже існуючих понять, повністю або частково запозичених з вивчених джерел або мови пізнішого часу.

Прогрес науки обов’язково приводить або до уточнення сенсу цих категорій, або до нового їх розуміння. При цьому традиція утримує первинний сенс і значення термінів, що використовуються. У зв’язку з цим багато понять історичної науки практично завжди є дискусійними. Запал дискусії підігрівається ще й тим, що історики дотримуючись різних, іноді діаметрально протилежних поглядів, користуються єдиною термінологією. Проте відмінність висновків, оцінок, підходів за звичаєм не знищують поняття. Воно зберігається, проте кожного разу наповнюється новим змістом.

Загальновживаний термін феодалізм має не менше 12 різноманітних інтерпретацій.

Якщо розглянути термін цивілізація можна побачити не менш неоднозначну картину. У 1930 р. побачила світ праця французького історика Люсьєна Февра, присвячена вивченню еволюції цього поняття протягом ХVIII – ХІХ ст. В сьогоденні термін цивілізація у розумінні як характеристика історичного процесу не сходить з вуст істориків, які змушені визнавати, що серед спеціалістів відсутнє розуміння того, що саме треба мати на увазі під терміном цивілізація. Навіть якщо відкинути первинне буденне значення поняття, як синоніму вихованості, вміння невимушено тримати себе в суспільстві, залишається ціла низка тлумачень. Так «ЦИВІЛІЗАЦІЯ» це:

· стадія суспільного розвитку, що наступає за дикістю і варварством;

· стадія суспільного розвитку, що відкриває перехід до орного землеробства і завершується промисловим переворотом;

· стан суспільства, що визнає цінності світу, економічне процвітання, порядок і закон;

· сукупність унікальних виявів суспільних порядків, що відрізняють одну історичну спільноту від іншої;

· максимально широке поняття, що визначає всю сукупність проявів і передумов життя людського суспільства.

І це норма історичної термінології.

Що таке абсолютизм?

Що розуміти під промисловим переворотом?

Яке значення понять середні віки, Відродження, елінізм?

За кожним таким питанням про термін – проблема історичного пізнання, і не стільки термінологічна, скільки теоретична тобто проблема суті, сенсу, концепції.

Розмірковуючи над змістом того чи іншого поняття історичної науки історик опиняється перед необхідністю звернутися до категорій більш широким і абстрактним, загальних для всіх галузей соціально-гуманітарних знань. Проте тут виникає нова, не менш складна проблема. Як вже розглядалося вище, історик наповнює абстрактнотеоретичне поняття конкретним змістом.

Його цікавить не суспільство як таке, а, припустимо феодальне суспільство Речі Посполитої останньої третини ХVI – першої половини ХVII ст., або слов’янський світ VI VIІІ ст. в період розселення.

Він вивчає не державу взагалі, а механізми управління властиві для російського самодержавства Івана Грозного, або Гетьманату Скоропадського.

Історик знаходить свою нішу в системі соціальних наук і заповнює її, залежачі від того розуміння відповідних загальносоціологічних категорій, які він приймає або відкидає.